Автор: Пользователь скрыл имя, 14 Ноября 2011 в 17:36, доклад
Шевченко - яркий представитель украинской культурі
У кожній країні є письменники, які якнайкраще характеризують народ цієї країни, описують його історію, розповідають про життя простих людей. Я вважаю що в Україні таким є Тарас Григорович Шевченко.
Вся літературна сила Шевченка - в його «Кобзарі». За зовнішнім обсягом «Кобзар» не великий, але за внутрішнім змістом це пам'ятник складний і багатий: це українська мова в його історичному розвитку, кріпосництво і солдатчина у всій їх тяжкості, і поряд з цим не згаслі спогади про козацької вольності.
Згада козак Гетьманщину,
Згада та й заплаче!
Було колись, панували,
Та більше не будем!..
Тії слави козацької
Повік не
забудем!..
Була колись Гетьманщина,
Та вже не вернеться!..
У більшості випадків поет має на увазі під кобзарем самого себе, тому він вніс у всі окреслення кобзаря багато ліричного почуття.У «Кобзарі» відбилися київські святині, запорізька степова життя, ідилія українського селянського побуту - взагалі історично виробився народний душевний склад, зі своєрідними відтінками краси, задумливості і смутку. З допомогою свого найближчого джерела і головного посібника - народної поезії - Шевченко тісно примикає до козацького епосу, до старої української культури.
Було колись – в Україні
Лихо танцьовало,
Журба в шинку мед-горілку
Поставцем кружала.
Було колись добре жити
На тій Україні… А згадаймо!
Може, серце
Хоч трохи спочине.
Шевченко неодноразово описував не тільки минуле але і сучасне та майбутнє, яке незмінно його оточувало.
Тепер Україну
Ні москалі, ні татари —
Ніхто не воює.
А я чула, що ляхи йдуть.
То вони жартують.
Може... може... а меж тими
Меж ножами рута
І барвінок розів'ється —
І слово забуте,
Моє слово тихосумне,
Богобоязливе,
Згадається — і дівоче
Серце боязливе
Стрепенеться, як рибонька,
І мене
згадає...
Спи, Чигрине, нехай гинуть
У ворога діти.
Спи, гетьмане, поки встане
Правда на сім світі.
Шевченко
- це один з небагатьох поетів, який за
своє коротке життя зробив для України
так багато. Він і донині є символом свободи.
Літературна спадщина Шевченка вважається
основою української літератури і багато
в чому сучасної літературної української
мови.