Розділові знаки у складному реченні

Уманський державний педагогічний університет  імені Павла Тичини

Інститут  філології та суспільствознавства

Факультет української філології

 

 

                                                                 Кафедра української мови та методики її викладання

 

 

“Розділові знаки у складному реченні”

Реферат

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                    Виконав: студент II курсу 3 групи

                                                       Крикун С.П.

                                                              Перевірила: викл.Барабаш І.М.

 

 

 

 

 

Умань-2012

План

Вступ

Розділ І. Загальна характеристика складного речення

Розділ ІІ. Розділові знаки  в складному реченні

Розділ ІІ. Розділові знаки  в складному реченні

Висновок

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Мова — це скарбниця  духовних надбань нації, досліду  співжиття, праці і творчості  багатьох поколінь. У її глибинах –  філософський розум, витончений естетичний смак, поетичне чуття, сила надзвичайної чутливості до найтонших переливів  людських почуттів і явищ природи. Разом  із тим мова – це і своєрідний оберіг звичаїв і традицій, запорука інтелектуального зростання, розвою та поступу народу в загальносвітовому  житті. Вона характеризується єдністю, взаємозв’язком та взаємозалежністю всіх її складових одиниць. Належачи до так званих вторинних систем, мова існує не сама по собі, а в  людському суспільстві, похідним від  якого є. Існує мова у вигляді  різноманітних актів мовлення, що повторюються усно та фіксуються письмово. Мова є основною формою національної культури й насамперед першоосновою літератури.

Серед майже шести тисяч  мов, які налічуються в сучасному  світі, більшість не мають своєї  писемності й державного статусу, ними послуговується незначна кількість  мовців. Українська мова належить до давньописемних мов, її писемність налічує понад тисячу років. Наша мова, як і будь-яка інша, посідає своє унікальне місце. Вона належить до східнослов’янської підгрупи слов’янської гілки індоєвропейської сім’ї мов, і найближчою до неї є білоруська. Іноземні дослідники часто підкреслюють милозвучність і лексичне багатство української мови, найчастіше зіставляючи її з італійською. Показово, що 1934р. В Парижі було проведено своєрідний курс мов світу, на якому українська посіла третє призове місце, після французької і перської мов. Українська літературна мова сформувалася на базі середньо наддніпрянських говірок. Основоположником нової української літературної мови є Тарас Шевченко, який своїм творчим подвижництвом підніс її на високий рівень.

 

 

 

 

Поки жива мова в устах  народу, до того часу живий i народ. I нема насильства нестерпнiшого, як те, що хоче вiдiрвати в народу спадщину, створену незчисленними поколiннями його вiджилих предкiв.

 

Костянтин Ушинський

Розділ  І. Загальна характеристика складного  речення

Складне речення — це речення, яке має дві або більше граматичних основ, тобто складається  з двох або більше простих речень. Частини складного речення об’єднані  в одне ціле за змістом і граматично; можуть поєднуватися інтонаційно або  за допомогою сполучників або  сполучних слів.

Складні речення поділяють  на складні безсполучникові, складні  сполучникові (складносурядні, складнопідрядні) і складні з різними видами зв’язку.

Складні речення, що становлять поєднання двох і більше частин із різнотипним синтаксичним зв’язком, мають назву складних синтаксичних конструкцій.

Якщо прості речення в  складному рівноправні, незалежні  одне від одного, то вони з’єднуються  сурядним зв’язком. У цих реченнях від одного простого речення до другого  не можна поставити питання, жодне  з цих простих речень не є складником іншого. Такі складні речення називаються  сурядними.

Пишнобарвними квітками рясно  сіяні путі, і над вільними ланами грають суми золоті.(Сосюра В.)

Якщо просте речення в  складному підпорядковується другому, пояснює чи доповнює його, то такі речення  з’єднуються підрядним зв’язком:

Слова народу(якому?), що йде  у віках велетня сміливим кроком. (М.Рильський)

У складних реченнях з підрядним  зв’язком від одного речення до другого можна поставити запитання.

Як і прості речення, складні  можуть бути емоційно забарвленими –  окличними: Яким теплом і лагідним родинним затишком, якою добротою та материнською ласкою віє від тебе, рідна хато!(І.Цюпа)

Складносурядне речення  — це складне речення, що складається  з рівноправних частин і вони поєднуються  за допомогою сурядних сполучників.

Змістова та граматична самостійність  частин складносурядного речення має  відносний характер, оскільки часто  лише перша частина будується  вільно, а друга певною мірою залежить від її змісту та структури. Наприклад:

- Поїдемо поговоримо з  лісом, а вже тоді я можу  і з людьми (Ліна Костенко)

 

- Ялинка затремтіла від  низу до вершечка, і кілька  зелених глиць упало на сніг (М. Коцюбинський)

Сурядний зв'язок між окремими реченнями складносурядного речення  здійснюється за допомогою лексичних, граматичних, фонетичних, логічних, стилістичних і структурних засобів, як, наприклад, сполучні слова, інтонація, логічна  послідовність та особлива структура  речення . Зв'язок між окремими реченнями  складносурядного речення може бути сполучниковим та безсполучниковим asyndetische. Безсполучниковий зв'язок здійснюється за допомогою інтонації, а на письмі – за допомогою слідування одного речення за іншим:

- Матерія не зникає, вона  переходить з однієї форми  руху в іншу.

Складнопідря́дне ре́чення — складне речення, в якому одне просте речення є головним, а інше граматично залежить від головного і з'єднується з ним за допомогою підрядного сполучника або сполучного слова. Наприклад, перше речення цієї статті є складнопідрядний сполучниковий зв'язок здійснюється за допомогою сурядних сполучників.

Приклади:  Я знову згадав ті хвилини, що душу п'янили мою (В.Сосюра)

Щоб не пламеніти горобині самотньо, посадив я поблизу неї нашу українську калину. (І.Цюпа)

Для нас тоді був цілий  світ, як вимріяна казка (П.Карманський)

Малі дерева схожі на дорослих, як діти на своїх батьків.

Вже було за південь, коли минули ліс і виїхали на чистий степ, що легенько піднімався вгору.

З дороги було видно, як вився  у низині кривульками глибокий та каламутний Прут.

Підрядні сполучники

 

Підрядні сполучники у  складнопідрядних реченнях приєднують підрядну частину до головної. За значенням  вони поділяються на:

часові: коли, доки, поки, тільки, ледве, як тільки (Пішли, коли стемніло)

умовні: якщо, якби (аби), коли, тільки (Я був би поетом, якби умів писати вірші!)

мети: щоб, для того щоб, з  тим щоб (Марго вийшла, щоб попрощатися  із садом)

допустові: попри те що, хоч, дарма що, хай (Я встиг, дарма що був останнім в черзі)

порівняльні: як, ніби, наче, неначе, нібито, начебто (наче пташка, злетів на підвіконня);

причинові та наслідкові: тому що, бо, через те що (повірив, бо)

способу дії:щоб, що, як, чим, тим

міри та ступеня: щоб, що, як, чим, тим (Так швидко, що і обернутися не встиг)

місця: де, звідки, куди.

Складнопідрядні речення  з підрядними з`ясувальними

 

Підрядні з`ясувальні  речення-це підрядні речення, які відповідають на питання відмінків: хто? що? кого? чого? кому? чому? кого? що? Ким? чим? на кому? на чому? Підрядні з`ясувальні речення  приєднуються до головного речення  за допомогою сполучних слів:хто, який, чий, котрий, де, куди, як; та сполучників: що, щоб, мов, ніби, наче, неначе. Раптом виявилось, що Павка великий винахідник-конструктор(О.Копиленко) Підрядне речення може розташовуватись  до , всередині або після головного  речення

                                 Складнопідрядні речення з підрядними  обставинними

Підрядні обставинні речення- це підрядні речення, які відповідають на ті ж питання, що й обставини в простому реченні.

 

                                                Підрядні речення місця

Підрядні речення місця  вказують на місце або напрям дії, про яку йдеться в головному  реченні і відповідають на питання  де? куди? звідки? або займенника , що пояснюється

Вони стосуються всього головного  речення, проте можуть уточнювати обставину  місця, виражену вказівним словом (прислівниками  там, тут, туди, звідти, скрізь, всюди).

До головного речення  підрядні місця приєднуються сполучними словами де, куди, звідки (Іди туди, звідки прийшов).

                                                Підрядні речення часу

Підрядні речення часу вказують на час місця дії, про  яку йдеться в головному реченні  і відповідають на питання коли? відколи? доки? з якого часу? як довго?

Вони стосуються головного  речення в цілому і приєднуються до нього сполучними словами як, як тільки, ледве, коли, поки, доти, скоро, під час того як, після того як.

Вказівними словами в  головному реченні можуть виступати  прислівники тоді, відтоді, доти (Він  повернувся додому тоді, коли все скінчилося).

                                    Підрядні речення способу дії  і ступеня

Підрядні речення способу  дії вказують на способ (характер) дії, про яку йдеться в головному реченні і відповідають на питання як? яким способом?

Вони пояснюють один із членів речення і приєднуються до нього сполучниками як, що, щоб, аж, ніби, наче, неначе, мов, немов, ніж, чим…тим  та сполученими словами скільки, наскільки, як.

Вказівними словами в  головному реченні можуть бути прислівники  так, настільки, займенником стільки (Сергій подивився на Ольгу (так), наче вперше її побачив).

                                        Підрядні порівняльні речення

Підрядні порівняльні  речення вказують на місце або  напрям дії, про яку йдеться в  головному реченні і відповідають на питання як? як саме? подібно до чого?

Вони пояснюють усе  головне речення і приєднуються до нього сполучниками як, ніби, неначе, мов, немов, немовби, немовбито (Хмари  насувалися, наче великі хвилі).

Підрядні порівняльні  речення можуть бути неповними (Ніби від землетрусу, здригнулася вся  земля).

                                          Підрядні речення причини

Підрядні речення причини  вживаються для вираження порівняння і відповідають на питання чому? через що? з якої причини?

Вони пояснюють головне  речення в цілому і приєднуються до нього сполучниками бо, тому що, через  те що, від того що, завдяки тому що, оскільки.

Вказівними словами у  головному реченні можуть виступати  прислівники тому, затим, сполука  через те: Прилинь, сизий орле, бо я одинокий (Т.Шевченко).

                                            Підрядні речення мети

Підрядні речення мети вказують на мету дії, про яку йдеться  в головному реченні і відповідають на питання для чого? з якою метою? навіщо?

Вони стосуються всього головного  речення і приєднуються до нього  за допомогою сполучників щоб, для  того щоб, з тим щоб, аби, хай.

Вказівними словами у  головному реченні можуть бути сполуки  для того, на те, з тим: Я посланий, щоб виконать закон (Леся Українка).

                                            Підрядні умовні речення

Підрядні умовні речення  вказують на умову, за якої можливо  те, про що йдеться в головному  реченні і відповідають на питання  за якої умови?

Вони пояснюють усе  головне речення і приєднуються до нього за допомогою сполучників  якщо, коли (можна замінити на якщо), коли б (можна замінити на якби), якби, як, аби, тільки б.

Вказівним словом у головному  реченні може бути прислівник тоді (Як рясно квітує горобина, то добрий буде урожай).

                                          Підрядні допустові речення

Підрядні допустові речення  вказують на те, всупереч чому відбувається дія у головному реченні і  відповідають на питання незважаючи на що?

Вони стосуються головного  речення в цілому і приєднуються до нього сполучниками хоч (хоча), дарма  що, попри те що, як не, куди не, хай (нехай): Олена, хоч і була гострою на слово, змовчала.

                                           Підрядні наслідкові речення

Підрядні наслідкові речення  вказують на наслідок того, про що йдеться  в головному реченні. Підрядні наслідкові речення не відповідають на питання.

Вони пояснюють головне  речення в цілому, завжди стоять після нього і приєднуються до нього сполучником так що: Теплий туман стелився по полю і наливав  балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому (М.Коцюбинський).

До підрядних наслідкових  близькі за значенням підрядні супровідні речення. Вони приєднуються до головного  речення займенником що у різних відмінках (Досить холодно, щоб іти  так далеко).

                                  СКЛАДНОПІДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ З КІЛЬКОМА  ПІДРЯДНИМИ