Вплив ЕМП на організм людини

Люди, опромінені імпульсом  НВЧ коливань, чують звук. Залежно  від тривалості та частоти повторень  імпульсів цей звук сприймається як щебетання, цвірінькання чи дзюрчання  у якійсь точці (всередині чи ззаду) голови. Частота відчуття звуку не залежить від частоти НВЧ сигналу.

Існує наступне пояснення  слухового ефекту: під впливом  імпульсів НВЧ енергії збуджуються  термопружні хвилі тиску в  тканинах мозку, які діють за рахунок  кісткової провідності на рецептори  внутрішнього вуха.

У тварин слуховий ефект  викликає неспокій, вони намагаються  уникнути опромінення. Питання, наскільки  слуховий ефект неприємний чи шкідливий  для людини, перебуває у стадії дослідження, як і питання про  можливі неслухові ефекти імпульсного  НВЧ опромінення.

При дослідженні впливу НВЧ  випромінювання невеликої (нетеплової) інтенсивності на комах спостерігалися тератогенні ефекти (вроджені каліцтва), які іноді мали мутагенний характер, тобто успадковувалися.

Виявлено значний вплив  НВЧ на зміну фізико-хімічних властивостей та співвідношення клітинних структур. Особливо це призводить до затримки та припинення процесів розмноження бактерій та вірусів і знижує їх інфекційну активність.

Отже, вплив електромагнітного  випромінювання має системний

характер і потребує відповідних  системних заходів захисту від  нього.

 

 

 

 

МЕТОДИ ЗАХИСТУ  ВІД ЕМП

 

 

Якщо характеристики ЕМВ  перевищують вимоги нормативних  актів, застосовують різні засоби і  способи захисту персоналу. Вибір  того чи іншого способу захисту залежить від робочого діапазону частот, характеру  виконуваних робіт та умов опромінення, від параметрів ЕМВ і необхідного  ступеня захисту.

Найбільшого поширення одержали наступні методи захисту від ЕМВ:

• Зменшення потужності випромінювання в джерелі

Зменшення параметрів випромінювання безпосередньо у самому джерелі  досягається раціональним вибором  генератора, застосуванням узгоджених навантажень і спеціальних пристроїв – поглиначів потужності (еквівалент антени і навантаження). Останні застосовують як навантаження генераторів замість відкритих випромінювачів. Поглиначі потужності – це коаксіальні та хвилеводні лінії, частково заповнені поглинаючими матеріалами (чистим графітом або графітом у суміші з цементом, піском і Гумою; пластмасами; порошковим залізом у бакеліті; керамікою; деревом; водою тощо).

• Захист відстанню.

Якщо неможливо послабити  інтенсивність опромінення цими методами, використовують захист відстанню  і її збільшенням. Уже зазначалося, що напруженості електричних і магнітних  полів убувають у міру збільшення відстані. Захист відстанню забезпечується за рахунок механізації й автоматизації  виробничих процесів, застосуванням  дистанційного управління і спеціальних  маніпуляторів, раціональним розміщенням  устаткування та робочих місць.

На підставі інструментальних вимірювань характеристик ЕМП для  кожного конкретного випадку  розміщення апаратури виділяють  зони випромінювання, межі яких позначають яскравою фарбою на підлозі.

• Архітектурно-планувальні рішення.

Діючі установки потужністю понад 10 кВт слід розміщати у спеціально виділених приміщеннях регламентованої  площі з капітальними стінами  і перекриттями, покритими матеріалами, що поглинають ЕМП радіочастотного діапазону — цеглою, шлакобетоном; а також матеріалами, що здатні відбивати ці випромінювання, наприклад, олійними фарбами. Такі приміщення мають бути обладнані безпосереднім виходом у коридор чи назовні. Для цього підходять кутові приміщення першого й останнього поверхів будинку.

При використанні радіолокаційних  антен для захисту персоналу  від опромінення на відкритій  території за межами будинків необхідно  раціонально розпланувати територію  радіоцентру і винести службові приміщення за межі антенного поля, встановити безпечні маршрути людей, та екранувати окремі приміщення і будинки, а також ділянки території.

• Екранування джерел випромінювання та робочих місць.

Екранування - одне з найбільш ефективних і найчастіше застосовуваних засобів захисту від ЕМВ.

Екрани поділяють на відбивальні і поглинальні. Відбивальні екрани виготовляють у вигляді листа чи сітки з металів, що добре проводять струм - міді, латуні, алюмінію, сталі. Захисна дія ґрунтується на тому, що ЕМП створює в екрані струми Фуко, які наводять вторинне поле, за амплітудою майже рівне, а за фазою протилежне первинному полю. Сумарне поле, що виникає при дії цих двох полів, дуже швидко убуває в екрані, проникаючи в нього на незначну глибину. Чим більша магнітна проникність екрана і вища частота випромінювання, тим меншою буде глибина проникнення. Екран потрібно заземлити.

Відбивальні екрани роблять  у вигляді камер чи шаф, у які  вміщують передавальну апаратуру, а  також у вигляді кожухів, ширм захисних козирків. Так, для відкритих  розподільних пристроїв промислової  частоти поряд із комутаційними  апаратами, шафами управління і контролю рекомендують розміщувати стаціонарні й тимчасові екрани у вигляді козирків, навісів і перегородок з металевої сітки, яку обов'язково заземляють.

Для візуального спостереження  за джерелами ЕМВ обладнують оглядові вікна, захищені металевою сіткою.

Поглинальні екрани, кожухи та інші засоби виготовляють із матеріалів, що здатні поглинати енергію ЕМП. Це можуть бути тонкі гумові килимки; тверді аркуші поролону чи волокнистої  деревини, які просочені відповідною  речовиною; феромагнітні пластини. Для  зазначених матеріалів коефіцієнт відбиття не перевищує 1-3%.

• Установлення раціональних режимів роботи.

Коли немає можливості знизити інтенсивність опромінення  до нормативних значень, застосовують захист часом, тобто обмежують час  перебування персоналу в ЕМП.

• Застосування індивідуальних засобів захисту.

До них належать переносні  парасолі, халати, куртки з каптуром, комбінезони, фартухи з металізованої  тканини, які захищають організм людини за принципом сітчастого екрана із заземленням. Наприклад, від дії  ЕМП НВЧ застосовують халати радіозахисні, виготовлені з тканини "Щит".

• Організаційні заходи.

Необхідно регулярно проводити  дозиметричний контроль (не менше  одного разу на 6 місяців); медогляд (не менше одного разу на рік). Робітникам, що працюють із джерелами ЕМВ, має  бути надана додаткова відпустка, скорочений робочий день та ін.

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

 

Ми бачимо, що електромагнітні поля дуже сильно впливають на людський організм. Вони негативно впливають майже на усі системи організму. Тому треба створювати певні методи захисту від іх дії.

Для зменшення впливу  електромагнітних полів на персонал, який

знаходиться у зоні дії  деяких  радіоелектронних  засобів  необхідним  є  ряд

захисних   заходів:   організаційні, інженерно-технічні та лікувально-

профілактичні.

      Слід сказати,  що ще на етапі проектування  взаємне розміщення  об’єктів

має  бути  забезпечено  таким  чином,  щоб  інтенсивність  опромінення  була

мінімальною.  Також  треба  заздалегіть  попіклуватися  про  зменшення  часу

перебування персоналу у  зоні опромінення. Потужність джерел випромінювання повинна бути найменшою з можливих.

      Отож є  досить багато методів захисту  свого здоров’я від  небезпеки   на

робочому місці з підвищеним електромагнітним фоном. Крім того треба вимагати від керуючих органів дотримування державних стандартів України  та не порушувати їх норм.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 

1. О. П. Мягченко Безпека життєдіяльності людини та суспільства. Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 384с.
2. Желібо Є. П., Заверуха Н. М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України I-IV рівнів акредитації/ За ред. Є. П. Желібо і В. М. Пічі – Київ: «Каравела»; Львів: «Новий Світ – 2000», 2001. – 320с.
3. Гайченко В.А., Коваль Г. М. Основи безпеки життєдіяльності людини: Навч. посіб. – 2-ге вид., стереотип – К.: МАУП, 2004 – 232с.: іл. – Біліогр.: с.225-226
4. В.Ц. Жидецький, В. С. Джигирей, О.В. Мельников Основи охорони праці – вид. 2-ге, стереотипне, - Львів: Афіша, 2000 – 348с.
5. Безпека життєдіяльності. Навч. посіб. За ред. В.Г. Цапка – 3-тє вид., стер. – К., Знання, 2004 – 397с.
6. Основи охорони праці: Навчвльний посібник/За ред. проф. В.В. Березуцького – Х.: Факт, 2005. – 480с.