Виробничий травматизм

Дата добавления: 12 Марта 2012 в 23:00
Автор: g********@mail.ru
Тип работы: реферат
Скачать полностью (21.41 Кб)
Работа содержит 1 файл
Скачать  Открыть 

ЗМІСТ.docx

  —  23.76 Кб
ustify"> Міністерством охорони  здоров'я затверджений перелік  професійних захворювань та Інструкція  по його застосуванню. Цей перелік  містить специфічні професійні  захворювання, які виникають під  впливом шкідливих факторів, властивих  даній професії, умовам праці,  а також захворювання, які зустрічаються  в даних умовах частіше за  інші.

 До професійних відносять  всі хвороби, які виникли внаслідок  впливу на працюючого шкідливих  виробничих факторів. До них належать  хвороби, які виникли внаслідок  зміни атмосферного тиску (кесонна  хвороба, гірна хвороба та ін.), хвороби внаслідок впливу професійного  пилу (пневмоконіози), хвороби шкіри  від дії подразнюючих і токсичних  речовин (дерматити, язви) та інші  хвороби. 

 Професійне захворювання, яке виникає на протязі малого  проміжку часу (однієї зміни або  доби) називається гострим, а яке  виникає на протязі більш тривалого  часу - хронічним. 

 Професійне отруєння - це окремий випадок професійного  захворювання. Отруєння може бути  гострим, тобто таким, що сталося  в результаті одноразового впливу  на людину великої дози отруйної  речовини, і хронічним, тобто таким,  що розвивалося протягом тривалого  часу, наприклад кількох років,  внаслідок систематичного впливу  порівняно малих доз шкідливих  речовин. 

 Наявність професійного  захворювання встановлюється компетентними  медичними органами.

 

4. ПРИЧИНИ НЕЩАСНИХ  ВИПАДКІВ

 Для розробки заходів  попередження нещасних випадків  необхідно виявити причини, що  їх викликають. Загальноприйнятої  класифікації причин нещасних  випадків не існує. Однак, аналіз причин нещасних випадків дозволяє поділити їх умовно на:

 • організаційні; 

 • технічні;

 • санітарно-гігієнічні;

 • психофізіологічні; 

 • економічні;

 • соціально-психологічні.

 Організаційні - відсутність  або неякісне проведення навчання  з питань охорони праці; відсутність  контролю; порушення вимог інструкцій, правил, норм, стандартів; невиконання  заходів щодо охорони праці;  порушення технологічних регламентів,  правил експлуатації устаткування, транспортних засобів, інструменту;  порушення норм і правил планово-попереджувального  ремонту устаткування; недостатній  технічний нагляд за небезпечними  роботами; використання устаткування, механізмів та інструменту не  за призначенням;

 технічні — несправність  виробничого устаткування, механізмів, інструменту; недосконалість технологічних  процесів; конструктивні недоліки  устаткування, недосконалість або  відсутність захисних загороджень,  запобіжних пристроїв, засобів  сигналізації та блокування;

 санітарно-гігієнічні  — підвищений (вище ГДК) вміст  в повітрі робочих зон шкідливих  речовин; недостатнє чи нераціональне  освітлення; підвищені рівні шуму, вібрації; незадовільні мікрокліматичні  умови; наявність різноманітних  випромінювань вище допустимих  значень; порушення правил особистої  гігієни; 

 психофізіологічні —  помилкові дії внаслідок втоми  працівника через надмірну важкість  і напруженість роботи; монотонність  праці; хворобливий стан працівника; необережність; невідповідність  психофізіологічних чи антропометричних  даних працівника використовуваній  техніці чи виконуваній роботі;

 економічні — неритмічність  роботи; прагнення до виконання  надурочних робіт; недоліки в  побутових умовах, у забезпеченні  дитячими закладами; порушення  термінів отримання заробітної  плати тощо.

 соціально-психологічні  — нездоровий психологічний клімат  в колективі. 

5. РОЗСЛІДУВАННЯ  ТА ОБЛІК НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ, ПРФЕСІЙНИХ  ЗАХВОРЮВАНЬ

 Адміністрація підприємства  повинна проводити розслідування  та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій  відповідно до положення, яке  розробляється Держдепартаментом  України по нагляду за ОП  за участю профспілок і затверджується  Кабінетом Міністрів України. 

 Розслідування проводиться  за участю представника профспілкової  організації, членом якої є  потерпілий, а у випадках, передбачених  законодавством, також за участю  представників органів державного  нагляду, управління ОП та профспілок.

 За підсумками розслідування  нещасного випадку або професійного  захворювання складається акт  за встановленою формою, один  із примірників якого він зобов'язаний  видати потерпілому або іншій  зацікавленій особі не пізніше  трьох днів з моменту закінчення  розслідування. 

 У разі відмови адміністрації  підприємства скласти акт про  нещасний випадок або професійне  захворювання, чи незгоди потерпілого  або іншої зацікавленої особи  із змістом акту, питання вирішується  у порядку, передбаченому законодавством  про розгляд трудових спорів. Органи по розгляду трудових  спорів при необхідності одержують  відповідний висновок представника  органу державного нагляду, або  органу державного управління  ОП, або профспілкового органу.

 Відповідальність за  своєчасне розслідування та облік  нещасних випадків, а також за  виконання заходів по їх попередженню  несе керівник підприємства та  начальники підрозділів. 

 

ВИСНОВОК

 Безперечно, питання охорони  праці багатогранне, складне і  досить відповідальне. Адже за  ним – життя і здоров’я  людей, які своєю працею створюють  для держави, нації матеріальні  блага. Як показує світовий  досвід безпека праці є основною  гарантією стабільності та якості  будь-якого виробництва. До того  ж відсутність нещасних випадків  позначається на професійній  активності працюючих, на моральному  кліматі в колективі, а отже  і на ефективності та продуктивності  праці, скорочує витрати на  пільги та компенсації за роботу  в шкідливих та небезпечних  для здоров’я умовах.

1.     Розкрито  питання про поняття виробничої  травми 

2.     Перераховано  небезпечні та шкідливі виробничі  фактори 

3.     Розкрито  питання про поняття нещасного  випадку та професійного захворювання.

4.     Вказано причини  нещасних випадків 

5.     Розкрито  питання про порядок розслідування  та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.  Я.І. Бердій, Ю.Л. Дешинський, Г.М. Івах, Л.А. Катренко, А.А. Краснощоких  // Основи охорони праці. Львів  «Магнолія плюс». 2004.

2.  Л.М. Сусліков, І.І.  Шпак // Охорона праці. Ужгород  2001.

3.  Керб Л. П. Основи  охорони праці: Навч. посібник. —  К.: КНЕУ, 2003. — 215 с.ISBN 966–574–522–0 

4.  Сєріков Я.О. (2007) Основи  охорони праці: Навчальний посібник  для студентів вищих закладів  освіти.


Страницы:← предыдущая12
Описание работы
Як показує світовий досвід безпека праці є основною гарантією стабільності та якості будь-якого виробництва. До того ж відсутність нещасних випадків позначається на професійній активності працюючих, на моральному кліматі в колективі, а отже і на ефективності та продуктивності праці, скорочує витрати на пільги та компенсації за роботу в шкідливих та небезпечних для здоров’я умовах.
Содержание
Вступ
1. Поняття про виробничу травму
2. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори
3. Поняття про нещасний випадок та професійне захворювання
4. Причини нещасних випадків
5. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій
Висновки
Список використаної літератури