Психологічна допомога населенню яке постраждало в наслідок НС

Коли  людина плаче, усередині в нього  виділяються речовини, що володіють  заспокійливою дією. Добре, якщо поруч  є хтось, з ким можна розділити  горі.

Ознаки:

• Людина вже плаче або готова розридатися;
• Тремтять губи;
• Спостерігається відчуття пригніченості

Пам’ятайте, не відбувається емоційної розрядки, полегшення, якщо людина стримує сльози. Коли ситуація триває дуже довго, внутрішнє напруження може завдати шкоди фізичному й психічному здоров'ю людини. Про такий стан говорять: «Збожеволів від горя».

Перша допомога:

Не  залишайте постраждалого одного. Встановите фізичний контакт із постраждалим (візьміть його за руку, покладіть свою руку йому на плече або спину, погладьте  його по голові). Дайте йому відчути, що Ви поруч.

Застосовуйте  прийоми «активного слухання» (вони допоможуть потерпілому виплеснути своє горе):

• Періодично вимовляєте «ага», «так», киваючи головою, тобто підтверджуйте, що слухаєте й співчуваєте;
• Повторюйте за постраждалим уривки фраз, у яких він виражає почуття; говоріть про свої почуття й почуття потерпілого.
• Не намагайтеся заспокоїти потерпілого. Дайте йому можливість виплакатися й виговоритися, «виплеснути із себе горе, страх, образу».
• Не задавайте питань, не давайте рад.

Пам’ятайте, ваше завдання -  вислухати.

Катастрофи,  аварії, стихійні лиха

При катастрофах, стихійних лихах, вибухах, аваріях людина не може виявитися  ізольованою.

В автомобілі, при ДТП, у завалі при  вибуху й землетрусі, на даху будинку, на дереві - при повені

Для людини, яка опинилася в завалі, будь-який зв'язок із зовнішнім миром  стає дорожче золота. Тому дуже важливо  розмовляти з потерпілим.

Говорити  необхідно голосно, повільно й чітко.

Пам’ятайте, до медичної допомоги психологічна підтримка  необхідна, коли людина ізольована.

Допомога.

Повідомите  потерпілого про те, що допомога вже йде. Підкажіть потерпілому, як необхідно поводитися.

Максимальна економія сил. Подих повільний, неглибокий, через ніс - це дозволить заощаджувати кисень в організмі й навколишньому просторі.

Забороніть  потерпілому робити щось для самоевакуації, самозвільнення.

Пам’ятайте, якщо потерпілий звільнений з небезпечного місця, у першу чергу необхідно  надати медичну допомогу (зупинити кровотечу та інше).

Психологічна  допомога можлива тільки після цього.

Якщо  постраждала Ваша близька людина.

1. Постарайтеся створити умови  для «задушевної» розмови. Це  необхідно для того, щоб дати  негативним почуттям, переживанням  вийти назовні. Але ні в якому  випадку не тисніть на людину, якщо вона проти.

2. Не відштовхуйте потерпілого,  навіть якщо він відштовхує  Вас. Продовжуйте надавати йому  підтримку й виражати свою  любов.

3. Якщо була вчасно надана психологічна  допомога, негативні реакції слабішають. Можливо також самовгасання цих  реакцій. Їхній прояв у перший  місяць після трагічної події  є нормою.

4. Але якщо воно зберігається  далі або вперше з'являються  тільки через півроку, можна  констатувати наявність ПТСР.

 

Висновки

 

В межах даної робити описати деякі  особливості надання невідкладної допомоги постраждалим людям.

Особливо  необхідні знання в цій області  для співробітників екстремального профілю діяльності, які найчастіше першими зіштовхуються з наслідками трагедій та першими спілкуються  з потерпілими й свідками надзвичайної події. Від їхніх дій, уміння правильно  побачити ситуацію буде залежати дуже багато чого в забезпеченні фізичної та психологічної безпеки оточуючих.

Будь-яка  людина, дотримуючись певних рекомендацій і володіючи інформацією про  особистісні особливості потерпілого, зможе в певних обставинах надати йому першу психологічну допомогу. Дуже важливими є знання, як допомогти  постраждалим безпосередньо після  трагічної події, освоїти навички  роботи з окремими наслідками психотравмуючих  ситуацій. Це особливо важливо знати, для того, щоб вчасно визначити  несприятливі психологічні стани й  звернутися по допомогу до фахівця.

 

Список  використаної літератури

 

1. Закон України “Про цивільну оборону”.
2. Джигирей В.С., Жидецький В.Ц. Безпека життєдіяльності. – Львів, 2000.
3. Гунський А. І. Цивільна оборона: Підручник для вищих навчальних закладів. - К.: Міністерство освіти, 1995. - 216 с.