Про затвердження Положення про земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів

     - обстеження існуючих меж кварталу, масиву, мікрорайону;

     - обстеження існуючих меж землеволодінь  і землекористувань;

     - складання  акта  встановлення  та погодження меж населеного  
пункту і землекористувань;

     - складання  експлікації  земель  по  кварталах,  розбивочних  
масивах, мікрорайонах і в цілому по населеному пункту.

     3.2.4. В  залежності  від площі  населеного пункту вибирається  
загальна схема  інвентаризації,  яка  повинна  врахувати   наявний  
територіальний розподіл   та   особливості   території  населеного  
пункту.

     Села, в залежності від їх площі  та структури,  можуть не мати  
квартальної розбивки.  У  ролі   облікової   кадастрової   одиниці  
виступає конкретне землеволодіння або землекористування,  а в ролі  
кадастрової одиниці може виступати мікрорайон,  квартал або  інший  
компактний масив,  обмежений  існуючою забудовою,  лініями відводу  
землі та червоними лініями (де  можливо),  або  природними  межами  
(наприклад -   міський   парк,   промислова   зона,  масив земель  
сільськогосподарського призначення тощо).  Система  кварталів  або  
масивів об'єднується   в  райони.  Кодування  кварталів,  масивів,  
землеволодінь та  землекористувань   виконується   відповідно   до  
Вказівок по веденню реєстраційної (поземельної) книги.

     3.2.5. На  підставі  аналізу  наявних   планово-картографічних  
матеріалів створюється робочий інвентаризаційний план та готується  
рішення стосовно  подальшого  проведення  робіт,  яке  приймається  
виконавчими комітетами міських, селищних та сільських рад.

     3.2.6. При  наявності  необхідних  матеріалів  інвентаризація  
земель проводиться в наступному порядку:

     - на  планово-картографічний   матеріал   переносяться   межі  
кварталів, розбивочних масивів, мікрорайонів, їх коди (нумерація),  
а також межі населеного пункту;

     - схематично  наносяться  межі  землекористування  в середині  
кожного кварталу (масиву).

     Основним фактором,      що     визначає     усі     параметри  
земельно-кадастрових зйомок,  є вимоги до точності та  детальності  
відображення кадастрових   об'єктів.  Ці  вимоги,  у  свою  чергу,  
визначаються цільовим призначенням,  якістю земель і максимальними  
можливостями відображення в плані облікової одиниці площі.  Такими  
обліковими одиницями повинні бути:

     - у  містах  республіканського   і обласного підпорядкування  -  
1 кв.м (0,0001 га);

     - для   ділянок    садово-городніх    товариств  -  2,5  кв.м  
(0,00025 га);

     - у  містах  районного  підпорядкування   і  селищах - 15 кв.м  
(0,0015 га);

     - у селах - 100 кв.м (0,010 га).

     На основі  вищевикладеного   рекомендуються   такі   масштаби  
створення земельно-кадастрових карт (планів):

     - у містах республіканського  і обласного підпорядкування  - не  
дрібніше 1:500;

     - у містах районного підпорядкування  і селищах - не  дрібніше  
1:1000;

     - у селах - 1:2000.

     Для забезпечення  необхідної  точності відображення прийнятої  
облікової одиниці  площі  похибка  (гранична)  точок   знімального  
обгрунтування і   межових   знаків   відносно  найближчих  пунктів  
державної геодезичної сітки не повинна перевищувати:

     - у  містах  республіканського   і обласного підпорядкування  -  
10 см;

     - у містах районного підпорядкування,  в селищах - 20 см;

     - у селах - 40 см. Помилка взаємного  положення суміжних точок  
межі не повинна перевищувати 0,1 мм у масштабі плану.  

     3.3. Виробничий етап виконується  підрядчиком і включає:

     - складання списку власників  землі (землекористувачів);

     - польове обстеження об'єктів  інвентаризації з уточненням  меж  
землекористувань.

     При виконанні  робіт   цього   етапу   необхідно   керуватись  
наступними принципами:

     - основою для  створення   робочого  інвентаризаційного  плану  
повинен бути  планово-картографічний матеріал не дрібніше масштабу  
1:2000, а в містах  обласного (районного)   підпорядкування   -  
масштабу 1:500;

     - відображення  підземних  споруд  та  рельєфу  на  вихідному  
матеріалі не обов'язкове;

     - граничні похибки положення  точок зйомочних  мереж   відносно  
планової опори     не    повинні    перебільшувати:    у    містах  
республіканського і обласного підпорядкування - 0,1  м;  у  містах  
районного підпорядкування і селищах - 0,2 м; у селах - 0,4 м.

     3.3.1. Роботи  виробничого  етапу   в  межах кварталу (масиву)  
починаються із складання списку всіх землекористувачів  (власників  
землі). Від  кожного землекористувача (власника землі) отримується  
інформація про фактичне користування земельною ділянкою,  а  також  
нотаріально завірені  копії  документів,  що  підтверджують  право  
користування землею,  право  власності  на  землю.  Відомості  про  
землекористувачів (власників    землі)   групуються   в   переліку  
визначеного зразка.  Складається акт обстеження наявності та стану  
межових знаків, що закріплюють межі населеного пункту.

     3.3.2. Польове  обстеження  включає   у  свій   склад   пошук,  
виявлення та   розпізнавання   поворотних   точок   і   ліній  меж  
землекористувань. При цьому можливе візуальне та  інструментальне  
обстеження, опитування землекористувачів (власників землі).

     3.3.3. Поновлення  втрачених  знаків  проводиться  шляхом  їх  
винесення в   натуру   від  пунктів  геодезичної  мережі  або  при  
наявності доброякісних матеріалів за промірами,  на основі наявних  
матеріалів та документів.  

     3.3.4. При   проведенні   польових   обстежень    проводиться  
тимчасове закріплення   поворотних   точок  меж  землекористувань,  
ведеться абрис земельної ділянки.

     Подальше виконання  робіт   може  здійснюватись  за наступними  
варіантами:

     3.3.4.1. При наявності плану масштабу  не дрібніше ніж  1:2000  
тимчасово закріплені  поворотні  точки  межі за допомогою промірів  
прив'язуються до пунктів полігонометрії (в обов'язковому  порядку)  
і до характерних точок місцевості.  За цими даними поворотні точки  
межі наносяться на план.

     3.3.4.2. При  необхідності  корегування   плану в районі робіт  
прокладається теодолітний  хід,  який   прив'язується   до   точок  
геодезичної мережі   або   планової  опори.  З  точок  цього  ходу  
проводиться дозйомка необхідних  елементів ситуації  і виявлення  
поворотних точок меж землекористувань. За цими даними точки меж та  
елементи ситуації наносяться на робочий інвентаризаційний план.

     3.3.4.3. При  наявності  матеріалів  аерофотозйомки поворотні  
точки меж землекористувань наносяться на робочий інвентаризаційний  
план безпосередньо по їх віддешифрованому зображенню.

     При відсутності спільних контурних  точок на аерофотознімку та  
інвентаризаційному плані,   по   яких   можна   точно  нанести  на  
інвентаризаційний план точки поворотів  меж,  визначається масштаб  
аерофотознімка в   районі   землекористування   і   відповідно  до  
визначеного масштабу та вимірів на  аерофотознімку  наносяться  на  
інвентаризаційний план точки поворотів.

     В усіх  випадках  необхідне   обов'язкове  координування   меж  
кварталів, масивів,   мікрорайонів   для  подальшого  аналітичного  
вирахування площ.

     Усі геодезичні  роботи по земельно-кадастровій  інвентаризації  
земель виконуються у відповідності з інструкцією по  топографічній  
зйомці в масштабах 1:5000,  1:2000,  1:1000,  1:500 (1982 р.) та у  
відповідності до вимог Будівельних норм і правил - БНІП 1.02.07-87  
"Инженерные изыскания для строительства".  

                       4. Камеральні роботи  

     4.1. Камеральні роботи - це роботи  по опрацюванню результатів  
натурних топографо-геодезичних   та   землевпорядних    робіт    і  
формуванню документації. Камеральні роботи виконує підрядчик.  

     4.2. За  результатами   натурних   топографо-геодезичних   та  
землевпорядних робіт  підрядчик  здійснює  вирахування  площ  усіх  
землекористувань у встановлених межах і формує  документацію  по  
кварталу (масиву).

     4.2.1. У випадках відсутності чітких  меж землекористувань, на  
підставі матеріалів польових обстежень і  зібраних  документів,  у  
межах кожного   кварталу   (масиву),   здійснюється   встановлення  
(поновлення) меж землекористувань  в натурі,  які закріплюються  
межовими знаками  та за допомогою промірів прив'язуються до чітких  
контурів, складаються картки-кроки і акт закладки межових  знаків.  
В акті,  у  разі  неузгодженості меж земельних ділянок з суміжними  
землекористувачами, вказують шляхи вирішення спірних питань.

     У складі     документації     по     інвентаризації    земель  
землекористувачам (власникам  землі)   визначаються   (фіксуються)  
обмеження по використанню земельних ділянок, якщо такі передбачені  
законодавством, державними       будівельними,        санітарними,  
природоохоронними або іншими нормами.

     Характер і  конкретний  зміст   різних  обмежень  наведено   у  
відповідних законодавчих і нормативних актах.

     Графічний матеріал    (складова     частина     документації)  
засвідчується виконавцем  (підрядчиком)  та  власниками  землі або  
землекористувачами.  

       5. Складання і оформлення матеріалів  інвентаризації  
                              земель  

     5.1. Результати   польових   робіт   подаються  підрядчиком  у  
вигляді зброшурованої  документації,  на  паперових  та  магнітних  
носіях (дискетах 3,5 дюйма).

     5.2. До складу документації входять:

     - пояснювальна записка;

     - технічне завдання з  робочим   інвентаризаційним  планом  та  
нанесеними межами всіх землекористувань;

     - список  (реєстр)  землекористувачів  (власників  землі)  із  
зазначенням площі     їх     ділянок    за    формою    реєстрації  
земельно-кадастрової книги;

     - список  землекористувачів,  що  не мають документів на право  
користування або право власності на землю;

     - перелік земель, що не використовуються  або використовуються  
не за цільовим призначенням;

     - перелік самовільно захоплених  земельних ділянок;

     - перелік земель, що зазнали негативного  впливу антропогенних  
процесів (порушені,  підтоплені,  забруднені органічними та іншими  
видами відходів);

     - експлікація всіх земель та  розподіл їх по землекористувачах  
(власниках землі) та угіддях по формі 6-зем.;

     - зведений   план   розміщення  землекористувань  у масштабі  
1:2000;

     - каталог координат кутів повороту  меж кварталу;

     - акти  встановлення  та  погодження   меж   землекористувань  
(землеволодінь);

     - абриси меж земельних ділянок;

     - каталоги    координат   кутів   поворотів   зовнішніх   меж  
землекористувань (землеволодінь);

     - план  встановлених меж землекористування  в масштабах 1:500,  
1:2000;

     - схема    прив'язки    кутів    поворотів   землекористувань  
(землеволодінь);

     - схема планової опори;

     - відомість врівноваження теодолітних  ходів.