Інвестиційна привабливість Кіровоградської обласоті

Автор: Пользователь скрыл имя, 13 Декабря 2011 в 22:32, реферат

Описание работы

Кіровоградська область по структурі економіки є аграрно-індустріальною.

У структурі валового випуску продукції займають:
сільське господарство — 32,1%

Содержание

Вступ

1.Оцінка рівня загально-економічного розвитку регіону.

2.Характеристика робочої сили регіону

3.Оцінка рівня розвитку ринкової,у тому числі інвестиційної інфраструктури.

4.Взаємовідносини влади та підприємства у сфері інвестиційної діяльності регіону.

Висновки

Список використованих джерел

Останні рейтинги інвестиц. Привабливості регіону(контракти,сайт інституту реформ)

Яке місце на основі рейтингу дісталося області

Хто склакв рейтинг

Журнал Експерт

Работа содержит 1 файл

Інвестиційна привабливість Кіровоградської обласоті.doc

— 219.00 Кб (Скачать)

Інвестиційна  привабливість Кіровоградської  області

Зміст

Вступ

1.Оцінка  рівня загально-економічного  розвитку регіону.

2.Характеристика  робочої сили регіону

3.Оцінка рівня  розвитку ринкової,у тому числі  інвестиційної інфраструктури.

4.Взаємовідносини  влади та підприємства у сфері інвестиційної діяльності регіону.

Висновки 

Список використованих джерел

Останні рейтинги інвестиц. Привабливості регіону(контракти,сайт інституту реформ)

Яке місце на основі рейтингу дісталося області 

Хто склакв рейтинг

Журнал Експерт

 

  1. Оцінка рівня загально-економічного розвитку регіону.
 

   Кіровоградська  область по структурі економіки  є аграрно-індустріальною.

У структурі  валового випуску продукції займають:

  • сільське господарство — 32,1%
  • промисловість — 28,1%
  • транспорт і зв'язок — 11,6%
  • житлово-комунальне господарство — 5,1%
  • інші галузі матеріального і нематеріального виробництва — 23,1%

   Промисловiсть. Промисловiсть є однiєю з ведучих галузей соцiально-економiчного комплексу областi, на яку припадає 20,7% валового суспiльного продукту. В нiй зайнято 75,1 тис.чоловiк. Промислову продукцiю випускають бiльш нiж 3 тисячi пiдприємств та виробництв, 295 з яких складають основну групу самостiйних промислових пiдприємств та об`єднань. Промисловий комплекс охоплює 13 провiдних галузей.

    Галузева структура промисловостi:  

харчова промисловiсть 39%
машинобудiвництво  та металообробка 17,8%
електроенергетика 23,3%
будiвельнi матерiали 6,6%
кольорова металургiя 1,2%
легка промисловiсть 1,9%
паливна промисловiсть 4,4%

   Особливе  мiсце в промисловостi областi належить харчовiй, на яку припадає 39% вiд загального об`єму промислового виробництва.

   На  товарному ринку України область  вирiзняється виробництвом нiкелю, графiту, гiрського воску, буровугiльних брикетiв, мостових електричних кранiв, продукцiєю харчової промисловостi: м`ясо, молочнi продукти, цукор, олiя i т.п.

   Сiльське господарство. Загальна площа сiльськогосподарських угiддь - 1722,5 тис. га, в т.ч. ріллі  - 1519 тис. га. На сiльське господарство припадає 37% валового загального продукту областi.

   В галузевiй структурi сiльського господарства провiдне мiсце належить рослинництву, питома вага якого складає 70%, ( тваринництва - 30% ).

   Основнi культури, якi вирощуються на територiї  областi:

  • зерновi ( озима пшениця, ячмiнь, кукурудза на зерно, гречка, просо );
  • бобовi ( горох );
  • технiчнi культури ( соняшник, цукровий буряк ).
  • Садiвництво представлено вирощуванням яблук, груш, слив, вишнi та ягiд.

   Сiльське господарство областi складають 523 пiдприємства, 355  колективних сiльськогосподарських пiдприємств, 25 мiжгосподарських пiдприємств та 143 інших агропромислових формувань,  а також 1984 фермерських господарства. В сiльському господарствi зайнято 115,9 тис. чоловiк.

   Будiвництво. Будiвництво складає 6%  валового загального продукту областi. Основою будiвельного комплексу областi є 149 будiвельних органiзацiй, з яких:

37 - державної  форми власностi,

112 - колективних  з чисельнiстю працюючих  6,6 тис.чоловiк.

Транспорт та зв`язок.

     Область має розвинуту транспортну мережу. 

     Територiю  перетинають багаточисельнi залiзничнi магiстралi. Здiйснюються в основному транспортнi перевезення в напрямку Донбас-Карпати, що зв`язують важливi промисловi та сiльськогосподарськi райони Пiвдня з Пiвденним Заходом та Центром України. Експлуатаційна довжина колії - 944 км. З яких електрифіковано 601 км. Густота мережi залiзних дорiг - 38 км. на 1000 кв.км.

     Кiровоградська область має 10 автомагiстралей довжиною 728,7 км , якi зв`язують Україну зi країнами СНД, Центральної та Пiвденної Європи. Густота автомобiльних дорiг складає 308,5 км на 1000 кв.км.

     Авіаційні перевезення здійснюються державним  підприємством авіакомпанії "Авіалінії  України", а також міжнародною  акціонерною компанією "УРГА" Область має мiжнародний телефонний зв`язок.

     Зовнiшньоекономiчна  дiяльнiсть, зовнiшня торгiвля.

Зовнiшньоторговельний обiг за 1995 рiк склав 150348 тис.дол.США.  

Експорт 59,7 млн.дол.США
Iмпорт 39,0 млн.дол.США
Сальдо 20,7 млн.дол.США

     В структурi експорту переважають поставки таких видiв продукцiї та товарiв:  

машини, устаткування, електричні машини 26,7%
масляне насіння та плоди 22,5%
зерновi культури і продукцiя мукомрольного  виробництва 14,2%
одяг  та предмети одягу текстильні  5,1%
м`ясо  та субпродукти харчовi 4,8%
вироби  з каменю, гіпсу, цементу 2,8%
цукор 2,2%

     Найбiльшi експортнi постачання здiйснювались в  Росiйську Федерацiю - 26,2%.

     В структурi iмпорту переважали такi види продукцiї та товари:

машини, устаткування, електричні машини 21,6%
мiнеральне паливо, нафта, та продукцiя її переробки 16,8%
засоби наземного транспорту 7,9%
текстиль  та текстильні вироби 6,2%
продукція хімічної промисловості 4,3%

     Найбiльшу питому вагу в загальному обсязi iмпорту займає Росiя - 24,9 %.

     Iнвестицiйне  спiвробiтництво. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в економику області  станом на 01.01.99 року становив 15390,4 тис. доларів США, понад 70% яких, це надходження у вигляді рухомого і нерухомого майна, а решта (біля 30%) - грошові внески.

     Пріоритетними об"єктами інвестування залишаються  підприємства машинобудування і металообробки, агропромислового комплексу, внутрішньої торговлі, транспорту і кольорової металургії.

     В областi зареєстровано 180 пiдприємств  за участю iноземних партнерів з 35 країн  світу. Головним партнером Східної  Європи є Болгарія (22 СП). У тому  числі співзасновників з промислово розвинутих країн світу - США (15СП), Велика Британія - (5СП) та Італія (3 СП).

     Об`єкти соцiальної iнфраструктури. В областi станом на початок 1998/99 навчального року працюють 6 вищих учбових закладiв     ІІІ - ІV рівнів акредитації , 18 вищіх навчальних закладів  І - ІІ рівнів акредитації , 25 професiйно-технiчних  училищ, 638 загальноосвiтнiх шкiл, 654 дошкiльних заклади.

     В областi нараховується 24 готелi. Є 688 масових  та унiверсальних  бiблiотек, 748 клубних закладiв, 2 театри, 1 концертна органiзацiя, 16 державних музеїв, 32 музичні школи, 11 шкiл мистецтв та 3 дитячі художні школи.

     Працюють 40 дитячо-юнацькi спортивних шкіл, школа  вищої спортивної майстерностi, школа  олімпійського резерву, 24 стадiони, 516 спортивних залiв, 10 басейнiв для плавання.

     В областi працюють 96 лiкарень, 194 лікарських амбулаторно-полiклiнiчних закладів , 598 фельдшерсько-акушерських пунктiв.

 

     

2. Характеристика робочої сили регіону 

      В умовах ринкових перетворень фінансові відносини використовуються державою як ефективний регулятор усіх сфер економічного життя суспільства. Сфера зайнятості України характеризується посиленням протиріч між попитом на робочу силу та її пропозицією, послабленням мотивації населення до продуктивної трудової діяльності.

      Невідповідність сучасного механізму забезпечення ефективної зайнятості населення Кіровоградської  області потребам його випереджаючого розвитку зумовлює необхідність нагального вирішення широкого спектру стратегічно  важливих проблем розвитку ринку праці, серед яких соціально значущими є: його недостатня дієвість щодо забезпечення бажаної трудової поведінки економічно активного населення області; посилення розбалансованості між попитом на послуги праці та їх пропозицією; регіональні, галузеві та секторні диспропорції в зайнятості цієї групи населення; послаблення дії стимулів до активного кваліфікаційно-освітнього зростання особистості; ускладнення самого процесу перетікання робочої сили до відкритого сегменту сфери зайнятості, її ефективного залучення до продуктивної зайнятості.

      Саме  тому актуальною потребою є запровадження  принципово нових важелів регулювання  регіонального ринку праці, адаптації  до цих процесів відповідного мотиваційного  механізму забезпечення зайнятості. Актуальність вирішення цих проблем у стратегічній перспективі обумовлена також потребою збалансованого розвитку регіонального ринку праці як структурно цілісного утворення та загалом забезпечення необхідних темпів економічного зростання та підвищення добробуту населення Кіровоградської області.

      Оскільки  зайнятість населення визначає стан економіки, обсяг національного  виробництва і всі складові економічного зростання, вона є фундаментом соціально-економічного прогресу України, а також Кіровоградської  області. Продуктивною може вважатися тільки зайнятість на сучасному обладнанні, що забезпечує високу продуктивність праці і ефективне використання людського потенціалу, а також гідний дохід працівників, достатній для задоволення природних економічних, соціальних і культурних потреб.

      Характерною ознакою ринку праці в Кіровоградській області в 2010 році є зниження попиту на робочу силу. За даними державної служби зайнятості на обліку цієї установи на 1 серпня 2010р. перебувало 12,8 тис. незайнятих громадян, які шукали роботу, з них більше половини становили жінки, понад третину – молодь у віці до 35 років.

      Кількість вільних робочих місць і вакантних  посад станом на 1 серпня 2010р. становила 999 місць проти 1109 місця на 1 липня.

      Навантаження  незайнятого населення, яке перебувало на обліку дер-жавної служби зайнятості, зросло з 12 осіб на одне вільне робоче місце, вакантну посаду на кінець червня п.р. до 13 осіб на кінець липня.

      Кількість зареєстрованих безробітних на 1 серпня 2010р. становила 12,3 тис. осіб., що на 1,4% менше  ніж на 1 липня. Рівень зареєстрованого безробіття в цілому по області за липень знизився на 0,03 в.п. і на 1 серпня п.р. становив 2,09% населення працездатного віку. Зниження рівня безробіття спостерігалося майже в усіх містах та районах області.

      За  сприяння державної служби зайнятості в липні 2010р. працевлаштовано 2 тис. осіб, що на 10,8% менше ніж у червні.

      Із  Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок  безробіття в липні п.р. на допомогу по безробіттю було витрачено 6336,3 тис.грн. Середньооблікова кількість безробітних, які її отримували впродовж зазначеного місяця, становила 9,6 тис. осіб. Розмір допомоги по безробіттю в середньому на одного безробітного дорівнював 659 грн.

Информация о работе Інвестиційна привабливість Кіровоградської обласоті