Інвестиційна діяльність транснаціональних корпорацій

Автор: Пользователь скрыл имя, 28 Марта 2012 в 19:27, курсовая работа

Описание работы

На рубежі ХХ – XXI століть у світовій економіці спостерігається інтенсивна глобалізація виробничої та інвестиційної діяльності, що призводить до поступового об’єднання історично відособлених і різних економік у єдине ринкове господарство. У ході цього процесу відбувається утворення нової економічної системи, у якій бар’єри на шляху міжнародної інвестиційної, виробничої і торговельної діяльності або цілком відсутні, або зведені до мінімуму. Основою глобалізації та її головною рушійною силою є транснаціональні корпорації (ТНК), які завдяки прямим закордонним інвестиціям (ПЗІ) постійно посилюють свій вплив як на розвиток міжнародних економічних відносин, так і на конкурентноздатність національних економік.

Содержание

Вступ……………………………………………………………………………….....2

1. Транснаціональні корпорації у міжнародній господарській діяльності……………………………………………………………………...4

1.1 Теоретичні концепції виникнення транснаціональних корпорацій…………………………………………………………………….4

1.2 Динаміка руху та регіональна структура прямих закордонних інвестицій транснаціональних корпорацій….…………………………………………...6

1.3 Особливості діяльності та конкурентні позиції провідних транснаціональних корпорацій…………...………………………………13

2. Державне регулювання інвестиційної діяльності транснаціональних корпорацій в країнах ЄС………………….…………………………………17

3. Вплив інвестицій транснаціональних корпорацій на конкурентоспроможність національних економік країн ЄС……………...19

4. Інвестиційна діяльність транснаціональних корпорацій в Україні………23

4.1 Аналіз інвестиційного клімату в Україні…………………………………..23

4.2 Вплив діяльності філій ТНК на конкурентоспроможність економіки України……………………………………………………………………….26

Висновки………………………………………………………………………….30

Работа содержит 1 файл

Інвестиційна діяльність ТНК (курсач).doc

— 159.00 Кб (Скачать)


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

Інвестиційна діяльність транснаціональних корпорацій

 


Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….....2

1.      Транснаціональні корпорації у міжнародній господарській діяльності……………………………………………………………………...4

1.1 Теоретичні концепції виникнення транснаціональних корпорацій…………………………………………………………………….4

1.2 Динаміка руху та регіональна структура прямих закордонних інвестицій транснаціональних корпорацій….…………………………………………...6

1.3 Особливості діяльності та конкурентні позиції провідних транснаціональних корпорацій…………...………………………………13

2.      Державне регулювання інвестиційної діяльності транснаціональних корпорацій в країнах ЄС………………….…………………………………17

3.      Вплив інвестицій транснаціональних корпорацій на конкурентоспроможність національних економік країн ЄС……………...19

4.      Інвестиційна діяльність транснаціональних корпорацій в Україні………23

4.1 Аналіз інвестиційного клімату в Україні…………………………………..23

4.2 Вплив діяльності філій ТНК на конкурентоспроможність економіки України……………………………………………………………………….26

Висновки………………………………………………………………………….30

Список літератури…………………………….…………………………………….32

 

 

 


Вступ

 

На рубежі ХХ – XXI століть у світовій економіці спостерігається інтенсивна глобалізація виробничої та інвестиційної діяльності, що призводить до поступового об’єднання історично відособлених і різних економік у єдине ринкове господарство. У ході цього процесу відбувається утворення нової економічної системи, у якій бар’єри на шляху міжнародної інвестиційної, виробничої і торговельної діяльності або цілком відсутні, або зведені до мінімуму. Основою глобалізації та її головною рушійною силою є транснаціональні корпорації (ТНК), які завдяки прямим закордонним інвестиціям (ПЗІ) постійно посилюють свій вплив як на розвиток міжнародних економічних відносин, так і на конкурентноздатність національних економік.

Масштаби операцій та могутність сучасних транснаціональних корпорацій обумовили інтерес суспільства до них, що сприяло появі значної кількості поглядів на діяльність ТНК та її наслідків для економіки України. При цьому більшість існуючих поглядів все ж є досить однобічними, бо майже апріорно вважається, що прямі закордонні інвестиції ТНК є безсумнівним благом, та від їх залучення залежить структурна перебудова економіки України, технічна і технологічна модернізація як самого виробництва, так і всієї економічної та соціальної інфраструктури.

Також вважається, що залучений в Україну обсяг ПЗІ в декілька разів менший, ніж його можна отримати, виходячи з економічного потенціалу країни, і, безперечно, значно менший за необхідний. Більшість вчених пропонують використовувати в Україні відносно вдалий досвід країн Південно-Східної Азії та Східної і Центральної Європи, які залучили значні обсяги закордонних інвестицій ТНК та у цілому досить успішно інтегрувалися у світове господарство.

Однак, слід зазначити, що за останні роки у світовій економіці відбулися знакові події (насамперед, валютно-фінансові кризи у Південно-Східної Азії, країнах Латинської Америки і СНД, довгострокова економічна стагнація в Японії, значні коливання курсів провідних світових валют), які свідчать про появу в епоху глобалізації нових чинників, що вже почали суттєво впливати на стійкість як окремих національних фінансових систем, так і міжнародних валютно-кредитних відносин.

В останні роки істотні зміни відбулися також і в інвестиційних стратегіях ТНК: основні потоки ПЗІ тепер спрямовуються на фінансування операцій по злиттям і поглинанням (ЗіП). Така стратегія дозволяє ТНК у найкоротший термін і в деяких випадках при відносно невеликих витратах вийти на ринок приймаючої країни. Однак, нова стратегія ТНК нівелює основні позитивні наслідки залучення прямих закордонних інвестицій для приймаючої країни, тому що купівля ТНК місцевої компанії може і не супроводжуватися передачею новітніх технологій, значним збільшенням робочих місць і зростанням експортних постачань.

Отже, можна констатувати, що на початку ХХІ сторіччя у світі, завдяки глобалізації виробничої та інвестиційної діяльності й значного підсилення ролі ТНК, сформулювалась дійсно нова міжнародна економічна система. Нові реалії обумовлюють переосмислення багатьох аспектів розвитку міжнародного господарства, спонукають дослідників по-новому подивитися на наслідки інвестиційної діяльності транснаціональних корпорацій та на причини нерівномірного розподілу доходу у світовій економіці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.      ТРАНСНАЦІОНАЛЬНІ КОРПОРАЦІЇ У МІЖНАРОДНІЙ ГОСПОДАРСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

 

1.1.             Теоретичні концепції виникнення ТНК

 

Транснаціональні корпорації  – це підприємства, що володіють виробничими активами або контролюють їх в двох або більше країнах. Звичайно контроль здійснюється через прямі закордонні інвестиції, однак транснаціональні корпорації можуть також брати участь у зарубіжному виробництві внаслідок утворення стратегічного альянсу з іноземною фірмою.

З середини 60-х років XX століття почали з’являтися перші теоретичні концепції діяльності транснаціональних корпорацій. В них автори, аналізуючи операції ТНК, засновувалися на тих або інших особливостях їх діяльності. Зокрема, Вернон Сміт досліджував рух американських прямих закордонних інвестицій в країни Європи, Р.Кеймс – диверсифікацію інтеграційної стратегії ТНК, Р.Алібер – фінансування ТНК своїх зарубіжних виробництв. При цьому перші теоретичні концепції, описуючи тільки окремі аспекти діяльності корпорацій, не могли нарізно дати об’єктивну картину.

Разом з тим перші теоретичні концепції діяльності ТНК визначали основні мотиви появи у ТНК прямих закордонних інвестицій:

               прагнення або до більш дешевих, або до більших якісних факторів виробництва в порівнянні з країною, з якої вивозиться інвестиції;

               вихід на нові ринки(особливо на ті, доступ на які обмежений митними бар’єрами);

               можливості урахування національної специфіки при виробництві товарів, орієнтованих на внутрішній ринок, залучення менеджерів, знайомих з особливостями попиту та пропозиції, на місцевому ринку;

               зниження рівня конкуренції при придбанні активів іноземних фірм, діючих на одному з ТНК ринку;

               можливості досягнути позитивного ефекту зростання масштабу виробництва(знижуючи загальні середні витрати).

Переліченні мотиви є загальними для більшості ТНК, однак потрібно зазначити, що в кожному конкретному випадку вони розрізняються. Дійсно, причини, що спонукали ТНК Бельгії вкладати гроші в мідні рудники в Конго, не співпадають с факторами, що вплинули на приплив економічних інвестицій в підприємства Великобританії; мотиви зростання обсягів прямих закордонних інвестицій американських автомобільних ТНК в Європі відрізняються від причин корейського інвестування в економіку Кувейту тощо.

Значні можливості ТНК, які дозволяють їм у залежності від ситуації у приймаючий країні і власних конкурентних переваг вибирати той чи інший вид міжнародної діяльності, перш за все, виробничої, та різноманітних рівнів аналізу операцій ТНК з боку економічної науки призводить до виникнення великої кількості доповнюючи одна одну концепцій діяльності ТНК. Ці концепції умовно можна розділити на наступні групи в залежності від загального для кожної групи теоретичного підходу: теорія ринкової влади, теорія інтерналізації та привласнення, теорія міжнародної конкурентноздатності галузі, «податкова» теорія, теорія організації форм ТНК, еклектична теорія міжнародного виробництва.

Хотілось би окремо зупинитись на еклектичній теорії міжнародного виробництва, яка стала новим етапом у дослідженні проблем ТНК і нині перетворилась на провідну теорію міжнародного виробництва, залишивши далеко позаду за кількістю своїх послідовників і прихильників інші концепції ТНК. Еклектична теорія  при розгляді ТНК акцентує увагу на трьох ключових категоріях – перевагах власності, перевагах інтерналізації та перевагах розміщення. Для того щоб національна фірма могла перетворитися на ТНК, вона повинна передусім мати переваги власності («конкурентні переваги») порівняно з іншими фірмами. Саме невидимі активи, тобто особливі фірмові активи, значною мірою зумовлюють конкурентні переваги ТНК. Вони можуть визначатися двома факторами: власністю на вже створені унікальні чи особливі активи (наприклад, передова технологія); власністю на сукупні (загальні) додаткові невидимі активи (наприклад, здатність до творчих рішень, до створення нової технології).

Переваги інтерналізації пов’язані з подоланням   недосконалості ринку (породженої національними кордонами, інформаційними труднощами та іншими факторами) за допомогою створення «внутрішніх ринків». Наявність переваг інтерналізації пояснює те, чому фірма не продає чи не здає в оренду свої активи, що базуються на людському капіталі, знаннях, а прагнучи звести до мінімуму транзакційні витрати, обмежує їх поширення і функціонування мережею своїх виробничих філіалів.

Райони, в яких вестиметься діяльність ТНК, визначаються перевагами розміщення. Ці переваги з’являються внаслідок таких факторів, як розмір ринку, забезпеченість факторами виробництва і міжкраїнні відмінності в цінах на них, витрати зв’язку і транспорту. Вибір місця вкладання іноземних інвестицій визначається також з урахуванням таких міркувань, як макроекономічна стабільність країни, рівень конкуренції, торговельна політика, ступінь розвитку інфраструктури.

В 90-ті роки XX ст. на основі еклектичної теорії були продовжені спроби аналізу закономірностей вивозу прямих інвестицій та ТНК. У концепції шляхів (циклу) інвестиційного розвитку аналізуються чинники, які дають країні змогу час від часу виступати експортером або імпортером капіталу. Деякі дослідники запропонували цілу низку інших підходів, що їх можна об’єднати в концепцію «знання-капітал». Ці автори пояснюють усі ключові категорії еклектичної теорії з позиції оцінки знань як капіталу.

 

1.2    Динаміка руху та регіональна структура прямих закордонних інвестицій транснаціональних корпорацій

 

Останнє десятиліття XX століття характеризувалося стійким зростанням обсягу прямих закордонних інвестицій ТНК. Так, тільки у 2000 році приплив ПЗІ у порівнянні з 1999 роком зріс на 18,2% і досяг 1271 млрд. дол., що більше ніж у шість разів перевищувало відповідний показник 1990 року. Відтік ПЗІ збільшився на 14,3%, склавши 1150 млрд. дол. Збільшення інвестиційних потоків сприяло подальшому розширенню міжнародного виробництва. У 2000 році валовий продукт 800 тисяч закордонних філій транснаціональних корпорацій склав 3,167 трильйони доларів і виріс у порівнянні з 1990 роком більше ніж у двічі.

На початку XXI століття тенденція у постійному збільшенню потоків закордонних інвестицій змінилась на протилежну – у 2001 році сумарний обсяг сумарний обсяг увезених прямих закордонних інвестицій скоротився на 42,2%, вивезених – на 46%. Це падіння було обумовлено наступним:

       погіршенням економічного стану у деяких промислово розвинутих країн, зокрема США і Японії;

       наявністю хронічного дефіциту балансу поточних операцій та збільшенням закордонних витрат США, що значно погіршує стійкість американської фінансової системи та конкурентні позиції долара стосовно інших провідних валют;

       загальним зниженням фондових індексів у промислово розвинутих країн, зокрема цін на цінні папери високотехнологічних компаній.

Разом з тим зменшення обсягів ПЗІ ні яким чином не відбилося на темпах збільшення масштабів міжнародного виробництва. Так, у 2001 році валовий продукт 850 тисяч закордонних філій 65 тисяч транснаціональних корпорацій склав 3,495 трильйони доларів і виріс у порівнянні з 2000 роком більш ніж на 10,4%, аналогічна картина спостерігається і з іншими показниками розвитку міжнародного виробництва: загальний обсяг продажу іноземних філій складав більше 18,5 трильйонів доларів, їхні сукупні активи – 24,95 трильйони.

Завдяки могутньому зростанню припливу прямих закордонних інвестицій у країни, що розвиваються, 2004 рік завершився невеликим збільшенням глобальних потоків ПЗІ, що скорочувались останні три роки. У порівнянні з 2003 роком світовий приплив ПЗІ в 2004 році збільшився на 2% і досяг 648 млрд. дол. Їхні потоки в країни, що розвиваються, зросли на цілих 40%, до 233 млрд. дол., у той час як приплив ПЗІ в розвинені країни в цілому зменшився на 14%. У результаті частка країн, що розвиваються, у глобальному припливі ПЗІ досягла 36% (див.додатки,табл.1). Положення найбільшого одержувача ПЗІ зберегли за собою Сполучені Штати, за яких випливає З'єднане Королівство і Китай.

Особливо бурхливе зростання потоків ПЗІ в країни, що розвиваються, у 2004 році пояснюються багатьма факторами. Загострення конкуренції в багатьох галузях змушує компанії шукати нові шляхи підвищення своєї конкурентноздатності. Деякі з можливостей полягають у розширенні діяльності в швидкозростаючих країнах з ринками, що формуються, в інтересах нарощування обсягу продажів, а також у раціоналізації виробництва , для того щоб використовувати ефект масштабу і знижувати витрати виробництва. Високі ціни на більшість сировинних товарів слугують додатковим стимулом для розміщення ПЗІ в тих країнах, що мають такі природні ресурси, як нафта і корисні копалини.

Збільшення припливу ПЗІ в деякі розвинені країни і країни, що розвиваються, у 2004 році було зв'язано з активізацією трансграничних злиттів і поглинань.

Відтік ПЗІ в 2004 році зріс на 18% до 730 млрд. дол. Цей приріст в основному приходиться на компанії розвинених країн (637 млрд. дол.). Дійсно, майже половина усіх вихідних ПЗІ походять із трьох джерел: Сполучених Штатів, З'єднаного Королівства і Люксембургу. Група розвинених країн залишається великим чистим експортером капіталу у виді ПЗІ: чистий відтік перевищив чистий приплив на 260 млрд. дол. На відміну від Європейського союзу (ЄС), вивіз ПЗІ з якого знизився на 25% до 280 млрд. дол. (найнижчий показник за сім років), більшість інших розвинених країн збільшили свої інвестиції закордоном. Вивіз інвестицій зі Сполучених Штатів зріс більш ніж на 90% і досяг рекордного рівня в 229 млрд. доларів.

Информация о работе Інвестиційна діяльність транснаціональних корпорацій