Страхування фінансових ризиків

СТРАХУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РИЗИКІВ

Фінансова діяльність підприємства пов'язана з виникненням різного  роду ризиків. Вплив цих ризиків  став особливо відчутним із переходом  до ринкової економіки. Серед усіх ризиків,які виникають в процесі діяльності, фінансові ризики є основними. Вони ставлять під загрозу подальшу успішну діяльність підприємства, оскільки спричиняють зниження фінансових результатів і фінансової стійкості підприємства. Проблеми управління фінансовими ризиками існують у всіх секторах економіки, оскільки фінансова сфера об’єднує та забезпечує їх діяльність. 

Фінансовий ризик – ймовірність виникнення фінансових втрат через не ефективну структуру капіталу, що спричиняє до розбалансованості грошових потоків підприємства. 

Об'єктом страхування за договором страхування фінансових ризиків є майновий інтерес страхувальника, який пов'язаний з : можливими збитками внаслідок ненавмисного невиконання (неналежного виконання) договірних зобов'язань; втратою грошових коштів, доходів або прибутків; виникненням збитків, в тому числі недоотриманням очікуваного прибутку при виникненні перерви у виробництві.

Для  зменшення рівня  фінансових ризиків підприємство може здійснити їхнє страхування у страхових організаціях. Страхування передбачає захист майнових інтересів суб'єктів господарювання і громадян у разі настання певних подій (страхових випадків) за рахунок грошових фондів, сформованих зі страхових внесків.

Страхування  можна розглядати як ефективний спосіб зниження фінансових ризиків підприємства. Страхування фінансових ризиків є одним з найважливіших інструментів, здатних забезпечити безпеку і стабільність бюджету організації-страхувальника, бізнесу в цілому, надійний захист на випадок непередбачених обставин, здатних потягнути за собою повну або часткову втрату доходу. Фінансово–кредитні ризики мають тільки добровільну форму страхування.

Страхування фінансових ризиків надає можливість покрити наступні ризики:

• Страхування фінансового ризику кредитора;
• Страхування своєчасності надходжень платежів від покупця при продажу промислових товарів у розстрочку;
• Страхування інвестицій;
• Страхування торгових підприємств від ризику неотримання оплати від покупця за поставлену продукцію; 
• Страхування фінансових ризиків лізингодавця;
• Страхування фінансового ризику покупця нерухомості (титульне страхування).

 У світовій практиці страхування фінансових ризиків є дуже поширеним, а в Україні таке страхування має неоднозначну оцінку як серед страховиків, так і їх клієнтів. Попит на цей вид страхування є дуже низьким, але обсяги страхових платежів за цим видом страхування є значними. У структурі страхового ринку України на страхування фінансових ризиків припадає близько третини страхових платежів.

Про популярність цього виду страхування  не можна судити із сум отриманих  страхових премій чи його частки у  структурі страхового ринку. Пояснюється  це тим, що страхування фінансових ризиків  часто пов'язане з тіньовими  схемами і застосовується для  псевдооперацій. Розглянемо декілька схем, які використовують суб’єкти страхового ринку в Україні: 

Перша схема: укладення договору страхування  за завищеною ціною. Наприклад, класичне страхування майна здійснюється за страховим тарифом 0,3 %, а у договорі страхування майна зазначено 2 %. Різниця у 1,7 % — це так звані  зайві гроші, які страхова компанія може перевести зі свого рахунку.

Друга схема — "зарплатна схема": керівництво певної підприємницької  структури домовлялося зі страховою  компанією (чи створювало свою) і під  виглядом страхових відшкодувань виплачувало  співробітникам заробітну плату, обходячи таким чином сплату податку та нарахування зарплати через фонд заробітної плати. Ця схема зараз  уже не використовується, бо встановлені  законодавчі обмеження.

Третя схема: використання страхових  компаній для вивозу капіталу за кордон. Зі страховою компанією укладається  договір страхування під ризик, можливість настання якого є низькою (у більшості випадків це саме договір  страхування фінансових ризиків). Українська страхова компанія перестраховує такі ризики у перестраховика-нерезидента. Так, за даними Держфінпослуг, на вітчизняному ринку страхування працювала страхова компанія "Оберіг", за допомогою якої у 2003 р. за кордон було передано 925 млн. грн.

Четверта схема: використання страхової  компанії для переведення грошей у готівку. Страхувальник — керівник підприємства, маючи домовленість зі страховою компанією, укладає договір  страхування майна і за перерахунком здійснює сплату страхового платежу (умовно 50 тис. грн.). Як фізична особа керівник цього ж підприємства страхує  себе від нещасного випадку, уклавши  договір страхування від нещасного  випадку. При "настанні страхового випадку" отримує готівкою страхову суму, трохи  меншу за розмір страхового платежу  за договором страхування майна  підприємства (умовно 45 тис. грн.). Різниця (у нашому випадку 5 тис. грн.) це винагорода страховій компанії.

П'ята схема: застосовується для  оптимізації оподаткування. Вона дозволяє зменшити базу оподаткування прибутку підприємства за рахунок ставки оподаткування. Податок на прибуток підприємства —  16 %, податок на валовий дохід страхової компанії — 3 %. Таку схему використовують, коли існує фіктивна страхова компанія або між керівництвом страхової компанії та керівництвом підприємства існують певні домовленості.

Шоста схема: використовується для  купівлі нового підприємства. У межах, наприклад, фінансово-промислової групи, відбувається капіталізація страхової  компанії, яка з часом купує  цінні папери підприємства і стає його власником (співвласником). Таку схему  часто використовують банки й  страхові компанії, які утворюють  фінансову групу для купівлі  підприємств.

Страхування фінансових ризиків в Україні часто використовується не за призначенням, а з метою уникнення сплати податків і вивозу капіталу за кордон. Тому, щоб з’ясувати, чи займається страхова компанія тіньовим страхуванням, необхідно проаналізувати: 1) динаміку страхових виплат, які не повинні перевищувати 20 %  страхових премій; 2) обсяг страхових премій зі страхування фінансових ризиків - великий обсяг буде свідчити про здійснення тіньових операцій; 3) показники з обсягу перестрахування, особливо в іноземних страхових компаній (високі показники — застосування "нереального страхування").

Отже, страхування фінансових ризиків має величезний потенціал і підґрунтя для розвитку. Стабілізація економічної ситуації в країні, вдосконалення механізмів регулювання страхового ринку, як на загальнодержавному, так і на регіональному рівнях та дотримання страхового законодавства призведе до реструктуризації страхового ринку.

Примітки: 

1. Клапків М.С. Страхування фінансових ризиків: Монографія. – Тернопіль: Економічна думка, Карт-баш. – 2010. – 570 с.
2. Яворська Т.В. Страхові послуги: Навч. посіб. /За заг. ред. д.е.н., проф. Реверчука С.К. – К.:Знання, 2008. – 350с.
3. Василенко А. Інвестиційна діяльність страхових компаній України: стратегія та пріоритети / А. Василенко, В. Тринчук // Страхова справа. — 2006. — № 3(23).
4. Аналітичний огляд ринку небанківських фінансових послуг України за І півріччя 2012 року [Електронний ресурс] – режим доступу: http://rurik.com.ua/documents/research/non_banks_II_kv_2012.pdf