Історія виникнення та розвитку перестрахування

Дата добавления: 13 Апреля 2013 в 21:16
Автор: m********@gmail.com
Тип работы: реферат
Скачать полностью (17.85 Кб)
Работа содержит 1 файл
Скачать  Открыть 

Сивак М.doc

  —  65.50 Кб

                                                                                                                              

 

«Історія  виникнення та розвитку перестрахування»

 

В даній роботі висвітлюється історія виникнення перестрахування . Також розглядається його подальший розвиток в Україні і світі та в якому стані перестрахування є на даний момент.

 

This work show the history of reinsurance.  Also considered it further development in Ukraine and the world and the state reinsurance is currently.

 

Перестрахування є “вторинним” страхуванням, своєрідним страхуванням самих страховиків. Перестрахування – система правовідносин, де страховик, беручи на страхування ризики щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб, частину відповідальності за ними з урахуванням своїх фінансових можливостей передає на узгоджених умовах іншим страховикам (перестраховикам) з метою створення збалансованого страхового портфелю, забезпечення фінансової стійкості.

Вивчення категорії  перестрахування здійснюється науковцями в різних галузях. Окремі аспекти перестрахування стали предметом дослідження таких зарубіжних вчених і вітчизняних науковців, як О. Гарманкова, Д. Бланд, Ю. Журавльов, В. Базилевич, О. Заруба, М. Клапків, С.Осадець, М. Мних, К. Пфайффер, М. Каминкіна, Т. Татаріна, К. Турбіна.

Перестрахування як явище виросло із страхування  морського транспорту. Кожне морське  перевезення було ризиковим. З поширенням використання позик під здійснення високоризикових морських перевезень позичальники домовлялися між собою про авансування вантажу судновласникові за високий процент, який згодом набрав форми страхової премії. Через певний проміжок часу деякі підприємці стали постійно, повністю або частково, брати на себе відповідальність за перевезення, здійснюючи їх перестрахування.

За рахунок перестрахування, страхові компанії :

— зменшують розмір технічного ризику, тобто ймовірності відхилення фактичного рівня сукупних страхових виплат від рівня, що прогнозується страховиком (недостатність коштів страховика для виконання зобов'язань за договорами страхування):

— беруть на себе частину ризиків страховика, зменшуючи його відповідальність і тим самим перетворюючи непередбачені, змінні витрати в постійні:

— збільшують ємність страховика стосовно можливості підписання ризиків:

— аналізують міжнародний досвід, що є корисним для страховиків при оцінці розвитку ринку.

В літературі, присвяченій  історії розвитку перестрахування  існують розходження стосовно того, коли впершее було укладено договір  перестрахування. За Александровою  перший договір перестрахування було укладено в Генуї в 1370 році. Предметом договору були товари, які перевозились на морському судні з Генуї до Брюгте. Під дію договору підпала частина цього рейсу: від Каделеса до Брюгге.

За Базилевичем  перший договір перестрахування укладено в 1821 році між фірмами "Руайяль" Париж та "Пропрієтер реюні" Брюссель. Першим перестрахувальним товариством стала фірма "Кельніш Рюк" (1846 р). Незабаром виникли "Мюнхенер Рюк" (1862) та "Компані Сюісс де Реассюранс" (1863).

Мніх вважає, що батьківщиною перестрахування вважається Німеччина. Перше перестрахувальне суспільство було утворено в Кельні в 1846 р. Перестрахування, як самостійний інститут, виникло незабаром після початку проведення страхових операцій. Відомо про існування перестрахувальної угоди, укладеного в 1370 р., коли перестрахування знадобилося при розміщенні страхування вантажів у рейсі Генуя - Брюгге (Бельгія).

Систематичне  використання перестрахування почалося з кінця XVI століття, коли страховики - купці розподіляли між собою ризики в певних частках. Проте початок формування сучасного ринку перестрахування відносять до середини XIX століття, коли процес економічного розвитку і зростання промисловості сприяли появі більш великих та складних ризиків, реалізація яких могла призвести до катастрофічних наслідків. З'являються спеціалізовані перестрахувальні компанії в Німеччині, Росії.

Суттєві зміни відбуваються у перестрахуванні, коли воно почало використовуватися у вогневому страхуванні. До цього часу морське перестрахування мало випадковий характер і використовувалося за наявності великого ризику

У першій половині XIX ст. перестрахування  з’являється у страхуванні від  вогню і базується на укладенні  спеціальних угод між товариствами прямого страхування за принципом  взаємності. Така практика була найпоширенішою у Німеччині, де в 40-х рр. XIX ст. починають активно організовуватися перестрахувальні товариства. Першою спеціалізованою компанією було Кельнське перестрахове товариство (Kolnische Ruckversicherungs-Gesellschaft), яке виникає в 1846 році, але свою діяльність ця компанія розпочинає з 1852 році після подолання певних політичних і фінансових труднощів.

Найбільшого розвитку перестрахувальна діяльність у Німеччині досягає  зі створенням Мюнхенського перестрахувального товариства в 1880 році. У 1863 році створено швейцарське перестрахувальне товариство “Swiss Re” та першу незалежну перестрахувальну компанію Франції – CGR.

На початку XX ст. в Англії починають  організовуватися перестрахувальні компанії, зокрема у 1907 році виникає перша.

Першими перестрахувальними товариствами Російської імперії були товариство “Допомога”, створене в 1888 році, а також  “Товариство російського перестрахування”, відкрите у 1895 році за сприяння тогочасної влади

З метою перестрахування великих  і небезпечних ризиків, для попередження відмивання валюти деякими державами на початку XX ст. починають створюватися державні перестрахувальні компанії. Перші такі компанії були створені в Уругваї (1912 року), а в 1920 році у Чилі – Державні страхові банки. З січня 1913 року в Італії встановлено 10-річний період, протягом якого страхові товариства зобов’язані були перестраховувати 40 % ризиків у Національному страховому інституті (National delle Assicurazioni). Цю монополію держави було скасовано в квітні 1923 року.

У 1929 році у Туреччині було введено  державне перестрахування. Всі ризики турецьких і зарубіжних страхових  товариств обов’язково підлягали  перестрахуванню в розмірі 75 % в державному акціонерному товаристві La Reassurance Nationale S. A. Turguie.

Подібні дії запроваджувалися в Бразилії в 1939 році, в Ірані – в 1936 році, в Англії – в 1939 році

Найбільших змін перестрахування  зазнало після Другої світової війни. У 1946 році у Франції була створена “Центральна перестрахувальна каса”, в яку всі зареєстровані в країні компанії повинні були передавати 4 % всіх прямих ризиків. В інших країнах (Єгипет, Індія) було проведено націоналізацію страхової діяльності.

У 1947 році німецьким перестрахувальним  компаніям було заборонено здійснювати  діяльність за кордоном, але в 1950 році цю заборону було знято і німецьким перестраховикам вдалося нормалізувати відносини на іноземному ринку

В Україні перші  такі компанії з'явились на початку XX століття (1910-1915 рр.) - земські страхові компанії - перестрахування вогневих ризиків. Можна сказати, що перестрахування з'явилося як спосіб підтримки страховиків при збільшенні обсягів і використанні нових форм страхування. Необхідність такої підтримки полягає в тому, що індивідуальні можливості страховика по страхуванню, а також гарантії повної та своєчасної виплати за великим одиночним ризиком досить обмежені

Перші кроки  на шляху створення перестрахувального ринку вже зроблено. Всередині 1994 року вперше 8 страхових компаній України  зареєстрували Українську перестрахувальну компанію. Але це дійсно лише початок. У 80-ті роки в світі діяло близько 350 професійних перестрахувальних товариств, з них - 132 в Європі, 21 % з яких - - у ФРН. На Україні також маються компанії, що займаються тільки перестрахувальними з операціями, такі як "Українська перестрахувальна компанія" (Львів), "Скіфія Ре" (Київ) і т.д.

Українське  перестрахування має багато проблем, що гальмують його розвиток. 
У сфері вітчизняного страхування переважають страхові і перестрахові компанії з невеликими можливостями з прийняття ризиків. Потреба в покритті ризиків зростає швидше, ніж їхні статутні фонди. Така тенденція на страховому ринку серйозно гальмує збільшення масштабів надання страхових послуг. Тому для українського страхового ринку проблемою, що потребує швидкого вирішення, є збільшення його ємності, об'єднання розрізнених страхових фондів компаній.

Питома вага страхових премій за ризиками, переданими у перестрахування, хоча і зростає, але залишається ще дуже низькою.

По-перше, це не встановлені в законодавчому  порядку норми, що регулюють проведення перестрахових операцій: розмір мінімального власного утримання страховиками, максимальна частка передачі ризику одному перестраховику, процес передачі ризиків.

По-друге, це проблеми, пов'язані із обмеженням необхідної інформації. Не завжди є повна й  об'єктивна інформація про платоспроможність партнерів, їх репутацію в діловій сфері, про готовність до негайних виплат. Існують також труднощі, пов'язані з відсутністю інформації про законодавчі акти, що регулюють цю діяльність за кордоном.

По-третє, негативним моментом є те, що потреба в перестрахуванні в страхових компаній визначається їх власними можливостями з утримання ризиків. Часто ризики передаються на принципах взаємності, а не пов'язуються з недостатніми власними ресурсами або з необхідністю забезпечити збалансованість свого страхового портфеля. 
Враховуючи, що на страховому ринку України недостатня відповідна база для страхування великих, складних ризиків, виникає потреба в інтеграції страхового бізнесу України в Європу.

Виникає об'єктивне  бажання західних перестраховиків  приймати в перестрахування ризики, але допуск іноземних перестраховиків на вітчизняний ринок перестрахових операцій призводить до відтоку валютних коштів, що є негативним моментом у розвитку страхового ринку.

Найважливіше місце в історії походження перестрахової справи займають перестрахувальні пули. Їх створення відносять до різного періоду.

Страховий пул – це добровільне  об’єднання страховиків, що створюється  на підставі відповідної угоди для  спільного страхування певних ризиків.

Завданнями функціонування страхових  пулів є:

-     страхування великих і небезпечних ризиків (наприклад, авіаційних та космічних, перевезення небезпечних вантажів тощо);

-     подолання недостатніх фінансових можливостей окремих страховиків;

-     забезпечення фінансової стійкості страхових операцій;

-     гарантування виплат страхувальникам.

Сутність функціонування пулу полягає  в тому, що страховики згідно з угодою передають в пул премію за відповідними ризиками, а пул розподіляє згідно з переданою страховою премією  відповідальність між його членами. Якщо ліміт відповідальності пулу перевищено, укладається договір перестрахування.

Розрізняють два  типи пулів: пули співстрахування та пули перестрахування.

Перші страхові пули виникли в 60-х  роках XX століття у зв’язку зі зростанням збитків, пов’язаних із техногенними ризиками, а в сучасних умовах участь у страхових пулах нерідко є умовою дозволу страхування великих і небезпечних ризиків. Діяльність страхових пулів у низці країн регламентується спеціальними законодавчими актами. У багатьох країнах, у тому числі в Україні, діяльність страхового пулу регулюється цивільним та господарським (контрактним) законодавством. У більшості країн діє обмеження на обсяг операцій страхових пулів шляхом встановлення норм антимонопольного законодавства, зокрема у Європейському Союзі обсяг операцій страхового пулу не повинен перевищувати 15 % страхового ринку. До основних видів страхових пулів належать :

-     національні страхові пули, що створюються національними страховиками у певних видах страхування (наприклад, Німецький повітряний пул зі страхування авіаційних перевезень, Антитерористичний страховий пул Росії);

-     ринкові регіональні пули, що створюються більшістю страховиків регіону для зростання ємності страхового ринку та утримання страхових премій;

-     андеррайтерські пули, що утворюються шляхом об’єднання невеликих нових страховиків із більш досвідченими компаніями з метою набуття досвіду новими компаніями та утримання відповідної місткості ринку загалом.

В Україні з переходом до ринкової економіки відбувається створення перестрахувальних та страхувальних пулів. Нині вже існують Національний ядерний страховий пул, пул зі страхування морських ризиків, Моторне (транспортне) страхове бюро України для страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, перестрахувальна дирекція Національної акціонерної страхової компанії (НАСК) “Оранта” та ін.

Не дивлячись на глобальний характер перестрахувального бізнесу, характеристики і результати діяльності перестраховиків  у різних регіонах земної кулі значно різняться. Так сьогодні в світі існує приблизно 350 перестрахувальних компаній, з них 135 - в Європі, в Росії - 55 (професійних 20), в Україні - 8 . 

Успішному формуванню перестраховувального ринку в Україні має сприяти  чітка законодавча база, зважене податкове регулювання. Нажаль в нашій державі вона ще не пристосована до цього.

Отже перестрахування  є важливою складовою сучасного  страхового ринку. Воно виникло відносно недавно але уже стало невід’ємною  складовою більшості страхових  відносин.

Еволюція міжнародного страхового ринку призвела до появи перестрахування як нової, вищої форми організації страхового захисту на якісно новій фінансовій основі у порівнянні зі страхуванням. Завдяки структурним перебудовам у світовому господарстві, значного розвитку науково-технічного прогресу перестрахування виокремилося в самостійну сферу  страхової діяльності, забезпечуючи інтенсивний і широкомаштабний перерозподіл страхового капіталу і ризиків в рамках міжнародного страхового ринку. У зв’язку з цим розкрито економічну сутність перестрахування в сучасних умовах розвитку страхового ринку, доведено шляхом порівняння зі співстрахуванням переваги перестрахування як універсального методу забезпечення фінансової стійкості страхових операцій для вітчизняних страховиків. Впорядковано категорійно-понятійний апарат, використовуваний вітчизняними страховиками.

Страницы:12следующая →
Описание работы
В даній роботі висвітлюється історія виникнення перестрахування . Також розглядається його подальший розвиток в Україні і світі та в якому стані перестрахування є на даний момент.
Содержание
содержание отсутствует