Добровільне страхування майна підприємств, установ,організацій

Добровільне страхування майна підприємств, установ,організацій

Об’єктом добровільного страхування майна підприємств, установ, організацій (крім вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ), є майнові інтереси, пов’язані зі збитками, що виникли внаслідок страхового випадку з майном, яке належить підприємствам або одержане ними згідно з договорами майнових наймів (якщо не застраховане в наймодавця) або взяте в інших організаціях чи населення для переробки, ремонту, перевезення, на комісію, зберігання.

З підприємствами можуть бути укладені договори страхування частини майна (окремого об’єкта, транспортних засобів, машин, будівель, обладнання, товарно-матеріальних цінностей) за повною вартістю (вибіркове страхування), зокрема майна, переданого в оренду, експонатів виставок, страхування на час ведення експериментальних або дослідницьких робіт.

Договір страхування всього майна може бути укладений на балансову або договірну вартість або на певну її частину (процент). Якщо майно взяте на страхування на певну частину (процент), то всі об’єкти вважаються застрахованими на ту саму частину.

Договір страхування майна, одержаного підприємством за договором майнового найму або прийнятого ним від інших організацій і населення для переробки, ремонту, перевезення, на комісію або зберігання, укладається на повну вартість цього майна на підставі даних бухгалтерських звітів підприємств, яким належить це майно і документів про їх прийняття (з урахуванням зносу).

Основою для визначення суми відшкодування є дійсна вартість застрахованого майна на дату настання страхового випадку, яка визначається на основі нової вартості застрахованого предмета за вирахуванням зносу.

Дійсну вартість визначають:

• для обладнання, машин, інвентаря, предметів домашнього вжитку й особистого користування — як суму, необхідну для придбання майна, яке є цілком аналогічним тому, що загинуло, за вирахуванням зносу згідно з даними бухгалтерської звітності;
• для будинків та споруд — як вартість будівництва будівлі, споруди в даній місцевості цілком аналогічної тій, що загинула, з врахуванням зносу й експлуатаційно-технічного стану знищеної або пошкодженої будівлі, споруди згідно з даними бухгалтерської звітності;
• для товарів, виготовлених страхувальником, як незавершених, так і готових, — як витрати виробництва, необхідні для нового виготовлення, знищених або пошкоджених предметів, але не вище ціни продажу;
• для товарів, якими страхувальник торгує, а також для сировини, закупленої страхувальником, — як вартість за ціною, необхідною для повторної їх закупівлі, але не вище цін, за якими вони могли бути продані на дату укладення договору страхування. Дійсна вартість розраховується з урахуванням цін, які діють на дату укладення договору страхування.

Якщо страхова сума, встановлена в договорі страхування, виявиться меншою від дійсної вартості застрахованого об’єкта на момент настання страхового випадку, сума збитку і витрати виплачуються пропорційно співвідношенню страхової суми і дійсної вартості застрахованого об’єкта. Відповідність страхової суми дійсній вартості встановлюється окремо для кожного застрахованого об’єкта або сукупності об’єктів, указаних у страховому полісі.

Якщо виявиться, що страхова сума значно перевищує дійсну вартість застрахованого об’єкта, як страховик, так і страхувальник може вимагати зниження страхової суми і відповідного перерахунку страхової премії. У всіх випадках виплата страхового відшкодування за збитками, враховуючи всі витрати, спрямовані на рятування майна, не повинна в цілому перевищувати страхову суму.

Страховою премією є плата за страхування, яку страхувальник повинен сплатити на користь страховика у відповідності до договору страхування. Її встановлює страховик у відповідності до тарифів, чинних на дату укладення договору страхування.

Страховик відшкодовує страхувальнику розумні та доцільні витрати, які він зробив у випадку настання збитку з метою його запобігання або зменшення. Сума відшкодування за цими витратами не може разом із сумами відшкодування за пошкоджене або знищене майно перевищувати встановлену договором страхування страхову суму.

Страховим випадком визнають будь-яку подію, передбачену договором страхування, внаслідок якої виникає зобов’язання страховика здійснити виплату страхового відшкодування.

Страхування майна підприємств від збитків (на вибір страхувальника) проводиться на випадок:

• Пошкодження застрахованого майна внаслідок вибуху парових котлів, газосховищ, газопроводів, машин, апаратів та інших аналогічних пристроїв;
• Пошкодження застрахованого майна водою внаслідок раптового псування водопровідних, каналізаційних, опалювальних систем і протипожежних (спринклерних) систем, а також раптового і не викликаного необхідністю вмикання останніх;
• Крадіжки зі зламом, пограбування в межах місця страхування, пограбування при перевезенні до місця або з місця страхування застрахованого майна.
• Пошкодження застрахованого майна внаслідок розбиття віконних шибок, дзеркал вітрин та аналогічних виробів зі скла;
• Перерви у виробництві або втрати прибутку внаслідок страхового випадку.
• Інших причин.

У всіх випадках не підлягають відшкодуванню збитки, які настали внаслідок:

а) воєнних дій будь-якого виду, громадянської війни або її наслідків, народних заворушень, страйків, локаутів, конфіскації, реквізиції, арешту, знищення або пошкодження майна за розпорядженням військової або цивільної влади;

б) дії ядерної енергії у будь-якій формі;

в) наміру або грубої необережності страхувальника, третьої особи або його представників;

г) бродіння, гниття або інших природних властивостей застрахованого майна;

ґ) обвалу будівель або частини будівлі, якщо обвал не викликаний страховим випадком;

д) зміни міри ризику (передача майна в оренду або в заставу, перехід майна іншій особі, зупинення виробництва або суттєві зміни його характеру, знос, перебудування, переоблад- нення будівель або споруд, пошкодження або знищення майна, незалежно від того, підлягає такий збиток відшкодуванню чи ні і т. д.);

е) порушення норм безпеки (порушення встановлених законом або нормативними актами правил і норм протипожежної безпеки, охорони приміщень та цінностей, безпеки проведення робіт або інші аналогічні норми, чи якщо такі порушення відбуваються з відома страхувальника).

Договір страхування укладають на підставі письмової заяви страхувальника. Заява має містити всі необхідні відомості про заявлені на страхування об’єкти і предмети. На підставі даних бухгалтерського обліку і звітності страхувальник зазначає в довідці-розрахунку встановленої форми вартість майна, яке підлягає страхуванню. Якщо страхування вибіркове, до договору страхування додається опис майна, яке приймається під страховий захист.

Майно вважають застрахованим, якщо між страховиком і страхувальником укладено двосторонній договір, який оформляють у двох примірниках за встановленою формою, і на розрахунковий рахунок страховика надійшов перший внесок премії. Страхова премія за договором страхування, укладеним на один рік, може бути сплачена одноразово у розмірі річної суми премії, або у два терміни: кожний внесок має становити не менше 50% від річної суми премії, в окремих випадках може передбачатись інший порядок.

Застраховане майно вважається пошкодженим або частково знищеним, якщо витрати на відновлення разом з залишковою вартістю не перевищують дійсну вартість пошкодженого майна безпосередньо перед настанням страхового випадку.