Автомобільне страхування

Дата добавления: 08 Февраля 2013 в 07:29
Автор: Пользователь скрыл имя
Тип работы: контрольная работа
Скачать полностью (26.02 Кб)
Работа содержит 1 файл
Скачать  Открыть 

Контр. Автомобільне страхування.doc

  —  121.00 Кб

Зміст

Вступ……………………………………………………………………….  3

1. Об'єкти та ризики  страхування автотранспортних засобів………….. 5

2. Обмеження страхування  авто каско та урегулювання  питань щодо завданих збитків  у страхуванні авто каско……………………………… 6

3. Обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів……………………………………………………. 12

Висновок…………………………………………………………………. 24

Список використаних джерел…………………………………………... 25

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

У практиці автомобільного страхування широко застосовується комбінування видів страхування, яке в Україні здійснюється шляхом укладання комбінованого договору страхування, що включає в різних поєднаннях страхування транспортного засобу і перевезеного вантажу (багажу), а також страхування відповідальності власника (перевізника), страхування від нещасних випадків.

Страхування засобів  транспорту, що передбачає відшкодування  збитку, завданого страхувальнику при  ушкодженні, знищенні (загибелі) або  втраті тільки транспортного засобу (без страхування вантажу, багажу і страхування відповідальності), у страховій практиці називається страхуванням каско.

Об'єктом договору страхування  транспортних засобів є майнові  інтереси страхувальника (вигодонабувача), пов'язані з володінням, користуванням  і розпорядженням транспортним засобом (переважно зі зберіганням транспортного засобу та його відновленням при настанні страхового випадку).

У страхуванні застосовують класифікацію транспортних засобів  за їх типами і видами, що входять  до певного типу транспортних засобів. Наприклад, засоби наземного транспорту (крім залізничного) поділяються на:

• автомобілі різних видів – легкові; вантажні; автобуси; автомобілі спеціального призначення – автонавантажувачі, автокрани, авторефрижератори тощо;

• інші види наземного транспорту – мотоцикли, моторолери, мопеди, велосипеди, снігоходи, усюдиходи пневмоходові або гусеничні, трактори тощо.

Основними обмеженнями  під час прийому на страхування  транспортних засобів є:

• перевищення терміну експлуатації, встановленого технічними вимогами до цього транспортного засобу;

• невідповідність технічного стану або умов експлуатації транспортного засобу нормативам виробника або державним стандартам.

При страхуванні каско  транспортних засобів страховими випадками  є їхня загибель (знищення), втрата або  ушкодження внаслідок вияву страхових ризиків.

Термін страхування  автомобільних засобів установлюється від 1 місяця до 1 року або на одну поїздку (рейс).

При виплаті страхового відшкодування обсяг шкоди визначається за обсягом збитку, завданого транспортному  засобу внаслідок страхового випадку.

При фактичній загибелі (знищенні), втраті (крадіжці) або зникненні  транспортного засобу безвісти збиток дорівнює його страховій (реальній) вартості. При ушкодженні транспортного засобу збиток визначається як різниця між  вартістю відновлення (ремонту) транспортного засобу і вартістю придатних для використання деталей, що залишилися після ремонту. Вартість ремонту (відновлення) транспортного засобу визначається на підставі складання кошторису витрат на ремонт.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Об'єкти та ризики страхування автотранспортних засобів.

Страхування наземного  транспорту охоплює залізничний  транспорт та автотранспортні засоби. Страхування каско автотранспортних засобів є найбільш популярним серед  страхувальників видом страхової  послуги, оскільки автомобільний парк в Україні щорічно зростає, і, відповідно, збільшується загроза втрати транспорту внаслідок дорожньо-транспортних пригод та інших небезпек.

Страхування каско (hull insuranse) – страхування вартості засобів транспорту (суден, літаків, залізничних вагонів, автомобілів) без урахування вантажів.

Традиційно в правилах визначено об'єкт страхування: майнові  інтереси, що не суперечать чинному  законодавству та пов'язані з  правом володіння, користування й розпорядження  засобом наземного транспорту, термін експлуатації якого не перевищує 10 років. Разом із транспортним засобом на страхування береться відповідне приладдя та додаткове обладнання до нього.

Страховими випадками  є знищення пошкодження або втрата транспортного засобу внаслідок:

• дорожньо-транспортної пригоди;

• стихійних лих (бурі, повені землетрусу та ін.), нападу тварин, пожежі або вибуху в транспортному засобі;

• протиправні дії третіх осіб (крім угону та крадіжки);

• угон та крадіжки.

Не страхуються від  угону автотранспортні засоби, які не обладнані протиугоними пристроями.

Страхова сума встановлюється на підставі страхової оцінки автотранспортного  засобу, яка може бути визначена  експертним шляхом, на підставі каталогу офіційного дилера чи рахунка – фактури заводу виробника.

Страховий тариф за всією сукупністю ризиків становить 6 %. В той же час на ринку пропонуються такі страхові тарифи в розрізі ризиків:

• Дорожньо-транспортна пригода та інші пошкодження, що сталися в процесі руху – 3 %;

• стихійні лиха, падіння дерев, напад тварин, пожежа та вибух – 0,5%;

• протиправні дії третіх осіб при знаходженні автотранспортного засобів у будь-якому місці – 1,0 %;

• угон чи викрадення автотранспортного засобу при його перебуванні в будь-якому місці – 3,0 %.

Сукупний страховий  тариф становить 7,3 %. Відповідно, базовий страховий тариф може змінюватись у більшу чи меншу сторону залежно від ступеня ризику, який визначають тип автотранспортного засобу, стаж водія, наявність та тип протиугонного пристрою тощо.

Обов'язково встановлюється безумовна франшиза. Наприклад, для такого ризику, як угон та крадіжка, вона становить 10 % від страхової суми, для інших ризиків – від 0,5 до 1 % від страхової суми [5, С.220].

Договір може укладатись на термін від декількох днів до одного року і набуває чинності з 00 годин дня наступного за днем надходження страхового платежу на розрахунковий рахунок страхової компанії.

 

2. Обмеження  страхування авто каско та урегулювання питань щодо завданих збитків у страхуванні авто каско.

При ознайомленні із страхуванням авто каско доцільно зупинитися на виключеннях та обмеженнях, що мають досить обширний характер.

Так, не відшкодовуються  збитки, пов'язані зі знищенням або  пошкодженням транспортного засобу внаслідок:

• військових дій, громадських  заворушень;

 • захоплення, конфіскації, арешту, здійснених цивільною або військовою владами;

• радіоактивного забруднення, внаслідок якого неможлива подальша експлуатація транспортного засобу;

• вибуху внаслідок перевезення, зберігання боєприпасів, вибухових речовин; 

• пожежі через порушення правил техніки безпеки при користуванні горючими рідинами на транспортних засобах.

До страхових випадків не відносяться та виплата страхового відшкодування не здійснюється в  разі:

1. відсутності в страхувальника або особи, допущеної до управління автотранспортним засобом посвідчення водія, що дає право управляти транспортним засобом;

2. пошкодження транспортного засобу у технічно несправному стані в момент настання страхового випадку;

3. гниття, корозії та інших природних матеріалів, що використовуються в транспортному засобі, внаслідок зберігання в невідповідних умовах;

4. обробка теплом, вогнем або іншим термічним впливом на транспортний засіб (сушка, зварювання, гаряче оброблення тощо);

5. використання транспортного засобу в заздалегідь відомому страхувальникові технічно аварійному стані (визначення технічного стану транспортного засобу згідно ДСТ 25478 - 82);

6. управління транспортним засобом особою, яка знаходиться в стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;

7. непідпорядкування    владі    (утеча   з   місця   дорожньотранспортної події, переслідування працівниками дорожньо-патрульної служби), скоєння карних дій, крім дій, що пов'язані з порушенням Правил дорожнього руху;

8. перевезення транспортного засобу морським, залізничним та іншими видами транспорту;

9. участі в спортивних змаганнях;

10. використання автотранспортного засобу для учбової їзди.

Крім того, страховик  не відшкодовує збитки при пошкодженні, знищенні тільки шин унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також крадіжку інструментів та коліс, що входять у комплект транспортного засобу.

До страхових випадків не відносяться також захоплення транспортного засобу третіми особами, добровільно допущеними страхувальником  або його довіреною особою в салон та при використанні транспортного засобу в якості таксі, якщо це не обумовлено в заяві про страхування.

Відшкодуванню не підлягають непрямі збитки, пов'язані зі страховим  випадком: штраф, плата за використання орендованого транспортного засобу, плата за проживання в готелі під час ремонту, витрати на відрядження, втрати внаслідок простою тощо [8, С.102].

Права та обов'язки сторін, які визначаються договором, мають  загальноприйнятий характер із поправкою  на специфіку об'єкта страхування  та перелік страхових ризиків. Зупинимось лише на діях страхувальника при настанні страхового випадку і зазначимо, що страхувальник зобов'язаний негайно повідомити компетентні органи та не проводити ніяких ремонтних робіт з пошкодженим транспортним засобом без попереднього його огляду представником страховика, крім тих, які зумовлені необхідністю продовження безпечного руху. Для здійснення ремонту страхувальник повинен отримати письмову згоду страховика. Протягом 24 годин, не враховуючи вихідні та святкові дні, після настання страхового випадку чи надходження інформації про нього, письмово повідомити страховика, здійснити всі можливі заходи для рятування транспортного засобу, усунення причин, які сприяють виникненню додаткових збитків, а також забезпечити право на регресний позов до винної сторони. Крім того, страхувальник повинен надати страховикові можливість провести огляд і обстеження пошкодженого застрахованого транспортного засобу для визначення причин та розмірі збитків, надати необхідні документи, що підтверджують факт настання страхового випадку та розмір збитків та документи, що підтверджують оплату витрат по рятуванню транспортного засобу. За згодою сторін (або за вимогою однієї зі сторін) після настання страхового випадку розмір збитку може бути встановлений експертами. Експертиза може також проводитися для встановлення фактичних причин настання страхового випадку та визначення законності отримання страхового відшкодування страхувальником. Експертиза проводиться за рахунок сторони, що вимагала її проведення.

При настанні страхового випадку відшкодуванню підлягають тільки прямі збитки, виключаючи втрачену вигоду, витрати на оренду чи наймання транспортного засобу, моральну шкоду тощо.

Розмір збитку визначається :

• при повному або конструктивному знищенні автотранспортного засобу – в розмірі його дійсної вартості по договору страхування за вирахуванням вартості вузлів, деталей та устаткування, що придатні для подальшого використання або реалізації;

• при пошкодженні автотранспортного засобу чи додаткового обладнання – в розмірі витрат на його відновлення (з урахуванням зносу на день настання страхового випадку) згідно з кошторисом-розрахунком, який складено експертом страховика і погоджено зі страхувальником.

Витрати на відновлення  включають:

• витрати на матеріали і запасні частини, які необхідні для ремонту, за цінами на дату страхового випадку за вирахуванням зносу частин, вузлів, агрегатів та деталей, які замінюються в процесі відновлення (ремонту);

• витрати на оплату ремонтних робіт за тарифами на дату настання страхового випадку.

Не включаються до суми збитку :

• вартість ремонту та технічного обслуговування автотранспортного  засобу,  що  не  викликані  настанням страхового випадку;

• вартість робіт, що пов'язані з переобладнанням автотранспортного засобу, ремонтом або заміною окремих його частин, деталей і приладдя внаслідок їхнього зносу, технічного браку, поломки тощо;

• вартість заміни замість ремонту тих чи інших вузлів та агрегатів через відсутність у ремонтних підприємствах необхідних запасних частин і деталей для ремонту цих вузлів та агрегатів;

• втрати експлуатаційних якостей;

• втрати товарної вартості автотранспортного засобу;

• суми, які перевищують ціни на запасні частини до автотранспортних  засобів,  запропоновані  страховиком та/або   спеціалізованою   сервісною   станцією,   якщо страхувальник відмовився від таких послуг і придбає запасні частини за більш високими цінами.

Відшкодування збитків  здійснюється за вирахуванням амортизаційного  зносу запасних частин, що підлягають заміні, деталей та приладдя.

При визначенні суми страхового відшкодування враховуються страхова сума, різниця між страховою сумою і зазначеною в заяві на страхування вартістю автотранспортного засобу та франшиза.

Якщо майно було прийнято на страхування в зазначеній частці (%) від повної його вартості, то страховик здійснює виплату страхового відшкодування за системою пропорційної відповідальності. Остаточний розмір страхового відшкодування визначається за вирахуванням франшизи, зазначеної в договорі.

Страницы:123следующая →
Описание работы
Об'єктом договору страхування транспортних засобів є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом (переважно зі зберіганням транспортного засобу та його відновленням при настанні страхового випадку).
Содержание
Вступ………………………………………………………………………. 3
1. Об'єкти та ризики страхування автотранспортних засобів………….. 5
2. Обмеження страхування авто каско та урегулювання питань щодо завданих збитків у страхуванні авто каско……………………………… 6
3. Обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів……………………………………………………. 12
Висновок…………………………………………………………………. 24
Список використаних джерел…………………………………………... 25