Розробка системи венчурного менеджменту інноваційного проекту

Держави світу, які сьогодні активно розвивають вітроенергетику, перейшли на потужності окремих генераторів  від 1000 до 3 000 кВт, які мають коефіцієнт корисної дії близько 30% і більше. Натомість в Україні використовують генератори меншої потужності й менш ефективні. Розрахунки показують, що капіталовкладення  на 1 кВт потужності за умови закупівлі  імпортних машин – 1500 євро. Якщо налагодити їх виготовлення в Україні, то ця цифра зменшиться до 1100 євро. За таких умов середня собівартість виробленої електроенергії на вітроагрегатах буде коливатися від 1,7 до 2,0 цента, що є  достатньою привабливою величиною. За терміну окупності 30 років електроенергію ВЕС можна продавати по 3 центи  за кВт/годину. Проте, якщо термін окупності  зменшити до 10 років, то ціну на електроенергію треба збільшити до 6 і більше центів, та й то у разі, коли кошти  на будівництво вдасться залучити за нульовою річною ставкою. За 10% кредитів для окупності за 10 років тариф  становитиме 7 центів за кВт/год і  більше. До речі, в Німеччині новозбудовані  вітроелектростанції продають електроенергію по 8,5 цента.

 

3.  Основні можливості, які відкриває ринок гідроенергетики. Перспективні напрямки наукових досліджень у галузі.

 

Україна має досить високий  кліматичний потенціал вітрової енергії, який забезпечує продуктивну роботу не лише автономних вузлів живлення, але й потужних вітроелектростанцій. Зростає необхідність у виявленні найперспективніших місць використання вітрової енергії, базуючись на її кліматичному потенціалі та показниках його можливої утилізації.

Районування території України за потенціалом  вітрової енергії проводилось на основі кліматичного узагальнення цих  показників. Вибір здійснювався за принципом їх показовості як характеристик  багаторічного режиму вітрової енергії  та її просторово-часової структури. Для районування території застосовано  комплекс показників:

• середня річна швидкість вітру (дає загальне уявлення про кліматичний вітроенергетичний потенціал будь-якого району) та її мінливість;
• питома потужність та сумарні потенційні вітроенергоресурси і утилізована вітрова енергія;
• тривалість енергоактивної швидкості вітру та енергетичного штилю;
• безперервна тривалість робочої швидкості (як критерій стабільності функціонування вітроагрегатів).

Отже, комплекс показників вітрової енергії  дозволяє оцінити енергетичні можливості кожного району та розробити рекомендації щодо її раціонального використання.

Найвищим  вітроенергетичним потенціалом  відзначаються узбережжя Чорного та Азовського морів, Південний берег Криму, вершини Українських Карпат, Кримських гір, також область Донбасу.

Умови вітровикористання оптимальні протягом усього року. Будівництво вітроелектростанцій  треба розгортати у цих регіонах, враховуючи значний дефіцит власних  генеруючих потужностей. Можливе ефективне  розміщення як потужних вітроелектростанцій, так і автономних вітроенергоустав. Слід надавати перевагу будівництву  вітроелектростанцій на прилеглих  водних акваторіях, що мають особливо високий вітроенергетичний потенціал.

• Високий потенціал вітрової енергії властивий району Донецької височини, Приазовської та Причорноморської низовин. Тут протягом року сприятливі умови для вітровикористання та ефективної ро

боти  потужних вітроелектростанцій та автономних вітроенергоустав.

• Достатнім вітроенергетичним потенціалом відзначаються також Подільська та Придніпровська височини. Умови вітровикористання досить сприятливі, особливо у холодний період року.
• Поліська та Придніпровська низовини характеризуються невисоким вітровим потенціалом та нерівномірним його розподілом протягом року. Умови вітровикористання менш сприятливі, рекомендується розміщення тихохідних вітроенергоустав, рентабельність яких підвищуватиметься у холодний період року.
• Передкарпаття, Закарпаття та вузькі захищені долини Українських Карпат та Кримських гір відзначаються низьким вітровим потенціалом. Умови вітровикористання несприятливі, за винятком окремих місць, які значно домінують над навколишньою місцевістю.

 

 

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА КТ «EUROWIND»

 

 

2.1. Загальна характеристика  КТ «EuroWind»

 

КТ "EuroWind" спеціалізується на випуску вітрових генераторів для вітрових електростанцій та іншого енергетичного обладнання.

Виробничі можливості дозволяють випускати в рік вітрові турбіни загальною розрахунковою потужністю відповідно 8 млн. кВт і 2 млн. кВт. Виробництво генераторів здійснюється за замкнутим циклом: від проектно-конструкторських і науково-дослідних робіт до виготовлення, складання, випробування турбін і відвантаження.

КТ "EuroWind" збільшила свій чистий дохід у 2012 р., у порівнянні з 2011 роком на 150,4%.

 Підприємство постачає  свою продукцію на внутрішній  ринок, а також експортує за  кордон.

 

2.2. Характеристика інноваційної  діяльності ТОВ «EuroWind»

 

Підприємство спеціалізується  на створенні та виробництві вітрових турбін для вітрових електростанцій та іншого енергетичного устаткування.

Введені виробничі потужності - 8 млн. кВт парових турбін і 2,0 млн. кВт вітрових турбін на рік. Виробництво турбін здійснюється по замкненому циклу: від проектно-конструкторських і науково-дослідних робіт до виготовлення, складання, випробування турбін перед відвантаженням та сервісного обслуговування у замовників.

ОСНОВНА НОМЕНКЛАТУРА ПРОДУКЦІЇ

- вітровіі генератори конденсаційні і теплофікаційні для ВЕС потужністю від 1 МВт до 550 МВт;

- вітрові генератори для ВЕС потужністю від 50 МВт до 1 100 МВт;

- вітрові генератори різноманітних типів потужністю від 5 МВт до 800 МВт для ВЕС;

- теплообмінне устаткування (конденсатори турбін, підігрівники  низького тиску);

- допоміжне обладнання  машзалу, регенеративні газо- і  повітронагрівники, ежектори, маслоохолоджувачі,  тягодуттьові машини, димососи, ексгаустери, млини кульові та інші.

Генератори виробництва "EuroWind" успішно працюють більш ніж у 40 країнах світу. 283 вітрові турбіни сумарною потужністю біля 50 млн. кВт виготовлені для вітрових електростанцій, серед них 55 турбін для 16 ВЕС далекого зарубіжжя. 

РОЗДІЛ 3. ОПИС ІННОВАЦІЙНОГО  ВЕНЧУРНОГО ПРОЕКТУ. ФІНІНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ВЕНЧУРНОГО ПРОЕКТУ

 

 

3.1. Опис інноваційного  проекту

3.1.1. Опис інноваційного  продукту

 

Вітрогенератор (вітрова турбіна) — пристрій для перетворення кінетичної енергії вітру на електричну. Вітрові турбіни можна умовно поділити на дві категорії:

• промислові
• домашні (для приватного використання).

Промислові  встановлюються державними органами або  великими енергетичними компаніями. Як правило, їх об'єднують у мережу. У результаті — справжня електростанція. Її основна відмінність від традиційних (теплових, атомних) — повна відсутність сировини та відходів. Єдина основна вимога — високий середньорічний рівень вітру. Потужність сучасних промислових вітрогенераторів досягає 6 МВт.

Існують два основних типи турбін: із вертикальною віссю обертання та з горизонтальною. Вертикальновісьові турбіни працюють при низьких швидкостях вітру, але  мають низьку ефективність, оскільки через особливості конструкції  їх доводиться встановлювати нижче. Крім того, на відміну від генераторів  з горизонтальною віссю, крутний  момент яких залишається постійним  при незмінній силі вітру, лопатки  вертикальних генераторів при обертанні  створюють періодичні імпульси, що призводить до пришвидшеного зносу  елементів конструкції.

Вертикальновісьові  турбіни зустрічаються досить рідко  і використовуються, як правило, у  домашніх системах, через порівняно  низький рівень шуму при роботі. Проте існують проекти застосування таких генераторів у шельфових  електростанціях^[1].

Індустрія домашніх вітряків активно розвивається. Вже зараз за досить невеликі кошти  можна придбати вітряну установку  й забезпечити енергонезалежність свого заміського будинку на довгі  роки. Як правило, для невеликого котеджу  достатньо вітряка номінальною  потужністю 1 кВт, при швидкості вітру 9 м/с. Якщо місцевість не вітряна, його можна доповнити сонячними батареями. Джерела енергії будуть чудово доповнювати  одне одного.

 

 

3.1.2. Менеджмент. Потреби  в інвестиціях. Ризики.

 

Венчурний бізнес не дає стовідсоткової гарантії прибутку в бізнесі. Венчурні інвестиції можуть принести як колосальний дохід, так і колосальний збиток. Втім, на користь венчурного бізнесу свідчить той факт, що він значною мірою  вплинув на зростання економіки  Європи і Америки, і не був так  схильний економічній кризі, як традиційні види бізнесу. В даний час і  на Україні відбувається формування сприятливих умов для розвитку венчурного підприємництва і венчурного бізнесу.  

Венчурні  інвестиції небезпечніше вкладати у  вже функціонуюче та зростаюче підприємство, так як вони пов'язані з наступними основними ризиками:

- Існує  висока ступінь технічної невизначеності у створенні продукт

-Технологічно  досконалий продукт може не відповідати ринковому попит

-Не  враховані будь-які ринкові фактори при формулюванні бізнес ідеї

-Відсутній  чіткий план і програма дій  щодо реалізації венчурного проекту

Такі  ризики виправдовуються тим, що реалізація інноваційного проекту, що є об'єктом  венчурних інвестицій, спочатку оцінюється як високоприбуткове. 
Сутність венчурного бізнесу як високоризикованої і потенційно високоприбуткової діяльності визначає наступні особливості його функціонування:

-Обєктом  капіталовкладень є ризиковані  венчурні проекти

-Здійснюється  портфельне управління капіталом 

-Основна  частина венчурних інвестицій  вкладається в статутний капітал  венчурних компаній  

-Венчурний  інвестор бере активну участь  в управлінні інноваційним проектом  або, принаймні, забезпечує собі  надійний контроль 

-Реалізується  гнучкий механізм узгодження  інтересів інвесторів і менеджерів  залежні від етапу розвитку  венчурного проекту 

-Спочатку  визначається спосіб виходу інвестора  з венчурного бізнесу у фазі  зрілості проекту

Таким чином, венчурний бізнес взаємно  привабливий як для венчурних  підприємців, які отримують додатковий капітал для розвитку і розширення компанії, так і для венчурних  інвесторів, для яких при правильному  виборі об'єкта інвестування кінцевий фінансовий результат істотно перевищує  потенційний ризик.

 

 

3.1.3. Виробничий аналіз  діяльності та прогнози. Фінансовий  план.

 

Прогнозовані обсяги виробництва  і реалізації інноваційного венчурного проекту, а також ціни та собівартість наведені в табл.1.

Таблиця 1

Прогноз результатів  венчурного проекту

№	Дані прогнозу	Роки
		2012	2013	2014	2015
1	Роздрібна ціна, грн	-	4560	4145	3769
2	Обсяг випуску, шт	-	78000	113100	163995
3	Виручка	-	355,68	468,85	618,03
4	Собівартість	-	188,51	248,49	327,56
5	Операційні витрати	-	46,24	60,95	80,34
6	Затрати на НДДКР	-	49,80	65,64	86,52
7	Амортизація	-	39,12	51,57	67,98
8	Прибуток до оподаткування	-	32,01	42,20	55,62
9	Податки	-	6,08	8,02	10,57