Инновационная политика Бразилии

Інноваційна політика Бразилії

Розвиток високотехнологічних  виробництв та інноваційних технологій відноситься до числа фундаментальних  пріоритетів поточних економічних  політик провідних держав Латинської Америки, насамперед Бразилії, Мексики, Аргентини і Чилі. На них припадає понад 90% всіх витрат регіону на наукові  дослідження і розробки (НДР), при  цьому частка Бразилії перевищує 60%.

Сучасна інноваційна політика Бразилії тісно пов'язана з проблемою підвищення конкурентоспроможності національної економіки і розглядається в якості ключового елемента в забезпеченні поступального економічного розвитку в нових умовах посткризового світу.

Основні зусилля бразильського  уряду спрямовані на стимулювання науково-дослідних  і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР), активізацію приватно-державного партнерства у галузі наукових досліджень і розробок (НДР), створення сприятливого підприємницького клімату для здійснення науково-дослідних робіт та подальшого впровадження інноваційних технологій на підприємствах, включаючи малий  та середній бізнес, розширення підтримки  урядом університетів, шкільної та вузівської освіти.

Бразилія використовує порівняно  широке коло стратегій і конкретних фінансових і податкових механізмів по прискоренню інноваційного процесу  та вирішення таких проблем, як:

• відсутність міцних зв'язків  між різними партнерами в рамках національної інноваційної системи;

• зосередженість інноваційної системи на академічних наукових дослідженнях, недостатня координація  між процесами наукових досліджень, розробки технологій, виробництвом;

• слабке використання виробничим сектором досліджень, що проводяться  місцевим академічним сектором;

• низький рівень конвертації  знань у інноваційну продукцію.

Згідно з доповіддю  про світовий рейтинг конкурентоспроможності Global Competitiveness Report 2012-2013, опублікованому в матеріалах Світового економічного форуму (2012), Бразилія вийшла на 48-е місце серед 144 країн, на десять пунктів поліпшивши свою позицію за останні два роки. За таким параметром, як «інновації і розвиток економіки знань» (innovation and sophistication), вона займає 39-е місце.

За даними експертів Світового  економічного форуму, Бразилії займає 34 місце у світі за технологічною самостійністю і здатністю до інновацій. Вона входить до числа країн, найбільш привабливих для іноземного капіталу, займаючи двадцять четверту позицію за обсягом прямих іноземних інвестицій та використанню зарубіжних технологій, при цьому за показником «інвестування приватних компаній у НДДКР» знаходиться на 33-му місці. За показником якості науково-дослідних установ Бразилія займає 46-е місце. Суттєві проблеми залишаються у сфері вищої науково-технічної освіти: за рівнем забезпеченості науковими і інженерними кадрами країна займає лише 113-у позицію.

Незважаючи на зростання  фінансування (на 72% в реальних цінах  у 2000-2010 рр..), Бразилія продовжує відставати від розвинених країн за обсягом  інвестицій підприємницького сектора  в НДР. За даними Міністерства науки, технологій та інновацій у 2010 р. національні  витрати на НДР склали 1,19% ВВП, при  цьому більше половини припадало  на державне фінансування, здійснюване  переважно за рахунок коштів федерального бюджету. У США, у ряді країн Євросоюзу, а також в Японії та Південній  Кореї частка підприємницького сектору  в національних витратах на НДР перевищує 70%, а сукупний обсяг інвестицій коливається  від 1,77% ВВП у Великобританії, до 2,8-2,9% ВВП в Німеччині і США; 3,77% ВВП в Південній Кореї. Для Китаю даний показник в 2010 р. склав 1,75% ВВП.

Зберігається серйозний  розрив між рівнем розвитку науки (наукової продуктивності) і створенням власне технологій: частка Бразилії в світовому  потоці наукових публікацій у кінці 2000-х років перевищила 2,5%, при цьому участь Бразилії в світовому банку патентів, зареєстрованих патентним бюро США (USPTO ), склала менше 0,1 %. За даними Національного інституту індустріальної власності (INPI), в 2011 р. з 3,8 тис. зареєстрованих в країні патентів лише 0,7 тис. (19%) були отримані резидентами Бразилії.

Сучасна структура виробництва  в країні характеризується відносно невисокою часткою виробництв середнього та високого технологічного рівня (30% виробництва  обробної промисловості) і низькою  зацікавленістю підприємницького сектора  в збільшенні інвестицій в НДР. Слід зазначити ще ряд аспектів негативного  плану: високий рівень ризиків у  підприємницькому секторі Бразилії; обмеженість можливостей просування високотехнологічних товарів на зовнішній ринок, який характеризується високим рівнем конкуренції.

При всіх складнощах процесу  інноваційного розвитку, підвищення конкурентоспроможності національної економіки та інтеграції у глобальні  ринки інновацій, сучасна Бразилія, поряд з базовими галузями промисловості, має в своєму розпорядженні комплекс передових з точки зору використання новітніх технологій виробництв, продукція  яких експортується, у тому числі  й у розвинуті країни, і володіє  розвиненим інформаційно-телекомунікаційним сектором.

Модернізаційний досвід Бразилії показує, що вирішення задачі технологічного прориву по ряду стратегічних галузей і виробництв було б неможливим без активної політики держави в області НДР. Остання передбачає створення інституційної та законодавчої основи національної інноваційної системи, а також застосування ефективних механізмів фінансової та податкової підтримки інновацій на всіх рівнях - від дослідницького центру, який здійснює розробки, до організації високотехнологічного виробництва та просування «нової» продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках.

На сьогоднішній день в  Бразилії сформована найбільш структурована  національна інноваційна система (НІС) серед латиноамериканських  країн, створені механізми (законодавчі, податкові та фінансові) стимулювання НДР, активізації приватно-державного партнерства у галузі наукових досліджень і розробок та забезпечення впровадження технологічних інновацій на підприємствах.

Здійснюється держпідтримка НДР в стратегічних галузях, що забезпечують національний суверенітет, таких як авіація і космос, енергетика, інформаційні технології та телекомунікації, фармакологія і медицина, нафтогазовий і військово-промисловий комплекси, а також сфери, пов'язані зі створенням і використанням екологічно чистих джерел енергії і поступальним соціально-економічним розвитком країни.

Розвиток високотехнологічних  виробництв та інноваційних технологій відноситься до числа фундаментальних  пріоритетів поточної економічної політики сучасної Бразилії. У главі кута національної стратегії економічного розвитку, яка реалізується президентом Ділма Руссефф, поставлено завдання підвищення конкурентоспроможності товарів і послуг за рахунок модернізації виробництва і розвитку інноваційних секторів економіки.

Найважливішим завданням  Національної стратегії в галузі науки, технології та інновацій на 2012-2015 рр.. є розширення кола бразильських підприємств, які використовують різні  інструменти державної підтримки  інновацій, збільшення числа організацій, що здійснюють інвестиції в НДР на постійній основі, зростання інвестицій в дослідження і розробки підприємницьким  сектором країни (з 0,59% ВВП до 0,9% ВВП). Передбачається збільшення обсягу фінансування НДР в 2012-2015 рр.. в 1,8 рази в порівнянні з періодом 2007-2010 рр.., що дозволить збільшити національні витрати на НДР до 1,80% ВВП у 2014 році.

Пакет заходів зі стимулювання переходу промисловості на інноваційні  рейки, прийнятий урядом Бразилії в  квітні 2012 р., включає зниження податкового  навантаження, пільгове кредитування малого та середнього бізнесу, що здійснює інвестиції в модернізацію виробництва, розширення державних програм підтримки  експорту та експортних виробництв, захист внутрішнього ринку від недобросовісної конкуренції, стимулювання розвитку інформаційних технологій і зв'язку, підтримку національних виробників через систему держзакупівель.