Формування бізнес-плану інноваційного проекту - виробництво жувальної гумки з кофеїном

Автор: Пользователь скрыл имя, 31 Октября 2012 в 20:47, курсовая работа

Описание работы

Мета роботи - застосування теоретичних знань для вирішення проблеми розробки інноваційної ідеї започаткування власного бізнесу і доведення її до привабливої інвестиційної пропозиції . Задачі роботи - набуття практичних навичок формування інноваційної бізнес-ідеї, виробити навички застосування теоретичних знань для вирішення проблеми розробки інноваційної ідеї започаткування власного бізнесу і доведення її до привабливої інвестиційної пропозиції, застосувати на практиці знання з маркетингову дослідження ринку, розвинені творчого підходу до пошуку нестандартних підходів до вирішення поставлених задач.

Содержание

Вступ............................................................................................................5
1. Генерація ідеї ...............................................................................................7
2. Маркетингове дослідження ринку...........................................................11
2.1 Аналіз галузі товарів-замінників....................................................11
2.2 Оцінка потреб спожівачів................................................................14
2.3 Аналіз конкурентів...........................................................................17
3. Комплексне оцінювання економічної ефективності проекту................22
Висновки........................................................................................................27
Література.......................................................................................................28

Работа содержит 1 файл

КУРСОВАЯ .doc

— 685.50 Кб (Скачать)

Пр – нормативний  прибуток в ціні , грн./п

Пр = = грн./п,

Р – норматив рентабельності, %

Норматив рентабельності встановлен на рівні 45 %

Пр = 4,5*0,45 = 2 грн

Ц = 4,5 + 2 = 6,5 грн.

Наша фірма застосовує підхід до ціноутворення: максимальний прибуток, але з урахуванням ціни конкурентів. Основним конкурентом є енергетичні напої. Виходити на ринок планується з ціною 8 грн. за  упаковку жувальної гумки. Ця ціна нижче у зрівнянні з конкурентами(їх ціна складає 9-15 грн.), вона дозволяє нашій продукції бути конкурентоспроможній і відповідає іміджу фірми як виробникові якісної і надійної продукції. До тогож цей рівень ціни відповідає бажанням покупців:

Рис. 2.1.2 – Реакція спожівачів на ціну продукції

 

При покупці оптом фірма встановлює знижки 5%. Крупним торгівельним партнерам знижки до 10 %.

Крім того, бажано відразу ж зареєструвати  торгівельну марку — без цього  ефективно просувати продукцію сьогодні неможливо. На початковому етапі “розкручування” треба постаратися максимально охопити роздрібну торгівельну мережу. Коли ж продукція вже буде представлена, доведеться витратитися на іміджеву рекламу, а потім і на промо-акції по завоюванню лояльності покупців. Рекламна кампанія середньої інтенсивності (без участі TV) обійдеться виробникові в $1-2 тис. в місяць. Основний напрямок в рекламі робиться на наявність унікальних властивостей товару тестування його незалежними лабораторіями і здобуття сертифікату відповідності.

 

 

2.2 оцінка потреб  спожівачів

 

 

Для оцінки потреб споживачів було проведене  анкетування в якому приймало участь 50 чоловік. В кожній анкеті були поставлені 6 питань. Рехультати цього дослідження були перероблені, проаналізовані та представлені у вигляді діагрвм:

 

  1. Чи вживаєте енергетичні напої?

 

Рис. 2.2.1 – Доля споживачів продукції конкурентів

 

 

 

 

2 Хотіли би Ви купувати енергетичну жувальну гумку?

 

Рис. 2.2.2 – Доля потинційних споживачів продукції

 

3. Який у Вас рід занять?

 

Рис. 2.2.3 – Доля споживачів в залежності від рода занять

 

 

 

  1. Ваш  вік?

 

Рис.2.2.4 -  Частка зацікавлених потенційних споживачів різного віку за результатами соціального опитування

 

5. Який Ваш рівень доходу?

 

Рис.2.2.5 – Відсоткове відношення потенційних покупців різного соціального статусу за результатами анкетування

  1. За якою ціною Ви би купували цей продукт?

 

Рис. 2.2.6 – Доля споживачів в залежності від ціни продукції

 

Виходячи з цього можна зробити висновок, що коло потенційних покупців досить широке – п’ята частина опитаних, в основному це молоді люди, які навчаються або працюють з середнім рівнем доходу. Виходити на ринок планується з ціною 8 грн. за  упаковку жувальної гумки. Основними споживачами є: студенти, водії, спортсмени, люди, працюючі в нічну зміну.

 

 

2.3 аналіз конкурентів

 

 

Сьогодні кількість торгівельних марок енергетичних напоїв, представлених  в магазинах і нічних клубах, перевищила рубіж в десять найменувань: Burn, Red Bull, Nescafe Xtreme, Red Devil, Battery, Energia, Non Stop, Revo energy, Shark, Tiger, Power Horse, B-52, "Ювента". Учасники ринку вважають, що не виключений захід в сегмент нових гравців як українських, так і західних.

На підстав опитування був виявлений відсоток лояльних споживачів енергетиків. У даному дослідженні, що проводилося компанією CRG в 2008 році, взяли участь 2436 жителів України. З'ясувалося, що енергетичні напої, до яких були прирівняні і спортивні напої, вживають приблизно 25% із загального числа опитаних, тобто практично кожен четвертий респондент.

 

Далі саме із споживачами енергетичних напоїв, а їх виявилося 599 чоловік, і  проводилося основне інтерв'ю, в  ході якого виявлялися: соціальний портрет споживачів енергетиків, частота  покупки енергетичних напоїв, а також місце покупки продукту, що вивчається, що віддається перевага.

Вивчаючи градацію споживачів енергетиків  по рівню доходу, можна відзначити, що в наявності показник середньої  прибутковості цільової аудиторії  – від 6 до 15 тисяч рублів на людину в сім'ї щомісячно, оскільки при відході прибутковості у велику або меншу сторону від цих кордонів відсоток респондентів, споживаючих енергетичні напої, різко знижується.

Відносно освітнього рівня респондентів, споживаючих енергетичні напої, можна сказати, що енергетики в рівній мірі вживають як люди з вищою освітою, так і що не отримали такого – 49,25 і 50,75% відповідно.

Цікавий той факт, що визначилася  сфера трудової діяльності, представники якої є найбільш активними споживачами  енергетичних напоїв: майже чверть споживачів енергетиків – це торгівельні працівники.

 

 

Тепер розглянемо такі чинники споживчої  поведінки, як частота покупки енергетичних напоїв, а також місця покупок  продукції, що вивчається, що віддаються перевага.

Так, абсолютна більшість споживачів енергетиків – 85,15% – п'ють їх не рідше за 1 раз в тиждень (мал. 4). Відсоток тих, хто споживає енергетики щодня, порівняно невисокий – трохи більше 7%. Лояльними можна рахувати і тих споживачів, які п'ють енергетики не дуже часто, – 1 раз на місяць. Проте такі респондентів виявилося мало – 3,83%.

Виходчи з цього можна зробити  висновки, що на фоні постійно зростаючого  ринку енергетичних напоїв жувальна гумка з енергетичними властивостями  зможе зкласти значну конкуренцію. Були надана детальні характеристики даного продукту та зазначені його основні конкурентні переваги. Також виявлені єкспертним методом основні параметри програми стратегічного розвитку, проведен аналіз конкурентів.

На основі соціального опитування виявлен відсоток потенційних покупців, виявлен сегмент ринку, на який буде орієнтований продукт, що виготовляється. Виходячи з цього можна зробити висновок, що коло потенційних покупців досить широке – п’ята частина опитаних, в основному це молоді люди, які навчаються або працюють з середнім рівнем доходу. Виходити на ринок планується з ціною 8 грн. за  упаковку жувальної гумки. Основними споживачами є: студенти, водії, спортсмени, люди, працюючі в нічну зміну.

Запропонований продукт зацікавив  спожівачів, він новий на українському ринку, тиму доцільно реалізувати проект у життя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3 КомплекснЕ оцінЮВАННЯ економічної ефективності проекту

 

 

Для оцінки фінансово-економічної  ефективності даного інноваційного  проекту, який реалізується у рамках розробленої програми стратегічного розвитку, визначимо такі показники ефективності як: чистий грошовий потік (CF); чисту дисконтова ну вартість (NPV); внутрішню норму рентабельності (IRR); модифіковану внутрішню норму рентабельності (MIRR); індекс прибутковості (PI); дисконтований період окупності (DPP);

Основні параметри програми стратегічного  розвитку отримані експертним шляхом надані у таблиці 3.1. Поточні витрати здійснюються на покупку сировини для виробництва, виплату заробітньої плати виробничим працівнокам та іншому персоналу. Поточні витрати надані в таблиці 3.2.

Плановий горизонт становить 3 роки, тому що це максимальний період на який інвестор згоден вкладувати гроші.

 

Таблиця 3.1 – Вихідні дані для розрахунку дохідності проекту

Показник

Одиниці виміру

Значення

Витрати на придбання обладнання

$ США

21000

Обсяг річного продажу продукції (починаючи з 2-го року)

$ США

54000

Плановий горизонт,роки

роки

3

Податок на прибуток

%

25

Валютний депозит

%

12

Рівень премії ризику

%

5

Рівень інфляції на валютному ринку

%

3


 

 

 

Таблиця 3.1 – Поточні витрати на здійснення проекту

Витрати

Рік

1

2

3

Разом, $ США

 

7 000

8 000

в т.ч. амортизація

Нараховується кумулятивним методом  протягом 5 років


 

Для проекту був обраний кумулятивний метод нарахування амортизації, тому що він найбільш привабливий з точки зору переваг: в перші роки амортизується більша частина вартості об’єкта, коли інтенсивність його використання максимальна; в перші роки накопичуються грошові кошти для заміни ціого об’єкта.

Побудуємо платіжний ряд:

 

                                                           7            5,6       

                                -21                  35,25    34,5                                     тис. $


                                   0          1          2            3                                         роки

 

1) Чистий прибуток:

ЧП= (Доходи - витрати) * (1 – податок)

ЧП1= 0

ЧП2= (54 – 7 )* 0,75= 35,25 тис.

ЧП3= (54 – 8 )* 0,75= 34,5 тис.

2) Амортизація:

Кк1 =

Ам1  =0;

Ам2 =21 =7 тис;

Ам3 =21 =5,6 тис;

3) CF (cash flow) – чистий грошовий потік:

CF= –21 тис.;

CF= 0;

CF= 35,25+7=42,25 тис.;

CF= 34,5+5,6=40,1 тис.;

4) Розрахуємо чисту дисконтовану вартість:

,

де  n – плановий горизонт, роки

        i – ставка дисконтування, %

NPV= =-21+29,34+ 23,18= 31,52 тис.

NPV > 0 – проект вигідний

5) Розрахуємо індекс прибутковості

- валовий позитивний грошовий потік, тис.грн

 – валовий негативний грошовий  потік, тис.грн

 52,52 / 21= 2,5>1- проект ефективен.

6) Розрахуємо внутрішню норму рентабельності:

Вирішивши рівняння, отримаємо IRRнб = 32%.

 

7) Розрахуємо модифіковану внутрішню норму рентабельності:

 

  Представимо результати проведених розрахунків у вигляді таблиці.

 

Таблиця 3.3 – Результати аналізу  економічної ефективності інноваційного проекту

Показник

Отриманий результат

Чи є ефективним

чисту дисконтовану вартість (NPV), тис.грн

31,52 тис

ефективний

внутрішню норму рентабельності (IRR), %

32%

ефективний

модифіковану внутрішню норму  рентабельності (MIRR), %

35%

ефективний

індекс прибутковості (PI), доля

2,5

ефективний


 

З проведених розрахунків можна зробити такі висновки:

NPV > 0 (31,52> 0 ), це означає, що на 31,52 тисячи іноваційний проект вигідніший за альтернативний;

IRR> I (32% > 12%)  -  внутрішня норма рентабельності більша за ставку депозиту, отже проект є вигідним;

PI > 1 (2,5 > 1), отже проект є прибутковим, тому що з кожної вкладеної гривні ми отримаємо 1, 5 грн прибутку;

MIRR > 0, це свідчить про те що проект вигідний.

Виходячи з проаналізованих  показників можна сказати, що запропонований інноваційний проект є ефективним та прибутковим за всіма основними параметрами, тому для інвесторів даний проект має економічну привабливість.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

 

В процесі виконання даної курсової роботи  я набула навичок  застосування теоретичних знань для вирішення  проблеми розробки інноваційної ідеї започаткування власного бізнесу і  доведення її до привабливої інвестиційної  пропозиції.

В ході виконаної роботи було запропоновано  споживачеві новий продукт –енергетична жувальна гумка. Надана детальна характеристика даного продукту та зазначені його конкурентні переваги, проведене соціальне опитування потенційних споживачів та маркетинговий аналіз ринку. Виявлен сегмент ринку, на який буде орієнтований продукт, що виготовляється. Вироблена оцінка конкурентоспроможності запропонованого товару. Заплановані рекламні заходи для залучення потенційних клієнтів. Визначена величина витрат при виробництві. Вибрано місце розташування підприємства.

Мною було здійснено розрахунки з комплексної оцінки економічної ефективності інноваційного проекту. Були розраховані основні економічні показники: норма прибутковості, рентабельність, індекс прибутковості та інші. За результатами розрахунків з’ясували, що організація на протязі трьох років зможе виплатити всю необхідну суму кредиту і почне приносити прибуток.

Информация о работе Формування бізнес-плану інноваційного проекту - виробництво жувальної гумки з кофеїном