Етапи становлення інформатики  в початкових класах.

Зарубіжний  досвід та навчальних закладів України. 

      Вступ

      У нових історичних умовах, що склалися на початку двадцять першого століття, набуває все більшого значення розвиток інформаційних і комунікаційних технологій. Відбувається активне проникнення інформаційних технологій у всі галузі освіти. У зв’язку з цим постає питання пропедевтики інформаційної культури ще в початкових класах.

      У країнах зарубіжжя, як і в Україні, майже до сьогоднішнього дня продовжуються дискусії, що розпочалися ще у 80-х роках ХХ століття, щодо заборони використання комп'ютерів у 1–4-их класах, у зв’язку з, перш за все, турботою про здоров'я дітей .

      У результаті цих дискусій було проведено  дослідження з впливу комп’ютера на розвиток мислення дітей молодшого віку, яке показало, що використання технологій значно покращує мовленнєву компетентність учнів. Національна асоціація освіти дітей молодшого віку (National Association for the Education of Young Children, 1996) визнала, що комп’ютерні технології підвищують мотивацію дітей молодшого віку до навчання, позитивно впливають на їхні інтелектуальні здібності та соціальний розвиток .

      Незважаючи  на це, педагоги рекомендують обмежити застосування комп’ютерних технологій у дошкільних закладах та початкових класах до однієї години на день. Крім цього, комп’ютер не повинен замінювати такі традиційні засоби навчання, як крейда, дошка, олівець, зошит, ножиці тощо. Він є лише одним з інструментів навчання, яким повинен оволодіти учень. Використання ІКТ у навчальному процесі початкової школи повинно відповідати дидактичним аспектам. Усі ці засоби – програмні продукти, навчальні платформи тощо – мають бути оцінені відповідно певним цілям уроку.

     У початковій школі потрібно закласти у дітей первинні навички інформаційної культури, початки комп'ютерної грамотності, забезпечити поступальність у навчанні. Необхідно підготувати мислення учнів  до сприйняття ними сучасних інформаційних технологій. Психологи затверджують, що основні логічні структури мислення формуються у віці 5-11 років. Інформаційні технології володіють поруч прийомів і методів, що дозволяють аналізувати і моделювати навколишній нас світ. Опановуючи цими прийомами, людина учиться мислити логічно, складно і системно.

     До  цього часу педагоги, психологи, лікарі сперечаються відносно місця комп’ютерних технологій в розвитку дитини і в шкільній освіті зокрема. І слід зауважити, що не зважаючи на доволі значну кількість документів, які декларують необхідність кардинальних змін в системі інформатизації освіти і в першу чергу загальної середньої, реальні кроки в цьому напрямку були зроблені тільки в останні два-три роки. На відміну від багатьох країн, в першу чергу тих, система освіти яких розвивалася разом з українською (Росія, Казахстан, країни Балтії та інші), інформатика як навчальний предмет в Україні введено тільки з 9 класу.

     Не  зважаючи на проблеми з організацією навчання інформатиці в початковій і середній ланках, більшість навчальних закладів намагаються придбати і  використовувати комп’ютерну техніку. Керівники шкіл і педагоги інтуїтивно розуміють, що слід якомога повніше залучати підростаюче покоління до оволодіння інформаційними технологіями. До цього їх спонукають і батьки, для яких сучасна школа - це школа, в якій комп’ютерна техніка використовується не тільки в 10-11, а мінімум в  в 5-9-х класах, а ще краще -  починаючи з початкової школи.

     При цьому заняття  в початковій і  середній ланках школи доволі часто  носять безсистемний характер. Програми таких занять, як правило, складають  учителі інформатики, які не мають відповідного досвіду роботи з учнями молодшого і середнього шкільного віку, не знайомі з особливостями їх сприйняття і мислення,  не знають методики навчання дітей даного віку. 

Розділ I .  Інформатика  та інформаційні технології

в початковій школі іноземних країн

     1.1 Американський досвід  пропедевтики інформатики  в початковій школі

     Початок комп’ютерної ери в системі початкової освіти безпосередньо пов'язаний з  появою перших персональних комп’ютерів. Тільки в 1975 році з'явилися перші персональні комп’ютери: Altair  8800 фірми MITS, IMSAI 8080 фірми IMSAI, Jupiter  II  фірми Wavamate,  M6800 фірми Southwest Technical Products і ще пізніше в 1976 перший персональний комп’ютер фірми Apple, а вже в 1980 році в окремих штатах США в школи були закуплені перші комп’ютери для організації навчання дітей молодших і середніх класів. Досвід перших кроків навчальний процес описаний Б.Хантер у   книзі   "Мої   учні   працюють   на комп’ютерах", яка багато в чому вплинула на ідеологію комп’ютеризації освіти в нашій країні у 80-х роках.

     Основною  метою перших кроків експериментальної  програми комп’ютерного навчального  курсу було досягнення загальної  комп’ютерної грамотності, тобто формування знань і практичних навичок роботи на комп’ютері, які необхідні всім громадянам для їх існування і процвітання в суспільстві, розвиток якого буде базуватися на інформаційних технологіях.

     В   своїй   книзі   Хантер   дає   визначення комп’ютерної грамотності  і розкриває її зміст у відношенні до учня початкової школи: "Комп’ютерна грамотність" означає вміння використовувати комп’ютери з відповідним програмним забезпеченням з користю для себе під час навчання, при обробці інформації і розв’язуванні задач; а також здатність формулювати обґрунтовані судження по соціальних і етичних питаннях, що стосуються комп’ютерних і комунікаційних систем Для реалізації цієї мети були визначені завдання програми:

   - всіляко стимулювати вчителів  і учнів до розширення областей  застосування комп’ютерів, які  можуть бути з користю використані  під час навчальних занять, при обробці інформації і вирішенні задач із всіх шкільних дисциплін;

   - сприяти розвитку в учнів і  вчителів почуття впевненості  в оволодінні можливостями комп’ютерів  і освоєння з цією метою  різних засобів і способів  їх використання;

   - сприяти формуванню у учнів  і вчителів алгоритмічного підходу  до розв’язування задач - підходу,  що базується  на алгоритмах, які можуть бути використані  для розв'язку задач як за  наявності комп’ютерів, так і  за їх відсутності;

   - виховати в учнів і вчителів морально-відповідальне ставлення до комп’ютерів і інформаційних систем, з якими їм доведеться працювати;

   - навчити учнів і вчителів оцінювати  переваги, недоліки і обмеження  того чи іншого конкретного  випадку використання комп'ютерів;

   - сприяти усвідомленню вчителями і учнями шляхів впливу комп’ютерів на маси і окремих людей, сприяючи тим самим формуванню у учнів необхідного почуття громадянськості;

   - сформувати в учнів і вчителів  уяву про навички, які необхідні  для обробки інформації і розв’язання  задач, оволодіння якими має важливе значення для певного кола професій.

     Незважаючи  на віддаленість у часі - більше двадцяти п’яти років з моменту розробки зазначеної програми – її завдання можна повністю використати для  формулювання завдань інформатизації сучасної початкової школи в Україні. Звертаю увагу читачів, що завдання були сформульовані для двох суб’єктів навчального процесу – учнів і вчителів, і на те, що в окремих випадках завдання в першу чергу стосувалося підготовки вчителя, а потім учня. Справа в тому, що перед тим, як реалізувати програму, спочатку була проведена підготовка вчителів в обсязі 45 годин.

     Другим  цікавим моментом, який заслуговує на підвищений інтерес, є  постановка морально-етичних питань використання комп’ютерів. І це не зважаючи на те, що до широкого розповсюдження Інтернету ще більше десяти років.

     Програма  курсу була реалізована у вигляді  шести напрямків:

1. Використання  і розробка алгоритмів.

2. Робота  з готовими комп’ютерними програмами.

3. Фундаментальні  знання про комп’ютери.

4. Галузі застосування комп’ютерів.

5. Вплив  комп’ютерів на суспільство.

6. Програмування.

     Розглянемо, що повинен був знати і уміти  учень після двох років навчання за програмою (підготовчий та перший клас – 6-7 років).

З напрямку "Алгоритми":

   - виконувати алгоритм для відомого завдання;

   - вносити зміни в алгоритм;

   - наводити приклади різних алгоритмів  з одним і тим же результатом;

   - знаходити і усувати помилки  в алгоритмах;

   - записувати алгоритм, що використовується  для розв'язку задачі.

З напрямку "Робота з програмами":

   -   використовувати готові навчальні  та ігрові програми;

   - працювати з обладнанням: вмикати  комп’ютер і завантажувати програму;

   -   розуміти, що комп’ютер не може  працювати без інструкцій.

З напрямку "Фундаментальні поняття":

     - розуміти, що команди комп’ютеру містяться в програмі.

З напрямку "Галузі застосування":

     - знаходити приклади застосування  комп’ютера в побуті.

З напрямку "Вплив комп’ютерів":

     - виконувати правила роботи з  обладнанням і програмами.

  З напрямку "Програмування" окремих цілей навчання не ставиться, вони реалізуються через напрямок "Алгоритми" і як самостійний цей напрямок з'являється у сьомому класі.

     Ця  програма в різних варіаціях була прийнята і реалізована в багатьох країнах світу.

     Теорія  розумового розвитку дитини, розроблена Піаже, носить описовий характер. В цій теорії розкриваються етапи, через які повинна пройти дитина, щоб у неї було сформовано "доросле" мислення. Але ця теорія майже нічого не говорить про те, як слід розвивати інтелект дитини з самого раннього віку. Пошуком основних принципів розвитку інтелекту зайнялися Сеймур Пайперт та його співробітники, які вивчали питання створення штучного інтелекту в Массачусетському технологічному інституті. Вони виходили з того, що коли ми когось навчаємо, то самі краще засвоюємо цей матеріал. Отже, слід організувати для дитини середовище, в якому вона когось буде навчати. Таким об’єктом для навчання може виступити комп’ютер. Дитина "вчить" комп’ютер, наприклад, малювати віддаючи  йому певні вказівки (задаючи програму малювання). Таким чином, комп’ютер використовується для формування у дітей звички мислити.

     Пайперт і його група розробили дуже просту для опанування молодшими школярами  мову програмування Лого. На основі неї був створений цикл програм  – Логосвіти. Ці програми  дозволяють створювати музику і мультиплікаційні фільми, складати маленькі оповідання, казки чи вірші, переміщуватись разом з "роботом-черепашкою", креслити різні геометричні фігури або рухатись по заздалегідь визначеному маршруту. При

цьому, щоб "правильно" керувати "черепашкою", дитина повинна розібратися в правилах руху "черепашки", а для того, щоб складати казки, необхідно дослідити правила побудови речень і так далі.

     Таким чином,   створюючи   програми   для комп’ютера, "навчаючи" його літературі, малюванню, створенню мультика, дитина моделює реальну діяльність і структурує простір і час. Кількість прихильників Лого світів у всьому світі збільшується з кожним роком, дуже розповсюджені вони в школах Росії, але в Україні використовуються в поодиноких закладах.

     Зараз в більшості розвинених країн  питання, чи слід навчати інформаційним  технологіям в початковій школі, не обговорюється. З питання школи  воно стало питанням сім'ї, тому що знайомство дитини з комп’ютером відбувається в дошкільному віці вдома. Актуальними для батьків стають такі питання:

   - допомога в пошуку інформації  в публічних бібліотеках за  допомогою комп’ютера;

   - керування використанням комп’ютера  дитиною;

   - контроль за використанням Інтернета  вашою дитиною;

   - безпечні веб-сайти для вашої дитини;

   - Інтернет і ваша дитина тощо.

     Американські  педагоги і медики стверджують, що час, коли дитина весь свій час просиджувала біля телевізора, минув. Тепер більшість  часу дитина проводить біля комп’ютера, батьки починають усвідомлювати, що комп’ютерна компетентність навіть молодшого школяра стає вищою, ніж дорослого. А усвідомивши, починають шукати засоби захисту від можливих негараздів, які може спричинити тривале спілкування з комп’ютером дитячому організмові.

     Рекомендації  американських гігієністів дуже схожі на рекомендації українських та російських. Коротко їх можна звести до кількох пунктів:

• правильна організація робочого місця, при цьому звертається увага на необхідність пристосування пристроїв комп’ютера і меблів до вікових особливостей дитини;