Контрольна робота з «Стандартизація, метрологія, Сертифікація і управління якістю»

     Метрична  конвенція була підписана представниками 18 країн у Парижі і мала на меті забезпечення єдності вимірювань довжини маси та подальше удосконалення Метричної системи мір. Станом на 1996 рік до Метричної конвенції приєднались 48 країн світу. Відповідно до Метричної конвенції були затверджені Міжнародний комітет з міри та ваги (МКМВ) та Міжнародне бюро мір та ваги (МБМВ).

     МКМВ  складається з 18 членів визначає основні  напрямки метрологічних робіт за Метричною конвенцією. Основною функцією МКМВ є підготовка засідань Генеральної  конференції з мір та ваги (ГКМВ).

     Діяльність  ГКМВ спрямована на визначення затвердження одиниць вимірювань фізичних величин  та інших поточних питань. ГКМВ скликається один раз у 4-6 років. На XI засіданні (1960р.) ГКМВ була прийнята Міжнародна система одиниць SI, яка уточнювалась на XII ГКМВ.

     При МКМВ створено 9 консультативних комітетів: визначення метра, визначення секунди, електрики, фотометрії та радіометрії, кількості речовини, маси та пов'язаних з нею величин, одиниць фізичних величин, іонізуючих випромінювань, термометрії.

     МБМВ  зберігає еталони одиниць фізичних величин Міжнародної системи  одиниць SI, веде дослідження фізичних хімічних властивостей еталонів, здійснює удосконалення еталонів методик  передачі розмірів та підвищення точності вимірювань, проводить періодичні звірення національних еталонів і еталонів МБМВ. 
 

     3. Системи розрахунків  під час виконання  робіт із сертифікації. 

     Сертифікація  виробів здійснюється в Українській  державній системі сертифікації продукції – Системі сертифікації УкрСЕПРО (надалі Системі).

     Система призначена для проведення обов’язкової та добровільної сертифікації продукції (процесів, послуг).

     Сертифікація  на відповідність обов’язковим вимогам  нормативних документів та вимогам, передбаченим чинним законодавчими  актами України, проводиться виключно в Системі.

     Система є відкритою для вступу в неї  органів з сертифікації та випробувальних лабораторій інших держав.

     У Системі здійснюються такі взаємопов’язані  види діяльності: сертифікація продукції (процесів, послуг); сертифікація систем якості; атестація виробництв; акредитація  випробувальних лабораторій; акредитація  органів з сертифікації продукції; акредитація органів з сертифікації систем якості.

     У Системі передбачається сертифікація імпортованої продукції. З метою  забезпечення визнання сертифікатів та знаків відповідності Системи за кордоном вона побудована з урахуванням  вимог міжнародних систем і взаємодіє  на основі угод з міжнародними, регіональними  та національними організаціями  інших держав, що здійснюють діяльність з сертифікації.

     Система взаємодіє на основі угод з системами  перевірки безпеки, охорони навколишнього  середовища тощо, що функціонують в  Україні під керівництвом уповноважених  урядом органів. Національний орган  з сертифікації може передавати цим  органам окремі функції у проведенні сертифікації продукції.

     Організаційну структуру Системи утворюють: Національний орган з сертифікації – Держстандарт України; науково-технічна комісія; орган з сертифікації продукції; органи з сертифікації систем якості; випробувальні лабораторії; експерти-аудитори; науково-методичний та інформаційний центр; територіальні центри стандартизації та метрології Держстандарту України; Український навчально-науковий центр з стандартизації, метрології та сертифікації.

     Національний  орган з сертифікації виконує такі основні функції:

     - розробляє стратегію розвитку сертифікації в Україні;

     - організовує, веде та координує  роботи щодо забезпечення функціонування  Системи;

     - взаємодіє з національними органами  з сертифікації інших держав  та міжнародними організаціями,  що здійснюють діяльність з  сертифікації;

     - організовує розроблення та удосконалення  організаційно-методичних документів  Системи;

     - приймає рішення щодо приєднання  до міжнародних систем та угод  з сертифікації;

     - встановлює основні принципи, правила  та структуру Системи, а також  знак відповідності та правила  його застосування;

     - встановлює правові та економічні  основи функціонування Системи;

     - формує та затверджує склад  науково-технічної комісії;

     - акредитує органи з сертифікації  та випробувальні лабораторії,  атестує експертів-аудиторів, здійснює інспекційний контроль за діяльністю цих органів та осіб;

     - веде реєстр Системи;

     - організовує роботи з сертифікації  продукції за відсутності органу  з сертифікації нового виду  продукції;

     - затверджує перелік продукції,  що підлягає обов’язковій сертифікації;

     - розглядає апеляції щодо виконання  правил Системи;

     - організовує інформаційне забезпечення  діяльності з сертифікації в  Системі;

     - несе відповідальність від імені  держави за дотримання правил  та порядку сертифікації продукції,  що встановлені в Системі.

     Науково-технічна комісія формується та встановлюється Національним органом з сертифікації і виконує такі функції:

     - формує єдину політику з питань побудови, функціонування та удосконалення Системи;

     - вносить пропозиції щодо взаємодії  з національними органами інших  держав та Міжнародними організаціями  з сертифікації.

     Органи  з сертифікації продукції  призначаються та акредитуються національним органом з сертифікації.

     Органи  з сертифікації продукції виконують  такі основні функції:

     - здійснюють управління системою сертифікації, закріпленої за нею номенклатури продукції та несуть відповідальність за її функціонування;

     - розробляють організаційно-методичні  документи з сертифікації закріпленої  продукції;

     - проводять за дорученням національного  органу з сертифікації акредитацію  випробувальних лабораторій;

     - визначають схему та порядок  проведення сертифікації закріпленої  продукції;

     - організовують та проводять атестацію  виробництв;

     - здійснюють технічний нагляд  за сертифікованою продукцією  та її виробництвом;

     - видають сертифікати відповідності  на продукцію та атестати виробництв.

     Органи  з сертифікації систем якості призначають та акредитуються Національним органом з сертифікації. Орган з сертифікації систем якості виконує такі основні функції:

     - розробляє організаційно-методичні документи з сертифікації;

     - організовує та проводить сертифікацію  систем якості;

     - організовує та проводить за  пропозицією органу з сертифікації  продукції атестацію виробництв;

     - здійснює технічний нагляд за  сертифікованими системами якості та атестованим виробництвами;

     - видає сертифікати на системи  якості.

     Випробувальні лабораторії акредитуються Національним органом з сертифікації або за його дорученням – органом з сертифікації продукції та виконують такі основні функції:

     - проводять випробування продукції, що сертифікується відповідно до галузі акредитації, та видають протоколи випробувань;

     - беруть участь за пропозицією  органу з сертифікації в проведенні  технічного нагляду за виробництвом  сертифікованої продукції та  за пропозицією Національного  органу з сертифікації – у  проведенні інспекційного контролю;

     - беруть участь за пропозицією  органу з сертифікації в атестації  виробництва сертифікованої продукції.

     Експерти-аудитори атестовані в Системі та занесені до Реєстру Системи, можуть виконувати окремі роботи, пов’язані з сертифікацією продукції. Науково-методичним та інформаційним центром в Системі є Український науково-дослідний інститут стандартизації, сертифікації та інформатики Держстандарту України.

     Науково-методичний та інформаційний  центр виконує такі функції:

     - здійснює розроблення та удосконалення організаційно-методичних документів Системи;

     - повідомляє та подає в Національний  орган з сертифікації пропозиції  та проекти законодавчих актів  у галузі сертифікації;

     - проводить аналіз можливостей  підприємств та організацій щодо  призначення їх органами з  сертифікації, виконання функцій  випробувальних лабораторій, здійснює  експертизу їх вихідних документів  та готує пропозиції Національному  органу з сертифікації щодо  їх акредитації в Системі;

     - готує пропозиції з номенклатури  продукції, що підлягає сертифікації;

     - бере участь в акредитації  органів з сертифікації, випробувальних  лабораторій, а також в інспекційному  контролі за їх діяльністю  за дорученням Національного  органу з сертифікації.

     Територіальні центри стандартизації та метрології Держстандарту України проводять:

     - за дорученням Національного органу з сертифікації інспекційний контроль додержання правил системи;

     - за пропозицією органу з сертифікації  продукції технічний нагляд за  сталістю показників сертифікованої  продукції під час її виробництва.

     Український навчально-науковий центр з стандартизації, метрології та сертифікації проводить навчання та підвищення кваліфікації фахівців у галузі сертифікації.

     Сертифікація  в Системі передбачає підтвердження  третьою стороною показників, характеристик  та властивостей продукції, процесів, послуг на підставі випробувань, атестації виробництва та сертифікації систем якості. Право проведення робіт з сертифікації продукції надається випробувальним лабораторіям та експертам-аудиторам, акредитований у Системі та занесеним до Реєстру Системи.

     Органами  з сертифікації в Системі можуть бути акредитовані організації та підприємства державної форми власності.

     Випробувальними лабораторіями можуть бути акредитовані організації та підприємства будь-яких форм власності. Якщо в Системі акредитовано кілька органів з сертифікації однієї і тієї самої продукції, то заявник  має право провести сертифікацію в будь-якому з цих органів.

     Система встановлює такий  розподіл відповідальності:

     - виготовлювач, постачальник несе відповідальність за невідповідність сертифікованої продукції вимогам нормативних документів та застосування сертифікатів і знаків відповідності з порушенням правил Системи;

     - продавець несе відповідальність  за відсутність сертифіката або  знака відповідності на реалізовану  продукцію, якщо вона підлягає  обов’язкові сертифікації;

     - випробувальна лабораторія несе  відповідальність за недостовірність  та необ’єктивність результатів  випробувань сертифікованої продукції;

     - орган з сертифікації несе відповідальність за необґрунтовану чи неправомірну видачу сертифікатів відповідності, атестатів виробництва та підтвердження їх дії, а також за порушення правил Системи.