Антропогенний вплив на природу Азії

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Географічний факультет

 

 

 

 

 

 

Реферат

«Антропогенний вплив  на природу Азії»

 

 

 

 

Виконала:

студентка 3 курсу

ГРТ-2

Івахненко Надія

 

 

Київ-2012

Зміст

Вступ

1. Антропогенний вплив на природу Азії
2. Міжнародне співробітництво в галузі охорони природного середовища

Висновок

Список використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

А́зія — найбільший за площею (біля 43,4 мільйонів км²) і за населенням континент світу, розташований головним чином у Східній півкулі. Простягається від вічних льодів Арктики до вологих екваторіальних лісів Індонезії. Характеризується значним різноманіттям природних умов та комплексів, флори і фауни. Азія є також найбільш густозаселеним регіоном на Землі, у деяких районах це 1500 осіб/км². Демографічний вибух, що властивий багатьом країнам Азії, загострив проблеми у системі людина-природа. Відбувається порушення природних процесів через надмірне антропогенне навантаження.

Найгостріші екологічні проблеми це – забруднення атмосферного повітря, виснаження озонового шару, деградація грунтів, знеліснення території, забруднення вод Світового океану, зменшення біорізноманіття.

Проблема екологічної  безпеки є одним з найактуальніших  питань для регіону. Уряди країн  Азії активізують державну політику щодо покращення екологічної ситуації, зокрема створюються відповідні організації, наукові центри, приймаються нормативно-правові акти про захист навколишнього середовища та його використання.

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Антропогенний вплив на природу Азії

Питання екологічної безпеки  та сталого розвитку, в тому числі деградації земель і забруднення грунту і зусиль по боротьбі з цими процесами, є вкрай актуальними для регіону. Одностороння технократична політика, широкомасштабне вирощування монокультур призвело до зниження родючості грунту, рясні поливи підвищили рівень грунтових вод створили проблему засолення грунту. Наслідки аральської кризи, а також інші антропогенні фактори призвели до розвитку опустелювання і, як наслідок, до деградації грунту, зниження родючості зрошуваних земель.

У даний час більше половини території Центральної Азії схильне процесам опустелювання. Так, площа деградованих земель в Казахстані становить 179,9 млн.га або 66% території, а в Туркменістані і Узбекистані - до 80%. Опустелювання проявляється не тільки в територіальному зростанні, але і в зміні ступеня біологічної продуктивності. Площа нових пустель в Центральній Азії збільшилася майже на100 тис. км². Загальна площа, підвладна опустелювання, складає більше 1млн. км². А біологічна продуктивність в окремих районах знизилася до 50%.

Головна причина опустелювання - зміна водного режиму територій і акваторій, нерозвинене водне господарство, поганий стан іригаційних і дренажних систем, недостатні інвестиції в поліпшення земель.

Родючість грунтів знизилося внаслідок тривалого застосування надмірно високих норм мінеральних добрив і отрутохімікатів. Порушені природні біоценози грунтів. Загальна площа земель, що піддаються вітровій ерозії, становить більше 30%. Приймає загрозливі масштаби водна ерозія на орних землях. Є спеціально розроблені протиерозійні заходи, але на жаль у виробництві їх застосовують дуже мало. На 30-50% понизилося вміст у грунті гумусу. В даний час грунту з низькою і дуже низькою забезпеченістю гумусом займають близько 40% площі зрошуваних земель.

Основним пріоритетом  у галузі боротьби з опустелюванням має стати здійснення профілактичних заходів щодо земель, які ще не деградували або які деградували лише незначною мірою. Ефективними заходами по боротьбі з опустелюванням є впровадження водозберігаючих технологій у зрошуване землеробство, реабілітація та розвиток дренажних систем, утилізація зворотних вод, проведення всебічних досліджень зрошуваних земель, грунтів у всіх землеволодіннях країн з метою відновлення еколого-меліоративного стану, розширення моніторингових досліджень стану земельної фонду республік. Важливо для запобігання розвитку процесів засолення проведення технічної реконструкції існуючих колекторних і дренажних систем, здійснення капітальної промивки грунтів. Все це вимагає реалізації спеціальних проектів з впровадженням великих фінансових коштів.

Ліси займають близько  третини поверхні земної кулі. Деревина є універсальною сировиною, з  якої може бути виготовлено більш  ніж 15-20 тис. різноманітних виробів. Азія, якій у 1990-х роках були притаманні чисті втрати лісів на рівні приблизно  в 600 000 га в рік, за період з 2000 року по 2010 рік надала звітні дані про чистий зростанні площі лісів більш  ніж на 2,2 млн.га/рік , в основному, завдяки широкомасштабної кампанії по лісонасадження в Китаї і незважаючи на триваючі високими темпами чисті втрати лісів в багатьох країнах Південної і Південно-Східної Азії.

Ліси вирубують через  прокладання залізничних та автомобільних  шляхів, розробки родовищ корисних копалин, будівництва нових поселень, прокладання нафтогазопроводів  тощо. Крім того,  у південній Азії ліси залишаються дармовим паливом. У багатьох районах Індокитаю  та Індонезії тропічні ліси вирубують  під різні плантації. Загалам  за оцінками експертів розчищення лісових  ділянок під сільськогосподарські ділянки стало причиною майже 50% вирубок. У багатьох регіонах великі площі лісів зникають внаслідок  пожеж. У наслідок антропогенної  діяльності під загрозою опинились  первинні ліси Гімалаїв та мангрові.

Все це безпосередньо впливає на різноманіття флори і фауни, ерозії грунту, вмісту кисню в атмосфері.

Під загрозою зникнення 500 видів  ссавців, 700 видів риб. Так внаслідок навантаження на Світовий океан негативно впливає на коралові рифи. А кислотні дощі спричинюють деградацію лісів, зникнення тварин, численних комах.

Надзвичайно гостро стоїть проблема забруднення водойм. Негативний вплив чинять промислові центри, які розташовані на берегах водойм, кислотні дощі. У річки потрапляють токсичні речовини, що призводять до негативних екологічних наслідків. В Індії джерелом надходження 90% речовин-забруднювачів є побутово-промислові стоки, які потрапляють у річку без очищення. Для багатьох водних об’єктів характерна евтрофікація.

Внаслідок людської діяльності зменшилась площа Аральського моря через відбирання вод річок на зрошення їх приплив зменшився і вже на початку 80-х років практично припинився. Внаслідок цього відбувається швидке антропогенне опустелювання навколишнього середовища, пилові бурі, деградація рослинного покриву та грунтів.

Загроза існує і для  озера Байкал, внаслідок побудови целюлозно-паперового комбінату, який щоденно скидає понад 200 тис. м³ стічних вод. Сполуки сірки, важкі метали призводять до зменшення чисельності майже всіх видів фауни, більшість яких є ендемічними. Деградація річкових екосистем спостерігається із розробкою і видобуванням корисних копалин, будівництвом гірничо-збагачувальних комбінатів, лісозаготівель.

У наслідок антропогенної  діяльності зазнають забруднення підземні води. Сюди потрапляють значні об’єми нафти, важких металів, радіонуклідів, пестицидів.

У зв’язку з надходження  твердих, рідких, газоподібних речовин  відбувається інтенсивне забруднення  повітря. Це пов’язано із розвитком  промисловості, сільського господарства, агломерацій, теплоенергетики. Через  викиди фреону та оксиду азоту почалися процеси виснаження озонового шару. Наприклад, в Індії, Китаї основним джерелом забруднення є ТЕС, які  працюють на вугіллі.

2. Міжнародне співробітництво в галузі охорони природного середовища

Актуальність природоохоронних та екологічних проблем змусила  активізувати державну політику країн  Азії у цій сфері. Створено низку  організацій, наукових центрів тощо. Співробітництво країн у галузі охорони природи здійснюється на основі укладання багатосторонніх конвенцій, договорів, угод, що сприяє розв’язанню ряду екологічних питань. З них: Конвенція про транспортне забруднення повітряна великі відстані; рамкова конвенція ООН про зміни клімату; Конвенція ООН про боротьбу з опустелюванням; Конвенція про біологічне різноманіття; Угода про збереження афро-азійських мігруючих водно-болотних птахів та інші.

Однією з гарантій призупинення деградації природного середовища є  створення природно-заповідних територій.  Нині площу Азії займає понад          100 млн га природоохоронних територій, їх налічується 1400, з них 30 – об’єкти природної спадщини ЮНЕСКО. Не зважаючи на їх природоохоронних статус на деякі площі ведеться нелегальна господарська діяльність, браконьєрство.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Великі площі Азії зазнають сильного антропогенного впливу, що загрожує деградування природного середовища, зменшення різноманітності біоти, погіршенню екологічних умов. Найгостріші  проблеми стосуються опустеленню великих площ внаслідок використання вод річок для зрошення земель; ерозії грунтів; знищенню лісів у промислових та побутових цілях; браконьєрства; забруднення вод промислово-побутовими стоками; випробуванням ядерної зброї. Ці проблеми є наслідком низького розвитку екологічної політики більшості країн Азії, нераціональним ставленням до використання ресурсів.

На сьогодні уряди країн  Азії за допомогою міжнародного співробітництва  та власних сил намагаються зменшити антропогенне навантаження на природу. Одним із шляхів є створення мережі природоохоронних територій.

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1. Фізична географія материків і океанів: підр.: у 2 т. Т. 1. Азія/П.Г. Шищенко, О.В. Аріон, В.В. Удовиченко та ін..; за ред.. П.Г. Шищенка. – К.: Київський університет, 2009.-643с.
2. OSCE [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.osce.org/ru/eea/23731
3. Вікіпедія [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%8F
4. Год молодежи [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.godmol.ru/ekologija/129-posledstvija.html
5. Екоблог [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://newecolife.com.ua/news/134-pvdenna-amerika-ta-afrika-yak-ranshe-nesut-sam-znachn-chist-vtrati-lsv.html
6. Підручники [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://pidruchniki.ws/1207042437964/ekologiya/roslinni_resursi