Правове положення підприємств з іноземними інвестиціями

Автор: Пользователь скрыл имя, 29 Октября 2013 в 16:53, реферат

Описание работы

На сучасному етапі розвитку наша країна внаслідок трансформаційних процесів у минулому та теперішньому переживає період нестабільності та встановлення ( вже протягом двох десятиліть ) економічної, правової та соціальних структур. Будь які зміни подібного характеру не проходять без значних затрат ресурсів, а зміни в масштабі цілої країни потребують залучення капіталів колосального масштабу.

Содержание

Вступ………………………………………………………………………………………………………………….
Законодавство, що регулює режим іноземного інвестування в Україні…………
Підприємства з іноземними інвестиціями та іноземні підприємства…………….
Характерні ознаками підприємства з іноземними інвестиціями………………...
Характерні ознаки іноземних підприємств ……………………………………………………
Правове положення підприємств з іноземними інвестиціями на території України……………………………………………………………………………………………………………
Висновок…………………………………………………………………………………………………………..
Список використаних джерел…………………………………………………………………………….

Работа содержит 1 файл

Фінансове право.docx

— 202.31 Кб (Скачать)

Майно, що ввозиться  в Україну як внесок іноземного інвестора  до статутного фонду підприємств  з іноземними інвестиціями (крім товарів  для реалізації або власного споживання),

  • звільняється від обкладення митом. Порядок пропуску такого майна на територію України ви­значається ст. 18 Закону України "Про режим іноземного інвестування" та постановою КМУ від 07.08.96 р. №937;
  • Продукція ПІІ не підлягає ліцензуванню і квотуванню за умови їх сертифікації як продукції власного виробництва у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України
  • 3 метою залучення іноземних інвестицій держава закріплює гарантії захисту нрав іноземних інвесторів (ст. 397 ГК, статті 8-12 Закону "Про режим іноземного інвестування")
  • З метою захисту інтересів національної економіки законом можуть встановлюватися обмеження щодо здійснення певних видів господарської діяльності підприємствами з іноземними інвестиціями ;
  • майно, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або власного споживання), звільняється від обкладення митом. Порядок пропуску такого майна на територію України визначається ст. 18 Закону України "Про режим іноземного інвестування" та постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.96 р. "Про порядок видачі, обліку і погашення векселів, виданих під час ввезення в Україну манна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, та сплати ввізного мита у разі відчуження цього майна;
  • продукція цих підприємств не підлягає ліцензуванню і квотуванню за умови їх сертифікації як продукції власного виробництва у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
  • на підприємство з іноземними інвестиціями розповсюджується національний режим господарювання, якщо інше не передбачено законами, та міжнародними договорами України, ратифікованими BP України;
  • з метою залучення іноземних інвестицій держава закріплює гарантії захисту прав іноземних інвесторів (ст. 397 ГК, статті 8-12 Закону "Про режим іноземного інвестування");
  • з метою захисту інтересів національної економіки законом можуть встановлюватися обмеження щодо здійснення певних видів господарської діяльності підприємствами з іноземними інвестиціями (види господарської діяльності, що належать до монополії держави).

Іноземне  підприємство фактично є різновидом підприємства з іноземними інвестиціями, визначальною ознакою якого є  особливі вимоги до його учасників (ними можуть бути лише іноземні інвестори) та майна (в іноземному підприємстві іноземна інвестиція має становити 100%). За організаційно-правовою формою таке підприємство може бути унітарним  чи корпоративним. Виникнення

такого підприємства пов'язується із заснуванням іноземними інвесторами (інвестором) нового підприємства чи набуття такими особами у власність  майнового комплексу діючого  унітарного підприємства або 100% акцій (часток) підприємства корпоративного типу 3 метою захисту інтересів  національної економіки та національної безпеки законом можуть визначатися  галузі, в яких створення іноземних  підприємств забороняється. Особливості правового статусу іноземних підприємств визначаються ст. 117 ГК (Господарськім Кодексі)  України.

 

          2.Правове положення підприємств з іноземними інвестиціями на території           України

 

Загальні  правові, економічні та соціальні умови  інвестиційної діяльності на території  України визначені Законом України "Про інвестиційну діяльність" від 18 вересня 1991 р. Цей Закон спрямований  на забезпечення рівного захисту  прав, інтересів і майна суб'єктів  інвестиційної діяльності незалежно  від форм власності, а також на ефективне інвестування народного  господарства України, розвиток міжнародного економічного співробітництва та інтеграції. Він визначає інвестиції як всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької  та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або  досягається соціальний ефект.

     Відповідно до зазначеного Закону інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. Інвестиційна діяльність здійснюється, зокрема, і на основі іноземного інвестування іноземними громадянами, юридичними особами, державами та спільного інвестування українськими й іноземними громадянами, юридичними особами та державами. Особливості режиму іноземних інвестицій на території України визначаються Законом України "Про режим іноземного інвестування" від 19 березня 1996 р., дія якого поширюється виключно на іноземних інвесторів і підприємства з іноземними інвестиціями. [14].

      Відповідно до цього Закону іноземні інвестори мають право здійснювати інвестиції на території України у вигляді:

  • іноземної валюти, що визнається конвертованою Національним банком України;
  • валюти України - при реінвестиціях в об'єкт первинного інвестування чи в будь-які інші об'єкти інвестування відповідно до законодавства України за умови сплати податку на прибуток (доходи);
  • будь-якого рухомого і нерухомого майна та пов'язаних з ним майнових прав;
  • акцій, облігацій, інших цінних паперів, а також корпоративних прав (прав власності на частку (пай) у статутному фонді юридичної особи, створеного відповідно до законодавства України або законодавства інших країн), виражених у конвертованій валюті;
  • грошових вимог та права на вимоги виконання договірних зобов'язань, які гарантовані першокласними банками і мають вартість у конвертованій валюті, підтверджену згідно із законами (процедурами) країни-інвестора або міжнародними торговельними звичаями;
  • будь-яких прав інтелектуальної власності, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно із законами (процедурами) країни-інвестора або міжнародними торговельними звичаями, а також підтверджена експертною оцінкою в Україні, включаючи легалізовані на території України авторські права, прав на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо;
  • прав на здійснення господарської діяльності, включаючи права на користування надрами та використання природних ресурсів, наданих відповідно до законодавства або договорів, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно з законами (процедурами) країни-інвестора або міжнародними торговельними звичаями;
  • інших цінностей відповідно до законодавства України.

Іноземні  інвестиції на території України  можуть здійснюватись у різних формах.

     Серед цих форм, зокрема, такі:

  • часткова участь у підприємствах, що створюються спільно з українськими юридичними та фізичними особами, або придбання частки діючих підприємств;
  • створення підприємств, що повністю належать іноземним інвесторам, філій та інших відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб або придбання у власність діючих підприємств повністю;
  • придбання незабороненого законами України нерухомого чи рухомого майна, включаючи будинки, квартири, приміщення, обладнання, транспортні засоби та інші об'єкти власності, шляхом прямого одержання майна та майнових комплексів або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів;
  • придбання самостійно або за участю українських юридичних чи фізичних осіб прав на користування землею та використання природних ресурсів на території України;
  • придбання інших майнових прав;
  • в інших формах, які не заборонені законами України, в тому числі без створення юридичної особи на підставі договорів із суб'єктами господарської діяльності України.

Загалом, щодо іноземних інвестицій та форм їх здійснення на території України  встановлюється національний режим  інвестиційної та іншої господарської  діяльності. Винятки передбачаються чинним законодавством та міжнародними договорами України. Для окремих суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють інвестиційні проекти із залученням іноземних інвестицій, що реалізуються відповідно до державних програм розвитку пріоритетних галузей економіки, соціальної сфери і територій, може встановлюватися пільговий режим інвестиційної та іншої господарської діяльності. Законами України можуть визначатися території, на яких діяльність іноземних інвесторів та підприємств з іноземними інвестиціями обмежується або забороняється, виходячи з вимог забезпечення національної безпеки. [15].

Бажаючи залучити в Україну іноземні інвестиції, держава встановила певні  державні гарантії захисту іноземних  інвестицій, у тому числі:

- гарантії  від зміни законодавства;

- гарантії  щодо примусових вилучень, а також  незаконних дій державних органів  та їхніх службових осіб;

- компенсацію  і відшкодування збитків іноземним  інвесторам, завданих їм внаслідок  дій або бездіяльності державних  органів України чи їхніх службових  осіб;

- гарантії  у разі припинення інвестиційної  діяльності;

- гарантії  переказу прибутків, доходів та  інших коштів, одержаних внаслідок  здійснення іноземних інвестицій. [16].

 Державна  реєстрація іноземних інвестицій  проводиться відповідно до розділу  III Закону України "Про режим  іноземного інвестування" та Положення  про порядок державної реєстрації  іноземних інвестицій, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів  України від 7 серпня 1996 р. №  928. Таку реєстрацію проводять  Рада міністрів Автономної Республіки  Крим, обласні, Київська та Севастопольська  міські державні адміністрації  після фактичного здійснення  інвестицій. Для цього іноземні  інвестори подають документи,  зазначені у п. 3 вказаного Положення. Орган державної реєстрації фіксує дату надходження документів у журналі обліку державної реєстрації внесених іноземних інвестицій. Протягом трьох робочих днів починаючи з цієї дати розглядає подані документи і приймає рішення про реєстрацію іноземної інвестиції або про відмову в ній. Відмова в державній реєстрації іноземних інвестицій можлива лише у разі коли здійснення цієї інвестиції суперечить законодавству України або подані документи не відповідають вимогам зазначеного раніше Положення. Відмова з мотивів недоцільності здійснення іноземної інвестиції не допускається. Відмова у державній реєстрації має бути оформлена письмово із зазначенням мотивів і може бути оскаржена у судовому порядку. Специфіка регулювання іноземних інвестицій у спеціальних (вільних) економічних зонах встановлюється законодавством України про спеціальні (вільні) економічні зони. [15].

 

 

                                                       ВИСНОВОК

 

Аналіз надходження іноземних  інвестицій в Україну свідчить, що на сьогодні ця молода незалежна держава  ще не створила належної бази для залучення  капіталів з-за кордону. Тому найважливішими умовами залучення ПІІ є стабілізація макроекономічного середовища, а  також удосконалення законів  і нормативних актів. Але, водночас, дані питання не можуть бути розв'язані  без загальної соціально-економічної  стабілізації в країні. Нині Україна, безумовно, є державою, яка залучає іноземний капітал на свою територію. Виходячи з тенденцій, що склалися, доходимо висновку: вона залишиться такою ще тривалий час. Тому особливої актуальності набуває очевидна потреба в створенні кодифікованого правового документа, який буде регулювати інвестиційні відносини в окремих галузях господарства та бізнесу. Тобто нормативно-правового акту який буде враховувати позитивний міжнародно-правовий досвід на основі здійснення процесів імплементації та адаптації міжнародного права у національну правову систему України. Але нажаль питання про створення такого нормативно-правового акту ще навіть не порушується в парламенті, про нього говорять лише фахівці цієї галузі. Все це означає, що прийняття такого акту найближчим часом не передбачене, а значить і вирішення багатьох проблем правового регулювання іноземних інвестицій також. [15].

Такі основні риси має  правове регулювання інвестиційної  діяльності на сьогодні, що наштовхує  на думку про те, що Україна нажаль ще продовжує бути для іноземних  інвесторів, країною в яку вкладати інвестиції ризиковано. Найближчим часом  ситуація поліпшиться але лише стосовно окремих форм інвестування, що значно не вплине на загальний інвестиційний  клімат нашої країни. [14].

 

 

       

 

 

 

 

 

                                     СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Конституція України від 28.06.1996 року. № 254к/96 – ВР.
  2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р.
  3. . Кодекс України про адміністративні правопорушення від 12 січня 2006 року N 3322-IV
  4. Кримінальний кодекс України вiд 05.04.2001 № 2341-III.
  5. Господарській кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.
  6. Закон України “Про господарські товариства” від 19.09.91 р. №1576-ХІІ.
  7. Закон України “Про власність” від 07.02.1991 р. №697-ХІІ.
  8. Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.1991 р. №959-ХІІ.
  9. Закон України "Про режим іноземного інвестування" від 19.03.1996 р. №93/96- ВР.
  10. Закон України “Про інвестиційну діяльність” від 18.09.1991 р. №1560-ХІІ.
  11. Закон України “Про міжнародні договори України” від 22.12.1993 р. №3767-ХІІ.
  12. Закон України “Про інноваційну діяльність” від 4.07.2002 р. № 40-IV.
  13. Положення «Про державну реєстрацію іноземних інвестицій», затверджене постановою КМУ від 07.08.1996 р. №928.
  14. Щукін Б.М. Інвестування – курс лекцій: Київ: МАУП – 2004
  15. Серемак О. – Правове регулювання іноземних інвестицій у спеціальних (вільних) економічних зонах // Право України. – 2000. - № 10.
  16. Саврук Софія - Окремі аспекти законодавчого регулювання набуття права власності на землю іноземнимим юридичними особоми // Юридичний журнал Юстиніан - №4/2007

 

 

 

 

 

 


Информация о работе Правове положення підприємств з іноземними інвестиціями