Оборотні кошти підприємства та їх організація

                                Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України

             Національний університет водного  господарства та природокористування

Кафедра фінансів і економіки природокористування

 

 

 

 

 

 

 
Реферат

на тему:

«Оборотні кошти  підприємства та їх організація»

 

 

 

                                                                                                                         Виконала:

ст. ФЗГ, ГІСТ –52

Кушнір В.Г.

Перевірив:

Панасюк О.І.

 

 

 

Рівне – 2012

ЗМІСТ

 

Вступ……………………………………………………………………3

     1.Поняття, склад і структура оборотних коштів підприємства, джерела їх  

формування………………………………………………………………………4

2. Особливості нормування  оборотних коштів на підприємстві……………9

3. Оцінка ефективності  використання оборотних коштів  підприємства…...12

4. Напрямки підвищення ефективності використання оборотних коштів

підприємства……………………………………………………………………14

Висновок………………………………………………………………………..16

Список використаної літератури……………………………………………..17

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Кожне підприємство, починаючи свою виробничо-господарську діяльність, повинно мати певну грошову суму. На ці грошові ресурси підприємство закуповує на ринку або у інших підприємств сировину, матеріали, паливо, оплачує рахунки за електроенергію, сплачує своїм працівникам заробітну плату, несе витрати по освоєнню нової продукції, усе це являє собою один з найважливіших параметрів господарювання, що одержав назву "оборотні кошти підприємства".

В умовах ринкових відносин оборотні кошти здобувають особливо важливе  значення. Адже вони являють собою  частину продуктивного капіталу, що переносить свою вартість на знов створений  продукт повністю і повертається до підприємця в грошовій формі наприкінці кожного кругообігу капіталу. Таким чином, оборотні кошти являються важливим критерієм у визначенні прибутку підприємства.

Також, оборотні кошти є - важливою частиною майна підприємства. Для забезпечення безперебійного процесу виробництва поряд з основними виробничими фондами необхідні предмети праці, матеріальні ресурси. Предмети праці разом із засобами праці беруть участь у створенні продукту праці, його вартості.

Наявність у підприємства достатніх оборотних коштів оптимальної структури - необхідна передумова для його нормального функціонування в умовах ринкової економіки. Тому на підприємстві повинне проводитися нормування оборотних коштів, завданням якого є створення умов, що забезпечують безперебійність виробничо-господарської діяльності фірми.

Важливо також уміти правильно  керувати оборотними коштами, розробляти і впроваджувати заходи, що сприяють зниженню матеріалоємності продукції  і прискоренню оборотності оборотних  коштів. У результаті прискорення  оборотності оборотних коштів відбувається їхнє вивільнення, що дає цілий ряд позитивних ефектів.

Підприємство у випадку ефективного керування своїми і чужими оборотними коштами може досягти раціонального економічного становища, збалансованого по ліквідності і прибутковості.

 

1. Поняття, склад і  структура оборотних коштів підприємства, джерела їх формування

Діяльність суб'єктів  господарювання щодо створення та реалізації продукції здійснюється в процесі  поєднання основних виробничих фондів, оборотних фондів самої праці.Безперервність процесу виробничої та комерційної діяльності потребує постійного інвестування коштів у ці елементи для здійснення розширеного їхнього відтворення.На відміну від основних виробничих фондів оборотні фонди споживаються в одному виробничому циклі і їхня вартість повністю переноситься на вартість виготовленої продукції. При цьому одна їхня частина в речовій формі входить у створений продукт і набирає товарної форми, в якій її буде використано споживачем. Інша частина також повністю споживається в процесі виробництва, але, втрачаючи свою споживну вартість, у речовій формі в продукт праці не входить (паливо)..По-перше, оборотні кошти - це грошові ресурси, які вкладено в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервного виробництва та реалізації виготовленої продукції. 
По-друге, оборотні кошти - це активи, які протягом одного виробничого циклу або одного календарного року можуть бути перетворені на гроші. Деякі автори таке саме визначення дають терміну "оборотний капітал". Це свідчить про ідентичність, на їхню думку, понять - оборотні кошти та оборотний капітал.Склад і розміщення оборотного капіталу залежать від того, в якій сфері він функціонує: виробнича, торгово-посередницька, сфера послуг (у тім числі фінансових). У виробничій сфері оборотний капітал (оборотні кошти) авансується в оборотні виробничі фонди і фонди обігу (рис. 1.1).

Рис.1.1. Класифікація і склад оборотних коштів

Таким чином, оборотний капітал (оборотні кошти) - це кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди і  фонди обігу для забезпечення безперервності процесу виробництва, реалізації продукції та отримання  прибутку. 
        Співвідношення оборотних коштів, що перебувають у сфері виробництва й у сфері обігу, є неоднаковим у різних галузях народного господарства. Пояснюється це особливостями організації виробництва, постачання, збуту, а також системи розрахунків. Для забезпечення безперервності процесу виробництва і реалізації продукції необхідно досягти оптимального співвідношення оборотних коштів у сфері виробництва й обігу. При цьому підприємство заінтересоване у зменшенні оборотних коштів у сфері обігу за рахунок поліпшення системи постачання, раціональніших форм розрахунків. У цілому в народному господарстві України матеріальні оборотні кошти в 1999 р. (І півріччя) становили 21,5 %, фонди обігу - 74,7 %, у промисловості відповідно - 29,9% та 67,9 %

Виходячи з наведених  визначень, основним призначенням оборотних  коштів є  забезпечення безперервності і ритмічності виробництва.

      За призначенням у виробничому процесі (за елементами) оборотні кошти можна класифікувати в такі групи:

1) Виробничі запаси - сировина, допоміжні матеріали, покупні напівфабрикати, паливо, тара, запасні частини для ремонту устаткування, швидкозношувані малоцінні предмети, а також інші предмети, використовувані в процесі виробництва.

Виробничий запас формується у транспортних, складських (підготовчих та поточних) і страхових запасах.

2) Засоби у витратах  на виробництво включають незавершене  виробництво, напівфабрикати власного  виробництва та витрати майбутніх  періодів.

Незавершене виробництво - предмети праці, які знаходяться у виробництві  на різних стадіях обробки в підроздіпах підприємства, тобто це продукція (роботи), яка не пройшла усіх передбачених технологічним процесом стадій, а також вироби, які не укомплектовані чи не пройшли випробування і технічного приймання.

Напівфабрикати власного виробництва - предмети праці, обробка  яких цілком завершена в одному з  підрозділів підприємства, але вони підлягають подальшій обробці в інших підрозділах підприємства, зокрема литтю, куванню, штампуванню тощо.

Витрати майбутніх періодів - це витрати, здійснені в звітному періоді, але віднесені до наступного періоду, зокрема, витрати на підготовку й освоєння нової продукції, раціоналізаторство і винахідництво, а також інші витрати в даному періоді, які будуть включені в собівартість продукції в наступному звітному періоді.

3) Готова продукція - це  виготовлена кінцева продукція,  яка пройшла випробування і  приймання, повністю укомплектована  відповідно до договорів із замовниками і відповідає технічним умовам і вимогам. До цієї групи оборотних коштів відносять готову продукцію на складі підприємства, а також відвантажену, апе ще не оплачену продукцію.

4) Грошові кошти і розрахунки (засоби розрахунку) включають дебіторську  заборгованість перед підприємством, дохідні активи (від вкладень в цінні папери), а також грошові кошти та їх еквіваленти в національній та іноземній валюті.

Дебіторська заборгованість представляє собою:

- заборгованість перед  підприємством покупців або замовників за надані їм товари, роботи чи послуги (крім заборгованості, яка забезпечена векселем);

- заборгованість фінансових  і податкових органів, а також переплата за податками, зборами та іншими платежами до бюджету;

- сума авансів, наданих  іншим підприємствам у рахунок наступних платежів;

- сума нарахованих дивідендів, процентів, роялті, що підлягають надходженню;

- заборгованість взаємопов'язаних  сторін;

- заборгованість за внутрішньовідомчими  розрахунками.

Дохідні активи - це короткострокові (на термін не більше 1 року) вкладення  підприємства в цінні папери (ринкові високоліквідні цінні папери), а також надані іншим господарюючим суб'єктам позики.

Грошові кошти та їх еквіваленти - кошти в касі, на поточних та інших  рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів. У цій статті окремо наводяться кошти в національній та іноземній  валюті. Кошти, які не можна використати  для .операцій протягом одного року, починаючи з дати балансу або протягом операційного циклу внаслідок обмежень, слід виключати зі складу оборотних активів та відображати як необоротні активи.

Співвідношення між окремими групами, елементами оборотних фондів і загальними їх обсягами, виражене в частках одиниці чи відсотках, є структурою оборотних фондів. Структура оборотних фондів формується під впливом:

- характеру і форми  організації виробництва;

- типу виробництва;

- тривалості технологічного  циклу;

- умов постачань паливно-сировинних  ресурсів тощо.

У середньому на промислових  підприємствах України в загальному обсязі оборотних фондів частка виробничих запасів складає близько 70%, а незавершеного виробництва і напівфабрикатів власного виготовлення - 25%.

За джерелами фінансування (джерелами формування) оборотні кошти  розділяють на власні, залучені та прирівнювані до власних. Джерелами власних оборотних коштів є:

- уставний капітал',

- додатковий капітал;

- резервний капітал;

- резервні фонди;

- фонди накопичення;

- цільове фінансування  і надходження;

- орендні зобов'язання;

- нерозподілений прибуток;

- амортизаційні відрахування.

Джерелами залучених (довгострокових і короткострокових) оборотних коштів є:

- довгострокові кредити;

- довгострокові зпозичення;

- довгострокова оренда  основних фондів;

- короткострокові кредити;

- короткострокові запозичення;

- аванси покупців і  замовників;

- кредиторська заборгованість.

Джерелами прирівнюваних  до власних оборотних коштів є:

- заборгованість підприємства перед працівниками по заробітній платі;

- заборгованість бюджету  з відрахувань від заробітної  плати.

За характером участі у  виробничо-торговельному обороті  оборотні виробничі фонди і фонди  обігу залежать одне від одного і  постійно переходять із сфери обігу  в сферу виробництва і навпаки. Тому доцільно розглядати їх як єдиний оборотний кругообіг.

Прийнято виділяти три  стадії кругообігу.

1. Оборотні кошти виступають  у грошовій формі (ГК₁) і використовуються для створення виробничих запасів (ВЗ).

2. Виробничі запаси споживаються  в процесі виробництва, утворюючи  незавершене виробництво (НВ) і  перетворюючись на готову продукцію  (ГП).

3. Готова продукція реалізується (РП), у результаті чого підприємство отримує необхідні кошти (ГК₂), частина яких формує прибуток підприємства (йде на матеріальне стимулювання праці, формує фонд накопичення), а частина (ГК₁') - йде на поповнення виробничих запасів.

Кругообіг повторюється, й  у такий спосіб постійно створюються  передумови для продовження процесу  виробництва.

Головною умовою формування і використання оборотних фондів є їх нормування. Нормування оборотних коштів представляє собою процес розробки і встановлення обґрунтованих норм і нормативів в сфері використання оборотного капіталу.

Нормами витрат є максимально  припустимі абсолютні величини витрат сировини і матеріалів, палива й електроенергії тощо на виробництво одиниці продукції.