Этика

Діючий аудитор зобов'язаний надати необхідну інформацію аудитору-спадкоємцю, якщо на це мається згода клієнта. У випадку неотримання відповіді  від діючого аудитора аудитор-спадкоємець  уживає заходів до зустрічі з діючим аудитором, а якщо це йому не вдається, то направляє повторний запит з повідомленням про прийняття пропозиції клієнта.

Діючий аудитор зобов'язаний передати аудитору-спадкоємцю бухгалтерські  регістри й інші документи, що зберігалися  в нього відповідно до умов договору.

Розділ 13. Реклама і пропозиція послуг. Основні принципи дотримання етики в питаннях реклами і пропозиції послуг розглянуті нами в розділі «Самореклама».

Необхідно ще раз відзначити, що реклама і пропозиція послуг аудиторської фірми повинні бути спрямовані на об'єктивне інформування громадськості і містити правдиву і достовірну інформацію, витриману в діловому тоні. Забороняється нав'язлива пропозиція послуг. Приклади некоректної реклами також розглянуті нами в розділі «Самореклама».

Розділ 14. Керівництво з прийняття аудиторської клятви. Кодексом визначений наступний текст клятви:

«Я, (ім'я, прізвище), проголошую клятву аудитора й урочисто обіцяю виконувати свої професійні обов'язки з честю і достоїнством, дотримувати законів України, Національні нормативи аудита, Кодексу професійної етики аудиторів України і вимагати дотримання їх іншими».

Аудитор після одержання  сертифіката аудитора зобов'язаний усно проголосити клятву атестаційної комісії Аудиторської палати України і підписати її текст.

 

 

 

5. ВИМОГИ ДО ПРОВЕДЕННЯ АУДИТА. ПРАВА Й ОБОВ'ЯЗКИ АУДИТОРІВ,  УСТАНОВЛЕНІ ЗАКОНОДАВСТВОМ

 

У звітній доповіді Європейської комісії і Маастрихського дослідницького центру обліку й аудиту про теоретичне і практичне положення аудиту в країнах Європи за назвою «Роль, позиція й обов'язки аудитора в Європейському Союзі» (1996 р.), особливо відзначена проблема розбіжності чекань суспільства від аудиту і представлень аудитора (аудиторської фірми) про свої обов'язки. Звідси виник так званий «пролом обманутих надій». Чим більше цей пролом, тим менше довіра до аудитора й аудиторської професії.

У преамбулі Закону України  від 03.04.93 р. N 3125-ХІІ «Про аудиторську  діяльність» це визначено як діяльність, спрямована на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів власника.

Задоволення бажань громадськості  і власників стосовно аудиторів  багато в чому залежить від того, яке представлення аудитор має  про свої обов'язки.

Забезпечення високої  якості аудита вимагає:

1) високого рівня професійної освіти і досвіду роботи від працівників у сфері бухгалтерського обліку;

2) відповідних стандартів  методології аудита;

3) дотримання етичних  норм професійного поводження;

4) створення гідної  довіри дисциплінарного механізму,  що реагує на скарги і проблеми;

5) застосування систематичного  і діючого підходу для забезпечення  якості аудиторської діяльності.

Вимоги до проведення аудита в міжнародному масштабі узагальнені  і викладені в Міжнародних стандартах аудита. Такі вимоги дозволяють аудитору визначити свої мети і свою політику щодо обсягу роботи, специфіки діяльності і місця надання аудиторських послуг. Безумовно, конкретні обставини вимагають гнучкого підходу до рішення задач, що стоять перед аудитором. Проте, основними вимогами в прийнятій політиці повинні бути наступні:

• Кожен аудитор зокрема і персонал фірми в цілому підтримують принципи незалежності, об'єктивності, конфіденційності і дотримуються правил професійної етики.
• Фірма приймає в штат тих, хто одержав і підтримує належний професійний рівень, виявляє в роботі компетентність і відповідальність при виконанні своїх обов'язків.
• Окремі цільові задачі в аудиторській роботі розподіляються серед персоналу відповідно до рівня їхньої професійної підготовки, досвіду і майстерності, як того вимагають обставини.
• Фірма повинна забезпечувати на всіх рівнях напрямок, спостереження і контроль роботи, що відповідала б стандартам якості контролю.
• Організація консультацій у разі потреби в самій фірмі чи за її межами з залученням необхідних експертів.
• Фірма постійно проводить оцінку і прогнозування перспективних клієнтів і здійснює роботу з вже існуючою клієнтурою. При прийнятті рішень щодо обслуговування нового клієнта чи утримання клієнта, що вже був на обслуговуванні, принциповими критеріями, що приймаються в увагу, є: незалежність фірми, здатність професійно надати послуги конкретному клієнту і чесній позиції, що займає керівництво клієнта.
• Здійснення постійного спостереження за адекватністю й ефективністю введеної політики і заходів контролю якості.

Як уже відзначалося, основні вимоги до вітчизняного аудита регламентуються Національним нормативом аудита в Україні N 2 (далі - ННА N 2). Пунктом 2 ННА N 2 передбачено, що основні вимоги, що регулюють аудиторську діяльність, поділяються на дві основні групи: етичні і методологічні. У нормативі уточнюється, що дотримання етичних вимог, встановлених у Кодексі професійної етики аудиторів України і положеннями Закону України «Про аудиторську діяльність», є обов'язковим у всіх обставинах аудита. Методологічні ж принципи, визначені в нормативах, можуть в окремих випадках мати необов'язковий характер. Обов'язковість чи рекомендаційний характер методологічних принципів регламентується тими конкретними нормативами аудиту, що характеризують відповідні принципи.

ННА N 2 у якості етичних професійних вимозі аудитора визначає:

• незалежність;
• об'єктивність;
• компетентність;
• конфіденційність;
• доброзичливість.

До методологічних вимог нормативом віднесені:

• планування аудиту;
• обґрунтованість оцінки значимості аудиторських доказів, а також система внутрішнього контролю;
• обґрунтованість вибору методики і техніки аудиту, визначення критеріїв сутності і вірогідності;
• дотримання методики оцінки ризику і вибіркової перевірки даних;
• аналіз інформації і формування висновків;
• відповідальність за зроблений висновок;
• дотримання порядку документального оформлення;
• взаємодія аудиторів;
• обґрунтованість використання результатів роботи іншого аудитора чи фахівця іншої галузі;
• повне інформування клієнта;
• контроль якості роботи аудитора.

У зв'язку з тим, що етичні вимоги нами розглянуті раніш, зараз звернемо увагу на дотримання наступних, обговорених у ННА N 2, вимог:

1. Документування аудиту, що передбачає необхідність документування всіх питань, які аудитор вважає важливими з погляду доказовості фактів виконання процедур аудиту, обґрунтованості прийнятих рішень і того, що аудиторські послуги надавалися відповідно до вимог Національних нормативів чи аудита інших стандартів і правил.

2. Планування роботи аудитора з метою забезпечення ефективності результатів аудиторської перевірки.

3. На основі виконання незалежних  процедур аудиторської перевірки  одержання такої кількості аудиторських доказів, що дозволяє зробити обґрунтований аудиторський висновок.

4. Дослідження аудитором системи обліку і внутрішнього контролю, з метою визначення змісту, термінів і обсягів проведення аудита, а також застосування відповідних процедур аудита.

5. Аудиторські висновки і підготовка аудиторського висновку повинні ґрунтуватися на даних аналітичних досліджень і оцінці аудиторських доказів, отриманих у процесі проведення аудиторської перевірки.

6. У ході аудиторської перевірки  і надання аудиторського висновку  аудитор повинен дотримуватись  принципу обмеження у висловленні аудиторської думки стосовно якості аудиторського висновку і результатів аудиторської перевірки, проведеної іншими аудиторами, а також щодо подій і фактів, сутність яких визначається кримінальним і адміністративним кодексами.

У відповідності зі статтею 22 Закону України «Про аудиторську діяльність» аудитори й аудиторські фірми мають право:

1) самостійно визначати форми  і методи аудита на підставі  діючого законодавства;

2) одержувати необхідні документи,  що мають відношення до предмета  перевірки і що знаходяться як у замовника, так і в третіх осіб. Треті особи, що мають у своєму розпорядженні документи, що стосуються предмета перевірки, зобов'язані надати їх за вимогою аудитора (аудиторської фірми). Зазначена вимога повинна бути офіційно завірено замовником;

3) одержувати необхідні пояснення  в письмовій чи усній формі від керівництва і працівників замовника;

4) перевіряти наявність майна,  грошей, цінностей, жадати від  керівництва суб'єкта перевірки  контрольних оглядів, вимірів  виконаних робіт, визначення якості  продукції, у відношенні яких  здійснюється перевірка документів;

5) залучати на договірних засадах  до участі в перевірці фахівців  різного профілю.

Обов'язки аудитора визначені статтею 23 Закону України «Про аудиторську  діяльність», відповідно до якого аудитори й аудиторські фірми зобов'язані:

1) належним чином надавати аудиторські послуги, перевіряти стан бухгалтерського обліку і звітності замовника, їхню вірогідність, повноту і відповідність чинному законодавству і встановленим нормативам;

2) сповіщати власників, уповноважених  ними осіб, замовників про виявлені  під час проведення аудиту недоліки ведення бухгалтерського обліку і звітності;

3) зберігати в таємниці інформацію, отриману при проведенні аудиту  і виконанні інших аудиторських послуг. Не розголошувати дані, що складають предмет комерційної таємниці, і не використовувати їх у своїх інтересах чи в інтересах третіх осіб;

4) відповідати перед замовником  за порушення умов договору  відповідно до чинного законодавства  України;

5) обмежувати свою діяльність  наданням аудиторських послуг  і інших видів робіт, що мають  безпосереднє відношення до надання аудиторських послуг у формі консультацій, перевірок чи експертиз.

Статтею 24 Закону встановлені спеціальні вимоги, відповідно до яких забороняється проведення аудита.

1) аудиторам, що мають прямі  родинні відносини з керівництвом суб'єкта, що перевіряється;

2) аудиторам, що мають  особисті майнові інтереси в  суб'єкта, що перевіряється;

3) аудиторам — членам  керівництва, засновникам чи власникам  суб'єкта, що перевіряється;

4) аудиторам — працівникам  суб'єкта, що перевіряється;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

 

1. Закон України від  03.04.93 г. N 3125-ХІІ «про аудиторську діяльність»;

2. Національні нормативи аудиту  и Кодекс професійної етики  аудиторів України, затверджено  Рішенням Аудиторської палати  України від 18.12.1998р. N 73;

3. Д. Р. Кармайкл, М.  Бенис — «Стандарты и нормы  аудита», Москва, «Аудит», Издательское объединение «ЮНИТИ», 1995 г.;

4. Джек К. Робертсон  — «Аудит», Москва, АФ «Контакт», 1993 г.;

5. «Аудит Монтгомери»,  Москва, «Аудит», Издательское объединение  «ЮНИТИ», 1997 г.;

6. Э. А. Арене, Дж. К. Лоббек — «Аудит», Москва, «Финансы и статистика»,1995 г.;

7. «Аудит». Практическое пособие, коллектив авторов под редакцией А.Н.Кузьминского, Киев, «Учетинформ», 1996 г.;

8. Н.Т.Белуха — «Аудит»,  Киев, «Знання», 2000 г.;

9. С.Я.Зубилевич, С.Ф.Голов  — «Основы аудита», Киев, Международный  институт менеджмента, 1996 г.;

10. Международные стандарты  аудита, Кодекс этики Международной  Федерации Бухгалтеров, Москва, ICAR, 2000 г.;

11. Виктор Малахов — «Этика».  Курс лекций. Киев, «Либідь», 2001 г.

~ ~