Зв*язок між інтелектом керівника та успіхом організації

     Середньооблікова  чисельність працівників за рік  визначається як сума середньомісячної чисельності, поділена на кількість  місяців в році (дванадцять).

     Коефіцієнт  обороту по звільненню встановлюється розподілом числа вибулих працівників  за досліджуваний період на середньооблікову чисельність працюючих.

     Коефіцієнт  обороту по прийому визначається розподілом числа працівників, прийнятих  за аналізований період, на середньооблікову чисельність працюючих.

     Стабільність  персоналу визначається як загальна сума років роботи на даному підприємстві всього персоналу, поділена на середньооблікову чисельність.

   Результати  аналізу наведені в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 – Показники використання трудових ресурсів

на  підприємстві

 

     На  підприємстві постійно проводяться спеціальні навчання, тренінги персоналу відповідно до їх посади. Клієнти задоволені якістю надання послуг, отже, роботу персоналу і менеджера на чолі можна оцінити як хорошу. 

2.4 Особиста характеристика менеджера підприємства

     В даному підрозділі представлена особиста характеристика менеджера підприємства в контексті його інтелектуальних даних.

      Профайл менеджера  характеризується такими даними:

      Менеджеру було запропоновано пройти стандартизований тест на IQ, в результаті чого було встановлено  коефіцієнт його інтелекту на позначці 126 пунктів. Для даного віку (25 років) такий показник свідчить про високий рівень розумових здібностей досліджуваного. Це означає, що менеджер може:

• логічно мислити;
• швидко приймати правильні рішення;
• знаходити функціональні зв’язки між фактами;
• мислити математичними категоріями;
• оперувати причинно-наслідковими зв’язками;
• використовувати на високому рівні вербальні здібності;
• у нього розвинена уява.

     Що  ж до оцінки емоційного інтелекту  менеджера, то провівши ряд психологічних  тестів на такі здібності, як комунікативні, соціометричні, тести на конфліктність, ризиковість, самоактуалізацію, можна зробити висновки, що:

• комунікативні здібності менеджера складають 84% -- досить високий показник;
• соціометричні характеристики свідчать про зовнішню спрямованість особистості, прагнення влади, визнання;
• менеджеру притаманна висока конфліктність у стресових ситуаціях;
• характерна підвищена ризиковість у прийнятті рішень;
• самоактуалізація – на рівні 75%, тобто менеджер «знайшов себе» не до кінця.

     Таким чином, на підприємстві «Вік-Тан 804»  менеджер володіє досить хорошими особистими інтелектуальними якостями. Не зважаючи на те, що фахова освіта не відповідає посаді, можна стверджувати, що брак теоретичних управлінських знань дещо нівелюється навичками та досвідом роботи у сфері ремонту автомобілів та знаннями про мастильні матеріали, що є специфікою роботи підприємства.

     Так, за час роботи менеджера на своїй  посаді, згідно з даними динаміки ОТЕП, прибуток підприємства зріс на 19%, що є  дуже хорошим результатом, особливо в умовах кризи.

     В даному випадку в роботі менеджера набагато важливішими є особисті якості менеджера, зокрема інтелектуальні здібності, та технічні знання, ніж освіта менеджера. Власне, ідеальним варіантом було б здобуття другої вищої освіти (заочно) за спеціальністю «менеджмент» для розуміння керівником основ економіки підприємства, його фінансової діяльності, методів управління персоналом.

     Деякі поради менеджеру з питань підвищення ефективності розумової діяльності наведені в наступному розділі. 
 

Розділ  ІІІ. Поради щодо підвищення ефективності інтелектуальної діяльності керівника

     3.1 Основні елементи  підтримки високої  ефективності розумової  праці керівника

     Робота  керівника полягає в тому, щоб  бути ефективним. Чим би він не займався – малим бізнесом чи великим бізнесом, в урядовому закладі чи в університеті, - від нього потрібно правильне виконання завдань, тобто очікують прояву ефективності.

     Проте керівні посади часом займають працівники, які не володіють високою ефективністю, хоча серед них чимало тих, хто  має високий інтелектуальний  рівень і творчу уяву. Ці люди звичайно добре інформовані і мають великі знання. Однак прямого зв'язку між цими якостями керівника і його ефективністю як працівника не спостерігається. Навіть самі обдаровані люди можуть бути на подив неефективними; вони часом не розуміють, що завдяки одним здібностям не можна домогтися скільки-небудь значних успіхів у роботі. Вони не усвідомлюють, що талант може сприяти ефективності тільки за допомогою цілеспрямованої праці. І навпаки, у кожній організації є високоефективні працівники, що не мають особливих талантів. У той час як одні гарячково мечуться, імітуючи кипучу діяльність, що часом інші приймають за "творчу іскру", інші крок за кроком, повільно рухаються до наміченої мети і досягають її першими, подібно черепасі у відомій старій байці.

     Інтелект, уява та поінформованість - безумовно, істотні якості, але тільки в сполученні з ефективністю вони втіляться в  результатах. Взяті самі по собі, вони лише встановлюють планку можливих досягнень.

     Єдиним  способом збільшення досягнень є  підвищення ефективності розумової праці керівника.

     Іншими  словами, ефективність - це щось начебто  звички, набору практичних методів, яким завжди можна навчитися. Ці методи оманливо прості, і здається, що навіть семирічній дитині не складе праці в них розібратися. У той же час неймовірно складно правильно застосовувати ці методи на практиці. Щоб вони пішли в звичку, необхідна практика.

     Існують п'ять основних елементів підтримки  високої ефективності розумової  праці керівника.

     1. Ефективні керуючі повинні знати, на що вони витрачають свій час. Уміння контролювати свій час є найважливішим елементом продуктивної роботи.

       Врахувати і проаналізувати фактичні  витрати часу будь-якого менеджера  можна шляхом визначення структури  його робочого дня.

     Для цього використовуються "фотографія" і "самофотографія" робочого дня. І в тому, і в іншому випадку фіксуються витрати часу на певні функції менеджменту, причому або це робиться спеціально виділеним для цього хронометражистом, або самим менеджером.

     2. Ефективні керуючі повинні концентруватися на досягнення, що виходять за рамки своїх організацій. Їм варто бути націленими не на виконання роботи як такий, а на кінцевий результат. Гарний керуючий, перш ніж приступити до виконання того чи іншого завдання, задає собі питання: "Яких результатів я повинний досягти?" Сам процес роботи і її методи відходять для нього на другий план.

     3. Ефективні керуючі повинні будувати  свою діяльність на переважних, сильних якостях, як власних,  так і керівників, колег і підлеглих,  а також зобов'язані відшукувати позитивні моменти в конкретних ситуаціях. Їм не слід спиратися на те, що ненадійно. Не можна починати роботу з рішення нереальних на даний момент задач.

     4. Ефективні керуючі концентрують  свою увагу на декількох найважливіших  ділянках, у яких виконання поставлених завдань принесе найбільш відчутні результати. Вони повинні навчитися встановлювати пріоритетні напрямки робіт і не відхилятися в їхньому виконанні. Власне, уся їхня діяльність повинна складатися з виконання саме пріоритетних завдань - зобов'язаний займатися лише головним. Порожня витрата сил і часу приводить до самих негативних результатів.

     5. Нарешті, ефективні керуючі повинні  приймати ефективні рішення. А  це насамперед питання системності,  тобто процес виконання завдання  повинний проходити в потрібній послідовності. Варто пам'ятати, що ефективне рішення - це завжди судження, засноване, скоріше, на "розбіжності думок", чим на "погодженості по фактах". Надмірна поспішність веде до прийняття невірних рішень. Рішень повинне бути небагато, але усі вони повинні бути фундаментальними. У прийнятті рішень потрібно керуватися вірною стратегією, а не сиюминутными тактичними розуміннями.  

3.2. Поради для покращення  роботи мозку,

як  запоруки високого інтелекту  керівника

     Британські  вчені відкрили нові методи тренування мозку. На думку авторів книги "Навчайтеся тренувати мізки" ("Teach Yourself Training Your Brain") Террі Хорна і Саймона Уоттона, найкращий спосіб розвинути інтелект – вести здоровий спосіб життя, правильно харчуватися і займатися помірною фізичною працею. А ось проглядання мильних опер, спілкування зі скигліями і дієти на основі знежирених продуктів можуть дуже негативно позначитися на розумових здібностях людини, попереджають дослідники.

     "Впродовж  десятиліть було прийнято вважати,  що розумові здібності програмуються на генетичному рівні. Але тепер з'ясовується, що вони залежать від способу життя. У силах людини дотримуватися такого способу життя, який дозволить не тільки уникнути неминучого, як вважалося раніше, погіршення когнітивних здібностей після 17 років, але і постійно покращувати їх протягом всього життя. Виходячи з наших тверджень, людина вільна вирішувати, розвивати їй свої когнітивні здібності або дозволити їм померти", - цитує слова Хорна Daily Telegraph.

      Проаналізувавши різноманітні джерела інформації про підвищення інтелекту, в тому числі враховуючи специфіку роботи управлінця, можна навести наступні засоби:

     1. Зайняття спортом.

     Вважається, що при великих фізичних навантаженнях  у людини краще розвивається мозок. Учені з Інституту біологічних досліджень Salk, штат Каліфорнія, з'ясували, що в мишей, що бігають в обертовому колесі, удвічі більше кліток у тій області мозку, що відповідає за вивчення і пам'ять. Чому ж розумові здібності більш активних гризунів кращі? Можливо, добровільні фізичні навантаження не настільки важкі і тому більш вигідні. Це означає, що, займаючись спортом із задоволенням, ви стаєте більш дотепними і щасливими.

     2. Тренування мислення.

     Важливі не тільки фізичні вправи. Можна  розвивати різні області свого мозку, змушуючи їх працювати. Професор Катц говорить, що мислення й аналіз навколишнього світу можуть поліпшити функціонування бездіяльних частин мозку. Варто пробувати нові смаки і запахи. Старатися робити що-небудь лівою рукою (якщо правша, і навпаки). Подорожувати по нових місцях. Займатися мистецтвом. Прочитати роман Достоєвського.

     3. Запитувати "Чому?"

  Наш мозок схильний до цікавості. Треба дозволяти і собі бути цікавим. Кращий спосіб розвивати цікавість - увесь час ставити запитання "Чому?". Нехай це буде новою звичкою (принаймні 10 разів у день). Вражає, скільки можливостей відкриється перед вами в житті і роботі.

     4. Більше сміятися.

     Учені говорять, що сміх корисний для здоров'я. Протягом цього процесу виробляються ендорфіни, і це допомагає зняти  напругу. Таким чином, сміх може заряджати мозок.

     5. Розвивати пам'ять.