Облік в зарубіжних державах

Організаційні зміни, зв'язані  з розвитком інформаційних технологій відбуваються в даний час в  автомобільній промисловості. Модель самостійного виробництва продукції  власних марок (original equipment manufacturing - OEM), стрімко трансформується в модель бізнесу, орієнтовану на володіння  брендом транспортного засобу (vehicle brand owner - VBO). Найбільші компанії, такі як "Ford", "General Motors", "Daimler-Chrysler", значною мірою зміщають виробництво  деталей і вузлів автомобілів  убік зовнішніх структур, одночасно  виявляючи усе більший інтерес  до інвестицій у дистрибуцію своєї  продукції і розвиток дилерської мережі.

6. Організація фінансів, обліку, кадрова політика, специфіка  оподаткування

Кадрова політика ТНК ФОРД представлена в сукупності найважливіших  установок, принципів, положень, виражених  у рішеннях і нормативних документах   керівних органів Корпорації в області  управління персоналом.

Метою кадрової політики є  створення системи управління персоналом, що базується в основному не на адміністративних методах, а на економічних  стимулах і соціальних гарантіях, що сприяють гармонічному поєднанню інтересів  як роботодавця, так і працівника і розвиткові їхніх відносин на благо  компанії.

Кадрова політика Корпорації являє собою звід основних підходів до управління персоналом, необхідних і достатніх для реалізації місії  ТНК "ФОРД" і досягнення цілей, що стоять перед працівниками. Ці підходи  зводяться, в основному, до наступного:

Першорядний вплив на стратегію  і практику управління персоналом робить особистість керівника трудового  колективу. Тому першочерговою задачею  вищого кадрового менеджменту є  постійна турбота про управлінський  персонал, що забезпечує безперервне  поповнення керівного складу свіжими  силами, підвищення кваліфікації і  практичного загартування кадрів управління, здійснення практичних заходів для  постійного росту результативності діяльності керівників усіх рівнів.

Забезпечення оптимальної  відповідності особистих якостей  працівника вимогам робочого місця. Звідси постійна задача управління персоналом -своєчасне забезпечення організації  співробітниками необхідної якості й у необхідній кількості, а також  раціональне використання майстерності і можливостей кожного працівника.

Постійний і всебічний  розвиток персоналу, удосконалювання  його професійних знань, навичок  і характеру. Суть роботи полягає  в організації механізму, заснованого  на особистому інтересі працівника, економічних  стимулах і соціальних гарантіях, що спонукують його постійно підвищувати  свою кваліфікацію і трудову ефективність.

Створення і підтримка  сильної корпоративної культури, спрямованої на досягнення загальної  вигоди (цілей) свого колективу. Це дозволяє створити в організації умови  для найбільш повного задоволення  персоналу своєю роботою, у якій він може досягти максимального  самовираження; розвивати і підтримувати на належному рівні якість життя, що робить роботу в Корпорації бажаною; стимулювати прагнення кожного  працівника до збереження гарного морального клімату і корпоративного духу в  колективі.

Врахування інтересів  усіх категорій працівників і  соціальних груп компаній Корпорації.

З погляду роботодавця, кадрова  політика має на меті створити високопродуктивну   і відповідальну робочу силу.

З точки ж зору працівників, кадрова політика повинна створювати сприятливі умови праці, справедливу  винагороду, яка створює комфортне  існування, забезпечує можливість вертикального  або горизонтального просування по службі і необхідний ступень впевненості  в завтрашньому дні.

«Найважливіша частина в  зубилі - вістря. На цю думку насамперед спирається наше підприємство. У зубилі не настільки багато залежить від  тонкості вироблення або якості сталі  і добротності отковки, якщо в  ньому немає вістря, те це не зубило, а тільки шматок металу. Іншими словами, важлива дійсна, а не уявна користь. Вістрям у промисловому житті  є та лінія, по якій відбувається зіткнення  продукту виробництва зі споживачем. Недоброякісний продукт - це продукт  із тупим вістрям. Щоб проштовхнути його, потрібно затратити багато зайвої сили. Вістрями у фабричному підприємстві є людина і машина, які разом  виконують роботу. Якщо людина не підходяща, то і машина не в змозі виконувати роботу правильно, і навпаки.

Вимагати, щоб на ту або  іншу роботу витрачалося більше сили, чим це абсолютно необхідно, значить  бути марнотратним», - ідея про те, що робітники це ресурс, який потрібно використовувати раціонально, цілком втілилася в організації виробництва  Форда. Вирішуючи питання про  те, які люди повинні працювати  на підприємстві, Форд схилявся до думки, що фахівці не кращий варіант. Він  вважав, що вони так розумні і  досвідчені, що в точності знають, чому не можна зробити те і те, вони бачать межі і перешкоди. Тому Форд ніколи не брав на роботу чистокровного  фахівця, на цю тему є жарт, автором  якого він є: «Якби я хотів  убити конкурентів нечесними  засобами, я надав би їм полчища  фахівців. Одержавши масу добрих порад, мої конкуренти не могли б приступити до роботи».

На виробництві у Форда  не було так званих «експертів». Він  навіть був змушений відпустити   всіх осіб, що уявляли себе експертами, тому що ніхто, добре знаючий свою роботу, не буде переконувати себе, що знає її досконально, хто добре знає роботу, той настільки ясно бачить помилки і можливості виправлень, що невпинно прагне вперед і не має  часу міркувати про свої потреби. Це постійне прагнення вперед створює  віру і самовпевненість, так що згодом ніщо не здається неможливим. Але якщо довіритися «експерту», те бувають  речі, що здаються нездійсненними.

При підборі агентів в  організацію, фордом пред'являлися наступні вимоги:

Прагнення до успіху і всі  якості, що характеризують сучасну  енергійну людину

Солідне, чисте, велике торговельне  приміщення, що не зменшує авторитет  фірми.

Гарна ремонтна майстерня, оснащена всіма необхідними для ремонту  машинами, інструментами і пристосуваннями.

Правильна бухгалтерія і  докладна реєстрація, з яких у кожен  момент можна було б бачити баланс різних відділень агентури, стан складу, імена усіх власників автомобілів Форда і припущення на майбутній час.

Абсолютна чистота у всіх відділеннях. Не можуть бути терпимі  непротерті вікна, брудні підлоги і  т.п.

Гарна вивіска.

Безумовно, чесні прийоми  ведення справи і повне дотримання комерційної етики.

На кожного працівника покладалася цілком уся відповідальність. У кожного працівника своя робота. Начальник бригади відповідає за підлеглих йому робітників, начальник  майстерні за свою майстерню, завідувач  відділенням за своє відділення, директор за свою фабрику. Кожний зобов'язаний знати, що відбувається довкола нього.

Робітники, зайняті на виробництві  у Форда не були позбавлені можливості кар'єрного росту: «У нас немає готових  постійних місць - наші кращі працівники самі створюють собі місце. Це не важко  для них, тому що роботи завжди багато і, якщо потрібно, замість того, щоб  винаходити титули, дати роботу кому-небудь, хто бажав би підсунутися вперед, - до його підвищення не зустрітися ніяких перешкод». Таким чином, у Форда  зробив свою кар'єру весь його персонал. Керівник фабрики почав з машиніста. Директор   великого підприємства в Рівер-Ружі спочатку був «виготовлювачем  зразків». «У всьому нашому виробництві  немає нікого, хто не прийшов би до нас просто з вулиці. Усе, що ми робили донині, створено людьми, що своїм  умінням дали свідчення своїх  здібностей. На щастя, МИ не обтяжені ніякими  традиціями і не маємо наміру створювати їх. Якщо в нас, узагалі, є традиція, то тільки одна: «Усе можна зробити  краще, ніж робилося дотепер»». Генри  Форд «Моя жизнь мои достижения»  М. «Финансы и статистика» 1989

Фінансова політика.

Найголовнішою метою промисловості  є виробництво. Якщо неухильно мати на увазі цю мету, то питання капіталізації  стає обставиною другорядного значення, що стосується головним чином рахівництва.

«Дійсним джерелом фінансування промислового підприємства є фабрика, а не банк. Цим я не хочу сказати, що ділок не повинний нічого розуміти у фінансах. Але все-таки краще, щоб  він розумів у них занадто  мало, чим занадто багато, тому що, якщо він занадто багато розуміє  у фінансових питаннях, він може легко піддатися звабній думці, начебто позичати гроші краще, ніж  наживати їх, і не встигне він  оглянутися, як йому доведеться займати  ще велику суму грошей, щоб виплатити  колишні, і замість того, щоб бути солідним ділком, він зробиться банкнотним жонглером, що буде постійно орудувати  в повітрі цілим риєм банкнот і векселів». Форд Генри «Сегодня и завтра», М. 1992

Підприємство, що дурно користується своїми власними засобами, користується дурно і позиками. Виправте зловживання - це головне. Якщо це зроблено - підприємство буде знову приносити гроші, такий  рецепт фінансового благополуччя від  Генрі Форда. Він вважав, що єдиний момент, коли ділова людина може позичити гроші з деякою впевненістю - це коли вона у них не має потреби, тобто, коли вона у них не має потреби, як у заміні засобів, що він по праву  міг   би виробити сам собою. Якщо ж підприємство знаходиться в  чудовому стані, якщо воно бідує тільки в розширенні, то позика відповідно безпечна.

Фінансова політика Форда  була наслідком торговельної політики: краще більше продати з маленьким  прибутком, чим малу кількість з  великим. Такий прийом дає незліченним  покупцям можливість купувати і надавати багатьом добре оплачувану роботу.

На думку Форда, розумна  фінансова політика значною мірою  полягає в регулюванні періодичних  операцій. Приплив грошей повинний бути майже рівномірним. Для того, щоб працювати успішно, потрібно мати можливість працювати регулярно. Періодичний застій обумовлює великі збитки. Він обумовлює збиток від  бездіяльності робітників і машин  і від обмеження збуту в  майбутньому, що виникає від підвищення цін внаслідок перерваного виробництва.

Сьогодні економічний  механізм діяльності ТНК визначається економічним та регулятивним середовищем  у країнах базування та країнах  здійснення діяльності філій ТНК, режимом  торговельних, митних, податкових і  фінансових взаємовідносин між країнами діяльності ТНК, можливостями використання переваг транснаціональної діяльності для підвищення кінцевої ефективності функціонування ТНК.

Таким чином, економічний  механізм діяльності ТНК визначається взаємодією його національних і трансграничних чинників. В його основі - чотири взаємопов'язані  складові:

1. Податкові умови діяльності  ТНК, які визначають стимули  та можливості трансграничного  трансферту виробництва та збуту.

2. Міжнародне позиціювання  активів ТНК або трансгранична  релокація активів ТНК з метою  зниження ризиків і податкових  зобов'язань.

3. Трансфертні ціни, за  якими здійснюються трансакції  між філіями ТНК у різних  країнах.

4. Управління фінансовими  потоками ТНК, тобто управління  внутрішніми розрахунками між  філіями ТНК і зовнішніми фінансовими  розрахунками з іншими контрагентами.

Провідна роль серед цих  складових належить податковим умовам діяльності ТНК, оскільки планування діяльності ТНК базується на врахуванні різниці  в умовах економічної діяльності в країнах, де здійснює операції компанія. Ці умови передусім залежать від  існуючих у приймаючих країнах систем оподаткування та ефекту їх впливу на глобальні операції ТНК. Податкові  зобов'язання ТНК поєднуються   з плануванням мінімізації цих  зобов'язань у глобальному масштабі за рахунок переваг транснаціоналізації  діяльності.

Ефект оподаткування вирішальним  чином впливає на ключові аспекти  діяльності ТНК: іноземне інвестування, фінансову структуру, структуру  та вартість залучення капіталу, управління валютними ризиками, фінансовий контроль.

Найчутливішими ці аспекти  є до таких основних податків, як податки на прибуток, на додану вартість, на капітал і дивіденди, на доходи працівників, соціальні податки.

Вирішальне значення у  визначенні податкових умов діяльності транснаціональної компанії мають  такі аспекти оподаткування на національному  та глобальному рівнях:

- структура оподаткування,  що розглядається як система  основних податків і процедура  їх сплати;

- порівняльний рівень  оподаткування основних операцій  і результатів діяльності;

- застосування національних  чи глобальних підходів до  оподаткування прибутків у різних  країнах;

- різниця в режимах  та умовах уникнення подвійного  оподаткування між різними країнами  при проведенні трансграничних  операцій;

- наявність чи відсутність  податкових пільг, кредитів і  заліків щодо операцій ТНК.

Важливе значення для визначення податкових умов діяльності ТНК має  застосовуваний у країні підхід до оподаткування прибутків корпорацій. Розрізняють два основні підходи: національний, резидентський або  світовий і територіальний.

Перший підхід базується  на тому, що оподатковуються всі  прибутки корпорації, зареєстрованої в певній країні. Це означає, що оподатковуються  прибутки, отримані в країні реєстрації, а також прибутки, отримані від  діяльності філій корпорації в усіх інших країнах світу.

Другий підхід передбачає оподаткування прибутків, отриманих  місцевими та іноземними компаніями на території певної країни.

Залежно від того, який підхід щодо оподаткування зарубіжних операцій використовується в країні реєстрації ТНК, можуть виникати різні податкові  проблеми. Так, якщо ТНК зареєстрована  в країні зі світовим підходом до оподаткування, то прибуток від діяльності філій  корпорації в інших країнах може оподатковуватися двічі - в іноземній  країні, де розташована філія, і в  країні реєстрації ТНК. По суті, цей  підхід узаконює подвійне оподаткування  одного і того самого прибутку.

Для зменшення негативних   наслідків подвійного оподаткування  між країнами укладаються двосторонні  угоди про уникнення такого оподаткування. Ці угоди передбачають декларування (а) прибутків, отриманих філіями  зарубіжних корпорацій у іншій країні, а також (б) прибутку, сплаченого ТНК  у цій країні.