Етика підприємницької діяльності

8. Розрахунок основних техніко-економічних показників роботи підприємства «Болтик»

У цьому розділі проводимо розрахунок найважливіших техніко-економічних показників роботи цеху.

Для розрахунку рентабельності цеху необхідно володіти даними про вартість нормованих оборотних засобів.

Суму нормованих оборотних засобів визначаємо укрупнено за питомою вагою одного з елементів оборотних засобів у їх загальній вартості. За базу беремо питому вагу нормативу матеріалів і комплектуючих виробів. Для приладобудівних заводів вона приймається в межах 35-60%.

Норматив оборотних засобів Wоб. розраховують за формулою:

,         де

Нм   - норматив матеріалів і комплектуючих виробів, грн.;

Пм - питома  вага  матеріалів  і  комплектуючих  виробів у  загальній  структурі оборотних засобів - 55%.

Для визначення нормативу по даному елементу оборотних засобів необхідно мати дані про річні виграти матеріалів, комплектуючих виробів і про норму їх запасу в днях. Середня норма запасу в днях для матеріалів і комплектуючих виробів на приладобудівних підприємствах становить 40-45 днів. Звідси отримуємо:

,        де

Sм – сума витрат на матеріали і комплектуючі вироби за рік, грн.;

Тоб.м. – норма оборотних засобів по даному елементу, днів.

       Визначимо необхідну суму нормованих оборотних засобів.

Враховуючи, що найбільшу питому вагу (40%) в собівартості продукції мають матеріальні  витрати, розрахунки  проводимо саме  на основі  нормативу матеріалів  і комплектуючих виробів, прийнявши норму їх запасу - 42 дні.

Нм. =4455 / 360 Х 42 = 519,75 тис. грн.

Wоб. = 519,75 Х100 / 55 = 945тис.грн.

Визначимо обсяг випуску продукції в гуртових цінах

27  Х 532,49 = 14377,23с. грн. /рік

Визначимо собівартість товарної продукції:

  Sтов. = 27 Х 443,74 = 11980,98тис. грн. /рік.

Витрати на одну гривню товарної продукції підприємства становитимуть:

В грн. тп. = 11980,98 / 14377,23 = 0,83 грн. / 1 грн. тп.

Прибуток підприємства:

П = 88,75 Х 27 = 2396,25 тис. грн/рік.

Рентабельність виробництва :

Рв= (2396,25  Х 100 )/ (1663,99+945) = 91,85%

Результати розрахунків заносимо у табл. 2.11

Таблиця 2.11

Основні техніко-економічні показники роботи цеху

РОЗДІЛ ІІІ. ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ЕТИКИ ПІДПРИЄМЦЯ

В умовах глобалізації для людства відкриваються не тільки нові, раніше небачені можливості розвитку і якісного росту, але і нові загрози. Трансформаційні процеси в економіці означають зміну інституційних основ функціонування господарської системи, оскільки змінюються правила і норми економічної поведінки людей, їх пріоритети і цінності. Нині в період економічної кризи істотно загострюється конкуренція у бізнес середовищі, боротьба за відстоювання власної репутації, тому для утримання місця на ринку все більша частка виробників усього світу вимушена шукати шляхи, які забезпечують довготривале лояльне ставлення з боку клієнтів, співробітників, інших зацікавлених сторін суспільства. А входження України в інтернаціональний бізнес робить нагальною потребою підприємців і ділових людей освоєння основ ділової етики, адже зростає переконання в тому, що культура бізнес-діяльності з глибоким етичним підґрунтям є важливою передумовою виживання, стабільності й прибутковості компаній.

Етика бізнесменів в Україні – явище складне й суперечливе. Головними причинами проблеми дотримання етики ведення бізнесу є відсутність досвіду в сфері ринкової економіки, традицій та стандартів етики ведення бізнесу, контролю репутації, адже абсолютна більшість бізнесменів не навчалась у бізнес-школах, а самі бізнес-школи ще занадто молоді, без певної бази знань. Існуюча зневага до законодавства не стимулює створення етичних стандартів ведення бізнесу в Україні. Крім того існують різні етичні традиції й системи цінностей, бо в українському бізнесі зайняті люди різних національностей, різного соціального походження, віросповідання й різних етичних поглядів.

На мою думку, дуже важливо, особливо для українських підприємців, знати які особливості існують у бізнес-етиці інших державах. Адже вже не один бізнесмен, як-то кажуть, провалив справу з іноземними партнерами лише через незнання їхньої бізнесової культури.

Етичний парадокс українського бізнесу полягає в тому, що етичність або неетичність тих чи інших вчинків диктує, насамперед, необхідність вижити в умовах невизначеності, недосконалості й недотримання законів, корупції і хабарництва, байдужості, а найчастіше й утиску з боку держави. В таких умовах потрібно застосовувати систему заходів для покращення ситуації в даній сфері. Цього вимагає все більш жорстке конкурентне середовище, вплив якого все більше відчувається вітчизняною економікою.

Є багато причин неетичної поведінки наших підприємців, ось деякі з них:

- недостатність законодавчої та нормативно-правової бази;

- значний обсяг “тіньової ” економіки;

- конкурентна боротьба, що відсуває на дальній план етичні міркування;

- зростаюче прагнення звітувати про рівень прибутковості за дедалі коротші періоди, тобто у кожному квартальному звіті;

- відсутність належного стимулювання етичної поведінки керівників;

- загальне зниження ролі етики в суспільстві;

- певний тиск на рядових працівників з боку організації з метою пошуку компромісів між їхніми цінностями вищого керівництва;

- низькі моральні якості членів суспільства. 

У напрямку подальшого розвитку вітчизняного бізнесу необхідно докласти ще дуже багато зусиль для того, щоб продовжити процес євроінтеграції, слід налагодити економічні, культурні, наукові зв’язки з провідними країнами світу. Для цього потрібні кваліфіковані фахівці в діловому міжнародному співробітництві, із знаннями культурних особливостей країн-партнерів, вільним володінням іноземними мовами. Важливою складовою у зовнішньоекономічній діяльності виступає етика бізнесу як нормативна основа глобальної етики. В державі слід впроваджувати комплексні етичні програми, етичні кодекси, навчати етичній поведінці керівників та рядових співробітників, вбудовувати етику як предмет в курси навчання бізнесу та менеджменту на університетському рівні, залучати консультантів-експертів, робити більш доступною інформацію про соціальну поведінку українських підприємств, розвивати законодавчу базу.

Сучасні дослідники даної проблеми пропонують певні заходи для забезпечення етичної поведінки:

1. Впровадження етичних норм, які відображають систему загальних цінностей, суспільних уподобань та правил етики працівників організації. Наприклад, етичними нормативами забороняються хабарі, подарунки, порушення законів, незаконні виплати політичним організаціям, необґрунтовані вимоги, розкриття секретів фірми, використання забороненої інформації.

Західний спеціаліст Тім Граунт-Сміт підкреслює, що інстинкт наживи слід стримувати етичними нормами, створенням високоморального клімату в бізнесі. В розвинутих країнах ці підходи сьогодні переважають. Так, великі корпорації посилено афішують свою турботу про навколишнє середовище, створюють механізми "екологічної безпеки". Особисто це стосується хімічних, нафтопереробних та інших підприємств із шкідливим виробництвом.

Деякі компанії під впливом етичної поведінки відмовляються навіть від вигідної експлуатації робочої сили в країнах, що розвиваються.

2. Створення комітетів з етики, основне завдання яких оцінювати повсякденну практику з позицій етики та етичної поведінки. На невеликих підприємствах цю функцію може виконувати спеціаліст з етики бізнесу (наприклад, адвокат з етики).

3.Проведення соціальних ревізій, покликаних оцінювати вплив соціальних факторів на організацію.

4.Організація навчання етичній поведінці керівників та підлеглих.

5.Постійне інформування працівників про випадки високоетичної поведінки через пресу, радіо, телебачення тощо.

6.Проведення нарад, конференцій, симпозіумів з проблем етичної поведінки.

7. Застосування механізмів стимулювання, які б протидіяли неетичній поведінці та вчинкам. [10, C. 303].

Однією з найпопулярніших форм закріплення ділової етики є проголошення етичних кодексів або кодексів поведінки, які приймає корпорація. Вони є списком заповідей і правил для службовців (не зловживати службовим становищем, не давати хабарів, не приймати подарунків), або декларуванням загальних принципів.

Однак етика бізнесу зачіпає не тільки проблему соціально відповідальної поведінки. Вона зосереджена на широкому спектрі варіантів поведінки керуючих і тих, ким керують. Більше того, в фокусі її уваги і цілі, і засоби, що використовуються для досягнення мети обома сторонами. Наприклад, майже всі американці вважають, що неетично давати взятку іноземному чиновнику заради одержання контракту. Дії керівників або рядових працівників, які порушують закон, також слід розцінювати як неетичні.

Таким чином, дуже важливо, щоб керівники високого рівня служили рольовими моделями належної етичної поведінки, а організації мали можливість підвищити свої етичні стандарти.

Етична чи аморальна практика ведення бізнесу є відображенням системи цінностей, яка сформувалась у суспільстві, певній соціальній групі чи організації. Тому етичні норми поведінки необхідно впроваджувати на засадах виховання високого рівня культури та навчання етикету кожного члена колективу [10, С.303].

Етика пов'язана з внутрішніми цінностями, а вони, у свою чергу, є частиною корпоративної культури і впливають на прийняті рішення, визначають їх соціальну припустимість у рамках зовнішнього середовища. Етична проблема виникає в тому випадку, коли дії окремої людини чи організації можуть завдати шкоди чи, навпаки, принести користь іншим.

Давайте порівняємо роль етичних принципів індивіда і вплив на його поведінку правових норм (законів) і свободи вибору. Як видно з рисунка 1.1, усі дії людини визначаються трьома системами норм. Перша - це система законів, письмово закріплених норм і цінностей, на стражі дотримання яких стоїть судова система держави. Юридично встановлено, що дії організації та її членів обмежені певними межами (необхідність одержання прав на водіння автомобіля, обов'язком платити податок на прибуток). Пряма протилежність цій поведінці - дії індивіда (організації), зумовлені свободою вибору. Сюди відноситься поведінка, про яку нічого не говориться в законах і у відношенні якої людина чи організації має повну свободу (вибір релігійного світогляду індивідом, планування підприємством обсягу виробництва столових сервізів).

Між цими двома системами норм, що визначають дії індивідів і організацій, і перебуває етика. Тут немає викладених на папері законів, а є норми поведінки, засновані на принципах і цінностях, що поділяє суспільство (рис. 1.1).

Рис 1.1. Основні визначальні дії людини і організацій на систему норм [17, С. 611]

У випадку вільного вибору людина підкоряється сама собі, у законодавчій системі - букві закону. У випадку ж з етикою індивід повинен дотримуватися відомих йому (чи компанії) норм, за порушення яких, проте, не передбачено конкретних санкцій. Рішення, прийнятне з етичної точки зору, є (для більшої частини суспільства) прийнятним і юридично, і морально.

Репутація підприємства утворюється із простої суми прикладів гідної поведінки її співробітників, яка демонструється:

- по відношенню до майна фірми;

- у ситуаціях, коли стикаються різні інтереси;

- при встановленні зовнішніх ділових зв’язків;

- при роботі з державними установами;

- у взаємовідносинах із клієнтами і конкурентами;

- у делікатних ситуаціях, коли перед співробітниками фірми стоїть проблема вибору: оприлюднити чи зберегти у таємниці приклад порушення колегами внутрішньофірмових правил та норм.

Сучасний менеджмент пропонує певні заходи для забезпечення ділових етичних відносин між персоналом:

1.   впровадження етичних норм, що відображають систему цінностей організації;

2.   організація навчання етиці ділового спілкування всього персоналу;

3.   вивчення морального клімату в колективі і взаємовідносин між керівниками та підлеглими.

Також я б запропонувала деякі заходи для покращення внутрішніх відносин між працівниками та керівниками:

- відсутність будь-якої дискримінації у сфері зайнятості;

- особливий статус працівників із обмеженою дієздатністю;

- охорона здоров’я і техніка безпеки;

- навчання і розвиток персоналу;

- обговорення кар’єри;

- “Дитячий день ” для працюючих батьків;

- програми оздоровлення і стрес-менеджменту. 

Щоб ваші партнери хотіли вести з вами справи, продемонструйте їм  свій рівень культури, дотримуйтесь етики відносин з партнерами:

- дотримання зобов’язань;

- недопущення маніпулювання інвестиціями;

- урахування інтересів партнерів під час розподілу прибутку.

Що стосується міжнародної арени підприємницьких відноси, то там обов’язково треба дотримуватися всіх правил та законів, мати високий культурний розвиток. Для підвищення свого рівня культури в очах закордонних партнерів та конкурентів дотримуйтесь елементарних правил: