Шпаргалка по "Економічний аналіз"

Автор: Пользователь скрыл имя, 09 Января 2012 в 20:19, шпаргалка

Описание работы

Работа содержит ответы на 62 вопроса по дисциплине "Економічний аналіз".

Содержание

1. ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ЯК ГАЛУЗЬ ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ, ЙОГО РОЛЬ В УПРАВЛІННІ ГОСПОДАРСТВОМ. 4
2. ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ ТА ВИДИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ 5
3. ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ ЕА, ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ. РЕСУРСИ, ФАКТОРИ, РЕЗЕРВИ ВИРОБНИЧИХ ПОКАЗНИКІВ. 6
4. МЕТОДИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ І ЙОГО ПРИЙОМИ. 7
5. ПОРІВНЯННЯ, ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ В АНАЛІЗІ. РІЗНОВИДИ ПОРІВНЯНЬ. ПРИЙОМИ НЕЙТРАЛІЗАЦІЇ ЦІНОВОГО ФАКТОРУ, ОБСЯГУ ВИРОБНИЦТВА, СТРУКТУРИ ТА АСОРТИМЕНТУ. 8
6. КЛАСИФІКАЦІЯ ПОКАЗНИКІВ ЕА. 9
7. ДЕТАЛІЗАЦІЯ. ПОРІВНЯННЯ І МОДЕЛЮВАННЯ. 10
8. МЕТОДИКА ФАКТОРНОГО АНАЛІЗУ 11
9. ЕЛІМІНУВАННЯ ТА ЙОГО СПОСОБИ 12
10. ХАРАКТЕРИСТИКА БАЛАНСОВОГО І САЛЬДОВОГО МЕТОДУ(Б. М., С. М), МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЙОГО В АНАЛІЗІ 13
11. СТАТИСТИЧНІ МЕТОДИ (С. М.) ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ. ТАБЛИЧНИЙ МЕТОД. ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ АНАЛІТИЧНИХ ТАБЛИЦЬ 14
12. ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНІ МЕТОДИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ 15
13. ІНФОРМАЦІЙНА БАЗА ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ 16
14. ПЕРЕВІРКА, ОБРОБКА, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ ЕКОН ІН-ІЇ 17
15. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ НА ПІДПРИЄМСТВІ 18
16. ЕТАПИ АНАЛІТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й ОФОРМЛЕННЯ МАТЕРІАЛІВ АНАЛІТИЧНОЇ РОБОТИ. 19
Завершальний етап: 19
17. ЗНАЧЕННЯ І ЗАВДАННЯ АНАЛІЗУ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ 20
18. АНАЛІЗ ОБСЯГІВ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ. ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВ. НА ОБСЯГ. ВИРОБНИЦТВА. 21
19. АНАЛІЗ АСОРТИМЕНТУ ПРОДУКЦІЇ І СТРУКТУРИ ВИПУСКУ ПРОД. 22
20. АНАЛІЗ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ. 23
21. АНАЛІЗ РИТМІЧНОСТІ ВИРОБНИЦТВА. 24
22. ПОКАЗНИКИ ТА ФАКТОРИ, ЯКІ ВИЗНАЧАЮТЬ ПОПИТ НА ПРОДУКЦІЮ ТА ПОСЛУГИ 25
23. АНАЛІЗ ОБСЯГУ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ 26
24. ОЦІНКА ОБ’ЄМУ ДИНАМІКИ, ВИКОНАННЯ ДОГОВІРНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ ТА ПОСЛУГ. 27
25. АНАЛІЗ СТАНУ І ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ТРУДОВИМИ РЕСУРСАМИ. 28
26. АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ РОБОЧОГО ЧАСУ. 29
27. АНАЛІЗ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ. 30
28. АНАЛІЗ ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАЦІ. 31
29. АНАЛІЗ СКЛАДУ, СТРУКТУРИ Й ТЕХНІЧНОГО СТАНУ ОСНОВНИХ ФОНДІВ. 32
30. АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧИХ ПОТУЖНОСТЕЙ (ВП) 33
31. АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ОФ 34
32. АНАЛІЗ ПОТРЕБИ, ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МАТ. РЕСУРСІВ. 35
33. ЗАГАЛЬНА ОЦІНКА ВИКОНАННЯ ПЛАНУ МАТ-ТЕХН. ПОСТАЧАННЯ. 36
34. АНАЛІЗ СКЛАДСЬКИХ ЗАПАСІВ МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ 37
35. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ПОШУКУ РЕЗЕРВІВ ЗНИЖЕННЯ МАТЕРІАЛОЄМНОСТІ. 38
36. ЗНАЧЕННЯ, ЗАВДАННЯ ТА ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ АНАЛІЗУ СОБІВАРТОСТІ (СВ) ПРОДУКЦІЇ, ОЦІНКА ВИКОНАННЯ ПЛАНУ СВ 39
37. АНАЛІЗ ВИТРАТ ЗА ЕЛЕМЕНТАМИ 40
38 АНАЛІЗ ВИТРАТ ЗА СТАТТЯМИ КАЛЬКУЛЯЦІЇ 41
39 АНАЛІЗ ВИТРАТ НА ОПЛАТУ ПРАЦІ 42
40. АНАЛІЗ ВИТРАТ НА ОБСЛУГОВУВАННЯ ВИРОБНИЦТВА 43
41. АНАЛІЗ СОБІВАРТОСТІ ОКРЕМОГО ВИДУ ПРОДУКЦІЇ 44
42. ЗВЕДЕНИЙ ПІДРАХУНОК РЕЗЕРВІВ ЗНИЖЕННЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ 45
43. ВПЛИВ ФАКТОРІВ НА ЗМІНУ ФАКТИЧНИХ ВИТРАТ ПРОТИ ПЛАНУ І ЇХ РОЗРАХУН. 46
44. ЗАВДАННЯ, ЗНАЧЕННЯ І ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ 47
45. АНАЛІЗ БАЛАНСОВОГО ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА 48
46. АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ТОВАРНОЇ ПРОДУКЦІЇ 49
47. АНАЛІЗ ІНШИХ ПРИБУТКІВ І ЗБИТКІВ 50
48. ВПЛИВ ФАКТОРІВ НА ЗМІНУ ПРИБУТКУ. 51
49. АНАЛІЗ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ 52
50. ФАКТОРИ ЗМІНИ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ТА РЕЗЕРВИ ЇЇ ЗРОСТАННЯ. 53
51. МЕТОДИКА ФАКТОРНОГО АНАЛІЗУ ПРИБУТКУ 54
52. МЕТОДИКА ФАКТОРНОГО АНАЛІЗУ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ 55
53. ГОЛОВНІ ЗАВДАННЯ І ДЖЕРЕЛА АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА 56
54. ЗАГАЛЬНА ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА 57
55. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ БАЛАНС ЯК ОСНОВНЕ ДЖЕРЕЛО ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ ОЦІНКИ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА. 58
56. АНАЛІЗ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА 59
57. АНАЛІЗ РОЗМІЩЕННЯ АКТИВІВ ПІД-ВА ТА ДЖЕРЕЛА ЙОГО ПОКРИТТЯ. 60
58. АНАЛІЗ ПАСИВІВ ПІДПРИЄМСТВА 61
59. АНАЛІЗ ДЕБІТОРСЬКОЇ І КРЕДИТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ 62
60 АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА 63
Типи фінансової стійкості: абсолютна, нормальна, нестійкий стан, кризовий стан. Абсолютна і нормальна стійкість фінансового стану характеризується прибутковістю господарювання та відсутністю порушень фінансової дисципліни. Нестійкий фінансовий стан пов'язаний з порушеннями платіжної дисципліни та зниженням рентабельності капіталу. Кризовий фінансовий стан свідчить про потенційну можливість банкрутства. 63
61. АНАЛІЗ ЛІКВІДНОСТІ, ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА. 64
62. АНАЛІЗ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА 65

Работа содержит 1 файл

Шпори_ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ.doc

— 572.00 Кб (Скачать)

 

1. ЕКОНОМІЧНИЙ  АНАЛІЗ ЯК ГАЛУЗЬ  ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ,  ЙОГО РОЛЬ В  УПРАВЛІННІ ГОСПОДАРСТВОМ.

Економічний аналіз - спеціальна галузь знань, становлення якої як науки визначене об'єктивними передумовами і потребами, характерними для виникнення будь-якої нової галузі науки. ЕА розкриває практичну розв'язання проблем економіки на макро- чи мікрорівнях. На різних рівнях господарювання необхідна інтеграція розрізнених форм ЕА, які були притаманні обліковим наукам (облік, статистика, планування) як окремим наукам. Найбільшого поширення ЕА здобув з розвитком науки управління (менеджменту). Відбулося виділення ЕА для обґрунтування, оцінювання управлінських рішень, для реалізації ін. завдань (планування, регулювання, обліку, контролю, аудиту тощо). В менеджменті використовуються прямі та зворотні зв’язки. У прямому зв’язку ЕА забезпечує параметри можливого впливу на об'єкт управління, то у зворотному - оцінює ефективність такого впливу та доцільність його корекції.

Отже, ЕА - система спеціальних знань для дослідження зміни і розвитку економічних явищ, процесів у їх взаємозв'язку та взаємозумовленості, що визначається суб'єктивними та об'єктивними причинами з метою забезпечення цільового управління ними.

ЕА пов'язаний з:

1) дослідженням  причинно-наслідкових зв'язків зміни  та розвитку економічних явищ  та процесів;

2) вибором  і обґрунтуванням ділового партнерства;

3) дослідженням  зовнішнього економічного середовища (маркетинговий аналіз), зміни параметрів ринку;

4) оцінюванням  підприємницького ризику;

5) моделюванням  поведінки економічної системи  на багатокритеріальній основі;

6) обґрунтуванням  цільових програм, індикативних  планів і бізнес-планів та об'єктивним оцінюванням їх виконання;

7) кількісним  і якісним вимірюванням об'єктивних  і суб’єктивних факторів та  пошуком резервів удосконалення  господарських систем;

8) формуванням  аналітичного забезпечення для  прийняття оптимальних управлінських  рішень.

Головні риси економічного аналізу як науки:

1. Дослідження  причинно-наслідкових зв'язків зміни  та розвитку економічних явищ  і процесів. ЕА характеризує явища  і процеси, оцінює їх стан, проводить  глибоку об'єктивну діагностику  причин, які їх зумовлюють та  визначають характер зміни та розвитку.

2. Об'єктивна  оцінка ефективності розвитку  економічної системи стосовно  створених умов внутрішнього  і зовнішнього економічних середовищ. (прибутковість і конкурентоспроможність)

3. Багатоваріантне,  багатоаспектне забезпечення запитів користувачів - дає змогу сформувати вибір управлінських рішень на рейтинговій основі.

4. Цільова  спрямованість і практична цінність  аналізу полягає у розробленні  планів та прогнозів, оцінці  невикористаних можливостей та  упущеної вигоди, узагальненні досвіду та формуванні нових можливостей.

 

2. ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ ТА ВИДИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

Предмет ЕА - діяльність підприємств і їх підрозділів, а також інших господарських формувань, спрямована на досягнення максимальних результатів за мінімальних витрат. Тобто, в результаті слід виявити резерви підвищення ефективності виробництва.

Предмет розкривається через об’єкт: виробництво  і реалізація продукції, її собівартість, забезпеченість трудовими, матеріальними  і фінансовими ресурсами і  характер використання їх, фінансові результати, фінансовий стан підприємства та інвестиційна його діяльність.

Основними завданнями економічного аналізу є: 1)Підвищення науково-економічної обґрунтованості бізнес-планів і процесу бізнесу в процесі їх розробки; 2)Об’єктивне і всебічне дослідження виконання процесів бізнесу і дотримання нормативів; 3)Визначення ефект. використання матеріальних і трудових ресурсів; 4)Контроль за здійсненням вимог комерційних розрахунків; 5)Виявлення і вимірювання внутрішніх резервів на всіх стадіях виробничого процесу; 6)Перевірка оптимальності управлінських рішень; 7)Визначення місця економічної системи у б-я порядку у ринковому середовищі, стратегії та тактики її поведінки; 8)Оцінка виконання цільових завдань розвитку економічної системи, причини, фактори, що зумовили позитивні чи негативні зміни; 9)Виявлення невикористаних резервів; 10)Визначення пріоритетів стратегічного розвитку економ-ої системи.

Види  економічного аналізу. 1)За характером охопленням питань ЕА поділяють на фінансовий та управлінський. 2)За глибиною дослідж. та признач. результатів ЕА виділяють: загальноекономічний, техніко-економічний, функціонально-вартісний. Загально-економічний аналіз виконують керівники та спеціалісти підприємств, керівних, фінансових, кредитних і статистичних органів за даними загальної звітності.За характером і колом питань загально економ. аналіз поділ.: 1)фінансово-економічний , 2) статистико-економічний.

Фінансово-економічний здійснюють фінансові та кредитні органи (зовнішній аналіз діяльності підприємств на підставі квартальної і річної звітності,). Статистико-економічний аналіз проводиться на підставі статистичної звітності підприємств (вивчають масові явища, проводять загальну оцінку розвитку економіки, робляться узагальнення, виявляються тенденції розвитку). Техніко-економічний аналіз виконують економісти, інженерно-технічні працівники, робітники та органи управління за даними оперативної і періодичної звітності. Мета - оцінка госп. діяльності, виявлення причинних взаємозв'язків і взаємодії різних факторів техніки та економіки, резервів виробництва, опрацювання заходів для раціоналізації використання ресурсів. Функціонально-вартісний аналіз (ФВА) - найбільш ефект. аналіз щодо виявлення резервів економії витрат матеріальних, трудових і грошових ресурсів на виробництво продукції. Проводиться в кілька етапів: інформаційно-підготовчий, аналітичний, творчий, дослідний і впроваджувальний.

3)ЕА за часом дослідження процесів і явищ поділ. на попередній, оперативний, послідовний і стратегічний.

4)За місцем проведення ЕА поділ. на внутрішньогосподарський і міжгосподарський; галузевий і міжгалузевий.

5)За обсягом дослідження та мірою охоплення даних ЕА поділ. на комплексний (повний) і тематичний (частковий, експрес-аналіз).

 

3. ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ ЕА, ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ. РЕСУРСИ, ФАКТОРИ, РЕЗЕРВИ ВИРОБНИЧИХ ПОКАЗНИКІВ.

Фактори — це рушійні сили розвитку процесів і явищ, які відбуваються на підприємстві.

Причини — умови здійснення окремих явищ, які більш глибоко, ніж фактори, розкривають зміни рівня ресурсів і їхнього складу, а також показників роботи; вони деталізують вплив факторів.

Резерви— це невикористані можливості підвищення ефект. виробництва за рахунок поліпшення використання ресурсів унаслідок запровадження певних заходів. Пошук резервів потребує впровадження досягнень науково-технічного прогресу, наукової організації праці, організаційно-технічних заходів, активного роздержавлення і приватизації, забезпечення конкурентоспроможності колективів і підприємств.

Класифікація  в б-я дослідженні допомагає  глибше розкрити зміст процесів чи явищ, їхні внутрішні зв'язки і залежності, визначити тенденцію розвитку процесів чи явищ.

Резерви доцільно класифікувати за ознаками (для логічного впорядкування  й систематизації всієї роботи):

- за  місцем утворення: внутрішньовиробничі, галузеві, регіональні, національні;

- за  моментами процесів праці: 1) поліпшення  використання труд. рес-в; 2) поліпшення  використання засобів праці;3)поліпшення  використання предметів праці.

- за  способами виявлення: явні (зображені  у звітності), приховані(виявлені через порівняння з ін. об’єктами)

- за  напрямами мобілізації на базі  вдосконалення: якості прод. на  стадії її проектування й виготовлення, підготовка виробництва, технології  виробництва, техніки виробництва,  організації виробництва, організації управління, економічного стимулювання.

- за  строками використання: поточні,  перспективні.

Роль  і значення окремих факторів не є  постійними. Вони змінюються залежно  від різних економічних і конкретно-історичних умов розвитку суспільного виробництва.

Класифікація факторів ЕА:

1) за  економічним змістом: (виробничо-економічні, соціально-екномічні);

2) за мірою впливу на результати роботи (основні, другорядні);

3) за рівнем залучення резервів (інтенсивні, екстенсивні);

4)за внутрішнім змістом(кількісні, якісні);

5)за часом дії (пості, тимчасові) ;

6)за  рівнем деталізації (прості, складні);

7) за рівнем охоплення (загальні, специфічні);

8)за  порядком дії (1-го, 2-го,.., n-го порядків);

9)за характером дії (об’єктивні, суб’єктивні);

10)за  способом визначення впливу (прямі, розрахункові);

11)за об’єктами маркетингового середовища (демографічні, економічні, науково-технічні, політичні, культурного порядку).

 

4. МЕТОДИ ЕКОНОМІЧНОГО  АНАЛІЗУ І ЙОГО  ПРИЙОМИ.

Метод ЕА – це науковий спосіб вивчення, становлення  та розвитку господарських явищ і процесів (сукупність прийомів і способів дослідження госп. діяльності б–я економічного об’єкта шляхом виявлення і визначення взаємозв’язку та зміни його параметрів, кількісного і якісного вимірювання впливу окремих факторів та їхньої сукупності на цю зміну).

Ознаки: визначення системи показників; виявлення  та визначення взаємозв’язків досліджуваної  системи; вибір прийомів і способів для вивчення взаємозв’язків між  фактором і результатом; кількісне  вимірювання впливу факторів;оцінка аналітичних результатів та обґрунтування висновків. Методологія– це сукупність прийомів і способів, які застосовуються при вивченні госп. процесів. Деталізація – розчленування складних явищ на більш прості, або складові. Здійснюється за такими основними напрямками: утворюючими факторами, якісними ознаками, підрозділами та часом.

Логічні методи: Порівняння – вибір бази порівняння та досягнення якісної порівнянності параметрів. Вимоги якісної порівнянності – часова, просторова і сукупність властивостей. Застосовуючи метод порівняння можна отримати такі кількісні результати: абсолютне та відносне відхилення, еластичність зміни.

Елімінування –для дослідження прямих чи обернених детермінованих факторних систем. Елімінування – метод, при якому абстрагуючись від взаємовпливу факторів, послідовно розглядається вплив кожного фактора на результативний показник за незмінності інших факторів. Способи елімінування: - ланцюгових підстановок - для розрахунку впливу окремих факторів на сукупний результат. - різниці абсолютних величин є частковим вираженням попереднього методу і використовується під час дослідження двофакторних детермінованих залежностей мультиплікативного типу. - Різниці відносних величин – дає змогу виділити з сукупності факторів вплив одного, якщо існує детермінована факторна модель функціонального зв’язку, а значення впливу факторів виражені відносними величинами зміни. - Інтегральний - дозволяє розкласти вплив всіх факторів, які є взагалі. - Перерахунку даних використовують, коли для виділення впливу окремих факторів перераховують їх величини на зміну загального результату або визначають умовний загальний результат при зміні впливу аналізованого фактора. - Пайової участі -за пропорційним поділом впливу факторів визначається їх частка у загальному результаті.

Статистичні методи – це загальні методи статистичних досліджень, які використовуються в ЕА для оцінки якісних параметрів зміни тенденцій та закономірностей зміни економічних явищ і процесів, для визначення факторних залежностей і факторного впливу (метод середніх величин, метод групування, індексний метод, метод динамічних рядів). Балансові або сальдові методи використовуються, коли відоме загальне відхилення досліджуваного параметра і всіх факторів його зміни, крім одного. Вплив невідомого фактора визначають відніманням від загального відхилення відхилень за відомими факторами. Методи комплексної економічної оцінки отримують при одночасному й узгодженому вивченні сукупності параметрів, які відображають всі або більшість аспектів зміни та розвитку ек. явищ і процесів.

Информация о работе Шпаргалка по "Економічний аналіз"