Інвестиційні операції КБ

Вступ 
 

Вступ.........................................................................................................................3

Розділ  1. Економічна сутність та види банківських інвестицій .........................5

Розділ  2. Аналіз інвестиційних операцій КБ………………………...………...12

2.1 Аналіз структури операцій з ЦП....................................................................12

2.2. Аналіз методів оцінки фінансових інвестицій………………………….....15

2.3Аналіз  дохідності операці з ЦП……………………………………………21

Розділ 3. Проблеми проведення інвестиційних операцій та шляхи їх вирішення…………………………………………………………………….......25

Висновки................................................................................................................32

Список  викорситаних джерел .............................................................................34

Додатки……………………………………………………………………...……36 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Вступ

     Інвестиційна  криза в Україні, яка має затяжний характер, настирлива потреба економіки  у фінансових ресурсах, нагромаджених населенням і банками, вимагають залучення коштів в інвестиційні процеси. Очевидною є роль банківської системи України у забезпеченні економіки країни інвестиційними коштами.

     По  мірі скорочення обсягів бюджетного фінансування економіки України роль банківських інвестицій у забезпеченні глибоких структурних перетворень інвестиційної сфери буде неухильно зростати, а сама банківська система повинна бути готовою до здійснення велико-масштабних інвестицій, у тому числі безпосередньо у виробництво. Банківські інвестиції, які знаходяться у тісному взаємозв¢язку з грошовим сектором економіки і пропозицій грошових коштів з боку банківської системи. Зрештою, на практиці абсолютної рівноваги економічної системи не може бути досягнуто, але відносна збалансованість розвитку окремих елементів економічного організму повинна постійно підтримуватись.

     Як  похідне поняття категорії “інвестиції”, банківські інвестиції акумулюють у  собі суттєві властивості інвестицій взагалі, хоча вони одночасно характеризуються і специфічними формами свого вияву. Тому дослідження економічного змісту банківських інвестицій неможливе без взаємопов¢язаного і взаємообумовленого розгляду їх на фоні розкриття суттєвих ознак деяких загальних категорій інвестиційних відносин. Слід зауважити, що для сучасного розуміння банківських інвестицій доцільно також проаналізувати діалектику наукових підходів до розкриття змісту, форм, методів і принципів руху інвестицій в економіку як вкладень капітального характеру.

     В Україні неможливо домогтись  більш-менш рівномірного підйому економіки, спираючись тільки на останні досягнення науково-технічного прогресу, на це просто не вистачить фінансових ресурсів. Забезпечити динамізм усього народного господарства при обмежених ресурсах можна, тільки використовуючи всі технічні засоби, прогресивні стосовно рівня розвитку виробничих сил.

     Серед авторів які зробити внесок у  розкриття цієї проблеми необхідно  зазначити Мороза А. М., Васюренко  О. В., Луціва Б. Л.

    Об'єктом  дослідження є комерційні банки.

    Предметом дослідження є інвестиційні операції комерційного банку.

    Метою роботи є розгляд та характеристика інвестицій комерційного банку та покращення інвестиційного клімату.

    Завданнями курсової роботи є:

    - охарактеризувати поняття та види банківських інвестицій;

    - проаналізувати методи оцінки фінансових інвестицій;

    - розглянути вдосконалення інвестиційної діяльності комерційних банків.

    Курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, а також списку використаних джерел і додатків. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Розділ1. Економічна сутність та види банківських інвестицій

     У системі відтворення, безвідносно  до її суспільної форми, інвестиціям  належить найважливіша роль у справі відновлення і збільшення виробничих ресурсів, а отже, і в забезпеченні визначених темпів економічного росту. Якщо представити суспільне відтворення як систему виробництва, розподілу, обміну і споживання, то інвестиції, головним чином, стосуються першої ланки – виробництва, і, можна сказати, складають матеріальну основу його розвитку.

     Саме  поняття інвестиції (від лат. Investio – вдягаю) означає вкладення капіталу в галузі економіки в межах країни і за кордоном. Розрізняють фінансові (покупка цінних паперів) і реальні інвестиції (вкладення капіталу в промисловість, сільське господарство, будівництво, освіту та інше).

     Реальні інвестиції являють собою вкладення  капіталу в яку-небудь галузь економіки  чи підприємство, результатом чого є утворення нового капіталу чи збільшення наявного капіталу (будинки, устаткування, товарно-матеріальні запаси і т.д.). фінансові ж – вкладення капіталу (державного чи приватного) в акції, облігації, інші цінні папери. Тут приросту реального капіталу не відбувається, відбувається лише покупка, передача титулу власності. Маємо, таким чином, трансферні операції (тобто операції передачі).

     Поняття інвестиційних ресурсів охоплює  всі вироблені засоби виробництва, тобто усі види інструмента, машини, устаткування, фабрично-заводські, складські, транспортні засоби і мережу збуту  продукції, що використовуються у виробництві  товарів і послуг та доставці їх до кінцевого споживача. Процес виробництва і накопичення засобів виробництва називається інвестуванням [22, с. 57].

     Інвестиційні  товари (засоби виробництва) відрізняються  від товарів споживання тим, що останні  задовольняють потреби безпосередньо, тоді як перші роблять це опосередковано, за своїм змістом інвестиції представляють той капітал, за допомогою якого збільшується національне багатство. При цьому варто мати на увазі, що термін “капітал” не означає гроші. Щоправда, менеджери й економісти, часто говорячи про “капітал”, мають на увазі гроші, що можуть бути використані для закупівлі машин, устаткування й інших засобів виробництва. Однак, гроші як такі нічого не виробляють, а отже, їх не можна вважати економічним ресурсом. Реальний капітал – інструмент, машини, устаткування, будинки й інші виробничі потужності – це економічний ресурс; гроші, чи фінансовий капітал, не є таким ресурсом.

     Інвестиції  – це те, що “відкладають” на завтрашній день, щоб мати можливість більше споживати  в майбутньому. Одна частина інвестицій – це споживчі блага, що не використовуються в поточному періоді, а відкладаються про запас (інвестиції на збільшення запасів). Інша частина інвестицій – це ресурси, що направляються на розширення виробництва.

     У системі національних рахунків України статистика інвестицій (капітальних вкладень) включає тільки матеріальні витрати (на машини, будинки, споруди), але не враховує найважливіші інвестиції в “знання”, “інтелект”, наукові дослідження й освіту. Подібний підхід при якому в інвестиції включаються лише безпосередньо матеріальні компоненти, не дозволяє точно визначати дійсний обсяг інвестицій [22, с. 104].

     Таким чином, під інвестиціями розуміють  ті економічні ресурси, які йдуть  на збільшення реального капіталу суспільства, тобто на розширення чи модернізацію виробничого апарата. Це може бути зв¢язане з придбанням нових машин, будинків, транспортних засобів, а також з будівництвом шляхів, мостів і інших інженерних споруджень. Сюди варто включати і витрати на освіту, наукові дослідження та підготовку кадрів. Ці витрати являють собою інвестиції в “людський капітал”, які на сучасному етапі розвитку економіки набувають усе більшого і більшого значення, тому що, у кінцевому рахунку, саме результатом людської діяльності виступають і будинки, і спорудження, і машини, і устаткування, і, найголовніше, основний фактор сучасного економічного розвитку – інтелектуальний продукт, який визначає економічне становище країни у світовій ієрархії держав.

     Структуру інвестицій можна представити за допомогою наступного рисунку 1 [22, с. 105].

     

     Рис 1. Структура інвестицій

    З погляду макроекономіки, інвестиції — це новостворена вартість. Також інвестиції можна визначити як витрати на виробництво та нагромадження запасів виробництва, або сукупність витрат, які реалізуються в формі довгострокових вкладень капіталу в промисловість, сільське господарство, транспорт, будівництво та інші галузі народного господарства.

    Згідно  із Законом України «Про інвестиційну діяльність» інвестиціями є всі  види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.

    Об’єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні  фонди та обігові кошти в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об’єкти власності, а також майнові права.

    Забороняється інвестування в об’єкти, створення  і використання яких не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством України, а також порушує права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом.

    Суб’єктами  (інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави.

    Інвестори – суб’єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про  вкладення власних, позичкових і  залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об’єкти інвестування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.

    Учасниками  інвестиційної діяльності можуть бути громадяни та юридичні особи України, інших держав, які забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень або на підставі доручення інвестора.

    Інвестиційна  діяльність може здійснюватись за рахунок:

    1) власних фінансових ресурсів  інвестора (прибуток, амортизаційні відрахування, відшкодування збитків від аварій, стихійного лиха, грошові нагромадження і заощадження громадян, юридичних осіб тощо); позичкових фінансових коштів інвестора (облігаційні позики, банківські та бюджетні кредити);

    2) залучених фінансових коштів інвестора (кошти, одержані від продажу акцій, пайові та інші внески громадян і юридичних осіб);

    3) бюджетних інвестиційних асигнувань;

    4) безоплатних та благодійних внесків,  пожертвувань організацій, підприємств  і громадян [25, с. 125].

    Інвестиції  поділяються на:

    1) капітальні (придбання будівель, споруд, інших об’єктів нерухомості,  інших основних фондів та нематеріальних  активів);

    2) фінансові (придбання корпоративних  прав, цінних паперів, деривативів  та інших фінансових інструментів):

    - прямі інвестиції — внесення коштів чи майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою;

    - портфельні інвестиції — придбання цінних паперів та інших фінансових активів за кошти на біржовому ринку;

    3) інвестиції під реінвестиції — здійснення капітальних чи фінансових інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій.

    Участь  банків в інвестиційному процесі  може здійснюватися за двома напрямами:

    1) за допомогою механізмів фондового  ринку;

    2) за допомогою механізмів середнього і довгострокового кредитування.

    Комерційні  банки в своїй інвестиційній  діяльності повинні мати тісний контакт  з підприємствами. У разі створення  нового підприємства заснування його можливе за допомогою банківського капіталу як в рамках фінансово-промислових груп, так і поза ними.

    Фінансово-промисловими групами є організації та структури, які утворюються шляхом об’єднання промислового і фінансового капіталу.

    Вартість  продукції, робіт і послуг у процесі  інвестиційної діяльності визначається за вільними цінами і тарифами, в тому числі за підсумками конкурсів (торгів), а у випадках, передбачених законодавчими актами, за державними фіксованими та регульованими цінами і тарифами [17, с. 105].

    Вартість  будівництва визначається з використанням державних кошторисних норм, які є обов’язковими при здійсненні будівництва об’єктів із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій.