Фінансова санація та банкрутство підприємств

 

Як видно з таблиці 2.5, економічні показники підприємства в 2006 році порівняно з 2007 роком по деяких показниках погіршились. Зменшилась виручка від реалізації продукції на 16,23% (що становить 6817,9 тис.грн.).

 

Обчислимо коефіцієнт чистого прибутку:

 

за 2006р. - ряд.220(3) ф.2 =      0     =  0

                 ряд.035(3) ф.2      37192,3

 

за  2007р. - ряд.220(3) ф.2     =       0          =  0

                       ряд.035(3) ф.2        31022,2

Коефіцієнт чистого  прибутку показує як підприємство спрацювало за роки. В одному і другому році підприємство спрацювало із збитком, тому і коефіцієнти дорівнюють нулю.

Проведемо експрес-аналіз який полягає на наочній оцінці фінансового стану підприємства. Оцінимо майновий стан підприємства за порівнювальні періоди.

Оцінка майнового стану  ВАТ «Ніжинський МКК» за 2006–2007 роки

Таблиця 2.7

Показники Фінансові Коефіцієнти	Формула  для   Розрахунку	2006р.	2007р.	Відхилення
				Абсол. (+/-)	Віднос. (%)
Сума господарських коштів що знаходиться  в роз-поряджені підпри-ємства (тис.грн.)	ряд. 280 (4) ф№1 =  ряд. 640(4)  ф1
Структура активів підприємства в  т.ч. - питома вага нема-теріальних  активів (%0)	ряд. 010 (4) ф. №1 х 100  ряд.280(4) ф.1
- питома вага основних засобів  (%)	ряд. 030 (4) ф. 1 х 100  ряд.280(4) ф.1
- питома вага обо-ротних активів  (%)	ряд. 260 (4) ф. 1 х 100  ряд.280(4) ф.1
Коефіцієнт зносу основних засобів	ряд. 0,32 (4) ф. 1 х 100  ряд.031(4) ф.1
Коефіцієнт мобільності активів	ряд. 260 (4) ф. 1 х 100  ряд.080(4) ф.1

Обчислимо структуру  активів підприємства.

Питому вагу нематеріальних активів

за   2006р.     ряд. 010 (4) ф. № 1   х 100  =   20,3          х 100   =  0,082

                     ряд.280(4) ф.1                           24690,5

 

державного майна.  Але діюче  законодавство про приватизацію державного майна (за винятком окремих  разових випадків відчуження основних засобів виробництва) не передбачає чіткого порядку придбання такого майна в ході процедури досудової санації як засобу приватизації.

Під час проведення санації, боржника (державне підприємство зокрема) збанкрутити  практично неможливо. Тобто кредитор може спробувати порушити справу про  банкрутство, але навряд чи будь-який суд прийме рішення до закінчення санації держпідприємства.  Якщо взагалі прийме справу до розгляду.

Нарешті, в Конституції України, яка є  основним Законом України, задекларовано  рівність всіх форм власності.  Тому неприпустимим є створення пільгових  умов – так званих “банкрутних канікул” для держпідприємств і обмеження прав інших форм власності.

Усунення  вищезазначених недоліків, врегулювання суперечностей, які виникають між  різними законодавчими актами забезпечать  дієвість нового механізму банкрутства.    Розорення підприємства завжди є трагедією і для його керівництва, і для тих, хто вклав у нього кошти, і для тих, хто на ньому працює.  Механізм банкрутства покликаний пом’якшити негативні наслідки провалу для всіх, зводячи їх до мінімуму.  Це може бути досягнуто, зокрема, за рахунок використання страхування ризиків неповернення витрат, створення гарантійних фондів. Для своєчасності розрахунків із звільненими працівниками може створюватися гарантійний фонд, який утримуватиметься із відповідних внесків всіх підприємств.  Арбітражний керуючий отримує кредит у цьому фонді і виплачує звільненим вихідну допомогу, а після продажу майна повертає кошти до фонду із низькими відсотками [41,c.232]. 

Світова практика показала, що ефективність застосування механізму банкрутства, за умови наявності всього необхідного “інструментарію” є високою.  Проте та ж практика виробила і ряд вимог, без виконання яких дана процедура перетворюється з оздоровчої в каральну.  Серед них можна виділити такі, як достатньо розвинена економіка, більш-менш стабільна фінансова

оборотних активів в 2007 році значно зменшилась порівняно з 2006 роком  на 56,3 %, що негативно вплинуло на фінансовий стан підприємства.

Чистий  оборот коштів підприємства з кожним роком зменшувався і на значну  суму 2234,4 тис. грн.. або на 41,08 %., зменшився коефіцієнт покриття.

Коефіцієнт  швидкої ліквідності також не досягає свого нормативного значення, а коефіцієнт абсолютної ліквідності  зовсім низький.

Підприємство  не  можливості  покрити свої короткострокові  зобов’язання в короткострокові періоди. І стан підприємства з кожним роком погіршується.

Фінансова стійкість не стабільна, коефіцієнт автономії менше нормативного значення, коефіцієнт забезпеченості власними коштами  то же не відповідає нормативному значенню. Ділова активність значно зменшилась.

Всі ці показники свідчать про те, що якщо підприємство не розробить проект фінансового оздоровлення, то воно стає банкрутом.

Розробка  проекту фінансового оздоровлення здійснюється фінансовою  службою підприємства, яке перебуває у фінансовій кризі, представниками потенційного санатора, незалежними аудиторськими та консалтинговими фірмами.

Проект  санації складається зі вступу та двох розділів. У вступі відображаються:

- фактичний фінансовий стан підприємства (фактичний обсяг реалізації, величина прибутків (збитків), рівень заборгованості, коефіцієнти платоспроможності, ліквідності, фінансового лівериджу тощо);

- аналіз причин кризової ситуації;

- характеристика ринків збуту продукції;

- кадровий потенціал та інші вихідні параметри.

  Крім того, формулюються стратегічні цілі санації і стислий прогноз результатів проведення фінансового оздоровлення підприємства.

Перший розділ містить конкретний план фінансового оздоровлення, складовими частинами якого є:

а) план маркетингу та оцінка ринків збуту продукції;

Висновки та пропозиції

 

 

В даній курсовій роботі було розглянуто таке важливе питання  як банкрутство та санація. Робота складається з двох розділів. В першому розділі було дана характеристика фінансової кризи на підприємстві, розкрито її економічний зміст та причини які призводять до неї. Було розкрито таке поняття як банкрутство підприємств, аспекти формування механізму банкрутства в Україні, розкрита економічна сутність санацій підприємств. Дана характеристика фінансовим джерелам санацій підприємств.

В другому розділі курсової роботи дана загальна характеристика базового підприємства ВАТ «Ніжинський МКК». Вчасності охарактеризовано вид діяльності підприємства, його виробничі зв’язки з іншими підприємствами та регіонами країни, міжнародні зв’язки. Для досягнення благополучного фінансового стану підприємстві необхідно забезпечити постійну платоспроможність суб'єкта, високу ліквідність його балансу, фінансову незалежність і високу результативність господарювання. Тому було вивчено численні показники, які характеризували  всі сторони діяльності підприємства, причини зміни фінансового становища. Комплексний аналіз фінансового стану підприємства і дані окремих показників та можливість встановити реальні причини збитковості підприємства, які росли непомірними темпами.

Фінансовий  стан підприємства аналізувався з позиції і короткострокової, і довгострокової перспектив, і критерії його оцінки були різними. Аналіз фінансового стану проводився з метою установити, наскільки ефективно використовувалися фінансові ресурси, що знаходяться в розпорядженні підприємства. Визначалась забезпеченість власними оборотними коштами, стан нормованих запасів товарно-матеріальних цінностей, стан і динаміка дебіторської і кредиторської заборгованості, оборотність оборотних коштів,  платоспроможність.

Проводячи аналіз фінансового стану підприємства було встановлено, що підприємство працює зі збитками які непомірно ростуть. Всі економічні показники підприємства не відповідають нормативним.

Стійке  фінансове становище підприємства залежить насамперед від поліпшення таких якісних показників, як  продуктивність праці, рентабельність виробництва, фондовіддача. Раціональному розміщенню засобів підприємства сприяє гарна організація матеріально-технічного забезпечення виробництва, оперативна діяльність по прискоренню грошового обігу. У той же час фінансові утруднення підприємства, відсутність засобів для своєчасних розрахунків можуть уплинути на стабільність постачань, порушити ритм матеріально-технічного постачання. В цьому ж розділі було розкрито проблеми механізму банкрутства та шляхи його вирішення. Задачами санації  насамперед є оцінка фінансового аналізу, перевірка витрати засобів по цільовому призначенню, виявлення причин фінансових утруднень, можливостей поліпшення використання фінансових ресурсів, прискорення обороту засобів і зміцнення фінансового становища.

Правління підприємства увесь час повинно здійснювати вибір оптимальної ціни реалізації, приймати рішення в галузі кредитної й інвестиційної політики і намагаючись домогтися такого положення, щоб уся діяльність підприємства в комплексі була б рентабельна і забезпечувала б необхідні грошові поповнення. Придбання елементів основного капіталу, кадрова політика, визначення асортименту продукції, відноситься до довгострокового планування. Довгострокові плани являють собою свого роду рамкову конструкцію, складеними елементами якої є короткострокові плани. План санації  є довгостроковим планом діяльності підприємства направлений на вихід підприємства з кризи. Кредитори хочуть бути впевненими, що підприємство може оплатити свої короткострокові боргові зобов’язання  і покрити зафіксовані платежі доходами.

З проведеного аналізу підприємства можна зробити наступні висновки:

- підприємство знаходиться в  глибокій фінансовій кризі;

- темпи росту основних фінансових показників незначні;

- потрібні вагомі зміни у процесі роботи підприємства і застосування реформаторських мір.

Підприємство  може розраховувати на допомогу з  боку засновників підприємства та кредиторів, тому що вони заінтересовані в беззбитковій діяльності ВАТ «Ніжинський МКК».

Можна підсумувати виводом, що ВАТ «Ніжинський МКК» має реальну змогу подолати кризу, вийти на беззбитковий режим діяльності, уникнути банкрутства (ліквідації) підприємства.

 

Список використаної літератури

 

 

 

1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-ІУ
2. Закон України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”  від 30.06.1999р. №784-ХІУ
3. Закон України «Про банкрутство» // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - №31. - 440 с.
4. Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.91 р. № 1576-ХІІ
5. Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оцінку діяльності в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-ІІІ
6. Закон України “Про аудиторську діяльність” від 22.04.1993 р. № 3125-XII
7. Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14.05. 1992 р.№2343-ХІІ
8. Закон України “Про підприємства в Україні” // Голос України. — 1991. — 27.03.91 р.
9. Закон України “Про страхування” від 7.03.1996  №85/96-ВР.
10. Закон України “Про приватизацію державного майна” від 04.03.1992р.
11. Постанова кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку проведення досудової санації державних підприємств” від 17.03.2000р.№515
12. Наказ Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій „Про затвердження методики   проведення   поглибленого     аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств та організацій” від 27 червня 1997 р. № 81.
13. Наказ Агентства  з  питань запобігання    банкрутству підприємств та організацій „Про затвердження методики інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій” від 23.02.98 № 22.
14. Наказ Міністерства економіки України „Про затвердження Методичних рекомендації  щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства” від 17.01. 2001 р. № 10.
15. Наказ Міністерства фінансів України та Фонду державного майна України „Про затвердження Положень  про  порядок   здійснення   аналізу фінансового   стану   підприємств, що підлягають приватизації” від 26.01.2001  №49/121.
16. Положення Міністерства фінансів України. Фонд держмайна України. „Про  порядок   здійснення   аналізу фінансового   стану   підприємств,   що   підлягають  приватизації”. -  № 49/121 від 26.01.2001
17. Антикризисное управление: от банкрутства - к финансовому оздоровлению / Под редакцией Т.П.Иванова. - М.: Закон и право. Издательство Объединение «ЮНИТИ». 2001. - 317 с.
18. Антикризисное управление: Учебное пособие / В.Г. Крыжановский, В.И. Лапенков, В.И. Лютер и др.; под ред. Э.С. Минаева и  
    В.П. Панагущина. – М.: Издательство ПРИОР, 2000. – 432 с.
19. Анализ и прогнозирование результатов производственной и финансовой деятельности предприятий, объединений, региона (методические пособия) / Прокопенко Н.Д., Белый Е.Л., Богачев С.В. и др. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2001. – 111 с.
20. Балабанов И. Т. Основы финансового менеджмента; Уч, пособие. — М.: Финансы и статистика, 2001.
21. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. – К.:Ника-центр, -2000.
22. Бланк И. А. Стратегия и тактика управления финансами. — К., 2001.
23. Банкрутство: стратегия и тактика выживания / Под редакцией Г.П.Иванова, В.А.Камина. - М.: Международный институт рыночных исследований. Юридическая фирма СП МЛП. 2002. - 239 с.
24. Булеев И.П., Брюховецкая Н.Е. Антикризисное управление предприятием. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2002. – 179 с.
25. Волченко А. Неподсудные. // Бизнес - №15 (376) – 2006 г. – с.38.
26. Варгіч С. Реформування власності шляхом банкрутства. //Цінні папери України. -№9 – 2006 р. – с.16-17.
27. Варгіч С. Механізм банкрутства: підсумки його дії в Україні. //Цінні папери України. -№8 – 2007 р. – с.4-5.
28. Варгіч С. Механізм банкрутства виправлятиме перекоси в приватизації. //Цінні папери України - №45 – 2006 р. – с.6-7.
29. Варгіч С. Закон, що “лікуватиме хворі підприємства”. // Цінні папери України. – №38 – 2006р. – с.5-7.
30. Горфинкель В.Я., Швандар В.А. Экономика предприятия. - М., "Банки и биржи", 2001.
31. Економічний аналіз господарської діяльності./Іващенко В.І., Болюх М.А., - К., -2002.
32. Економічний аналіз: Навч. Посібник/М.А. Болюх, В.В. Бурчевський, М.І. Горбатюк; За ред. Акад.НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка. – К.: КНЕУ, -2001.
33. Енциклопедичний словник бізнесмена: Менеджмент, маркетинг, інформатика/За заг. ред. М.І. Молдованова. - К.: Техніка, 2003.
34. Кононенко О. Аналіз фінансової звітності. – Х.: Фактор, 2002.
35. Коробов М. Я. Фінанси промислового підприємства. — К., 2000.
36. Крамаренко Г.О. Фінансовий аналіз і планування. – Дн-к. – 2001.
37. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання.: Монографія. – К.:КНЕУ, 2001.
38. ПавловськаО.В., Притуляк Н.М., Невмержицька Н.Ю. Фінансовий аналіз: Навч. Метод посібник для самост. вивч. дисц. – К.:КНЕУ, -2000.
39. Проблемы формирования антикризисной политики и механизма банкротства предприятий. – Донецк: ИЭП НАН Украины. – 2000.
40. Покропивный С.Ф., Соболь С.м., Швиданенко Г.О. Бізнес-план: технология розробки та обґрунтування: Навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 2001.
41. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: 4-е издание, перераб. и доп. – Минск, - 2002.
42. Сытник Л.С. Методы прогнозирования банкротства и обеспечения безубыточности предприятия // Экономика промышленности. – 2001. – № 1 (3). – С. 96-104.
43. Сытник Л.С. Организационно-экономический механизм антикризисного управления предприятием. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2000. – 504 с.
44. Стороннім В. З банкрутством щось не так, як мало бути... //Бухгалтерія - №12 (427) – 2006 р. – с.8.
45. Сидорук С. Банкрутом можеш ти не бути... // Галицькі контракти - №22 – 2005 р. – с.11-15.
46. Статистичний щорічник України. - Київ: «Українська енциклопедія» імені М.П.Бажана. - 2005.
47. Третяк О.  Про проблему банкрутства підприємств. // Економіка України - №2 – 2006 р. – с.46-49.
48. Терещенко О.О. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навч.. посібник. – К.: КНЕУ, 2000.
49. Титов М. І. Банкрутство: Матеріально-правові та процесуальні аспекти / За наук. ред. В. М. Гай веронського. — X.: Консум, 2001.
50. Фольмут Х.Й. Инструменты контролинга от А до Я: Пер. с нем./ Под ред. М.Л. Лукашевича. – М.: Финансы и статистика, 2000.
51. Філіпенко А., Бандера В. (США) Перехідна українська економіка: стан і перспективи. - Київ: Академія. - 2003.
52. Чеботарь Ю.М. Антикризисная программа предприятия: как избежать банкротства и стать прибыльным. - М.: Мир деловой книги. 2001. - 128 с.

 

 

Додатки