Аудит наявності та руху товарів у торгівлі

Дата добавления: 29 Октября 2013 в 00:49
Автор: y***************@mail.ru
Тип работы: курсовая работа
Скачать полностью (50.46 Кб)
Работа содержит 1 файл
Скачать  Открыть 

аудит_курсова.doc

  —  247.00 Кб

На етапі планування також проводитися розрахунок аудиторського  ризику. Аудиторський ризик включає  в себе поняття властивий ризик, ризик контролю і ризик не виявлення.  Властивий ризик – це ризик , обумовлений  характеристиками компанії-клієнта та умовами зовнішнього середовища, які неможливо перевірити за допомогою засобів внутрішнього контролю. До основних факторів що обумовлюють збільшення властивого ризику відносяться несприятливі економічні умови в галузі діяльності клієнта, зміни в законодавстві, конкуренція.

Ризик контролю полягає  у тому що внутрішній контроль не може підтвердити або виявити суттєвих помилок у фінансовій звітності. Ризик контролю обумовлюється факторами: діяльність керівництва, компетенція  персоналу, організаційна структура підприємства, розподіл повноважень, обов’язків і відповідальності, кадрова політика.

Ризик не виявлення це небезпека того, що процедури перевірки  виконані аудитором, і проведений ним  аналіз фінансової звітності не виявить  суттєвих помилок. Залежить від характеристика наданої аудитору інформації: її достовірність, кількість об’єктів перевірки, рівня деталізації даних, стану обліку тощо.

При відборі елементів  для здійснення перевірки необхідно  стратифікувати залишки по рахункам обліку товарів та операціями з ними, щоб кожна стаття товарів та кожний вид операцій з ними були відібрані з рівною ймовірністю.

Особливість аудиту товарів є його обов’язкове співставлення( залишків) у відповідності до МСА 510. Для здійснення аудиту товарів, аудитор частіше всього пропонує клієнту провести інвентаризацію на момент початку аудиту. Це надасть можливість спів ставити результати, здійснити можливість перевірки системи внутрішнього контролю, та підтвердити реальні залишки товарів на момент перевірки. Так як асортимент товарів є значний, аудитор може проводити перевірку вибірково, але при цьому оцінює ризики, а якщо аудит проводиться не вперше оцінює попередній аудиторський ризик.

При відборі операцій із товарами  для вибіркової перевірки аудитор може виділити такі групи:

   1.Операції з придбання товарів на вітчизняному ринку та імпорт;

2. Операції здійснені наприкінці звітного періоду та після звітної дати;

3. Операції з відвантаження  товарів стороннім організаціям;

4. Операції з оприбуткування та відвантаження товарів або готової продукції;

5. Операції з товарами, що відбулись між датою інвентаризації та звітною датою;

6. Інші операції за вибором аудитора.

Аудитор повинен розробити  план виконання завдання , який забезпечить  досягнення мети аудиту – зменшення аудиторських ризиків. План виконання завдання розробляється найдоречнішим способом з погляду аудитора, загальної стратегії виконання завдання і включає:

1. Опис процедур, достатніх для оцінки ризиків суттєвих викривлень та тестування системи контролю, згідно МСА 315 «Розуміння суб’єкта господарювання та його середовища та оцінка ризиків суттєвих викривлень»;

2. Опис характеру , часу та обсягу запланованих подальших аудиторських процедур , згідно МСА 330 «Аудиторські процедури відповідно до оцінених ризиків»;

3. Інші аудиторські процедури які необхідно виконати під час аудиту.

Планування аудиту є  безперервним процесом, що тримає під  час всього виконання завдання . В план можуть вноситись корективи  в разі необхідності, деталізуватися під час виконання завдання з метою врахування змін умов, напрямків та об’єктів. Причини і мотиви зміни плану аудиту оформлюється документально. Процес планування виконання завдання аудитор повинен задокументувати відповідно до рекомендацій МСА 230 «Документація з аудиторської перевірки».

 

2.3. Методика аудиту наявності та руху товарів у торгівлі.

Основними завданнями аудиту операцій з товарно-матеріальними цінностями виявляє:

  • аналіз виконання завдання з товарообігу, виявлення резервів збільшення його об'єму, зменшення витрат і забезпечення рентабельності;
  • перевірка правильності документального оформлення і доцільності здійснення товарних операцій, своєчасне відображення їх в обліку;
  • контроль за своєчасним і повним оприбутковуванням товарно-матеріальних цінностей;
  • дослідження товарних запасів і контроль за дотриманням їх нормативу;
  • контроль за дотриманням правил проведення інвентаризації, своєчасне виявлення її результатів;
  • перевірка виконання договірних зобов'язань щодо постачання і збуту (реалізації) товарів;
  • виявлення фактів приписок і понаднормового списання втрат товарів і т.п.

Послідовність і порядок проведення аудиту залежать від завдання аудиту і об'єму діяльності підприємства, його структури, стану обліку і контролю за рухом товарно-матеріальних цінностей.

Аудит операцій з товарно-матеріальними цінностями здійснюють вибірково.

Проте суцільній перевірці підлягають актовані втрати (акти на списання бою, лому, браку псування товарно-матеріальних цінностей, акти на завищення ваги тари, акти на переоцінку товарів), а також порівняльні відомості, розрахунки природного збитку товарів, документи на внутрішнє переміщення і повернення товарів, витрати з повернення, торгова націнка, доходи від реалізації і фінансові результати.

Суцільним способом перевіряються  товарні операції, якщо при їх аудиту встановлені істотні порушення і зловживання.

Старанно перевіряється  здійснення оперативного контролю за виконанням договорів на постачання і збут товарів, особливо, дотримання цін і торгових націнок.

Основними джерелами  аудиту товарних операцій є:

  • договори з постачальниками і покупцями, реєстри оперативного обліку і контролю їх виконання;
  • доручення на отримання і відпуск товарів, книга обліку виданих доручень;
  • товарно-транспортні накладні, накладні, рахунки-фактури, платіжні вимоги, платіжні доручення, виписки з рахунків в банках, товарні звіти, звіти касира і касові книги, векселі;
  • інвентаризаційні описи, порівняльні відомості, розрахунки природного збитку, розрахунки витратна залишок товарів, розрахунки реалізованої торгової націнки;
  • акти на списання товарних втрат;
  • регістри аналітичного і синтетичного обліку— журнали-ордери № 7, відомості, картки складського обліку товарні книги;
  • фінансова, оперативна і статистична звітність і т.п.

Після проведення інвентаризації товарів і виявлення її результатів Аудитор починає документальну перевірку товарних операцій.

Основна мета перевірки товарних операцій — встановити своєчасність і повноту оприбутковування матеріально відповідальними особами товарів, які поступили на базу (склад), правильність їх обліку на рахунку 281 «Товари на складі» і обґрунтованість і правильність списання у витрату відпущених (відвантажених) товарів.

Аудит товарних операцій починають зі встановлення реального сальдо на рахунку 281 «Товари на складі». Шляхом порівняння аудитору слід встановити на найближчу до аудиту дату тотожність записів про залишки товарів на рахунку 281 «Товари на складі», даним Головної книги, регістрів аналітичного обліку і особових рахунків матеріально відповідальних осіб (завідувач складом).

Аудитор з'ясовує не чи, значаться  товари за звільненими матеріально  відповідальними особами, а потім встановлює повноту і своєчасність оприбутковування товарно-матеріальних цінностей, які поступили на оптову базу (склад) за період, який підлягає аудиту.

Під час перевірки  операцій щодо надходження товарів слід проаналізувати записи по рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками». Зокрема, з'ясовують:

  • наявність рахунків постачальників, які підтверджують суму, віднесену із цього приводу;
  • не чи числяться на вказаному рахунку товари, які тривалий час знаходяться в дорозі. Які заходи спожиті для пошуку цих товарів;
  • чи немає на цьому рахунку претензійних сум щодо розрахунків з постачальниками або недоліку товарів.

Акти на недолік товарів при їх прийомі повинні бути перевірені повністю, суцільним способом. Особливу увагу слід скрутити на акти, по яких не є задоволені претензії, встановити причини і винних особи.

Записи в звітах завідувача складом порівнюють зданими первинних документів і встановлюють правильність бухгалтерської обробки їх (прославлення кореспондуючих рахунків). Записи в звітах повинні бути підтверджені правильно оформленими документами. Аудитор перевіряє в документах правильність таксування підрахунків і суму до розрахунку.

По записах в книзі  виданих доручень аудитори перевіряють  наявність неповернених і невикористаних доручень у матеріально відповідальних осіб, порушення правил видачі і оформлення доручень. У таких випадках з'ясовують не чи, видавалися доручення особам які не працюють на цьому підприємстві, а також доручення без заповнення всіх реквізитів. Вибірково аудитор повинен перевірити по звітах завідувач складом і по звітах експедиторів, чи прибуткують цінності, одержані за дорученнями, чи виявляє відмітки в книзі обліку виданих доручень про їх використання (повинні бути вказані назва документа, його номер і дата).

Суцільним способом перевіряють  акти про встановлену розбіжність в кількості і якості на час прийому товару унаслідок виникнення недоліків пересортиці і псування.

Аудитор перевіряє, чи своєчасно  і правильно складені претензійні  і позовні заяви до органів  транспорту або постачальників. Якщо допущена часткова втрата або пошкодження вантажу то аудитор встановлює, чи прикладені до позовних заяв (претензій) комерційні акти і транспортні документи (залізничні накладні, вантажні квитанції). Аудитор перевіряє, чи повністю відшкодовані збитки на користь торгової бази (складу). Крім того, аудитор перевіряє правильність заповнення товарно-транспортних накладних. Книжки товарно-транспортних накладних слід враховувати як бланки строгої звітності, вони повинні бути пронумеровані і мати штамп торгової бази.

Аудитор перевіряє дотримання порядкової нумерації виписаних товарно-транспортних накладних. Відсутність якого-небудь номера націлює аудитора на виявлення безтоварних документів.

Особливій перевірці  підлягає правильність ціни, вказаної в товарно-транспортній накладній  покупця. У такому разі аудитор користується книгою реєстрації номенклатурних номерів на товари і встановлює правильність цін на товари, які поступають

В окремих випадках аудитор  звертає увагу на обов'язковий  додаток до товарно-транспортних накладних доручень на отримання товарів, копій пакувальних листів, пропусків на вивіз товарів з території торгової бази.

Аудитор також перевіряє  правильність кореспонденції рахунків щодо надходження товарів.

Так, на вартість товарів  за купівельними цінами здійснюються бухгалтерські записи:

  • дебет рахунку 28, субрахунок 281 «Товари на складі»;
  • кредит рахунку63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками».

Якщо на складі товари враховуються за продажними цінами, то на суму торгової націнки робиться запис:

  • дебет рахунку 28, субрахунок 281 «Товари на складі»;
  • кредит рахунку 285 «Торгова націнка».

Оплата розрахункових документів постачальників і транспортних організацій здійснюється на підставі таких бухгалтерських записів:

  • дебет рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»;
  • кредит рахунку31 «Рахунку в банках», або кредит рахунку 51 «Довгострокові векселі видані», чи кредит рахунку 62 «Короткострокові векселі видані» — на суму виписаних векселів постачальникам;
  • кредит рахунку60 «Короткострокові позики» — при розрахунках з постачальниками одержаними кредитами банку.

Велике значення має  перевірка правильності відвантаження (реалізації) товарів з бази (складу). Особливу увагу при цьому слід звернути на організацію аналітичного обліку і, зокрема, на правильність і своєчасність складання товарних звітів.

Аналітичний облік товарів на оптових складах може бути сортовим і оперативно-бухгалтерським. Перевірку товарних звітів завідувач складів здійснюють балансовим способом: до залишку товарів на початок дня (початкове сальдо по дебету) додають оборот товарів за день по дебету (надходження товарів) і таким чином визначають залишок товарів на кінець дня (кінцеве дебетове сальдо) по кожним видом і сортом товарів.

При цьому слід мати на увазі, що в оптовій торгівлі аналітичний  облік товарів в бухгалтерії бази здійснюється тільки у вартісному виразів розрізі матеріально відповідальних осіб і великих груп товарів.

Описание работы
Здійснення господарської діяльності підприємства завжди пов’язано з використанням, в більшому або в меншому ступені, запасів, в залежності від виду його діяльності. Запаси є найбільш значною частиною активів виробничого підприємства. Вони займають домінуючу позицію у структурі витрат підприємств, їх облік і оцінка впливає на результати господарської діяльності підприємства та на розкриття інформації про його фінансовий стан. Проведений аналіз економічної літератури ринкового періоду дозволяє зробити висновок, що до складу запасів входять, як предмети праці, так і предмети обороту в частині і відвантажених покупцю товарів. По різному трактується і саме поняття запасів.
Содержание
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Теоретичні та методичні основи аудиту наявності та руху товарів у торгівлі.
Економічна сутність та характеристика товарів.
Огляд нормативно-правової бази та літературних джерел аудиту наявності та руху товарів у торгівлі.
Методичні основи аудиту наявності та руху товарів у торгівлі.
РОЗДІЛ 2. Аудит наявності та руху товарів у торгівлі.
2.1. Економічна характеристика фінансово-господарської діяльності підприємства.
2.2. Організація і планування аудиту наявності і руху товарів у торгівлі.
2.3. Методика аудиту наявності та руху товарів у торгівлі.
РОЗДІЛ 3. Удосконалення та узагальнення аудиту наявності та руху товарів у торгівлі.
Узагальнення результатів аудиту наявності та руху товарів у торгівлі.
Удосконалення методики аудиту наявності та руху товарів у торгівлі.
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ