Аналіз власного капіталу в умовах Вуглегірської ТЕС

 

     В процесі аналізу всі перераховані показники, тобто коефіцієнти оновлення, зносу, а також непродуктивного збільшення основних засобів, доцільно визначати по всіх групах активної частини основних засобів. Дуже важливо, разом із загальним уявленням, знати як зношені і яким чином оновлюються робочі машини і транспортне обладнання, від яких безпосередньо залежить кількість і якість продукції, що випускається.

     Річний  економічний збиток від непродуктивного збільшення основних засобів під впливом перерахованих причин розраховується таким чином -

     У_б=0,01∆Ф_н G_б ,

     де  G_б - величина річної банківської ставки по депозиту, %.

     

(тис.грн.)

     Всі основні техніко-економічні показники такі, як обсяг виробництва, продуктивність праці, собівартість випуску продукції і пов'язані з ними прибуток і рентабельність багато в чому залежать від обраного способу відшкодування техніки. Розрахунки по цій методиці показують, що всі техніко-економічні показники в результаті застосування часткового способу відтворення техніки погіршені на 30-40%. Проте слід зазначити, що дія часткового способу відшкодування техніки розповсюджується далеко за рамки конкретного підприємства в регіональному масштабі. Так в результаті застосування часткового способу відшкодування техніки і пов'язаного з ним непродуктивного збільшення активної частини основних засобів відбувається омертвляння у величезних масштабах укладеного металу в недіючій техніці. Такий підхід, у свою чергу, викликає ланцюгову реакцію в тому плані, що зростає потреба в чорних металах. А це пов'язано з додатковою здобиччю руди, вугілля, виробництвом коксу, виплавкою металу і зростаючим споживанням енергоресурсів для цих цілей. Що зрештою приводить до підвищеного забруднення навколишнього середовища.

     Під оборотними коштами розуміється  та кількість матеріальних цінностей, грошових коштів і їх еквівалентів, яка відбита в обліку в середньому на кожен день роботи підприємства.

     Оборотні  кошти складаються з двох частин: що знаходяться у сфері виробництва  і в обігу. До оборотних коштів у сфері виробництва відносяться: виробничі запаси, до складу яких входять  сировина, основні і допоміжні матеріали, МШП; незавершене виробництво і напівфабрикати власного виготовлення; витрати майбутніх періодів. До оборотних коштів у сфері обігу відносяться: залишки готової продукції на складі і в дорозі, грошові кошти і їх еквіваленти, поточні інвестиції, дебіторська заборгованість.

     Оборотні  кошти у свою чергу підрозділяються  на нормовані і ненормовані. До нормованих відносяться оборотні кошти що знаходяться  у сфері виробництва. До ненормованих відносяться оборотні кошти що знаходяться  у сфері обігу. По нормованих оборотних коштах встановлюється норматив. Під нормативом слід розуміти ту кількість матеріальних цінностей, яку необхідно мати в середньому на кожен день для забезпечення безперебійної і ритмічної роботи підприємства в перебігу всього поточного періоду.

     Як  видно з викладеного вказані  дві частини оборотних коштів мають різні закономірності їх формування, а тому аналізуватися повинні  з урахуванням властивих ним  особливостей, на основі причинно-наслідкових  зв'язків, що складаються.

     У зв'язку з багатогранністю і складністю формування оборотних коштів аналіз їх стану і використання проводиться окремо.

     Таблиця 1.2 – Дані по обігових (засобах) активах

 

     Відповідно  до запропонованої методики аналізу  спочатку дається загальна оцінка зміни  оборотних коштів шляхом порівняння фактичних їх значень в поточному  і попередньому періодах. При цьому  визначається додаткове введення або вивільнення оборотних коштів ( ), тобто

     

,

     де  - фактична величина оборотних коштів в поточному і попередньому періодах, грн;

     K_ор - коефіцієнт, що відображає відношення об'єму реалізації продукції в поточному періоді до такого ж показника попереднього місяця або кварталу.

     

     

(тис.грн.)

     Зокрема вказані зміни розраховуються окремо для оборотних коштів в сферах виробництва і обігу, тобто

     

,

     

,

     де  - додаткове введення або вивільнення оборотних коштів, відповідно, у сфері виробництва і обігу, грн;

      - фактична величина оборотних  коштів, що знаходяться в сфері  виробництва, в поточному і базисному періодах, грн;

      - те ж саме для оборотних  коштів у сфері обігу, грн.

     

 (тис.грн.)

     

 (тис.грн.)

     При необхідності такі відхилення знаходяться  по всіх складових елементах, що входять  в ці частини, тобто по виробничих запасах, незавершеному виробництві, залишкам готової продукції на складі і так далі.

     Фактичну  величину оборотних коштів за місяць в літературі пропонується розраховувати діленням суми залишків оборотних коштів на початок і кінець даного періоду на два.

     Всяке збільшення оборотних коштів в поточному  періоді в порівнянні з базисом, скорегованим на зміну об'єму реалізації продукції, вказує на їх додаткове введення.

     Подальший аналіз передбачає виявлення конкретних причин, що викликали збільшення оборотних  коштів по обох їх частинам.

     Детальний аналіз оборотних коштів у сфері виробництва слід проводити окремо по кожному її складовому елементу, тобто по виробничих запасах, незавершеному виробництві і витратах майбутніх періодів.

     У основу аналізу стану виробничих запасів покладений наступний вираз

     

,

     де  - величина виробничих запасів, що склалася в поточному періоді, грн;

      - середньодобова витрата сировини  і матеріалів на випуск продукції, включаючи МШП, в аналізованому періоді, грн;

      - величина запасу матеріальних  цінностей в днях;

      - кількість неліквідних матеріалів  в даному періоді, грн.

     З даної формули видно, що виробничі  запаси складаються з добової витрати матеріалів, їх запасу в днях і наявності неліквідів.

     Середньодобова  витрата сировини і матеріалів включаючи  МШП визначається діленням загальної  суми  витрат по ним, що склалися в  даному періоді, на фактичну кількість  днів роботи підприємства по випуску продукції, тобто

     

,

     де  - середньодобова витрата сировини, матеріалів, палива на виробництво продукції в звітному періоді, грн;

      - витрати по сировині, матеріалам  і паливу, що склалися в даному періоді, грн;

      - фактична кількість днів  роботи підприємства по випуску  продукції в тому ж періоді.

     

     Фактичні  і планові витрати по сировині і матеріалам розраховуються на основі даних звіту про собівартість продукції, що випускається.

     Фактичний запас в днях розраховується діленням відповідної величини виробничих запасів  в тому ж періоді, за винятком неліквідних  матеріалів, на планову добову витрату  цих матеріальних цінностей у  вартісному виразі, тобто

     

,

     де  - фактична величина виробничих запасів в звітному періоді, грн;

      - планова добова витрата сировини, матеріалів і палива в даному  періоді, грн.

     

(дн.)

     Кількість неліквідних матеріалів визначається за даними складського обліку. До них відносяться ті матеріали, які не використовуються в процесі виробництва більше трьох місяців підряд.

     Викладений  зміст дає підставу стверджувати, що на виробничі запаси робить вплив  три групи причин. До першої групи входять причини, що викликають зростання добової витрати матеріальних цінностей. До них відносяться всі причини, що привели до збільшення собівартості випуску продукції по елементу «Матеріальні витрати», а саме: штучне завищення витрат, втрати матеріальних цінностей в процесі виробництва із-за зниження їх повторного використання, погіршення структури виробництва у бік підвищення його матеріаломісткості, брак у випуску продукції, застосування неефективного способу відшкодування техніки і ін. Комплексний вплив цих і інших причин на збільшення виробничих запасів  розраховується так –

     

,

     де  - збільшення добової витрати сировини і матеріалів на випуск продукції в звітному періоді під впливом названих вище причин, грн.

     

(тис.грн.)

     В даному випадку загальне збільшення добової витрати сировини і матеріалів під впливом цих причин представлене виразом, тобто

     

,

     де  - фактична середньодобова витрата сировини і матеріалів в поточному і базисному періодах, грн;

      - коефіцієнт, що відбиває зміну  обсягу випуску продукції в  поточному періоді в порівнянні  з базисним.

     

(тис.грн.)

     

(тис.грн.)

     До  другої групи відносяться причини, що привели до збільшення запасу матеріальних цінностей в днях. До них відносяться: збільшення інтервалу постачань  і страхового запасу в днях. Залежність величини запасу матеріальних цінностей  в днях від названих параметрів характеризується виразом -

     

,

     де    - величина запасу матеріальних цінностей в днях;

      - інтервал постачань, дн.;

      - страховий запас матеріальних  цінностей, дн.

     Якщо  прийняти інтервал постачань матеріальних цінностей 30 дн., а страховий запас, на випадок непередбачених обставин, 3 дн., то виробничий запас в днях складе –

     

 дн.