Аналіз інвестиційної діяльності підприємства

     За  роки реформ в інвестиційній сфері  слід зазначити наступні основні  тенденції: значно знизилася частка інвестицій в основний капітал в  промислові підприємства, наслідком  цього з'явилося безперервне зниження темпів приросту основних фондів в промисловості, що привело за останні роки до їх абсолютного скорочення. Ряд негативних тенденцій спостерігалися в динаміці структури і темпів зростання інвестицій по галузях промисловості. Більш ніж в два рази зросла частка інвестицій в електроенергетику, скоротилася частка інвестицій в паливну промисловість, а частка інвестицій в харчову промисловість зросла.

     Пожвавлення інвестиційної активності є однією з головних умов стійкого, якісного, економічного розвитку підприємств  усіх форм власності й галузей. Інвестиційна активність - складова частина ділової активності підприємств, що включає також виробничу, інноваційну, ринкову, маркетингову й іншу активність, інвестиційна активність підприємств виражається в їхній дієвій, цілеспрямованій і результативній діяльності щодо залучення інвестицій із усіх внутрішніх і зовнішніх джерел, а також ефективного використання залучених інвестиційних ресурсів. Для сільськогосподарських підприємств особливо актуальною стала проблема вибору і пошуку джерел інвестицій Стимулювання інвестиційної діяльності, вироблення чіткої стратегії інвестування, визначення її пріоритетних напрямів, мобілізація всіх джерел інвестицій є найважливішими умовами стійкого і якісного розвитку сільського господарства і всього агропромислового комплексу країни. Питання про структуру інвестиційного потенціалу підприємств із погляду джерел його відтворення, а також питомої ваги його складових частин залишається недостатньо дослідженим.

     Джерела інвестицій підприємств можна розглядати як внутрішні й зовнішні, власні й залучені, в тому числі внутрішні й зовнішні позикові кошти. До внутрішніх джерел інвестицій належать власні фінансові кошти, частина прибутку, амортизаційні заощадження, суми, що виплачуються страховими органами, кошти працівників, а також інші види активів, земельні ділянки, інші об'єкти власності. Найбільш значними внутрішніми джерелами па підприємствах можна назвати:

- прибуток підприємств, амортизаційні відрахування;

- кошти працівників підприємств;

- доходи від емісії і продажу цінних паперів.

Основна мета інвестування на підприємствах - це забезпечення і якісне поліпшення відтворювального процесу. У нормальних економічних умовах господарювання основним внутрішнім джерелом інвестицій підприємств є їхній прибуток. Частина прибутку направляється на придбання нового устаткування, запасних частин, сировини для виробництва промислової продукції та інших ресурсів. Глибокий спад в інвестиційній сфері, що серйозно перевищує зниження обсягів виробництва, обумовлений тим, що інвестиції в промислові підприємства не забезпечують простого відтворення капіталу, економіка в останні роки функціонувала за рахунок непродуктивного використання амортизаційного фонду. В умовах нестабільної економіки основні задачі в процесі управління інвестиційною діяльністю підприємства полягають у наступному:

- пошук інвестиційних ресурсів, які необхідні для розвитку підприємства і здійснення серйозних інвестиційних проектів;

- використання наявного на підприємстві потенціалу інвестиційних ресурсів;

- інвестування проектів, що дають найбільшу віддачу з урахуванням пріоритетних напрямів розвитку економіки країни.

     Дослідження, проведені багатьма вітчизняними економістами, свідчать про те, що поводження учасників  інвестиційного ринку ґрунтується  на інтуїції без урахування реальних економічних законів ринку. Цілком закономірно, що цим пояснюються помилки, прорахунки, упущена вигода і неефективне використання обмежених фінансових ресурсів. Серед таких помилок слід відзначити:

- підприємства поліпшують існуючий стан справ в окремих сферах замість того, щоб реформувати систему управління в цілому. Це пов'язано з тим. що цілі не встановлювалися або були погано визначені;

- вузька постановка задач з реструктуризації підприємств -- це пов'язано з тим, що управлінські рішення приймаються менеджерами старого складу;

- спроби здійснювати реформування підприємства не зверху, а знизу, що пояснюється тим, що менеджери середнього та нижнього рівнів не мають широти поглядів на діяльність підприємства, яка необхідна для реструктуризації;

- недостатнє виділення ресурсів на проведення реформування підприємства;

- спроба проводити реструктуризацію, не торкаючись будь-яких інтересів тощо.

     Це  пов'язано з тим, що цілий комплекс соціально-економічних задач і  створення сприятливих умов для  реформування економіки України можуть бути вирішені тільки на основі здійснення продуманого й обгрунтованого інвестування. Інвестування промисловості має розглядатися як єдність процесів вкладення ресурсів і одержання доходів у майбутньому, які відбуваються в різній тимчасовій послідовності. У цьому зв'язку основними функціями інвестування є :

1.Вивчення  умов інвестування в цілому  по підприємству і за окремими  формами інвестицій.

2.Урахування  у загальній стратегії розвитку  підприємства системи цілей інвестиційної діяльності й основних її напрямів на перспективу з урахуванням пріоритетних задач, які розв'язуються на підприємстві.

     Прогнозування загальної потреби в інвестиційних  ресурсах для реалізації інвестиційної  стратегії на основі використання власних  фінансових джерел (прибуток, амортизаційні відрахування). Оцінка інвестиційної привабливості реальних проектів і добір найбільш ефективних з них з використанням обгрунтованих критеріїв.

1)оперативне управління реалізацією інвестиційних проектів.

2)моніторинг інвестиційних проектів.

3)своєчасна оцінка ефективності інвестиційних проектів.

     Проблема  залучення інвестицій, що можуть сприяти  фінансово-господарському розвитку промисловості, в сучасних умовах актуальна для  багатьох з них. Інвестору слід вміти впливати на інвестиційний процес, контролювати потоки готівки та спостерігати за правильним її використанням. Кожне підприємство повинне проводити власну оцінку будь-якої ситуації. Прийняття рішення про залучення відповідних джерел інвестування слід здійснювати на основі використання таких критеріїв: можливий розмір інвестицій, що залучаються; привабливість умов, які пропонує інвестор; складності у залученні інвестицій і вірогідність їх отримання; необхідний розмір фінансових витрат та ступінь свободи розпорядження інвестиціями. Реалізація інвестиційної політики передбачає комплекс стратегічних дій на перспективу, що потребує підготовки висококваліфікованих спеціалістів, до яких ставляться такі вимоги:

- глибокі фундаментальні знання та здатність оцінити будь-які розробки, що пропонуються в інвестиційних проектах;

- вміння грамотно ставити завдання перед експертами та оцінювати їх висновки;

- знання основ сучасного менеджменту (в тому числі проектного), економіки, фінансів та володіння програмними продуктами, комп'ютерами, мережами.

     У сучасних умовах проводиться трансформація  економіки України при наявності  істотних диспропорцій у розвитку промислового виробництва, морально і фізично  застарілих основних виробничих фондів, відсутності необхідних фінансових ресурсів у підприємств, що постійно змінюються, і неефективної системи оподатковування та недостатньої розвиненості фондового ринку. Категорія «інвестиції» визначається багатьма ученими (як закордонними, так і вітчизняними) неоднаково . Одні з них розглядають цю категорію з фінансової й економічної точок зору як довгострокове вкладення ресурсів з метою одержання прибутку в майбутньому. Інші в економічному значенні інвестування визначають як організацію виробничого процесу з метою створення виробничих потужностей (чи купівлю, лізинг) і наймання робочої сили, розуміючи під інвестиціями вкладення коштів у реальні активи для виробництва товарів і послуг з метою отримання прибутку при обґрунтованому розмірі ризику.

     У широкому змісті під інвестиціями розуміють  кошти, майнові й інтелектуальні цінності держави, юридичних і фізичних осіб, що направляються на створення нових підприємств, реконструкцію і технічне переозброєння діючих, придбання нерухомості, акцій, облігацій, інших цінних паперів з метою одержання прибутку . Важливим для ефективного використання інвестицій є їхня структура, тобто склад по видах, напрямах використання і по їхній питомій вазі в загальному розмірі інвестицій. У процесі інвестування, що являє собою динамічний процес, відбувається зміна форм капіталу, а саме: перетворення первісних ресурсів в інвестиційні витрати і перетворення вкладених коштів у приріст капітальної вартості у формі доходу чи соціального ефекту. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ 

     За  результатами дослідження, зробленого у індивідуальній роботі, були отримані наступні висновки.

       Інвестиції – це грошові, майнові,  інтелектуальні цінності, що їх  вкладають у різні види діяльності  у виробничій та невиробничій  сферах. Інвестиції є невід'ємною  складовою частиною сучасної  економіки. Від кредитів інвестиції відрізняються ступенем ризику для інвестора (кредитора) – кредит і відсотки необхідно повертати в обумовлені терміни незалежно від прибутковості проекту, інвестиції повертаються і приносять дохід в прибуткових проектах. Якщо проект є збитковим – інвестиції можуть бути втрачені.

       Для планування та здійснення  інвестиційної діяльності особливу  важливість має попередній аналіз, що проводиться на стадії розробки  інвестиційних проектів і сприяє  прийняттю розумних і обґрунтованих  управлінських рішень.

  Головним напрямком попереднього аналізу є визначення показників можливої економічної ефективності інвестицій, тобто віддачі від капітальних вкладень, які передбачаються проектом. Як правило, в розрахунках приймається до уваги тимчасової аспект вартості грошей.

       При аналізі інвестиційних проектів  виходять із певних припущень.  По-перше, з кожним інвестиційним  проектом прийнято пов'язувати  грошовий потік. Найчастіше аналіз  ведеться по роках. Передбачається, що всі вкладення здійснюються  в кінці року, що передує першому року реалізації проекту, хоча в принципі вони можуть здійснюватися протягом кількох наступних років. Приплив (відплив) грошових коштів відноситься до кінця чергового року.

     Розглянуто  методичні підходи ефективності інвестування коштів. Інвестувати можна у цільові банківські вклади, цінні папери, фінансові вкладення в технології, машини й устаткування, ліцензії, майнові права, інтелектуальні цінності.  Для планування та здійснення інвестиційної діяльності особливу важливість має попередній аналіз, який проводиться на стадії розробки інвестиційних проектів і сприяє прийняттю розумних і обгрунтованих управлінських рішень.

       Запропоновано варіант інвестувати  кошти у власний розвиток –  інвестиції у виробничу діяльність. Було запропоновано ввести у  виробництво оперативно-інформаційний комплекс автоматизованої системи диспетчерського управління, який дозволить проводити більш точне тестування та обробку програмного забезпечення, що розробляється спеціалістами на підприємстві. У результаті проведених розрахунків пропонується прийняти проект до реалізації. 
 
 
 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 

1. Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент. Учебник. – К.: Эльта-Ника-центр, – 2008. – 448 с.

2. Бланк И. А. Финансовй менеджмент: Учебннй курс. — К.: Ника-Центр, 1999. — 528 с.

3. Блохина В. Г. Инвестиционный анализ. Учебник. – Ростов-на-Дону: «Феникс», 2007. – 456 с.

4. Жиляева Н. Золотое правило инвестирования. // Экономика и жизнь. – 2007. - № 3. – С. 7.

5. Шарп У., Александер Г., Бэйли Дж. Инвестиции: Пер. с англ. – М.: ИНФРА – М. – 1997. – 1024 с.

6. Шевчук В.Я., Рогожин П.С. Основи інвестиційної діяльності. Підручник. – К.: Ґенеза, 1997. – 384 с

7. Закон України «Про інвестиційну діяльність» зі змінами на 16.01.03р. // rada.gov.ua

8. Титаренко Н.О., Поручник А.М. Теорії інвестицій: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2000. – 160 с.

9.http://myreferatik.in.ua/load/1/finansovo_ekonomichna_diagnostika/analiz_investicijnoji_dijalnosti_pidpriemstva/67-1-0-3790

10. http://books.br.com.ua/1585