Міжнародні економічні відносини України та США

Дата добавления: 02 Апреля 2012 в 00:42
Автор: Пользователь скрыл имя
Тип работы: курсовая работа
Скачать полностью (138.82 Кб)
Работа содержит 1 файл
Скачать  Открыть 

Украина - США -курсовая.doc

  —  342.00 Кб

За визначенням І, Валерстайна піком гегемонії США був період 1945-1967рр. Ця держава вже втратила свою перевагу у виробництві, проте ще зберігає перевагу у сфері торгівлі і фінансів, при цьому перевага їх політичної та воєнної могутності вже не є такою значною. Можливість США нав'язувати свою волю союзникам (Західній Європі і Японії), залякувати своїх противників значно послабилась. «Просунутість» США у сфері інформаційних технологій дозволяє їм продовжити фазу власної агонії і затримати природній процес переходу цивілізації на наступний етап свого розвитку» - вважає доктор політичних наук О. Старіш [23].

У результаті глобалізації світ стає більш зв'язаним і більш залежним від усіх його суб'єктів: відбувається збільшення як спільних для груп держав проблем, так і кількості та типів суб'єктів, що інтегруються. Світове зближення розпочалося ще із зародженням держав, проте цей процес не завжди був однаково швидким та рівномірним.

Революційно швидкими темпами світове зближення відбувалося двічі: на рубежі XIX та XX століть та після закінчення Другої світової війни.

Глобалізація не є однаково позитивною для усіх держав: щороку відбувається збільшення розриву між економічним рівнем розвинутих країн та країн, що розвиваються.

Найбільшу вигоду від глобалізації отримують розвинуті держави, особливо США, які є локомотивом глобалізації. Глобалізація створює нові, величезні багатства, які в першу чергу отримують розвинуті держави, За даними системи вимірювання глобалізації, розробленої Швейцарським інститутом дослідження бізнесу, найбільш глобалізованими державами є Бельгія, Австрія, Швейцарія, Швеція, Данія, Канада, Португалія та інші, Сполучені Штати Америки, хоч і вважаються світовим лідером, займають у цьому рейтингу лише 27 позицію. Але саме під егідою США було розроблено рекомендації для національних економік, які отримали назву «вашингтонського консенсусу», Ці рекомендації мають на меті протистояти перешкодам на шляху світової торгівлі, відкритості світової економіки, створення багатосторонніх міжнародних інститутів тощо.

Важливу роль у процесах глобалізації відіграють транснаціональні корпорації, які володіють близько 70 % сукупного світового капіталу і мають змогу сприяти ліквідації перешкод у світовій торгівлі та руху капіталів. Хоча ТНК є багатонаціональними компаніями, та все ж вони зберігають національну приналежність. Так, у десятці найбільших корпорацій - вісім американських; серед ста - 55 корпорацій американські.

Штаб-квартири більшості ТНК знаходяться саме у Сполучених Штатах Америки.

Прикриваючись прагненнями забезпечити мир та стабільність у світі США реалізовують свої національні інтереси. Під таким приводом війни з тероризмом та боротьби з поширенням ядерної зброї, США встановили контроль у Близькосхідному регіоні, який є надзвичайно важливим експортером вуглеводнів у цю державу. Такими методами, разом з веденням інформаційних кампаній Сполучені Штати Америки поширюють свій плив у багатьох регіонах світу,

США є державою, інформаційні технології та навики ведення інформаційних кампаній якої є чи не найкращими у світі, Це дозволяє їм забезпечувати реалізацію своїх національних інтересів без застосування воєнної сили, Документи, що визначають політику США у зовнішніх відносинах, у сфері безпеки говорять про необхідність створення такого статус-кво, щоб жодна держава не допускала можливості будь яким чином посягати на безпеку цієї держави,

Фактично, Сполучені Штати Америки є державою - світовим лідером. Вони здійснюють точковий вплив на держави в усіх регіонах планети, На сьогодні не існує держави, яка могла б протистояти економічній чи воєнній моці США, Таким міг би бути хіба що Європейський Союз, проте, він залежить від американської системи безпеки і не може відкрито протистояти США, хоча США є державою-лідером, проте, їх не можна вважати світовим гегемоном. Роками найбільшого її впливу був період 1947-1967 років, На сьогодні США вже втратили свою превагу у виробництві, проте ще зберігають лідерські позиції у сфері торгівлі та фінансів завдяки високому рівню розвитку інформаційних технологій, Проте, разом з цим, вартість збереження існуючого статус-кво є надзвичайно дорогим для США.

Різні аспекти глобалізації виступають чинниками, які продовжують забезпечувати гегемонію США на міжнародній арені. Домінування США у економічній сфері, воєнній, у сфері інформаційних технологій роблять її недосяжно на найближчі десятиліття для інших держав.

 


Розділ 2. Принципи та напрямиспівпраці України та США

 

2.1 Принципи співпраці України та США

І українські, й американські підприємці, незважаючи на низку ризиків і перешкод, зацікавлені у збільшенні обсягів взаємної торгівлі. Свідченням цьому є збільшення чисельності членів Американсько-української ділової ради за останні півтора року утричі.

Починаючи з 2005 року, двостороння співпраця значно пожвавилась. Відбулося чимало довгоочікуваних зрушень, зокрема:

      позитивно оцінюючи прагнення уряду України вживати необхідних заходів для захисту інтелектуальної власності, 23.01.2006 р. США перереєстрували Україну як учасника Загальної системи преференцій (GSP), скасували торгові санкції і змінили статус України відповідно до законодавства США в галузі торгівлі. Відповідно до програми GSP Україна може безмитно експортувати до США 3400 видів товарів (отже, українські компанії не сплачують мито в розмірі від 1 до16 %);

      у березні 2006 року скасовано поправку Джексона-Веніка стосовно України;

      у 2006 році США визнали ринковий статус української економіки, щорічні збитки якої від численних антидемпінгових санкцій оцінювалися в 1 – 2 млрд дол.;

      США проголосили намір сприяти вступу України до низки міжнародних організацій, зокрема, Міжнародної асоціації акредитації лабораторій (International Laboratory Accreditation Cooperation, ILAC);

       на початку квітня 2008 року було ухвалено «Дорожню карту пріоритетів українсько-американської співпраці. Серед 11 пріоритетних галузей слід виділити:

      поглиблення інтеграції України до європейських, євроатлантичних та глобальних інституцій;

      поліпшення інвестиційного клімату України та сприяння тіснішій економічній та торговельній співпраці;

       розбудову енергетичної безпеки, поліпшення енергоефективності, диверсифікацію джерел постачання енергоносіїв, прозорість енергетичного ринку.

Сполучені Штати могли б відіграти вагому роль у підтримці України щодо членства в Організації економічної співпраці та розвитку, оскільки чверть річного бюджету ОЕСР в 510 млн дол. забезпечується внеском США. ОЕСР ставить за мету посилювати економіки країн-членів, щоб зробити її ефективнішою, розвивати вільний обмін, сприяти економічному зростанню як індустріально розвинутих країн, так і тих, що розвиваються. ОЕСР об'єднує 30 країн-членів (США, Канаду, Японію, ЄС-15, Ісландію, Норвегію, Швейцарію, Польщу, Словаччину, Угорщину, Чехію, Туреччину тощо). Як окремий учасник до ОЕСР входить Європейська комісія. ОЕСР надає урядам цих країн рекомендації по вивченню, розробці та покращанню соціально-економічної політики. Вони включають в себе позитивний досвід, прагнуть знайти шляхи вирішення спільних проблем, скоординувати внутрішню та міжнародну політику в час глобалізації.

Участь у цій організації, дотримання її положень та конвенцій (зокрема, Конвенції щодо боротьби з корупцією) сприяє зниженню ризику експортного кредитування, поліпшенню надійності фінансової, банківської і страхової систем, укладанні вигідніших угод щодо руху капіталів, прямих іноземних інвестицій тощо.

Сьогодні Україна входить до 5-ої групи рейтингу ОЕСР за ризиком експортного кредитування, тоді, як Словаччина  – до 1-ої, Польща – до 2-ої, Угорщина – до 3-ої. Відповідно, суттєво позначається на вартості експортних кредитів.

2.2 Міждержавні кредити

США одними з перших, у 1993 році відкрили для України міждержавну двосторонню кредитну лінію. Станом на 30.09.2008 р. загальний обсяг державного боргу України перед Сполученими Штатами становив 144,4 млн дол. або 0,85 % загальної суми державного та гарантованого державою боргу.

Рис. 2.1. Обсяг міждержавних кредитів 1993 – 2008 р.р [10]

 

Починаючи з 1998 року, державний борг перед США поступово зменшується (Рис. 2.1) і не становить великої загрози економічній безпеці держави. Проте, навіть через несплачений борг в 17 млн дол. перед американською компанією Alliant Techsystems Inc. американська Корпорація з гарантування приватних інвестицій за кордоном (Overseas Private Investment Corporation, OPIC) з 1999 року призупинила свою діяльність в Україні. До цього американські компанії висловлювали наміри інвестувати в Україну 0,5 – 1 млрд дол. щороку.

2.2 Інвестиції

 

Протягом 1992-2004 рр. США були найбільшим іноземним інвестором в Україні. На 30.09.2008 р. за обсягом прямих іноземних інвестицій (ПІІ), залучених в економіку України (1 522,5 млн дол.), Сполучені Штати посідали вже сьоме місце  серед іноземних інвесторів (Рис. 2.2). На території України працює понад 1500 підприємств з американським капіталом. Варто зазначити, що протягом 1990-2007 рр. американські компанії інвестували в інші економіки світу 2,6 трлн дол. В Україну надійшло лише 0,06 % цієї суми.

Рис. 2.2. Прямі іноземні інвестиції [10]

 

Середньорічний обсяг інвестування Сполучених Штатів в Україну за минулі 17 років становив 88 млн дол., проте щорічні показники припливу ПІІ були вельми нерівномірні (Рис. 2.3). Найбільший річний обсяг ПІІ (220 млн дол.) зафіксовано у 2005 році. Внаслідок політичної нестабільності і неврегульованості економічних суперечок, цей показник знизився до 19 млн дол. у 2007 році. Відповідно, й частка американських інвестицій в загальному обсязі ПІІ на 30.09.2008 р. зменшилась до 4 %.

Слід відзначити, що збільшення обсягів залучення приватних інвестиційних ресурсів в економіку України стримувалося відсутністю на ринку України корпорації OPIC. 10 листопада 2008 р. було підписано Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України та Урядом США, який закладає підвалини для повернення корпорації OPIC в Україну.

Рис. 2.3. Інвестиції США в країну [10]

 

2.3  Взаємна торгівля

 

Зовнішня торгівля між Україною і США розвивалась по висхідній протягом 1992 – 1997 рр. 1998-2003 рр. позначилися фазою “нестабільності”, коли обсяг зовнішньої торгівлі товарами знизився до 493 млн дол. у 2003 році (найнижчий рівень з 1994 року – Рис. 4). Після цього почався період стрімкого зростання, і за підсумками 2007 року обсяг зовнішньої торгівлі товарами порівняно з 2003 роком збільшився у 5,2 рази. Якщо наявні тенденції триватимуть в листопаді-грудні ц. р., то за підсумками 2008 року обсяг зовнішньої торгівлі товарами (приблизно 5 млрд дол.) на порядок перевищить рівень 2003 року.

Рис. 2.4. Зовнішня торгівля Україна – США [10]

За підсумками січня-жовтня 2008 року США вийшли на восьме місце серед торговельних партнерів України (4,2 млрд дол. або 3,1 % загального обсягу зовнішньої торгівлі товарами). За обсягом імпорту до України США перебувають також на восьмому місці (2,37 млрд дол. або 3,2 % загального товарного імпорту України). Водночас, США є шостим за величиною ринком для поставок українських товарів (1,81 млрд дол. або 3,1 % загального товарного експорту України).

Протягом 13 років (1994 – 2006 рр.) сальдо зовнішньоторговельного балансу товарами було позитивним для України, а з 2007 року імпорт з США (переважно, товари машинобудування) перевищує український (переважно, сировинний) експорт (Рис. 2.5.). У 2007 році частка експорту США до України становила 0,11 %, а частка імпорту з України – лише 0,06 %, відповідно, загальних обсягів експорту та імпорту США.

Рис. 2.5 Експорт та імпорт товарів [10]

За даними січня-жовтня 2008 року дефіцит балансу торгівлі України та США зафіксовано на рівні 555 млн дол. На формування від’ємного сальдо вплинули випереджаючі темпи зростання імпорту із США, який зріс в 2,2 рази більше, ніж в аналогічному періоді 2007 року, тоді, як український експорт до США збільшився удвічі.

Основу  експорту  України  до  США  складають  4  товарні  групи  (72 – «чорні метали», 28 – «продукти неорганічної хімії», 31 – «добрива» і 73 – «вироби з чорних металів»), на які припадає понад 80 % всього експорту (Рис. 6.). Зміна поставок навіть по одній із зазначених товарних груп значно впливає на загальний рівень експорту та сальдо торгівлі.

У 2008 р. найбільше зростання експорту продукції української промисловості до США спостерігалось у наступних товарних групах: вироби з чорних металів – у 3,7 рази; продукти неорганічної хімії – у 2,9 рази; чорні метали – у 2,2 рази. На їхньому тлі поставки машинобудівної продукції зросли лише на чверть.

Рис. 2.6. Структура експорту України до США [10]

Серед імпорту американської продукції за січень-жовтень 2008 р найширше представлено товарні групи 87 («засоби наземного транспорту, крім залізничного рухомого складу і трамваїв») та 84 («ядерні реактори; бойлерні машини; машинне устаткування та механічне обладнання»), питома вага яких становить 45 % всього імпорту США до України (Рис. 2.7.).

Рис. 2.7. Структура імпорту України з США [10]

Обсяг імпорту цих товарних груп зріс, відповідно, удвічі й утричі. Найбільше (майже у 100 разів) збільшився імпорт бітумного вугілля, на яке припадає 99 % товарної групи 27. Також суттєво зріс імпорт товарів групи 2 «м’ясо та харчові нутрощі» – у 6,1 рази, групи 10 «зернові культури» – у 3,5 рази, групи 39 «полімерні матеріали, пластмаси» – утричі, групи 33 «ефірні масла та есенції; парфумерні, косметичні й туалетні засоби» – удвічі; групи 90 «прилади і апарати оптичні» – майже удвічі.


2.4 Офіційна технічна допомога

 

Офіційна допомога США Україні надається на підставі рамкових Угод між Урядом України та Урядом США щодо техніко-економічної співпраці. Після добровільної відмови від ядерної зброї і схвалення відповідної резолюції Конгресом США, в 1995 році Україна перебувала на третьому місці серед отримувачів офіційної допомоги від США (700 млн дол.). США залишаються найбільшим донором офіційної технічної допомоги Україні, а загальний бюджет допомоги США для України, наданої з 1992 року, перевищує загальну суму допомоги інших донорів і становить близько 3 млрд дол. (Таблиця 2.1.).

Описание работы
Зважаючи на те, що пріоритетом для України є багатовекторність економічної співпраці, важливим напрямком зовнішньоекономічної політики є освоєння нових ринків збуту, налагодження вигідної науково-технічної кооперації з іншими регіонами світу, зокрема, із США. Розвиток українсько-американської торговельно-економічної співпраці сприятиме:
 підтриманню позитивної динаміки економічного зростання та життєвого рівня населення;
 підвищенню рівня енергетичної безпеки та послабленню енергетичної залежності України;
 диверсифікації українського експорту товарів і послуг, поліпшенню його структури;
 одержанню доступу до передових високих технологій;
 прискоренню інтеграції до міжнародних структур і організацій.
Содержание
Вступ
Розділ 1 Місце і роль США у сучасних процесах економічної глобалізації
Розділ 2. Принципи та напрямиспівпраці України та США
Розділ 3 Проблеми і перспективи співробітництва
Висновки
Список літератури
Додаток: Хартія Україна-США про стратегічне партнерство