Інфляція, як соціально – економічне явище

Автор: Пользователь скрыл имя, 21 Февраля 2013 в 23:32, курсовая работа

Описание работы

Метою даної курсової роботи є визначення основних соціально-економічних наслідків інфляції та методів боротьби з нею.
Для досягнення мети даної роботи були поставленні такі проміжні задачі:
1. Вивчити літературу по даній темі.
2. Визначити поняття інфляція.
3. Дати загальну характеристику інфляції попиту та пропозиції.
4. Визначити причини виникнення інфляції.

Содержание

Вступ……………………………………………………………………………..3
Розділ 1.Сутність, причини виникнення та форми інфляції…………………….....5
1.1. Причини виникнення інфляційних процесів……………………………....7
1.2. Види інфляції та її форми…………………………………………………...9
Розділ 2. Особливості інфляційних процесів в Україні…………………………....14
Розділ 3. Соціальні наслідки інфляції та антиінфляційна політика…………........20
3.1. Соціально – економічні наслідки інфляції …………………………… …20
3.2. Антиінфляційна політика держави……………………………………….29
Висновки………………………………………………………………………..34
Список використаної літератури………………………………………….........36

Работа содержит 1 файл

Курсова.doc

— 305.50 Кб (Скачать)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

 

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

 

 

Кафедра менеджменту сфери послуг

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

з навчальної дисципліни „Основи економічної ТЕОРІЇ”

ТЕМА: Інфляція, як соціально – економічне явище

    

 

 

 

ВИКОНАЛА: студентка I курсу

групи БПО-10                                                                                                                  

Дука Юлія

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК: Гаврилко О.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КИЇВ – 2011

 

ЗМІСТ

 

 

Вступ……………………………………………………………………………..3

Розділ 1.Сутність, причини виникнення та форми інфляції…………………….....5

       1.1. Причини виникнення інфляційних процесів……………………………....7

       1.2. Види інфляції та її форми…………………………………………………...9

Розділ 2. Особливості інфляційних процесів в Україні…………………………....14

Розділ 3. Соціальні наслідки інфляції та антиінфляційна політика…………........20

3.1. Соціально – економічні наслідки інфляції …………………………… …20

3.2. Антиінфляційна політика держави……………………………………….29

        Висновки………………………………………………………………………..34

Список використаної літератури………………………………………….........36

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Найефективнішим індикатором «здоров’я» економіки країни є її фінансовий стан. Адже фінансова система не лише забезпечує необхідні взаємозв’язки в економіці, вона є одним з найвпливовіших важелів макроекономічного регулювання, інструментом, за допомогою якого уряди мають змогу регулювати економічний розвиток. Саме тому діяльність виконавчої влади кожної країни спрямована на забезпечення стабільності фінансово-кредитної системи та фінансового стану в цілому. Запорукою цього, серед іншого, має бути стан “керованості” інфляційними процесами. Необхідність у цьому викликана тим, що інфляція не лише призводить до тяжких соціально-економічних наслідків – за умов інфляції втрачається ефективність дії та відбувається деформація інструментів макроекономічного регулювання.

Особливо виразно деформація економічних механізмів проявляється в умовах гіперінфляції. В економічній  науці вважається, що інфляція переходить в гіперстадію за умов перевищення швидкості росту цін 50% на місяць. Прикладом того є Німеччина 1920-1923 рр., Австрія 1921-1923 рр., СРСР 1921-1924 рр., Греція 1943-1944 рр., Латиноамериканські країни 1970-1980 рр. Інфляція в Угорщині після ІІ Світової війни була найвищою з усіх, відомих в історії світової економіки.

Історично склалося так, що одна з нових й, у деякому вiдношеннi, найважливіша функція уряду полягає в тому, щоб стабiлiзувати економіку, тобто допомагати їй забезпечувати повну зайнятість ресурсів i стабiльний рівень цін. Перед вченими – економістами стоїть завдання глибоко й конкретно вивчати явища i тенденції у розвитку світової економіки. Одно з перших місць посідає аналіз iнфляцiї та факторів, що її обумовлюють.

Метою даної курсової роботи є визначення основних соціально-економічних наслідків інфляції та методів боротьби з нею.

Для досягнення мети даної роботи були поставленні такі проміжні задачі:

1. Вивчити літературу по даній темі.

2. Визначити поняття інфляція.

3. Дати загальну характеристику інфляції попиту та пропозиції.

4. Визначити причини виникнення інфляції.

5. Аналізувати соціальні та економічні наслідки інфляції в Україні.

6. Розглянути ефективність антиінфляційної політики держави.

7. Зробити відповідні висновки.

За своїм змiстом робота роздiлена на такi частини: у першому розділі аналiз зосереджений на загальнотеоретичному понятті iнфляцiя, її видах, типах та основних причинах виникнення; другий розділ присвячено розгляду особливостей інфляційних процесів в Україні; в останньому – третьому розділі розглянуто наслідки інфляції у соціальній та економічних сферах, а також дана характеристика реалiзацiї антиiнфляцiйної полiтики держави.

У процесi розвитку сучасної змiшаної економiки ступiнь державного втручання, а у рамках останнього – вибiр адекватної макроекономiчної полiтики, що дозволяє запобiгти зростанню iнфляцiї мають особливе значення.

Маніпулювання податками й розмірами видаткiв бюджету, контроль за цінами є одними з головних iнструментiв, за допомогою яких уряд може сприяти подоланню iнфляцiї.

При написанні даної  курсової роботи були використані наступні літературні джерела:

            1. Базилевич В.Д., Базилевич К.С., Баластрик Л.О. Макроекономіка: Підручник/ За ред. В.Д. Базилевича. – К.: Знання, 2004. – 851 с.

            2. Ватаманюк З.Г., Панчишин С.М. Економічна теорія: макро- і мікроекономіка. – К.: Альтернативи, 2003. – 610 с.

            3. Радіонова І.Ф. Макроекономіка: Навчальний посібник. – К.: Університет економіки та права “КРОК”. 2004. – 72 с.

           4. Мочерний С.В., Довженко М.В. Економічна теорія: Підручник. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2004. – 856 с.

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ, ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ТА ФОРМИ ІНФЛЯЦІЇ

 

Як економічне явище  інфляція існує вже тривалий час. Вважається що її поява пов’язана з виникненням паперових грошей, з функціонуванням яких вона нерозривно пов’язана.

Термін інфляція (від  лат. Inflatio – надування) вперше почав  вживатися в Північній Америці  в період громадянської війни 1861 – 1865 рр. І означав процес збільшення паперово–грошового обігу. В ХІХ столітті цей термін вживається також в Англії і в Франції. Широкого розповсюдження в економічній літературі поняття інфляції одержало в ХХ столітті відразу після першої світової війни.

На початок 90-х років  ХХ сторіччя не було жодної постсоціалістичної країни, яка б не відчула руйнівного впливу інфляції. У класичній економічній теорії інфляція трактується як частина теорії грошей. Вона є процесом підвищення загального рівня цін та зниження купівельної спроможності грошей. Дж. М. Кейнс вперше проаналізував інфляцію як елемент макроекономічної теорії.

Мілітаризм, змінивши кейнсіанській  теорії у 80-х роках вже не просто включає проблеми інфляції в макроекономічну  теорію. Проблеми інфляції стають найважливішою  складовою частиною останньої. «Під інфляцією, – пише М. Фрідмен, – я розумію стійке та безперервне зростання цін, що завжди і всюди виступає як грошовий феномен, викликаний надмірною масою грошей по відношенню до випуску продукції». Це положення переконує в тому, що причини інфляції – у сфері обігу. А тому допускається обмеження впливу держави в процеси суспільного відтворення.[5,89]

На противагу цьому  в кейнсіанських теоріях під  інфляцією розуміється надмірний  попит, причини якого – як на стороні  пропозиції, так і попиту: «В разі якщо пропозиція грошей у порівнянні з пропозицією товарів для купівлі збільшилася, має місце інфляція».

З середини 60-х років  у світовій економічній науці  формується новий напрям у дослідженні  інфляцій. Його представники виходять з необхідності комплексного аналізу явищ грошової сфери, що враховують загальні зміни в економіці 2-ї половини ХХ століття. Згідно з цим підходом, найважливішою рисою сучасних інфляційних процесів є тісне переплетіння грошових та загальноекономічних факторів росту цін. Звідси випливає, що незалежно від того, які причини є початковими імпульсами, будь-яке підвищення цін викликає необхідність підвищення обсягів грошової маси, і навпаки.

Іншими словами, зростання  останнього часто виступає вже не як причина росту цін, а як його похідна. Грошові та загальноекономічні фактори в цьому процесі змінюють місцями причини та наслідки інфляції. Тому всіляке зростання рівня цін викликає підсилення інфляції і стає тим самим інфляційним. Згідно з цією теорією, інфляція, особливо в умовах перехідної економіки, зумовлюється багатьма процесами, що відбуваються у сфері грошового обігу та безпосередньо в суспільному виробництві. Де б не розпочалася дія інфляційних факторів – чи у виробництві, чи у сфері державних фінансів, чи у, власне, грошово - кредитній сфері – інфляційне зростання цін супроводжується збільшенням грошової маси. Спочатку воно відбувається в активному обігу за рахунок зменшення нагромаджень, а потім зростає загальна маса грошей. Переповнення каналів обігу грошовою масою знецінює грошову одиницю, що є найхарактернішою ознакою інфляції в її класичному вигляді.

Інфляція – це процес зростання загального рівня цін в країні в наслідок порушення закону грошового обігу. Інфляція виникає тоді, коли в обігу знаходиться надлишкова кількість грошей (готівкових і безготівкових). Таке становище веде до їх знецінення, гроші «дешевіють», а ціни набувають тенденції до зростання. Інфляція є тонке соціально-економічне явище, породжене диспропорціями виробництва в різних сферах ринкового господарства. Одночасно інфляція – одна із найбільш гострих проблем сучасного розвитку економіки практично всіх країн світу.

Сучасній інфляції притаманний  ряд відмінних особливостей. Якщо раніше інфляція носила локальний характер, то зараз – всеохоплюючий; раніше вона охоплювала певний період, тобто мала періодичний характер, а зараз – хронічний; сучасна інфляція знаходиться під впливом не тільки грошових, а й не грошових факторів.[2,233]

1.1 Причини виникнення інфляційних процесів

Необхідно розрізняти внутрішні  та зовнішні фактори інфляції. Серед внутрішніх факторів можна виділити не грошові та грошові – монетарні. Негрошові фактори – це порушення диспропорцій господарства, циклічний розвиток економіки, монополізація виробництва, незбалансованість інвестицій, державно-монополістичне ціноутворення, кредитна експансія, екстраординарні обставини соціально-політичного характеру тощо. До грошових відносять кризу державних фінансів, а саме:

дефіцит бюджету, зростання  державного боргу, емісія грошей, а  також збільшення кредитних знарядь обігу внаслідок розширення кредитної системи, збільшення швидкості обігу грошей тощо.

Зовнішніми факторами  інфляції є світові структурні кризи (сировинна, енергетична, валютна), валютна  політика держав, спрямована на експорт  інфляції в інші країни, нелегальний експорт золота, валюти.

Отже, інфляція як багатофакторний  процес – це прояв диспропорційності  у розвитку суспільного відтворення, що обумовлено порушенням закону грошового  обігу. Таким чином, глибинні причини  інфляції знаходяться як в сфері обігу, так і в сфері виробництва, і дуже часто обумовлюються економічними і політичними відносинами в країні.

При інфляції капітал  переміщується із сфери виробництва  в сферу обігу, тому що там швидкість  оборотності є значно вищою, що приносить  великі прибутки, але одночасно й посилює інфляційні процеси (механізм інфляції само відтворюється, на його основі зростає дефіцит заощаджень, зменшуються обсяги кредитів, інвестицій у виробництво і пропозиція товарів).

Отже, фактори інфляції діють як при зміні обсягів виробництва і реалізації товарів, так і при зміні маси і швидкості обігу грошей.

 

Два основні джерела інфляції, які  тісно пов’язані з ростом витрат — це збільшення номінальної зарплати і цін на сировину і енергію. Існує  дві концепції щодо визначення першопричин інфляції: структурна і монетарна. Прихильники першої концепції вбачають неминучість інфляції в процесі економічного зростання за умов наявності структурних “вузьких місць ” в економіці. До таких “вузьких місць ” вони відносять диспропорцію суспільного відтворення, дефіцити державного бюджету. З точки зору прихильників цієї концепції, збільшення грошової маси дає змогу інфляції виявитися і стати кумулятивним (зростаючим) процесом. Монетаристи розглядають інфляцію як чисто грошовий феномен, що зумовлений “м’якою грошовою та бюджетною політикою держави (дефіцитне фінансування, надмірне розширення внутрішнього кредиту та помилкові операції Національного банку на валютних ринках).

 Вони вважають структурні  “вузькі місця” наслідком спотворених  внутрішніх цін і валютних курсів, що, в свою чергу, спричинене інфляційними процесами і спробами уряду стримати зростання цін у певних межах.

Щодо причин інфляції в країнах, що розвиваються, і пост комуністичних  країнах, то тут головною причиною інфляції називають ціновий механізм, який за відсутьністю або не досконалості ринкових структур неминуче призводить до дефіцитів, незбалансованості та порушенням міжгалузевих пропорцій і пропорцій відтворення. В таких умовах зростання цін сприяє перерозподілу доходів із галузей споживчого комплексу на діяльність неефективних структур. Урбанізація та зростання доходів населення зумовлюють швидке збільшення попиту на продовольчі товари, які не задовольняються існуючими можливостями сільського господарства. Підвищення цін на продовольство неминуче призводить до компенсаційного збільшення грошових доходів, а далі — до зростання витрат і цін. Таким чином розкручується інфляційна спіраль.

Однією з причин інфляції є також  характерне для зазначених країн  завишення офіційного валютного курсу національної грошової одиниці порівняно з ринковим курсом. Це заважає зростанню експорту, призводить до збільшення негативного сальдо платіжного балансу і до зниження реальних державних доходів. Інфляція розвивається також у наслідок покриття дефіциту державного бюджету грошово-кредитною емісією.

1.2 Види інфляції та її форми

 

За формами  виявлення розрізняють:

 -  подавлену (приховану) інфляцію, – коли знецінення грошей відбувається без відкритого росту цін. Ціни утримуються на фіксованому рівні за допомогою адміністративних заходів. Якщо попит перевищує товарообіг в 2 рази, це означає, що рівень отоварення грошової одиниці не перевищує 50 %, тобто вона знецінюється. Така інфляція є незмінною супутницею планової економіки (в колишньому СРСР в кінці 80-х товарне забезпечення кожного карбованця отриманої зарплати коливалося в межах 40 – 60 коп., а в 1991 р. Товарна конвертованість знизилася до 28 коп.). Основною формою вияву такої інфляції є загострення дефіциту, коли купівельна спроможність грошей падає у зв’язку з неможливістю придбати потрібні товари. Іншою формою подавленої інфляції є приховане підвищення цін, що виявляється в погіршенні якості товару при незмінній ціні, «вимиванні» товарів дешевого асортименту, продажі старих товарів під новою маркеровкою і відповідно за більш високими цінами. Прихована інфляція також проявляється в наявності не задовільненого попиту, представленого вимушеними заощадженнями, що утворилися через те, що покупці не можуть знайти необхідні товари. Офіційно регульовані ціни прориваються на «чорному» ринку. Динаміка цих цін і є відносним вираженням прихованої інфляції. Тому приховану інфляцію часто називають адміністративною,   народжену адміністративними цінами.

Информация о работе Інфляція, як соціально – економічне явище