Автор: Пользователь скрыл имя, 04 Марта 2013 в 23:23, курсовая работа
Метою курсового проекту є визначення рівня ризику скорочення тривалості життя під впливом забруднення атмосферного повітря двооксидом сірки, двооксидом азоту та формальдегідом.
В першому розділі курсового проекту розглядається вплив шкідливих домішок на навколишнє середовище та організм людини, дається класифікація речовин за характером впливу, за ступенем токсичності.
Другий розділ представляє собою визначення розміру ризику скорочення тривалості життя. Також в цьому розділі описується порядок розрахунку ризику скорочення тривалості життя під впливом забруднювальних речовин атмосферного повітря і представляються результати розрахунків у табличному та графічному вигляді.
УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ……………………………..………………………….
ВСТУП…………………………………………….…….…………………………
1 ВПЛИВ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ ТА НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ…………………………………
Класифікація шкідливих речовин …………………………………………
Нормування якості атмосферного повітря………………………………..
Двооксид сірки та наслідки його утворення…………………………… ..
Двооксид азоту та наслідки його утворення…………………………...….
Неорганичний пил та наслідки його утворення………………………..
2 Визначення розміру ризику скорочення тривалості
життя…………………………………………………………………………….
2.1 Порядок розрахунку ризику скорочення життя під впливом забруднюючих речовин атмосферного повітря…………………………………………………….
2.2 Визначення величини ризику………………………………………………....
2.3 Розрахунок ризику скорочення тривалості життя від впливу радіаційного забруднення ………………………………………………………………………..
3 АНАЛІЗ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ……………………………………….
ВИСНОВКИ………………………………………...………………………….…..
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ…………………………………………
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
на тему:
« ВПЛИВ ТОКСИЧНИХ ЗАБРУДНЮВАЧІВ ПОВІТРЯ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ, ВИЗНАЧЕННЯ ВЕЛИЧИНИ РИЗИКУ ТА СКОРОЧЕННЯ ТРИВАЛОСТІ ЖИТТЯ»
« _ » ____________________
Одеса – 2011
ЗМІСТ
УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ……………………………..
ВСТУП…………………………………………….…….…………
1 ВПЛИВ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ ТА НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ…………………………………
2 Визначення розміру ризику скорочення тривалості
життя………………………………………………………………
2.1 Порядок
розрахунку ризику скорочення
життя під впливом
2.2 Визначення величини ризику………………………………………………....
2.3 Розрахунок ризику скорочення тривалості життя від впливу радіаційного забруднення ………………………………………………………………………..
3 АНАЛІЗ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ……
ВИСНОВКИ………………………………………...…………
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ…………………………………………………………
УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ
ООН – організація об'єднаних націй
НПС – навколишнє природне середовище
ЦНС - центральна нервова система
КМІО – коефіцієнт
можливого інгаляційного
ССК – середня смертельна токсодоза (концентрація)
ГДК – гранично допустима концентрація
ГДЕН – гранично допустимі екологічні навантаження
МДР – максимально допустимий рівень
ОБРВ – орієнтовно безпечний рівень впливу
ТПВ - тимчасово погоджені викиди
АЕС – атомна електростанція
с/г – сільськогосподарський
ЛК – летальна концентрація
СВЖ – середня втрата життя
ВСТУП
Забруднення атмосферного повітря є однією з головних проблем великих міст. Потужність техногенного навантаження на атмосферне повітря збільшується з кожним роком.
Величезний збиток навколишньому середовищу, і як наслідок людині, наносять викиди в атмосферу від промислових підприємств, енергетичних об'єктів та автомобільного транспорту. Ці викиди містять такі шкідливі речовини, які становлять загрозу життєдіяльності та здоров’ю людини вже при малих концентраціях, впливають на рослинний та тваринний світ. Хоча степінь шкідливості цих речовин різноманітна та залежить від хімічного складу й фізичних якостей, їх постійне накопичення приводить до перевищення гранично припустимих концентрацій. Більша частина цих речовин утворюється при згорянні звичайних органічних палив. Крім того, існує також потужне природне забруднення середовища повітряного океану вулканічними викидами, пиловими бурами тощо [1].
Рівень забруднення
Метою курсового проекту є визначення рівня ризику скорочення тривалості життя під впливом забруднення атмосферного повітря двооксидом сірки, двооксидом азоту та формальдегідом.
В першому розділі курсового проекту розглядається вплив шкідливих домішок на навколишнє середовище та організм людини, дається класифікація речовин за характером впливу, за ступенем токсичності.
Другий розділ представляє собою визначення розміру ризику скорочення тривалості життя. Також в цьому розділі описується порядок розрахунку ризику скорочення тривалості життя під впливом забруднювальних речовин атмосферного повітря і представляються результати розрахунків у табличному та графічному вигляді.
Третій розділ присвячується аналізу розрахунку ризику скорочення тривалості життя на основі отриманих даних.
1 ВПЛИВ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН
НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНА ТА
Шкідливі речовини можуть
Спостереження за станом повітря проводиться мережею стаціонарних постів Державної гідрометеорологічної служби Мінприроди України. Результати свідчать про те, що ті шкідливі речовини, що містяться в атмосфері, пов'язані з викидами промислових підприємств, рідко перевищують норми ГДК, хоча й складають значну частину в загальному забрудненні повітря. Високе забруднення повітря зареєстроване в районах прилеглих до автомагістралей і перехресть [3].
Для кількісної оцінки вмісту
домішок в атмосфері
Якість атмосферного повітря - це сукупність його властивостей, що визначає ступінь впливу фізичних, хімічних і біологічних факторів на людей, рослинний і тваринний світ, а також на матеріали, конструкції й навколишнє середовище в цілому. Якість атмосферного повітря може вважатися задовільною, якщо вміст домішок у ньому не перевищує гранично припустимих концентрацій (ГДК).
ГДК - це максимальна концентрація домішок в атмосфері, віднесена до
певного часу усереднення, що при періодичному впливі або протягом всього
життя людини не має на неї і на навколишнє середовище в цілому прямого
або непрямого впливу, включаючи віддалені наслідки.
Під прямим впливом розуміється нанесення організму людини тимчасової подразнюючої дії, що викликає відчуття запаху, кашель, головний біль. При нагромадженні в організмі шкідливих речовин вище певної дози можуть виникати патологічні зміни окремих органів або організму в цілому. Під непрямим впливом розуміються такі зміни в навколишньому середовищі, які, не маючи шкідливого впливу на живі організми, погіршують звичайні умови перебування: уражаються зелені насадження, збільшується число мрячних днів і т.д.
Речовина, яка при контакті з організмом людини може викликати захворювання різної ваги або погіршення здоров’я як у процесі контакту, так і у віддалені періоди життя людини, теперішнього і наступного поколінь, вважається шкідливою.
Речовини, які забруднюють повітря, що аналізуються, є природними і штучними хімічними сполуками; вони входять у загальну класифікацію хімічних сполук, які присутні у системі «людина-середовище»: серед них – лікарські засоби, побутові хімікати, сільськогосподарські отрутохімікати, біологічні рослинні і тваринні отрути, бойові отруйні речовини і промислові отрути, які використовуються у промисловому виробництві або виникають в його процесі.
Зараз відомо декілька мільйонів хімічних речовин і тисячі їх синтезуються або природно продуцюються щорічно.
Прийнята така класифікація речовин за характером впливу на організм людини:
1) загально токсичні;
2) які дратують;
3) які сенсибілізують;
4) канцерогенні;
5) мутагенні;
6) які впливають на репродуктивну функцію.
Крім того, речовини класифікуються за ступенем токсичності:
а) надзвичайно токсичні;
б) високотоксичні;
в) помірно токсичні;
г) малотоксичні.
Шкідлива (токсична) дія різних речовин є результатом взаємодії організму, шкідливої речовини і навколишнього середовища. Ця дія залежить від кількості речовини, що потрапила в організм, її фізичних властивостей, ступеня токсичності, тривалості надходження, хімізму взаємодії речовини. Важливе значення мають також стать, вік, індивідуальна чутливість людини, шляхи надходження і виділення шкідливих речовин, їхній розподіл в організмі, метеорологічні умови і інші супутні чинники виробничого і навколишнього середовища.
Практично всі речовини
можуть виявляти токсичні властивості,
завдаючи місцеві поверхневі ушкодження
тканин(травма), або викликаючи захворювання
після проникнення в організм(
У дихальному тракті частки розмірами більш 5 мкм на 75% затримуються й відкладаються верхніми дихальними шляхами(носоглоткою), деякі частки відкладаються в трахеях і бронхах, але 8% найбільш мілкодисперсних часток досягають альвеол легенів. Потім настає процес розчинення або видалення їх із легенів.
Цей шлях найбільш небезпечний, оскільки розчинні шкідливі речовини у виді аерозолів і, особливо, газів, парів туманів усмоктуються розгалуженою легеневою тканиною, яка має площу більшу 100-120 м2 і надходять потім безпосередньо у кров, розносяться по всьому організму.
Основна дія шкідливих речовин – отруєння – може протікати в гострій, підгострій та хронічній формах.
Гострі отруєння викликаються надходженням в організм великої кількості шкідливих речовин (при високих її концентраціях у повітрі) і характеризуються короткочасністю дій. Підгостра форма розвивається повільніше і має більш затяжний плин. Хронічні отруєння виникають при тривалому впливі шкідливих речовин, що проникають в організм у відносно невеликих кількостях (концентраціях у повітрі).
У сучасних умовах організм
людини може піддаватися спільній(
Токсичний ефект при дії однакових концентрацій шкідливих речовин може проявитися в функціональних і патоморфологічних змінах, які з’являються на рівні організму в цілому(патологія або його загибель).
Зазначені зміни характеризуються
відповідним порогом(