Автор: Пользователь скрыл имя, 28 Апреля 2013 в 18:46, реферат
У даній роботі викладені суперечні погляди ряду зарубіжних і вітчизняних учених на проблему створення та застосування генно-модифікованих організмів у сільському господарстві, харчовій і хімічній промисловості, фармацевтичній галузі медицини. Залишається у стадії розробки основне питання: вплив генно-модифікованих організмів на живу природу, на світ флори та фауни, і головне — на стан здоров’я людини.
2. Найпоширеніші види генно-модифікованої продукції.
3. Шкода генетично – модифікованих продуктів.
4. Основні напрямки біотехнологій.
5. Генетично – модифіковані продукти в Україні та у інших країнах.
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКРАЇНИ
«УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ»
Кафедра медичної інформатики, медичної і біологічної фізики
Реферат
з основ безпеки життєдіяльності людини
на тему: Генетично модифіковані продукти та їх небезпека для здоров’я людини
Виконав: студент 1-ого курсу
9 групи стоматологічного факультету
Чахракія Давид Арчілович
Перевірив:_________________
__________________________
Полтава
2013
План:
1. Резюме.
2. Найпоширеніші види генно-модифікованої продукції.
3. Шкода генетично – модифікованих продуктів.
4. Основні напрямки
5. Генетично – модифіковані продукти в Україні та у інших країнах.
Резюме
У даній роботі викладені
суперечні погляди ряду зарубіжних
і вітчизняних учених на проблему
створення та застосування генно-модифікованих
організмів у сільському господарстві,
харчовій і хімічній промисловості,
фармацевтичній галузі медицини. Залишається
у стадії розробки основне питання:
вплив генно-модифікованих
Генна інженерія — молода технологія, створена для поліпшення характеристик живих організмів шляхом пересадки в них чужого генетичного матеріалу, наприклад ДНК риби в помідор (щоб не підмерзав) чи бактерії в картоплю (щоб жук не їв рослину). Генна інженерія кардинально відрізняється від селекції тим, що її методи дозволяють долати бар'єри між видами, чого не відбувається в природі. Функцію перенесення генів від одного виду до іншого у природі виконують віруси. Ці мікроскопічні внутрішньоклітинні паразити, заражаючи господаря, непомірно розмножуються і при виході з нього захоплюють його ДНК. Заражаючи наступного хазяїна, а це може бути цілком інший вид, скажімо, тварин, вони передають йому чужу ДНК.
Перші генно-модифіковані рослини
з'явилися у 1983 році. А масштабне
промислове виробництво почалося в
1996 році, коли в усьому світі трансгенними
культурами було засіяно 1,7 млн га площ.
За період з 1996 по 2005 рік ця цифра
зросла майже у 53 рази, досягнувши 90
млн га. У 2005 році біотехнологічні
культури вирощували в 11 індустріально
розвинених країнах. У сільському господарстві
найінтенсивніше
Дискусії щодо вживання генетично
модифікованих продуктів
Найпоширеніші види генно-модифікованої продукції.
Генетично модифікована соя. Ця культура відома 4000 років (вирощувалася в Китаї). Соєвий білок унікальний за своїми властивостями — він містить незамінні амінокислоти. Порівняно з м'ясом, рибою та птицею соя як постачальник білка має кілька істотних переваг, зокрема, її амінокислоти легше виділяються і засвоюються. Генетична модифікація сої спрямована на збільшення її врожайності. Як засвідчили результати моніторингу обороту харчової продукції, що має генетично модифіковані аналоги, відсоток генно-модифікованої сої коливається від 20 до 40 %. Сьогодні також тривають подальші генетичні розробки з метою поліпшення її смакових властивостей та харчової цінності.
Генетично модифікована кукурудза.
Кукурудза широко використовується
як у раціоні харчування людини,
так і як корм для тварин. У
ній високий уміст тіаміну (вітаміну
В 1 ), необхідного для діяльності
головного мозку та інших функцій
організму. На сьогодні пройшли систему
реєстрації кілька генетично модифікованих
сортів кукурудзи з підвищеною врожайністю
та стійкістю до деяких видів шкідників.
Подальші розробки в галузі отримання
нових генно-модифікованих
Генетично модифікована картопля. Картопля — одна із найпопулярніших у нашій країні культур. На жаль, велика кількість її врожаїв втрачається через колорадського жука. Це змушує землеробів використовувати різноманітні хімічні засоби. Генна інженерія поставила за мету створити високоврожайні та стійкі до колорадського жука сорти картоплі. На сьогодні існує кілька таких сортів. Також розробки науковців спрямовані на виведення сортів із підвищеним вмістом білка та поліпшенням його структури.
Найбільша частина модифікованих продуктів припадає на сою, жито, кукурудзу, рис та цукровий буряк. До 70 % сої генетично модифіковано. Вона не відрізняється від звичайної ні за смаком, ні за зовнішніми ознаками. Її додають до різноманітних продуктів: ковбасних виробів, фаршу, консервів, кисломолочних продуктів, дитячого харчування, хлібобулочних виробів, кетчупів, жирів та інших продуктів харчування. Без спеціального обладнання для перевірки ДНК про наявність зміненої генетичної інформації у сировині можна лише здогадуватися .
Більшість науковців вважають,
що випуск генетично модифікованих
продуктів у навколишньому
Тому у світі розпочалась
справжня війна між прихильниками
і противниками генно-модифікованих
організмів. Питання безпечності
чи небезпеки генетично
Один з основних аргументів
противників генетично
Сенсаційні висновки, що
генетично змінені рослини
І ще одна, але далеко не остання небезпека — наявність у складі продуктів харчування та кормів для тварин генно-модифікованих рослин, призначених для продукування матеріалів для фармакології, хімічної промисловості тощо.
Під тиском громадськості
та засобів масової інформації Директивою
ЄС 90/220/ЕЕС у 1990 році в Європі було
запроваджено мораторій на використання
генно-модифікованих
У найвищих школах однієї з найсильніших в економічному та науковому відношенні Великої Британії існують крайні погляди на використання трансгенів у виробництві харчових продуктів.
Принц Чарльз активно виступає за заборону трансгенних продуктів і домігся цього в межах королівської кухні, тоді як колишній прем'єр-міністр Тоні Блер заявив, що він уживає трансгенні продукти щодня.
По країнах — членах Євросоюзу прокотилися хвилі демонстрацій під гаслами, що проголошували протест проти використання трансгенних продуктів. Після тривалого протистояння та суперечок Євросоюз Директивою 2001/18/ЕС, яка набула чинності 17.09.2002, дозволив використання генно-модифікованих організмів в агрокультурі, фармакології та інших галузях. Найінтенсивніше використовують нові біотехнології у США, Європі, Китаї, африканських країнах.
На сучасному етапі основні напрямки в біотехнологіях такі:
У 2000 році кількість нових
біотехнологічних проектів у світі
становила близько 50 000. Загальний
обсяг інвестицій у цю галузь становив
13,5 млрд доларів США. В останні
роки обсяг інвестицій у біотехнології
щороку становить 15 млрд доларів. У
США впровадження та використання нових
технологій супроводжується прийняттям
відповідних заходів безпеки. Використання
трансгенів контролюють Агентство
з охорони навколишнього
Учасники міжнародного круглого столу (Женева, 2003) одностайно дійшли згоди щодо необхідності впровадження сучасних біотехнологій для підвищення ефективності селекції рослин. Для цього, за висновком науковців, потрібно насамперед створити відповідну фінансову базу й розробити перспективну програму спільної праці біотехнологів та селекціонерів.
Це дає можливість відзначити,
що досі не помічено жодних негативних
впливів генно-модифікованих
Всесвітня організація охорони здоров'я ще в 1993 році зробила висновок про відсутність чітких доказів щодо перенесення генів з рослин в мікроорганізми. Поведінку збалансованого генотипу при введенні чужорідних генетичних елементів не завжди можна прогнозувати. Можливі наслідки масової атаки навколишнього середовища сильними промоторами, такими як промотор з вірусу тютюнової мозаїки, та генами стійкості до антибіотиків і гербіцидів, теж невизначені. Дуже небезпечною для довкілля є можливість передачі генно-модифікованим рослинам генів стійкості до гербіцидів диким родичам (через запилення чи іншим шляхом). Це може призвести до появи «супербур'янів», стійких до гербіцидів.
У 2003 р. після трьох років
існування завершилося, по суті, перше
великомасштабне дослідження, на проведення
якого затрачено 5 млн американських
доларів. Експеримент проводився на
600 полях, де вирощували три види трансгенних
рослин: кукурудзу, рапс, капусту. З'ясувалося,
що видова різноманітність рослин,
грибів, комах, птахів та тварин, що мешкають
на цих полях і навколо них,
скоротилася на 30 %. Так, заявив член-кореспондент
РАН, віце-президент Всесвітнього союзу
охорони природи, президент Центру
екологічної політики Росії А.В.
Яблоков, генно-модифіковані організми
становлять для людства реальну
небезпеку, що ставить під загрозу
існування живої природи. У свою
чергу, академік Російської академії сільськогосподарських
наук М.С. Соколов зупинився на можливих
санітарно-гігієнічних
Информация о работе Генетично модифіковані продукти та їх небезпека для здоров'я людини