Склад екологічного правопорушення

В окрему, восьму групу  екологічних правопорушень можна  об'єднати правопорушення природозаповідних  та інших природоохоронних норм і  правил. До таких правопорушень, передбачених у Кодексі України про адміністративні правопорушення, відносять порушення правил щодо природозаповідних територій (ст. 91), порушення правил охорони і використання пам'яток історії і культури (ст. 92), знищення або пошкодження зелених насаджень або інших об'єктів озеленення населених пунктів (ст. 153), потрава посівів (ст. 104), порушення правил боротьби з карантином рослин (ст. 105), порушення правил карантину (ст. 106,107), невиконання вимог органів екологічного контролю (ст. 188) та ряд інших.

 

Дев'яту групу екологічних  правопорушень становлять адміністративні  екологонебезпечні правопорушення, передбачені в Кодексі України  про адміністративні правопорушення.

 

До таких адміністративних правопорушень відносять порушення  правил щодо промислових та побутових відходів (ст. 82), порушення правил щодо пестицидів, агрохімікатів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів (ст. 83), невиконання вимог і норм щодо роботи з мікроорганізмами, біологічно активними речовинами та іншими продуктами біотехнологій (ст. 90), невиконання вимог екологічної безпеки у процесі впровадження нової техніки, технологій і систем, речовин і матеріалів (ст. 91) та ін.

 

У десяту групу екологічних  правопорушень, передбачених Кодексом України про адміністративні  правопорушення, можна виокремити адміністративні правопорушення в галузі охорони праці та здоров 'я населення.

Види адміністративно-правових стягнень є

1) штраф;

2 ) вилучення об’єктів  правопорушення;

3) позбавлення права  заняття спеціальною діяльністю;

4) конфіскація знарядь правопорушення;

5) обмеження, зупинення,  припинення діяльності чи експлуатації  об’єктів.

 

Кримінальна відповідальність за екологічні злочини — це стан розвитку суспільних відносин, в якому  реалізуються засоби кримінально-правового  покарання осіб, винних у здійсненні екологічного правопорушення з високим рівнем екологічного ризику і екологічної небезпеки для навколишнього природного середовища, природних ресурсів, життя і здоров’я людей.

Види злочинних діянь  в екологічній сфері відповідно до Кримінального кодексу України можна поділити на три групи:

 

1) у галузі природоресурсових  відносин:

- самовільне зайняття  земельної ділянки (ст. 199);

- незаконна порубка  лісу (ст. 160);

- незаконне видобування  корисних копалин (ст. 162);

- незаконне полювання  (ст. 161);

- незаконне заняття  рибним, тваринним та іншими воднимидобуваючими  промислами (ст. 162);

- жорстоке поводження  з тваринами (ст. 207);

2) у природоохоронній  галузі:

- забруднення водойм  і атмосферного повітря (ст. 228);

- забруднення моря  речовинами, шкідливими для здоров'я людей або для живих ресурсів моря, або іншими відходами і матеріалами (ст. 228);

- знищення і руйнування  природних об'єктів (ст. 207);

- навмисне знищення  або суттєве пошкодження лісових  масивів шляхом підпалу (ст. 89, ч. 2 і 3);

- проведення вибухових робіт із порушенням правил охорони рибних запасів (ст. 163);

- порушення законодавства  щодо континентального шельфу  України (ст. 163);

3) у галузі екологічної  безпеки:

- приховування або  перекручування відомостей про  стан екологічної обстановки чи захворюваності населення (ст. 227);

- заготівля, переробка  або збут радіоактивних продуктів  харчування чи іншої продукції  (ст. 227);

- порушення правил  безпеки гірничих робіт (ст. 218);

- незаконне придбання,  зберігання, використання, передача або руйнування радіоактивних матеріалів (ст. 228);

- розкрадання радіоактивних  матеріалів (ст. 228);

- загроза здійснення  розкрадання радіоактивних матеріалів  або їх викрадення (ст. 228);

- порушення правил  зберігання, використання, обліку, перевезення  радіоактивних матеріалів (ст. 228);

- незаконне ввезення  на територію України відходів  і вторинної сировини (ст. 228).

Види покарання за екологічні злочини :

 

1) виправні роботи;

 

2) кримінальний штраф;

 

3) позбавлення волі;

 

4) конфіскація незаконно  добутого, знарядь злочину

 

5) позбавлення права  займати відповідні посади

 

Майнова відповідальність за екологічні злочини — це різновид юридичної відповідальності, яка  передбачає виконання обов’язку  фізичних чи юридичних осіб щодо компенсації  майнової чи моральної шкоди, заподіяної власником чи користувачем природних ресурсів, порушенням екологічного законодавства або порушенням екологічних та ін. прав громадян.

 

Умовами майнової відповідальності є

 

— протиправність;

 

— причинний зв’язок  між заподіяною шкодою і протиправністю;

 

— наявність вини заподіячів шкоди;

 

— підвищений екологічний  ризик та небезпечна діяльність.

 

Майнова відповідальність може наставати за :

 

— земельні правопорушення;

 

— лісоправопорушення;

 

— водні правопорушення;

 

— гірничі правопорушення;

 

— фауністичні правопорушення;

 

— порушення законодавства  про атмосферне повітря;

 

— порушення законодавства  про охорону навколишнього природного середовища;

 

— порушення законодавства  про природно-заповідний фонд;

 

— порушення законодавства  про Червону книгу;

 

— порушення вимог  і нормативів екологічної безпеки;

 

— порушення прав громадян на екологічну безпеку;

 

— порушення вимог  радіаційної і ядерної безпеки;

 

— порушення екологічних  прав громадян.

Способами (методами) обчислення шкоди, заподіяної екологічними правопорушеннями є:

1) нормативний;

2) витратний;

3) таксовий;

4) розрахунковий.

 

Порядок відшкодування  шкоди може бути добровільним чи судовим.

 

 

 

 

Висновок: 

 

Із викладеного вище можна зробити висновок:

1) позитивна відповідальність, що існує у вигляді добровільного виконання нормативних приписів (обоє 'язків) спеціально уповноваженими на це особами (юридичними, фізичними, державою) і спрямована на забезпечення охорони довкілля, раціонального природокористування і забезпечення вимог екологічної безпеки та захист екологічних прав громадян. Вона носить в основному майновий характер, є правовою і економічною гарантією забезпечення і реалізації основного екологічного права громадян на безпечне для життя та здоров'я довкілля;

2) юридична відповідальність, що настає за скоєння екологічного правопорушення, реалізується шляхом застосування до винних осіб заходів державно-правового примусу, або ж шляхом добровільного виконання нового обов'язку замість невиконаного, що забезпечується державним примусом. Враховуючи те, що основне екологічне право громадян на безпечне для життя та здоров'я довкілля носить абсолютний характер, то незалежно від чинників, що призвели до його порушення, громадяни матимуть право на відшкодування шкоди, заподіяної його порушенням (тобто не тільки у випадку скоєння правопорушення, а й у випадку порушення екологічної безпеки довкілля стихійними лихами, техногенними катастрофами, ядерним інцидентом, військовими діями, техногенно-природними явищами).

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література

 

1. Байсалов С.Б. Экологическое правонарушение (понятие и состав). — К.,1982

2. Андрейцев В.І. Екологічне  право. — К.,1996

3. Малишко М.І. Екологічне право України: Навч. посіб. / В.З. Янчук (ред.). — К.: Видавничий Дім "Юридична книга", 2001. — 389 с.

4. Петров В.В. Экологическое преступление: понятие и составы. — М.,1991.

5. Петров В.В. Экологическое право. — М., 1995, с. 263.