Надрокористування за законодавством України

Підстави і  порядок припинення права користування надрами.

Кодекс України про надра в ст. 26 і ст.ст. 56-57 Кодексу України про надра передбачає загальні підстави припинення, зупинення та обмеження права надрокористування, а в ст. 27 окремо виписані підстави позбавлення землевласників і землекористувачів права користування надрами. Аналіз законодавчої бази України, яка регулює питання надрокористування, показує, що в ньому досі відсутня як окрема норма, яка б визначала поняття припинення права надрокористування, так і норма, що вказувала б на самостійні види такого припинення. Єдиною статтею діючого Кодексу України про надра, яка містить вказівку на окремий вид припинення права надрокористування, є ст.54 Кодексу України про надра "Ліквідація і консервація гірничовидобувних об'єктів". Розглядаємі норми (ст.ст. 26, 56-57) не лише не конкретизують види припинення права користування надрами, а також є невичерпними, оскільки не містять багатьох з існуючих підстав припинення права надрокористування, а й не є дієвими з причини відсутності в них регламентації юридичного механізму реалізації припинення права користування надрами. ¹⁴ Окремі елементи такого юридичного механізму закладені в розрізнених нормативних актах: Постанові Верховної Ради України¹⁵, Постанові Кабінету Міністрів України¹⁶ та багатьох інших  положеннях та інструкціях. Однак не заважаючи на велику кількість джерел, далеко не всі випадки та питання, що виникають на практиці при припиненні права надрокористування, врегульовані вказаними актами, до того ж ці акти іноді вступають в протиріччя між собою, що ускладнює їх застосування державними органами.           Таким чином, за загальним правилом, право користування надрами може бути припинено (повністю чи частково), зупинено на деякий час через підстави, передбачені чинним законодавством. Підстави припинення права користування надрами передбачені у ст. 26 Кодексу України про надра. Право користування надрами припиняється у разі:       1) якщо відпала потреба у користуванні надрами;     2) закінчення встановленого строку користування надрами;   3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування;           4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення;          5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр;         6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами;      7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.          Право користування надрами може бути припинено в безумовному порядку, коли надра вилучаються для державних або громадських потреб у встановленому законодавством порядку. Надрокористувачам у такому разі зобов'язані відшкодувати збитки, завдані внаслідок вилучення надр, у розмірах і порядку, встановлених законодавством. Деякі підстави припинення права надрокористування прямо законодавством не передбачені, хоча й мають місце. Так, смерть громадянина як підстава припинення права надрокористування законом не передбачена, хоча зрозуміло, що право користування будь-яким об'єктом природи не може зберігатися за померлим. Однією з підстав припинення права надрокористування може бути несплата або несвоєчасна сплата обов'язкових платежів за користування надрами. Право надрокористування припиняється й у випадках вилучення земельної ділянки у землевласників і землекористувачів на підставах і в порядку, передбачених чинним земельним законодавством.     Необхідно розглянути і такі ситуації, коли припинення права надрокористування є обов'язковим на підставі положень ст. 59 Кодексу України про надра "Охорона ділянок надр, що становлять особливу наукову або культурну цінність". Оскільки рідкісні геологічні відслонення, мінералогічні утворення, палеонтологічні об'єкти та інші ділянки надр, які становлять особливу наукову або культурну цінність, можуть бути оголошені у встановленому законодавством порядку об'єктами природно-заповідного фонду, то від надрокористувачів вимагається у разі виявлення при користуванні надрами рідкісних геологічних відшарувань і мінералогічних утворень, метеоритів, палеонтологічних, археологічних та інших об'єктів, що становлять інтерес для науки і культури, обов'язково зупинити роботи на відповідній ділянці і повідомити про це заінтересовані державні органи. Тобто, в таких випадках мова йде про припинення, зупинення або обмеження права надрокористування самим користувачем хоча і за вимогою закону, але за власного рішення.          Взагалі класифікацію видів припинення права користування надрами можливо провести за різними критеріями. По-перше, за терміном дії види припинення права надрокористування можуть бути постійні або тимчасові. По-друге, за суб'єктами, в інтересах, яких припинення здійснюється, воно буває в інтересах суспільства, в інтересах самого суб'єкта користування надрами, в інтересах інших надрокористувачів, в інтересах користувачів інших природних об'єктів. По-третє, за характером змісту прав та обов'язків учасників правовідносин з приводу використання і охорони надр: заборона здійснювати деякі з передбачених спеціальним дозволом на користування надрами прав або обов'язок здійснювати певні види діяльності, передбачені угодою про особливі умови користування наданої ділянки надр. По-четверте, за способом реалізації припинення права користування надрами: ліквідація і консервація об'єктів, пов'язаних з використанням і охороною надр; зміна виду користування надрами; зміна правового режиму ділянки надр; переоформлення спеціального дозволу на користування надрами; припинення права користування надрами землевласниками і землекористувачами. ¹⁷          Отже, право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених п.п. 4,5,6 ст. 26 Кодексу України про надра, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку. Законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами. Землевласники і землекористувачі можуть бути позбавлені права видобування корисних копалин місцевого значення, торфу і прісних підземних вод та права користування надрами для господарських і побутових потреб у разі порушення ними порядку і умов користування надрами на наданих їм у власність або користування земельних ділянках місцевими радами або іншими спеціально уповноваженими органами в порядку, передбаченому законодавством України.     Варто зазначити, що право користування надрами за угодою про розподіл продукції може бути припинено, обмежено чи тимчасово заборонено(зупинено) лише у разі :

1) припинення  (в  тому  числі  дострокового)  дії   угоди про  
розподіл  продукції,  що  здійснюється  на  умовах  і  в  порядку,  
передбачених такою угодою;  

2) виникнення  безпосередньої  загрози життю та здоров'ю людей  
або довкіллю.        Екологічне законодавство передбачає також випадки зупинення (тимчасової заборони) і обмеження права надрокористування. Це означає тимчасову заборону надрокористування до виконання необхідних природоохоронних заходів, тобто зупиняється користування надрами. Обмеженням права надрокористування є випадки, коли на певний період (до виконання необхідних природоохоронних заходів) встановлюються зменшені обсяги викидів і скидів забруднюючих речовин як у цілому по підприємству, так і на окремих його виробничих підрозділах. Надрокористування обмежується або тимчасово забороняється (зупиняється) в разі перевищення надрокористувачами лімітів використання надр, порушення екологічних нормативів і стандартів, а також вимог екологічної безпеки у спеціально передбачених випадках відповідно до Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій у разі порушення ними законодавства про охорону природного середовища.¹⁸           

Розділ 2. Види права користування надрами

Класифікація  права користування надрами.Право надрокористування залежно від строків поділяють згідно зі ст. 15 Кодексу України про надра на: постійне (без заздалегідь установленого строку) та тимчасове. Тимчасове право надрокористування, у свою чергу, поділяється на короткострокове - до п'яти років і довгострокове - до п’ятдесяти років.       Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції – з дня зазначеного в такій угоді.         Відповідно до припису ст. 6 Закону України «Про державну геологічну службу України»¹⁹ такі дозволи на користування ділянками надр, прийняття рішень про їх припинення або анулювання надає уповноважений центральний орган виконавчої влади з геологічного вивчення та використання надр. Цим режимом запроваджено механізм здійснення державного контролю для забезпечення раціонального, комплексного використання надр з метою задоволення потреб у мінеральній сировині, інших потреб суспільного виробництва, гарантії безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища при користуванні надрами.²⁰      Головною класифікаційною ознакою поділу права користування надрами на види є мета їх використання. Від неї залежить зміст прав та обов'язків надрокористувачів, суб'єктний склад та інші питання правового регулювання відповідних відносин. Згідно зі ст. 14 Кодексу України про надара розрізняють такі види користування надрами:

• геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислові розробки корисних копалин загальнодержавного значення;
• видобування корисних копалин;
• будівництво та експлуатація підземних споруд, не пов'язаних із видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;
• створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.);
• задоволення інших потреб (ст. 14 Кодексу України про надра).   Кожен вид користування надрами може мати відповідні підвиди. Наприклад, видобування корисних копалин може бути розмежоване на видобування загальнопоширених і незагальнопоширених корисних копалин.

2.1 Право користування надрами для геологічного вивчення надр

Геологічне вивчення надр - спеціальні роботи  і  дослідження,  
спрямовані  на  одержання інформації про надра з метою задоволення  
потреб суспільства.  ²¹        Право користування надрами для їх геологічного вивчення здійснюється з метою одержання даних про геологічну будову надр, процеси, які відбуваються в них, виявлення і оцінки корисних копалин, вивчення закономірностей їх формування і розміщення, з’ясування гірничо-технічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин і використання надр для цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин. Для геологічного вивчення, в тому числі для дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, надра надаються в користування без надання гірничого відводу на підставі спеціального дозволу на геологічне вивчення надр²². Проведення робіт по геологічному вивченню надр організується та координується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр на основі державних комплексних або цільових програм, міжгалузевих і галузевих планів, проектів, відповідних норм і правил.           Геологічне вивчення надр, передбачене державними програмами, здійснюється, як правило, за рахунок коштів, що відраховуються видобувними підприємствами до державного бюджету за раніше виконані геологорозвідувальні роботи. В окремих випадках геологічне вивчення надр може виконуватись за рахунок прямих видатків державного та місцевих бюджетів. Місцеві Ради народних депутатів і органи виконавчої влади на місцях сприяють проведенню робіт по геологічному вивченню надр, що виконуються згідно з державними програмами, розробляють та реалізують відповідні територіальні програми.        Об’єктом геологічного вивчення надр як самостійного виду надрокористування є окрема визначена в просторі ділянка надр, в межах якої будуть проводитися розвідувальні роботи незалежно від результатів такого дослідження та наявності в ній корисних копалин. Серед суб’єктів геологічного вивчення надр виокремлюються дві категорії: до складу першої належать суб’єкти підприємницької діяльності (фізичні та юридичні особи), які безпосередньо здійснюють геологічне вивчення надр — користувачі, друга категорія – це юридичні особи (установи, організації, державні органи), які мають владні повноваження у цій сфері.²³     

Таким чином, при геологічному вивченні надр  повинні  забезпечуватися:

      1) раціональне і  ефективне  проведення робіт,  пов'язаних з  
геологічним вивченням надр;

    2) екологічно безпечний для життя і здоров'я людей стан  
навколишнього природного середовища;

      3) повнота вивчення геологічної будови надр, гірничо-технічних,  гідрогеологічних  та   інших   умов   розробки розвіданих родовищ,  будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин;

      4) достовірність визначення кількості та якості запасів усіх  
корисних копалин і наявних у них  компонентів,  геолого-економічна  
оцінка родовищ корисних копалин;

      5) ведення робіт методами  і способами,  які б виключали  
невиправдані втрати корисних копалин, зниження їх якості, надмірне  
руйнування  грунтового  покриву  та   забруднення    навколишнього  
природного середовища;

      6) розміщення видобутих гірських порід і корисних  копалин,  
яке  б  виключало  їх  шкідливий  вплив  на  навколишнє   природне  
середовище і здоров'я населення;

            7) збереження розвідувальних гірничих виробок і свердловин,  
які можуть бути використані при розробці родовищ та в інших цілях,  
і ліквідація у встановленому порядку виробок і свердловин, які  не  
підлягають подальшому використанню;

            8) збереження геологічної і виконавчо-технічної документації,  
зразків гірських порід і руд, дублікатів  проб  корисних  копалин,  
які можуть бути використані при подальшому вивченні надр, розвідці  
та розробці родовищ корисних копалин,  а  також  при  користуванні  
надрами для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.  
Замовниками робіт можуть обумовлюватись й інші  вимоги  щодо  
геологічного вивчення надр, що не суперечать  законодавству України.  

Роботи по геологічному вивченню надр підлягають обов'язковій державній реєстрації та обліку з метою узагальнення і максимального використання результатів вивчення надр, а також запобігання дублюванню зазначених робіт при  подальшому вивченні геологічної будови надр, виявленні та оцінці запасів і якості корисних копалин, дослідженні екологічного стану геологічного середовища,з'ясуванні гірничотехнічних,  гідрогеологічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин і використання надр для цілей,  не  пов'язаних  з видобуванням корисних копалин. Державна реєстрація робіт з геологічного вивчення надр-  це офіційне  свідчення  про  доцільність  здійснення  певних  видів і обсягів робіт,  які спрямовані на збільшення повноти  геологічної, гідрогеологічної, інженерно-геологічної, геофізичної, еколого-геологічної та геохімічної вивченості надр. Державну  реєстрацію  та  облік робіт з   геологічного вивчення  надр  здійснює  Державний інформаційний геологічний фонд України "Геоінформ" відповідно  до  вимог Інструкції .²⁴      

2.2 Право користування надрами для видобування корисних копалин

Видобування корисних копалин - найбільш поширений, але водночас  небезпечний для навколишнього середовища та людини вид права користування надрами . Це діяльність підприємств, установ і організацій по розробці твердих , рідких та газоподібних корисних копалин у межах надах їм гірничих відводів. Право  на  користування  надрами  засвідчується  актом про надання гірничого відводу .²⁵ Користування надрами    без    надання    гірничого  відводу здійснюється у випадках, передбачених Кодексом України про надра. Гірничі відводи можуть надаватися підприємствам, установам,  організаціям,  іноземним юридичним особам, об'єднанням юридичних  осіб,  створеним  в  Україні  чи  за  її межами , а також громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, лише  за  наявності  у  них спеціального  дозволу  на  користування  ділянкою  надр,  а  також затвердженого  в  установленому  порядку проекту розробки родовища корисних  копалин  або  будівництва гірничодобувного  об'єкта  чи підземної споруди, не пов'язаної з видобуванням корисних копалин.

Особливістю зазначенного виду користування надрами є залежність від того, які корисні копалини видобуваються — загальнодержавного чи місцевого значення. Поділ корисних копалин на загальнодержавні та місцеві  здійснює Кабінет Міністрів України. Так, до корисних копалин загальнодержавного значення належить природний газ, вугілля, метали, нафта та ін., а до корисних копалин місцевого значення — гіпс, гравій, пісок, черепашник, супісок тощо. Суб’єкти права користування надрами для видобування корисних копалин  мають право використовувати надра тільки з тією метою, для якої вони надані. Відповідно до ст. 52 Кодексу України про надра з метою запобігання негативним демографічним, соціальним та екологічним наслідкам інтенсивного видобутку корисних копалин встановлюються квоти на видобуток окремих видів корисних копалин.             Також ведеться державний облік родовищ, у тому числі техногенних, запасів і проявів корисних копалин Державний облік родовищ, у тому числі техногенних, запасів  
і проявів корисних копалин - це система збору, обробки та зберігання даних про результати геологорозвідувальних та гірничодобувних робіт. Метою державного обліку  є  постійне   визначення   стану,перспектив розвитку, раціонального використання та охорони мінерально-сировинної бази. Державний облік здійснює Держгеонадра як по ділянках надр, що  використовуються,  так  і  по  ділянках  надр, не залучених до використання,  тому числі континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.²⁶   Відповідно до ст.. 52 Кодексу України про надра, з метою запобігання запобігання негативним демографічним, соціальним та екологічним наслідкам інтенсивного видобутку корисних копалин установлюються квоти на видобуток окремих видів корисних копалин.             Квоти встановлюються на видобуток окремих  видів  корисних  
копалин  у  межах  конкретних  родовищ  чи  окремих   їх   ділянок  
(пооб'єктна квота) на обумовлений термін з визначенням граничного  
обсягу  видобутку  порівняно  з  передбаченим  проектом   розробки  
родовища корисних копалин або його фактичним обсягом²⁷ .  Основними вимогами при розробці родовищ корисних копалин та переробці мінеральної сировини, відповідно до ст. 53 Кодексу України про надра є такі :                              З