Конвенції “Про ядерну безпеку”

·         підтримка взаємовигідних стосунків з партнерами та зацікавленими сторонами, з якими співпрацює Держатомрегулювання при виконанні покладених на нього завдань, з метою підвищення спроможності Держатомрегулювання щодо їх виконання. 

Для надання послуг, які найбільш повно задовольняють споживачів Держатомрегулювання, виконання зобов’язань  політики в сфері управління якістю та досягнення цілей в сфері управління якістю в Комітеті розроблена структура взаємопов’язаних процесів. Це дає змогу ефективно керувати як всім Комітетом, так і окремими видами його діяльності.

Блок – схема процесів Держатомрегулювання, яка описує групи процесів та їхню взаємодію, надана у додатку 2. Перелік процесів системи якості, відповідні вимоги ДСТУ ISO 9001-2001 [9] до цих процесів, входи та виходи процесів а також посилання на документи другого та третього рівня, у яких описані методики виконання цих процесів, надано у додатку 3.

Серед процесів Держатомрегулювання  виділені три основні групи процесів:

·         функціональні процеси, які направлені на виконання функцій Держатомрегулювання та надання послуг споживачам;

·         забезпечуючі процеси, які направлені на забезпечення функціонування всіх інших процесів;

·         процеси організаційного управління, які направлені на управління всіма іншими процесами та вдосконалення їхнього функціонування.

Функціональні процеси, в свою чергу, діляться на 3 групи:

·         процеси взаємодії із споживачами;

·         процеси державного регулювання;

·         процеси забезпечення реалізації державної політики в у сфері використання ядерної енергії, забезпечення додержання вимог ядерної та радіаційної безпеки.

Функціональні процеси безпосередньо направлені на виконання функцій Держатомрегулювання та надання послуг його споживачам.

Детальний опис таких великих процесів державного регулювання, як «Нормування», «Дозвільна діяльність» та «Нагляд», надано в документах другого рівня  – Настановах з якості видів діяльності.

Для більшості інших процесів детальне описання дається у методиках  відповідних процесів. Повний опис структури Настанови з якості видів діяльності та Методики процесів надано в інструкції «Вимоги до структури  та змісту документів СУЯ». Головними частинами цих документів є опис послідовності дій процесу з розподілом відповідальності за кожну дію та пов’язаними документами та записами (алгоритм процесу), а також сукупність параметрів процесу, на основі моніторингу значень яких відбувається оцінка функціонування відповідного процесу та керування ним.  

Забезпечуючі процеси не направлені безпосередньо на виконання функцій Держатомрегулювання та надання послуг його споживачам, але вони забезпечують решту процесів ресурсами і, відповідно, без них інші процеси не можуть функціонувати.

Процес «Управління документами  та записами» надає механізм роботи з зовнішніми та внутрішніми нормативними документами, що забезпечує наявність  на кожному робочому місці актуальних версій цих документів, а також відповідне ведення та збереження записів, у яких зафіксовано результати діяльності Держатомрегулювання та моніторингу параметрів його процесів.

Процес «Управління закупівлями» забезпечує всі інші процеси продукцією та послугами, які Держатомрегулювання закупає у інших організацій. Основними діями цього процесу є вибір постачальників у відповідності до певних критеріїв, їхня оцінка та повторна оцінка, визначення вимог до продукції чи послуг, що закупаються, а також заходи для забезпечення впевненості у тому, що закуплена продукція або послуги відповідають визначеним вимогам.

Процес «Управління персоналом»  забезпечує всі інші процеси персоналом необхідної кваліфікації для виконання  робіт, від яких залежить якість послуг, що їх надає Держатомрегулювання. Основними діями цього процесу є визначення необхідності у персоналі, підбір та навчання персоналу.

Процес «Управління інфраструктурою» направлений на забезпечення діяльності Держатомрегулювання необхідними  приміщеннями, технічними засобами, обладнанням, допоміжними службами.

Процес «Контроль за станом охорони  та збереження державної таємниці»  направлений на контроль за станом охорони та збереження державної  таємниці в Держатомрегулюванні, на підприємствах, в установах і  організаціях, що належать до сфери його управління.

Процеси організаційного управління направленні на управління всіма іншими процесами і поліпшення як їхнього функціонування, так і функціонування всієї СУЯ Держатомрегулювання.

Процес «Аналіз діяльності Держатомрегулювання з боку керівництва та планування» містить інформацію про щорічний збір інформації про всі аспекти діяльності Держатомрегулювання, аналіз цієї інформації та прийняття рішень по результатам цього аналізу, зокрема, перегляд Політики та цілей Держатомрегулювання, розробка та перегляд Стратегічного та Комплексного планів. Це, фактично, окремий випадок застосування процесу «Поліпшення діяльності» для всього Держатомрегулювання.

Процес «Внутрішній аудит» забезпечує постійну незалежну перевірку функціонування всіх процесів Держатомрегулювання і надає інформацію про відповідність цього функціонування вимогам ДСТУ ISO 9001-2001 та його результативність (рівня досягнення всіма процесами тих результатів, заради яких вони функціонують). Цей процес надає інформацію для аналізу та прийняття рішень у процесах «Поліпшення діяльності», «Управління невідповідними послугами», та «Аналіз діяльності Держатомрегулювання з боку керівництва».

Процес «Управління невідповідною  послугою» визначає дії, які мають  бути виконані у разі виявлення невідповідної послуги Держатомрегулювання.

Процес «Поліпшення діяльності»  містить інформацію про аналіз функціонування процесів Держатомрегулювання на всіх рівнях, пошук реальних та потенційних  невідповідностей, планування та виконання  коригувальних, запобіжних дій та інших дій щодо поліпшення діяльності Держатомрегулювання, а також перевірки результативності цих дій.

Загальна схема функціонування та вдосконалення процесів Держатомрегулювання  представлена на рис 1. Більш детальна схема поліпшення діяльності на всіх рівнях надана в МП У4 «Поліпшення діяльності».  

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Конвенція про  ядерну безпеку — міжнар.-правовий документ, прийнятий 17.VI 1994 державами — членами Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) на Дипломатичній конференції у м. Відні (Австрія). Набула чинності 24.Х 1996. Станом на 2000 її учасницями є 50 держав, у т. ч. Україна (від 17.XII 1997). Складається з преамбули та 35 статей, об'єднаних у 4 глави («Цілі, визначення і сфера застосування», «Зобов'язання», «Наради договірних сторін», «Заключні статті та інші положення»). Мета Конвенції — досягнення високого рівня ядер, безпеки у світі на основі зміцнення нац. заходів і міжнар. співробітництва у сфері безпеки, а також підтримання цього рівня (ст. 1); створення і підтримання на ядер, установках ефективних засобів захисту від потенц. радіаційної небезпеки; захист окр. осіб, сусп-ва в цілому і довкілля від негат. впливу іонізуючого випромінювання таких установок; відвернення аварій з радіологічними наслідками і пом'якшення наслідків у разі, якщо вони матимуть місце (ст. 1).

Конвенція передбачає зобов'язання держав-учасниць щодо застосування найважливіших  принципів безпеки (ст. 4—19). Приєднання до Конвенції вимагає від д-ви істотного підвищення безпеки експлуатації ядер, установок, вдосконалення зак-ва з питань ліцензування, системи перевірок і оцінок безпеки ядер, установок. Одним з найважливіших елементів ядер, безпеки, згідно з Конвенцією, є незалежність органів регулювання ядер, та радіац. безпеки (ст. 8).

Сторони — учасниці Конвенції зобов'язалися готувати і подавати на розгляд наради нац. доповідь про стан забезпечення ядер, безпеки і заходи, вжиті договірною стороною для здійснення зобов'язань за Конвенцією (ст. 5, 20); подавати свою нац. доповідь і описану в ній програму забезпечення ядер, безпеки ін. договірним сторонам для авторитетного обговорення (ст. 20). Перша нарада з розгляду нац. доповідей, згідно зі ст. 20 Конвенції, відбулася 12-23. IV 1999 у Відні. Україна ратифікувала Конвенцію із застереженням, згідно з яким положення ст. З Конвенції не застосовуються до об'єкта «Укриття» (ЧАЕС).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список  використаних джерел

1.Закон України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”. 2. Закон України “Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії”. 3. Закон України “Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання”. 4. Указ  Президента України “Про державне регулювання ядерної та радіаційної безпеки” від 05.12.2000 № 1303/2000. 5. Положення про Державний комітет ядерного регулювання України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 р. N 1830. 6. Порядок ліцензування окремих видів діяльності у сфері використання ядерної енергії, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2000 № 1782. 7. Перелік видів діяльності, пов’язаних із забезпеченням фізичного захисту ядерних установок і ядерних матеріалів, які підлягають обов’язковому ліцензуванню, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.00 №327.

8. Конституція України. Коментар основних положень Конституції України щодо захисту прав і свобод людини і громадянина / Упоряд. М.  І. Хавронюк. – К.: Літера ЛТД, 2006.

9.   Балюк  Г. І. Ядерне право України: стан і перспективи розвитку (правові

аспекти радіоекології) / Г. І. Балюк. – К.: Юрінком, 1996.

10. Балюк Г. І. Правові аспекти забезпечення ядерної та радіаційної (радіоекологічної) безпеки в Україні: [монографія] / Г. І. Балюк. – К.: Юрінком, 1997.

11. Ядерне  законодавство. Збірник нормативно-правових  актів / За ред. Академіка НАН  України Ю. С. Шемшученка: У  2-х тт. – Вид. 2-ге, перероб. та  допов. – К.: Видавничий дім  «Ін Юре», 1999.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

¹ Закон України «Про основи національної безпеки України» № 964–IV від 19 березня 2003 року // Окремий

відбиток.

² Закон України «Про основи національної безпеки України» № 964–IV від 19 березня 2003 року // Окремий

відбиток.

³Норми радіаційної безпеки України. Офіційне видання. – К.: Вид. Комітету з питань гігієнічного регламентування МОЗ України, 1999. – 41 с.

⁴Указ  Президента України “Про державне регулювання ядерної та радіаційної безпеки” від 05.12.2000 № 1303/2000.

⁵Положення про Державний комітет ядерного регулювання України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 р. N 1830.

⁶Положення про Державний комітет ядерного регулювання України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 р. N 1830.

⁷Положення про Державний комітет ядерного регулювання України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 р. N 1830.