Киевская обласная таможня

     Особливістю сучасних національних систем регулювання  зовнішньоекономічної діяльності є  їх комплексний характер, що виявляється  у використанні різноманітних інструментів регулювання, які взаємодіють і  взаємодоповнюють один одного, а саме: економічного та адміністративного  регулювання, а також валютно  – фінансових заходів.

     У цілому зовнішньоекономічна політика держави – це комплекс заходів, що мають на меті досягнення економікою країни певних переваг на світовому  ринку і водночас захист внутрішнього ринку від конкуренції іноземних  товарів. Можна сказати, що вона спрямована на стимулювання або обмеження імпорту  або експорту товарів.

     Головними інструментами такої політики є  методи тарифного та нетарифного  регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

     Тарифні методи регулювання зовнішньої торгівлі займають центральне місце у системі  реалізації державного регулювання  зовнішньоекономічної діяльності. Лібералізація  зовнішньоторговельної політики як форма політики держави виявляється  у зниженні тарифних ставок імпортних  та експортних мит, наданні вагомих  пільг щодо товарів походженням  з країн, що розвиваються. Разом з  тим протекціонізм як державна форма  торговельної політики шляхом застосування високих імпортних ставок захищає  внутрішній ринок від проникнення  товарів не вітчизняного виробництва  і стимулює розвиток експортного  стратегічного прогнозування та планування у вітчизняних товаровиробників.

     Тарифне регулювання зовнішньої торгівлі комплексно впливає на обсяги сум нарахованого мита на товари, що є об’єктом експортно  – імпортних операцій. Слід зазначити, що комплексність впливу тарифного  регулювання проявляється у потребі  визначення митної вартості товару, з  якої нараховуватимуться суми мита, коду товару відповідно до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності та країни походження, що суттєво впливає на застосування окремих ставок мита до певних товарів.

     Законом України “Про митний тариф України” визначено порядок формування і  застосування митного тарифу України  при ввезенні або вивезені товарів  та обкладання їх митом. Систематизований звід ставок мита єдиний для всіх суб’єктів  зовнішньоекономічної діяльності незалежно  від форм власності, організації  господарської діяльності та територіального  розташування, за винятком випадків, передбачених законами України та її міжнародними договорами.

     Ставки  митного тарифу встановлюються Верховною  Радою України шляхом прийняття  законів України з урахуванням  висновків Кабінету Міністрів України.

     З метою розробки пропозицій з питань митно – тарифного регулювання  та врахування при цьому інтересів  суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності і держави в цілому в 1994 році створено Митно – тарифну раду .

     Нетарифне регулювання як комплекс адміністративних державних заходів суттєво впливає  на здійснення зовнішньоторговельних  операцій та віддзеркалює реалії державної  політики України стосовно товарів, які перетинають митний кордон у  процесі експортно – імпортних  операцій. Місце нетарифного впливу на процедуру митного оформлення визначено  Митним кодексом України, де зазначено, що, крім митного, товари можуть підлягати санітарному, фітосанітарному, радіологічному та екологічному контролю. Водночас зазначено, що митне оформлення може бути завершене тільки після  закінчення зазначених видів контролю .

       Нетарифне регулювання імпортних  операцій при переміщенні замороженої  продукції відбувається при виконанні  таких обов’язкових умов:

1. Санітарно – епідеміологічний висновок. Ввезення в Україну замороженої плодоовочевої продукції можливе лише за наявності даних щодо безпеки для здоров’я населення. Перелік та зміст цих даних встановлюється головним державним санітарним лікарем. У разі відсутності зазначених даних, реалізація та використання замороженого перцю закордонного виробництва дозволяється лише після отримання позитивного висновку державної санітарно – епідеміологічної експертизи, який видається підрозділами МОЗ України та є однією з позитивних підстав для митного оформлення партії товару.
2. При ввезенні товарів груп 01-24 згідно з УКТ ЗЕД представлення сертифікату відповідності  або свідоцтва про визнання є обов'язковою умовою для перевезення таких товарів через митний кордон. При цьому допускається ввезення в Україну у якості сировини для подальшої переробки згідно з контрактами, без надання сертифікату відповідності, за умови її перебування під митним контролем для здійснення обов'язкової сертифікації та за наявності письмового зобов'язання власника про вивезення цієї продукції за межі України у разі відмови у видачі сертифіката відповідності. Це стосується сировини, яка ввозиться безпосередньо переробним підприємством або поставляється до нього прямими посередниками на підставі відповідних Договорів (контрактів).
3. Всі підконтрольні та підкарантинні матеріали, що поступають з-за кордону і які пройшли фітосанітарний контроль на прикордонно-перепускному пункті, підлягають вторинному карантинному догляду, а при необхідності - лабораторній експертизі в місці призначення. При виявленні карантинних об'єктів вантажі підлягають очистці або знезараженню, в разі необхідності -знищенню.
4. Сертифікат про походження. Заповнення сертифіката здійснюється в трьох примірниках (перший є оригіналом, другий і третій - копіями). Сертифікат повинен містити конкретні відомості про заморожений перець, на який він виданий, а саме: кількість місць і вид упаковки, опис продукції, вагу брутто й нетто. Крім того, зазначаються найменування та адреси відправника/експортера й одержувача/імпортера, засоби транспортування й маршрут прямування (наскільки це відомо), номер сертифіката; його форма; країна, що видала, і країна, для якої цей сертифікат видано найменування органу, уповноваженого відповідно до національного законодавства країни походження товару, дату видачі сертифіката, прізвище, ім'я та по батькові і підпис посадової особи, що оформила сертифікат, відбиток печатки цього компетентного органу. Форма сертифікату різних країн може відрізнятись одна від одної, але основні вище перераховані відомості містить кожний сертифікат про походження. Строк дії сертифіката форми не може перевищувати 12 місяців від дати його видачі. У разі втрати сертифіката про походження допускається подання митному органу офіційно завіреного дубліката сертифіката.
5. Проходження радіологічного або екологічного контролю. Радіологічний контроль здійснюється уповноваженими підрозділами Мінекоресурсів України з метою недопущення незаконного переміщення через митний кордон України радіоактивно забруднених речовин. Підтвердженням факту проведення радіологічного контролю є наявність в товаросупровідних документах відмітки “Радіологічний контроль” або відмітки “Екологічний контроль”.
6. Санітарний контроль на кордоні. Ввезення в Україну замороженої плодоовочевої продукції передбачає здійснення санітарного контролю на кордоні. У разі відсутності у пункті пропуску контрольної служби інспектор митниці викликає працівників цієї служби або робить відмітку у товаротранспортних документах про необхідність здійснення цього виду контролю пункті призначення.
7. Додатковою підставою для митного оформлення, є наявність на тарі відомостей про назву продукту, масу, склад, вміст хімічних речовин або сполук, енергомісткість, дату граничного строку використання, умови зберігання, найменування та адреса виробника. Забороняється ввезення в Україну імпортних харчових продуктів без маркування державною мовою України.

     Отже  ми можемо сказати, що тарифні та нетарифні  засоби регулювання експортно –  імпортних операцій – є одними з найважливіших інструментів регулювання  зовнішньоекономічних відносин України  з іншими державами.

     Зовнішньоекономічна політика нашої держави має виконувати основне завдання – стимулювати  чи обмежувати експорт або імпорт замороженої плодоовочевої продукції, для досягнення економікою країни певних переваг на світовому ринку і  на захист внутрішнього ринку від  конкуренції іноземних товарів. Наявність відповідного національного  правового забезпечення та уніфікованість його щодо правил міжнародної торгівлі, створюють певні особливості  у здійсненні зовнішньої торгівлі. Чим більше національна законодавча  база, яка регулює зовнішню торгівлю, наближена до світової, тим менше  чинників, пов’язаних з національними  обмеженнями, які впливають на розробку експортно – імпортних стратегічних рішень 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3. Нарахування платежів під час  митного оформлення продовольчих товарів

     В усьому світі митно-тарифне регулювання  є прикладом економічного регулювання  і відповідає вимогам ринкової економіки. Мито, що стягується митницею, являє  собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через  митний кордон України (Закон України  „Про Митний тариф України"). Воно виконує функції, що є похідними  від функції податків, хоча має  деяку специфіку. Крім фіскальної, розподільчої і контрольної функції миту притаманна політична функція. Сутність фіскальної функції – наповнення доходної частини  бюджету. У розвинутих країнах митна  служба є одним з основних джерел поповнення бюджету. Сутність політичної функції мита полягає в здійсненні економічного тиску на інші держави  чи в наданні їм митних пільг.

     Митне оформлення продовольчих товарів

     та  їх  пропуск через митний кордон України, як і інших товарів, може здійснюватися лише після сплати належних сум певних платежів. Вантажна митна декларація (ВМД) містить необхідну  для нарахування митних платежів інформацію.

     За  ВМД нараховуються на імпорт замороженої  суміші:

• мито ввізне ;

     - податок на додану вартість ( ПДВ  ).

     Нарахування  платежів фіксуються у графі 47 ВМД  декларантом за ставками й у порядку, передбаченому чинним законодавством. При сплаті суми платежів перераховуються  у національну валюту України  за офіційним курсом НБУ, встановленим на день подання ВМД до митного  оформлення.

     В Україні застосовуються такі види мита:

• адвалерне - нараховуються у відсотках до митної вартості;
• специфічне - у встановленому грошовому розмірі на одиницю товару;

     - комбіноване - поєднує два попередні  види митного обкладення.

     Митні збори - це додаткові збори, що стягуються з товарів, що ввозяться (вивозяться), за специфічні умови поставок та інші послуги, які надаються митницею (оформлення транспортних засобів, зберігання товарів під відповідальністю митниці  та ін.).

     Продовольчі товари, як і всі товари, що ввозяться  в Україну, оподатковується податком на додану вартість у порядку та за ставками, встановленими Законом  України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

     Згідно  з пунктом 11.5 Закону України "Про  податок на додану вартість" платники податку при ввезенні (пересиланні) товарів в Україну можуть подавати митним органам простий вексель  на суму податкового зобов'язання (податковий вексель). Це не поширюється на операції з ввезення (пересилання) підакцизних  товарів та товарів 1 - 24 груп УКТЗЕД. 

     Базою для оподаткування продовольчих товарів, що ввозяться на митну територію  України платниками податку, є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша за митну вартість, зазначену у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону країни, сплати брокерських  агентських, комісійних та інших видів  винагород, а також інших податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включається в ціну товарів (робіт, послуг).

     Нарахування митних платежів  (у графі 47) вантажної  митної декларації митні платежі  наведено у таблиці 3.1. 

     Таблиця 3.1

     Графа 47 "Нарахування  мита та митних зборів"

     020 - мито на товари, що ввозяться  на територію України суб'єктами  підприємницької діяльності;

     Оплата  всіх платежів проводиться в національній валюті і перерахунки проводяться  по курсу, що діє на момент митного  оформлення.                 

     028 - податок на додану вартість  з товарів, увезених на територію  України суб'єктами підприємницької  діяльності.

     Усі ці нарахування можуть сплачуватися   способами, наведеними у табл.3.2.

     Класифікатор  видів сплати                         Таблиця 3.2.

     Отже, можна сказати що нарахування  митних платежів – важливе джерело  бюджетних доходів, оскільки податок  на імпорт чи експорт, яким є мито, організаційно  зібрати набагато легше, ніж інші види податків, оскільки він повинен  сплачуватися на момент чи до моменту  фізичного перетину товаром митного  кордону України. Захист галузей, які  ще тільки починають розвиватися  в одних країнах, але вже досить сильно розвинені в інших, потребують тимчасового митного захисту  зі сторони держави. Також це засіб  стимулювання вітчизняного виробництва, оскільки національна промисловість  не в змозі конкурувати з товарами, що виробляються за кордоном. За таких  умов національний виробник потребує захисту за допомогою мита на імпортні товари. Серед недоліків є те, що мито уповільнює економічне зростання. Економічний добробут країни, що розвивається знижується від введення імпортного мита. Одностороннє введення мита нерідко  призводить до торгівельних війн, що підривають стабільність міжнародної торгівлі та міжнародної економіки в цілому. Також мито призводить до збільшення податкового тягаря що вимушє споживачів купувати як імпортні, так і аналогічні місцеві товари за більш високими цінами.