Єдиний митний тариф. Мито, його нарахування, види і ставки

Дата добавления: 23 Ноября 2012 в 09:45
Автор: v********@mail.ru
Тип работы: курсовая работа
Скачать полностью (41.08 Кб)
Работа содержит 1 файл
Скачать  Открыть 

курсова_митний тариф.doc

  —  174.00 Кб

 

 

 

 

 

 

 

Курсова  робота

на  тему:

“Єдиний митний тариф.

Мито,  його  нарахування,

види  і  ставки” 
ПЛАН

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ПОНЯТТЯ ПРО  МИТО, ДЕРЖАВНЕ МИТО

1.1. ПОНЯТТЯ МИТА, МЕХАНІЗМИ  ОБЧИСЛЕННЯ ТА СПЛАТИ МИТА

1.2. ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ  ПРО ДЕРЖАВНЕ МИТО, ПЛАТНИКИ ТА СТАВКИ

1.3. ПІЛЬГИ  ТА ПОРЯДОК СПЛАТИ

РОЗДІЛ ІІ. ЄДИНИЙ МИТНИЙ ТАРИФ

2.1. ПРАВОВА БАЗА ЄДИНОГО  МИТНОГО ТАРИФУ

2.2. ПОНЯТТЯ ПРО ЄДИНИЙ МИТНИЙ ТАРИФ УКРАЇНИ

2.3. МИТО ТА ЙОГО ВИДИ

2.4. НАРАХУВАННЯ ТА СПЛАТА МИТА

2.5. ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД СПЛАТИ МИТА, ТАРИФНІ ПІЛЬГИ

ВИСНОВКИ

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

ДОДАТОК

 

ВСТУП

 

Єдиний митний тариф  України - це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну  територію України або вивозяться за межі цієї території. Єдиний митний тариф України базується на міжнародно визнаних нормах і розвивається у напрямі максимальної відповідності до загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів і правил митної справи.

Визначений Законом про єдиний митний тариф порядок формування та застосування Єдиного митного тарифу України при ввезенні на митну територію України та вивезенні за межі цієї території товарів та інших предметів встановлюється з метою обкладення митом зазначених товарів та інших предметів.

Ставки Єдиного митного  тарифу України є єдиними для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності та територіального розташування, за винятком випадків, передбачених законами України та її міжнародними договорами.

В даній курсовій роботі будуть розглянуті такі питання як  загальне поняття про мито, поняття про державне мито, платників та ставки, пільги та порядок сплати, розгляд основних положень закону “Про єдиний митний тариф”, поняття про єдиний митний тариф, мито, його види, особливості нарахування та сплати мита, звільнення від сплати мита, тарифні пільги та преференції тощо.

Розгляд саме цих питань дасть змогу розкрити обрану тему для даної курсової роботи.

Під час написання  були застосовані у комплексі  різноманітні науково-дослідницькі методи, зокрема: літературний метод, метод аналізу та синтезу, метод порівняння.

 

РОЗДІЛ І. ПОНЯТТЯ ПРО МИТО, ДЕРЖАВНЕ МИТО

 

1.1. Поняття  мита, механізми обчислення та  сплати мита

 

Мито виступає непрямим податком, який стягується з товарів (інших предметів), які переміщуються через митний кордон України, тобто ввозяться, вивозяться чи прямують транзитом. Механізм оподаткування митом наведений на схемі 1, 2 (див. додаток).

Ві - витрати інші  (навантаження, розвантаження, інші витрати, понесені платником до перетину митного кордону, перераховані за офіційним курсом НБУ).

Юридичні або фізичні особи  здійснюють операції по імпорту та експорту товарів (робіт, послуг). Кожна  угода по імпорту або експорту передбачає укладання договору (контракту), у якому обов'язково відображається ціна і загальна вартість товару на підставі рахунку - фактури.

Фактурна вартість - це вартість товарів, яка фактично сплачена чи підлягає сплаті або повинна компенсуватися зустрічними поставками товарів  та зазначається в рахунку - фактурі (рахунку - проформі для договору міни) відповідно до умов зовнішньоторговельної угоди купівлі - продажу або міни.

Об'єктом оподаткування  митом є митна вартість або  фізична одиниця товару, що імпортується. Митна вартість товару - це сума, яку фактично сплачено, або яка підлягає сплаті за товар на момент перетину митного кордону держави (тобто, коли, всі належні формальності щодо ввезення товару в країну чи його вивезення з неї виконані).

Відмінності між фактурною вартістю та митною вартіст полягають у тому, що фактурна вартість складається з ціни товару, яка відображена в рахунку - фактурі іноземного контрагента або у договорі (контракті), а при обчисленні митної вартості, до неї включається ціна товару, відображена у рахунку - фактурі (фактурна вартість), а також фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури: на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України (комісійні та брокерські послуги).

 

Механізм   обчислення   та  сплати   мита   включає   в    себе   декілька  етапів: 

Механізм обчислення та сплати мита


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

При визначенні ціни придбання товарів  необхідно також врахувати базові умови поставки, які використовуються залежно від способу перевезення товару (перевезення морським транспортом; перевезення залізницею; усі види перевезень) і визначені міжнародними правилами по тлумаченню термінів "Інкотермс" від 01.01.90р. № 23.

У випадку невідповідності  вартості товарів та інших предметів  митна вартість визначається відповідно до наведених положень. А якщо неможливо перевірити її обчислення, митні органи України визначають митну вартість на основі ціни на ідентичні товари та предмети, що діють у провідних країнах-експортерах зазначених товарів та предметів. ,

При визначенні митної вартості іноземна валюта перераховується у  гривні за офіційним курсом НБУ на дату оформлення вантажно - митної декларації (ВМД).

Митний збір - це вид митних платежів, що підлягають сплаті до бюджету громадянами, які є суб'єктами зовнішньо - економічної діяльності за роботу, виконану по відношенню до них митними органами.

Платником митного збору є юридична чи фізична особа, що здійснює митне  оформлення.

1.2. Загальне  поняття про державне мито,

платники та ставки

Державне мито - це плата, яка справляється за вчинення юридичних дій та за видачу документів юридичного значення уповноваженими на те органами.

Платниками державного мита на території України є фізичні  та юридичні особи за вчинення в  їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами. ,

Державне мито стягується:

а) із позовних заяв, заяв з переддоговірних спорів, заяв (скарг) у справах окремого провадження  і скарг на рішення, прийняті відносно до релігійних організацій, із касаційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили, а також за видачу судами копій документів;

б) із позовних заяв і  заяв кредиторів у справах про  банкрутство, що подаються до арбітражних  судів, та заяв про перевірку рішень, ухвал, постанов у порядку нагляду, а також про їх перегляд за ново виявленими обставинами;

в) за вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами  і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, а також за видачу дублікатів нотаріально засвідчених документів;

г) за видачу документів на право виїзду за кордон і про  запрошення в Україну осіб з інших  країн, за продовження строку їх дії  та за внесення змін до цих документів; за реєстрацію національних паспортів  іноземних громадян або документів, що їх замінюють; за видачу або продовження довідок на проживання; за видачу візи до національного паспорта іноземного громадянина або документа, що його замінює, на право виїзду з України та в'їзду в Україну, а також із заяв про прийняття до громадянства України і про вихід з громадянства України;

д) за операції з випуску (емісії) цінних паперів, крім облігацій  державних та місцевих позик, та з  видачі приватизаційних паперів;

е) за операції з об'єктами нерухомого майна, що здійснюються на товарних біржах, крім операцій з примусового відчуження такого майна у випадках, передбачених законами України;

ж) за видачу громадянам України закордонного паспорта на право  виїзду закордон або продовження  строку його дії;

з) за прописку громадян або реєстрацію місця проживання;

й) за проведення прилюдних  торгів (аукціону, тендера) об'єктами нерухомого майна, крім операцій з примусового  відчуження такого майна у випадках, передбачених законами України;

Державне мито має  розгалужену систему ставок, що встановлюються в залежності від характеру дій і документів, за які воно справляється (табл. 1):

Таблиця 1 

Деякі ставки державного мита

 

Найменування документів і дій,

за які стягується мито

Розміри ставок

1. Із заяв  і скарг, що подаються до  суду, та за видачу судом копій документів:

із позовних заяв

1   відсоток  ціни  позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів  громадян і не більше 100 неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян

із скарг  на неправомірні  дії органів  державного управління і службових осіб, що обмежують права громадян

0,2 неоподатковуваного  мінімуму доходів громадян

із позовних заяв про розгляд питань захисту  честі та гідності

неоподатковуваний мінімум доходів громадян

за повторну видачу копії судового рішення, вироку, ухвали та іншої постанови суду

0,03 неоподатковуваного  мінімуму доходів громадян за  кожну копію

із позовних заяв про зміну або розірвання договору  найму  житлових приміщень, про продовження строку прийняття  спадщини, про скасування арешту на майно та з інших позовних заяв немайнового характеру (або таких, що не підлягають оцінці)

0,5 неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян

із заяв (скарг) у справах окремого провадження

із позовних заяв переддоговірних спорів

із апеляційних  скарг на рішення судів: скарг на рішення, що набрали законної сили

50% ставки, що  підлягає сплаті при поданні  позовної заяви, іншої заяви  й скарги, а  з майнових спорів - ставки, обчисленої виходячи з  оспорюванної суми

 

2. Із  заяв, що подаються до господарських судів:

із позовних заяв майнового характеру

1% ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян  і   не більше 100 неоподатковуваних мінімумів  доходів громадян

із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі і з заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру; із заяв кредиторів про порушення  справ  про  банкрутство,  а також із заяв кредиторів, які звертаються з майновими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи по банкрутство

5 неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян

із позовних заяв у спорах, що виникають під  час укладання, зміни або розірвання господарських договорів:

5 неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян

3. За нотаріальні  дії, вчинювані державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів:

за посвідчення  договорів купівлі-продажу майна  державних підприємств, а також  за посвідчення договорів застави

0,1 % вартості  майна, що викуповується, або  предмета застави

за посвідчення  інших договорів, що підлягають оцінці

1% суми договору,   але   не   менше   1 неоподатковуваного  мінімума     доходів громадян

за  вчинення протестів векселів, пред'явлення  чеків до платежу і посвідчення  несплати чеків

0,3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

за вчинення виконавчих написів

1% суми, що  стягується, або 1% вартості майна,  яке підлягає витребуванню, але  не менше   3   неоподатковуваних   мінімумів доходів  громадян   і не більше 100 неоподатковуваних  мінімумів  доходів громадян

за  засвідчення  справжності кожного підпису  на документах

0,02     неоподатковуваних  мінімумів  доходів громадян

за  засвідчення  вірності копій документів та витягів  з них (за сторінку)

0,01      неоподатковуваних   мінімумів  доходів громадян

за  видачу дублікатів нотаріально посвідчених  документів

0,03     неоподатковуваних  мінімумів  доходів громадян

4. За нотаріальні   та  інші  дії, вчинювані за  межами   нотаріальної контори,  виконавчого комітету ради народних  депутатів

у  розмірі  встановлених ставок  за відповідні   дії (крім цього сплачуються фактичні витрати, пов'язані з виїздом для вчинення дій)


 

1.3. Пільги та порядок  сплати

Від сплати державного мита звільняються:

1) позивачі - робітники  та службовці - за позовами  про стягнення заробітної плати й за іншими вимогами, що випливають з трудових правовідносин; члени колективних сільськогосподарських підприємств, працівники селянських (фермерських) господарств - за позовами до колективних сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств про оплату праці та за іншими вимогами, пов'язаними з трудовою діяльністю;

2) позивачі - за позовами про  відшкодування збитків, заподіяних  каліцтвом або іншим ушкодженням  здоров'я, а також смертю годувальника;

3)сторони - із спорів, пов'язаних з відшкодуванням збитків, заподіяних громадянинові незаконним засудженням, незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, незаконним застосуванням такого заходу, як взяття під варту, або незаконним накладенням адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, а також пов'язаних з виплатою грошової компенсації, повернення майна або відшкодування   його  вартості  громадянам,   реабілітованим   відповідно  до  Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні»;

4) органи соціального страхування  та органи соціального забезпечення - за регресивними позовами про  стягнення з особи, яка заподіяла  шкоду, сум допомоги й пенсій, виплачених потерпілому або членам  його сім'ї, а органи соціального  забезпечення - також за позовами про стягнення неправильно виплачених допомоги та пенсій;

5) позивачі - за позовами  про відшкодування матеріальних  збитків, завданих злочином;

6)  інші державні  і громадські органи, юридичні  та фізичні особи.

Державне мито сплачується готівкою, митними марками і шляхом перерахування з рахунку платника у кредитній установі.

Порядок сплати державного мита встановлюється Міністерством  фінансів України.

Сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках:

1) внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством;

2) повернення заяви  (скарги) чи відмови в її прийнятті,  а також відмови державних  нотаріальних контор або виконавчих  комітетів міських, селищних і  сільських Рад народних депутатів  у вчиненні нотаріальних дій;

3) припинення провадження  у справі або залишення позову  без розгляду, якщо справа не  підлягає розгляду в суді чи  в арбітражному суді, а також,  коли позивачем не додержано  встановленого для даної категорії  справ порядку доарбітражного врегулювання спору або коли позов подано недієздатною особою;

Страницы:1234следующая →
Описание работы
Єдиний митний тариф України - це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі цієї території. Єдиний митний тариф України базується на міжнародно визнаних нормах і розвивається у напрямі максимальної відповідності до загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів і правил митної справи.
Визначений Законом про єдиний митний тариф порядок формування та застосування Єдиного митного тарифу України при ввезенні на митну територію України та вивезенні за межі цієї території товарів та інших предметів встановлюється з метою обкладення митом зазначених товарів та інших предметів.
Содержание
ВСТУП
РОЗДІЛ І. ПОНЯТТЯ ПРО МИТО, ДЕРЖАВНЕ МИТО
1.1. ПОНЯТТЯ МИТА, МЕХАНІЗМИ ОБЧИСЛЕННЯ ТА СПЛАТИ МИТА
1.2. ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ПРО ДЕРЖАВНЕ МИТО, ПЛАТНИКИ ТА СТАВКИ
1.3. ПІЛЬГИ ТА ПОРЯДОК СПЛАТИ
РОЗДІЛ ІІ. ЄДИНИЙ МИТНИЙ ТАРИФ
2.1. ПРАВОВА БАЗА ЄДИНОГО МИТНОГО ТАРИФУ
2.2. ПОНЯТТЯ ПРО ЄДИНИЙ МИТНИЙ ТАРИФ УКРАЇНИ
2.3. МИТО ТА ЙОГО ВИДИ
2.4. НАРАХУВАННЯ ТА СПЛАТА МИТА
2.5. ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД СПЛАТИ МИТА, ТАРИФНІ ПІЛЬГИ
ВИСНОВКИ
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
ДОДАТОК