Видатні пам’ятки архітектури Київської Русі

Автор: Пользователь скрыл имя, 13 Февраля 2013 в 22:46, реферат

Описание работы

Собор Святої Софії міститься в центрі Києва. Це основна культова споруда Київської Русі періоду правління Ярослава Мудрого (1019-1054 рр.), саме під його стінами збиралося Київське віче. Однак, згідно з останніми результатами досліджень, вчені припускають, що засновником собору міг бути хреститель Київської Русй князь Володимир, і відлік часу існування храму, можливо, треба вести від 1011 року. Софіїський собор став першою українською пам’яткою історії та архітектури, що біла внесена у список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Содержание

Софіївський собор
Києво-Печерська лавра
Володимирський собор
Михайлівський собор

Работа содержит 1 файл

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ.doc

— 103.00 Кб (Скачать)

На початку 17 століття був проведений ряд робіт  з перебудови храму, у результаті чого він ледве не розколовся навпіл. Наступним етапом у житті Михайлівського собору став 1746 рік, коли кількість куполів було збільшено до семи. Незважаючи на те, що в 1800 році Михайлівський Монастир у Києві став резиденцією вікаріїв, споруди перебували в жалюгідному стані. У зв'язку із цим, протягом усього 19 століття велися активні роботи з ремонту монастирських будов і приведенню храму в "благоліпний вид".

У той час, при  кожному великому монастирі були приміщення для розміщення прочан, так звані странноприїмні будинки. Це були первістки нинішніх готелів. При Михайлівському Золотоверхому монастирі існувало кілька старих дерев'яних гостьових будиночків. Після 1847 року під керівництвом настоятеля монастиря Преосвященного Аполинарія був вибудуваний двоповерховий дерев'яний готельний корпус, а також були зібрані кошти для будівництва кам'яного будинку. Під час перебування Преосвященного Аполинария на посаді настоятеля були вперше позолочені куполи на трапезній церкві. Ремонт центрального храму обійшовся в 30 тисяч карбованців. Частина витрат була покрита за рахунок монастиря, але основну частку становили пожертви.

Особливу популярність Михайлівський Золотоверхий собор  придбав завдяки прекрасним фрескам  та мозаїкам. Думки мистецтвознавців сходяться на тому, що це новий етап розвитку церковного живопису Прадавньої Русі. Мозаїки Михайлівського собору називають "мерехтливими". Засновником цієї нової мальовничої школи вважають ченця Києво-Печерського монастиря Алипія, про майстерність якого складали легенди. У деяких місцях на стінах були нанесені графіті - видряпані написи, подібні графіті Софіївського собору.

З приходом на Україну  радянської влади майно Михайлівського монастиря, починаючи з 1919 року, піддалося  націоналізації, а в 1935 році почалося руйнування монастиря. Частина фресок і фрагменти мозаїчних полотен, на щастя, уціліли - їх зняли вчені перед знищенням історичного пам'ятника. 17 серпня 1937 року Михайлівський Золотоверхий собор був підірвано. До моменту відновлення коштовні залишки оформлення храму можна було побачити в Третьяковськії галереї в Москві, в Ермітажі та в російському музеї Санкт-Петербурга.

Наприкінці 20 століття була проведена грандіозна й кропітка робота по відбудові Золотоверхого  Михайлівського собору. Історикам, художникам, скульпторам, різьбярам по дереву довелося вивчати прадавні технічні техніки. Архітектори, інженери й конструктори також зробили свій внесок у відтворення історичного пам'ятника. Реставрація Михайлівського собору була завершена в 1998 році, а офіційне відкриття пройшло 30 травня 1999 року. Навесні 2000 року для відвідування і богослужінь відкрили центральну частину Михайлівського Золотоверхого собору, а з початку 2001були відкриті Варваринский і Єкатеринінський бокові вівтарі.

Міністерство  культури Росії передало оригінальні  фрагменти, що зберігалися в музеях Росії, оздоблення монастиря міністерству культури України, і 15 липня 2008 року фрески й мозаїки були виставлені у відбудованому Михайлівськім соборі.

На дзвіниці Михайлівського Золотоверхого собору встановлений унікальний клавішно-дзвоновий  інструмент - карильон. Спеціально підготовлений музикант може виконувати на карильоні мелодії різної складності.

На території, що прилягає до Михайлівському собору, розташовуються Київські духовні школи  УПЦ КП.

Історична довідка:

1108 р. - початок будівництва  Михайлівського собору

1113 р. - освячення Михайлівського Золотоверхого собору

1240 р. - Михайлівський  монастир  розграбований і частково зруйнований ордами хана Батия

1713 р. - Іоаникий Сенютович  будує кам'яну  церкву в ім'я  Іоанна Богослова

1716 р. - ігумен Варлаам  (Ленецкий) починає  будівництво кам'яної дзвіниці

1746 р. - кількість куполів  Золотоверхого Михайлівського  собору було збільшено  до семи

1786 р. - монастир переходить  на утримання із  державної скарбниці

1880 р. - Михайлівський  монастир стає  місцем перебування  київських вікаріїв

1937 р. - Михайлівський Золотоверхий собор було висаджено в повітря

1998 р. - закінчені роботи  по відбудові Михайлівського  собору 

1999 р. - офіційне відкриття  Михайлівського Золотоверхого  собору

2000 р. - відкрита для  богослужіння й  відвідування центральна  частина Михайлівського Золотоверхого собору

2001 р. - відкриті Варваринский  і Єкатерининський  бокові вівтарі

2001 р. - міністерство  культури РФ передає  оригінальні фрагменти  фресок Михайлівського  собору та інші  експонати в розпорядження  міністерства культури  України

2008 р. - повернені Росією  фрески були виставлені  в Михайлівському  Золотоверхому соборі


Информация о работе Видатні пам’ятки архітектури Київської Русі