Національна культура в сучасній україні

Дата добавления: 16 Декабря 2012 в 19:37
Автор: Пользователь скрыл имя
Тип работы: реферат
Скачать полностью (16.67 Кб)
Работа содержит 1 файл
Скачать  Открыть 

національна культура в сучасній україні.doc

  —  68.00 Кб

Світосприйняття людей  зумовлюється досягненнями наукової думки, втіленої у промисловості на техніці, які активно перетворюють планету, формують нову, досі не знану психологічну домінанту – відчуття комічності свого буття. Комізм як течія зародився в Європі, особливого розвитку дістав у працях К. Ціолковського, В. Вернадського, О. Чижевського, які вважали Землю часткою Всесвіту, а отже, і людину з її розумом – провідною силою світового буття, тому вона мала брати на себе відповідальність за космічну еволюцію. 

У своїй програмність праці «Научная мысль как планетарное  явление» В. Вернадський на рівні  енциклопедичних узагальнень вивів  синтетичне бачення розвитку еволюції Землі як єдиного геологічного, біологічного, соціального та культурного процесу. Він доводить, що еволюція світової культури – природне явище в еволюційному розвитку. Під впливом об’єднаного людства біосфера закономірно перейде в якісно новий стан – ноосферу. Людина, її розум – не просто кінцевий результат еволюції, а початок нового виміру, який має створити «сферу розуму», він і визначить силу еволюційного розвитку в недалекому майбутньому. 

Ноосфера культура пов’язана  з реальним процесом експансії розуму, її свідомого перетікання в еволюційний процес. Всебічно освоюється біосфера, якою володіє людство, максимально повно ним перетворюється, а деякі ділянки взагалі втратили первинний вигляд, розорюються землі, прокладаються канали, шляхопроводи, зводяться міста-мегаполіси. Другим важливим підґрунтям для творення «ноосфери» є об’єднання людей Землі, для яких рівні права, братства, спільна мета – реалізація щасливого життя – має бути природним фактором. На базі цього, вірогідно, утвориться загальнолюдська культура, яка завдяки оперативності передавання інформації (нині завдяки Інтернету) об’єднуватиме людей, а наукова і технічна думка служитиме добру. Наука стане тією об’єднуючою силою, яка консолідує все воєдино. Еволюція живої біологічної субстанції, нарощування сил розуму у всесвіті – процеси неминучі. 

У результаті має утворитися нова системна якість – світова  цивілізація, коли взаємозв’язки країн, народів, націй переможуть протистояння, забезпечать інтенсивну глобальну  співпрацю. Культура, наукові досягнення, твори мистецтва, соціальне, політичне життя адаптуватимуться досить швидко в усьому цивілізаційному просторі. Але це не означає, що має відбутися культурна уніфікація світу. Природно, кожна нація, соціальна група прийматиме із загальнокультурної системи лише те, що відповідатиме її духовним потребам. Безперечно, майбутнє сучасної цивілізації і культур, а в активному взаємо засвоєнні. Лише враховуючи особливості всіх народів, їхніх цінностей, можна виробити оптимальну модель, прийнятну для кожного. Вона може бути вироблена лише у співпраці, які передбачає пошанування кожного індивідуума, кожної нації, держави. 

Кінець ХХ ст. кардинально  змінив культурний світ людини, інформаційний  бум доходить до кожного незалежно  від місця проживання, технологічні можливості засобів масової інформації безмежні, а з розвитком комп’ютерних технологій світ стане єдиною оселею для всіх землян. На практиці реалізується теорія інформаційного суспільства японського соціолога Є. Масуді, розроблена ним у 1945 р. На той час вона уявлялася фантастичною, а тепер стала реальністю. Він проголошував, що людство, яке об’єднується спільною інформаційною мережею, вироблятиме єдину мету; людина матиме можливість проявитися максимально, а впровадження нових інформаційної техніки, значно прискорить технологічно-виробничий процес. Завдяки цьому має виникнути нова інформаційна культура, яка активізує виробничу і наукову діяльність. У цій сфері має бути задіяно близько 50 % працездатного населення, що визначить і матеріальне забезпечення культури ХХ ст. 

Окремі вчені заперечують загальну уніфікацію і комп’ютеризацію, технократію культури, вмотивовуючи це тим, що вона збіднює культурно-мистецький процес, призводить до загибелі гуманістичних ідеалів. А. Швейцар, наприклад, стверджував, що лише єднання людини і природи можна справді виробити загальнолюдські цінності. 

 

 

Висновки

 

Розмаїття культурних напрямків  ХХ ст. уособлює загальний розвиток світової культури. На основі неупередженого аналізу бачимо, що культурно-мистецькому  процесу притаманні ознаки загальнолюдської культури, де провідними є пріоритети добра, збереження і взаємозбагачення національних форм завдяки запозиченню кращих набутків сусідніх культур. Можна стверджувати, що культура ХХ ст. виробляє спільні риси, її становлення супроводжується акумулюванням досягнень національних культур, кожна з яких вносить щось своє в загальний розвиток. Людство освоїло і увібрало культури багатьох народів світу, завдяки цьому поступово зникає протистояння Сходу і Заходу.

Деякі країни зуміли поєднати вищі досягнення техногенного розвитку і зберегти національні форми. Національні культури в поєднанні з ринковими відносинами чудово уживаються також у Швеції, Франції, Канаді, Австралії, Великій Британії та ін. вони є базою для розвитку економіки, орієнтованої на найновіші наукові досягнення у виробництві. 

Виходячи з розвитку світової цивілізації можна стверджувати: значення національних культур з  кожним днем стає актуальнішим, набирає  рис реалізованого об’єкта, коли кожна національна культура, ураховуючи свою специфіку, адаптує кращі світові форми розвитку, кожна робить свій внесок у становлення загальнолюдської культури. 

Техногенні процеси  вплинули також на культуру підготовки кадрів. Серед них провідним стає комп’ютеризація. Вважається, що ЕОМ  може замінити творчу особистість викладача, але вона має як позитивні, так і негативні сторони. 

Поки що відсутні розробки цілісних методик діалого-проблемного  комп’ютерного вивчення тем, які  б охоплювали всі види навчального  процесу – від складання навчального  процесу до контролю. Програми переважно орієнтовані на виконання інформаційно-демонстраційних функцій, а ЕОМ використовується як додатковий навчальний засіб. Зручність користування комп’ютерною технікою полягає втому, що вона дає можливість утримувати значний обсяг інформації і оперативно нею користуватися. Доречно зауважити, що художній супровід, не конструктивно узгоджений зі змістом, впливатиме більшою мірою негативно, ніж позитивно. Для активного сприйняття візуальної інформації потрібно сформувати високий рівень розуміння всього культурно-мистецького процесу, лише тоді поданий матеріал лягатиме в логіко-методологічні ряди і легко засвоюватиметься. Таким чином, ХХІ ст. має поєднати найвищі досягнення морально-етичних засад, культури попередників, на базі техногенного розвитку утворить своєрідну ноосферу, яка надасть змогу людині повністю розкритися задля власного щастя інших. 

 

 

 

Список використаних джерел

 

1. Бокань Володимир Культурологія : Навч. посіб. – К.: МАУП, 2003 – 2-ге вид., стереотип. – 136 с. – Бібліогр.: с. 131-133; 

2. Гончарук Т.В. Культурологія: Навчальний посібник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2004. – 213 с. Бібліогр. 68 назв.; 

3. Історія світової культури: Навч. посібник//Керівник авт. Колективу  Т. Левчук - К.: 2000; 

4. Кормич Л.І., Багацький В.В. Культурологія (історія і теорія світової культури ХХ століття): Навчальний посібник. Видання третє. – Х.: Одіссей, 2004. – 304 с.; 

5. Шевнюк О.Л. Культурологія: Навч. посіб. – К.: Знання – Прес, 2004. – 353 с. – (Вища освіта ХХІ століття). 


Страницы:← предыдущая12
Описание работы
Наприкінці ХХ ст. почалося розмежування, уточнення та поглиблення розуміння світоглядних дисциплін, а також виокремлення напрямків, що поєднують ознаки філософських , мистецтвознавчих, літературознавчих, театрознавчих та інших знань; на їх базі почала формуватися своєрідна галузь і напрямок наукових досліджень – культурологія. Вона узагальнює і зводить до спільного знаменника понятійний апарат, об’єднує культурно-мистецькі дисципліни, надає можливість цілісно осягнути культурологічне сприйняття світу і діяльності людства.
Содержание
Вступ………………………………………………………………………..3
1. Національна культура в сучасній Україні……………………………..4
2. Культура на порозі XXI століття……………………………………….9
Висновок…………………………………………………………………..13
Список використаної літератури………………………………………...15