Iсторія Герба Львова

Дата добавления: 15 Марта 2012 в 21:59
Автор: s******@ukr.net
Тип работы: реферат
Скачать полностью (1.23 Мб)
Работа содержит 1 файл
Скачать  Открыть 

герб Львова.doc

  —  1.29 Мб


1.Створення львівського герба

Львів мав, подібно до західноєвропейських міст середньовіччя, свій символічний знак, тобто герб. Існує спеціальна історична дисципліна, яка займається вивченням, та поясненням гербів, вона зветься геральдикою. Українською геральдикою у Львові займалося  два історики, отець Антін Петрушевич і професор учительської семінарії Олександер Барвінський. А.Петрушевич займався геральдикою міст, а Олександер Барвінський вивчав історію самого герба, тобто його гербовий шлях, походження.

Найдавніші літописні згадки про місто Львів датовані 1256 роком. Вважається, що засновником міста був князь Данило Галицький, який дав йому назву на честь свого сина Лева Даниловича. Польська "Хроніка Зиморовича" XVII століття зауважує, що Данило Галицький з прийняттям королівського титулу, запровадив свій територіальний герб. Малоймовірно, щоб його наступники, які постійно пов'язували себе з королівською традицією Данила, могли змінити його знак. Данило Галицький давав Львову герб із зображенням золотого лева на блакитному щиті.

Звичайно, цю згадку польського хроніста не можна вважати незаперечною. Також про існування львівського герба тих часів свідчить те, що під час археологічних розкопок стародавнього Галича було знайдено віко кам'яної скрині XII столітті з вирізьбленою на ньому стилізованою фігурою лева. Зрештою, встановлення єдиного земельного герба простежується в XIII - на початку XIV ст. й у сусідніх державних утвореннях, себто Польщі, Чехії, Угорщині, з якими Галицько-Волинська держава мала тісні політичні, економічні та культурні зв'язки.

У XIV столітті, у 1356 році, Казимир III Великий надав львівським міщанам магдебурзьке право. З цього часу у діловодстві Львова почали вживатися особливі міські печатки. Найдавніший зразок такої печатки, відомий нині, датовано 1359 роком. Тому усе ж таки перше відоме зображення міста бачимо на печатці, прикладеній до документу за 1359 р. Міським символом було зображено золотого лева, який йде ліворуч на чотирьох лапах в проході брами з трьома вежами. Навколо - латинський напис: "Sigillum civitatis Lemburgensis". Ця емблема майже повністю повторюється на львівській печатці 1363 році (мал. 1). Що цікаво, це зображення також могло виникнути в німецькій громаді Львова, активність якої у житті міста особливо зростала на початку XIV століття. Така думка існує тому, що ці архітектурні мотиви мале велике поширення в тогочасній німецькій геральдиці для окреслення самого поняття міського самоврядування й, очевидно, були впроваджені до львівського знаку під німецьким впливом.

Тобто, з вище сказаного можна зробити висновок, що існує дві версії з якого часу тягнеться історія львівського герба за версією польського хроніста з ХІІ, але усе-таки офіційна версія говорить, що з 1359 року, бо саме в той час  заявилося перше зображення міста Львова на міській печатці. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.Значення лева зображеного на гербі

Детальніше належить зупинитися на іншому елементі – зображенні лева, який є головною фігурою герба. Треба підкреслити, що на відомих типах міської печатки XIV-XV ст. зображено лева, який крокує, що вимагало певної стилізації малюнку брами, тимчасом як набагато простіше компонувався лев, який спинається на задні лапи. Його вживав на своїй печатці судочинний орган міста – лава, за традицією лавнича печатка мала модифікацію міського герба, у конкретному випадку видозміна якраз і полягала у відмінній постаті лева та зменшенні кількості веж до однієї.

              Також, варто зазначити, що львівський герб належить до гласних гербів, тобто коли геральдичний малюнок розкриває назву міста або одну з версій про походження його. Вважається, що цей знак вказує й на роль Львова як столиці Галицької Русі, оскільки включає в собі земельний символ – лева. Деякі аспекти емблематики Галицько-Волинської держави ще залишається не повністю з'ясованим через недостатню джерельну базу.

До нашого часу дійшли тільки два типи княжих печаток з періоду Галицько-Волинської держави. На одній з них, при грамоті князів Андрія та Лева Юрійовича з 1316 pоку, крокуючий лев, поданий без геральдичної атрибутики. На другій, з написом "Юрій король Русі" , фігурує вершник на коні з прапорцем та щитом у руках, на щиті зображений лев, що спинається на задні лапи. Український дослідник Богдан Барвінський, син вище згаданого Олександера Барвінського, переконливо довів, що перша печатка належить князеві Льву Даниловичу (1269-1301), а друга - його синові Юрію Львовичу (1301-1308), який уживав титул "король Русі".

Також є проведені аналізи канцелярських описів XV- XVII ст. вислих печаток, прикріплених до автентичних або фальсифікованих грамот князя Льва Даниловича, і дійшли висновку, що на них повинен фігурувати родовий знак Рюриковичів - Тризуб чи "Зуб", а появу Лева як герба галицьких князів датують не раніше початку XІV ст. Утім, ймовірним є й паралельне функціонування двох знаків - "Зуба" як княжого родового та "Лева" все ж таки як територіального герба. Принаймні використання зображення лева Юрієм II Тройденовичем, а пізніше литовським князем Любартом Дмитром Гедеміновичом та опольським князем Владиславом, поява його на монетах Королівства Русі, карбованих у Львові в 1350-1410 роках, однозначно засвідчують, що в XІV столітті галицький лев відігравав функцію територіального, а не родового знаку. Тому можна стверджувати, що Лев був символом Галицько-Волинської держави, щонайменше в XIV столітті, й зберігся в пізніших гербах Львівської землі, Руського воєводства, а також як елемент львівського міського герба.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.Львів у польських володіннях, зміна місцевого герба

              Після захоплення Львова Польським королівством міський знак широко застосовується не тільки на печатках, а й на прапорах, цехових знаках, ним мітять стоплений віск та різні вироби, його встановлюють на фасадах будинків. У 1526 р. польський король Сиґізмунд І старий формально затвердив цей герб привілеєм, яким львів’яни користувались вже більше двох століть. Зображення лева використовували на своїх емблемах і ремісничі цехи, ним прикрашали обкладинки міських книжок. І так, міський символ був і на книзі "Апостол"  Івана Федоровича першій надрукованій ним у Львові 1574 pоку, а також на філіґранях Брюховицької папірні з кінця XVI ст.              Однак 1586 року, після аудієнції львівського архієпископа, єзуїта Яна Соліковського, в папи римського Сикста V, місто отримало дозвіл користуватися видозміною папського герба – зображенням лева, що стоїть на задніх лапах і тримає в передніх лапах три горбки увінчані восьмипроменевою зірку. Зокрема, саме такий вигляд мала фігура лева на флюгері львівської ратуші, виготовлення якого датується XVIII століттям. Щоправда, ця зміна не дістала схвальної оцінки у магістраті, і протягом XVII-XVIII століть на львівських печатках містилися зображення одразу двох гербів міста - 1526 та 1583 років.

Отже, новий символ почав з’являтися все частіше, це був складний період для «руського лева». Так, на відомій Гравюрі з панорамою Львова з початку XVII ст., виконаній, як вважають, за рисунком А. Пассаротті, подано чотири герби: лев, який передніми лапами спирається на скелю, тобто герб Руського воєводства, польський орел, міський та папський знаки. Обидва символи трапляються й у нових міських печатках. Хоча поступово герб Папи стає домінуючим, та до кінця XVIII ст. львівський магістрат використовує одночасно й старі печатки.

 

 

 

 

4.Герб міста у часи Австрійської імперії

              У 1789 році, після захоплення Галичини Австрійською імперією, використовується  новий «Папський герб» затверджений цісарем Йосифом ІІ, мав такий опис: "На блакитному тлі замок із трьома вежами та відчиненою брамою, у якій обернений праворуч золотий лев, що тримає три срібні гірки з восьмикутною зіркою над ними. Щит обрамлено золотим картушем і увінчано п'ятилистковою короною" (мал. 3).

Під час революції 1848 року і цей документ пропав з ратуші. Та, Головна Руська Рада відновила як гербову відзнаку Галичини герб Руського воєводства з зображенням лева, що спинається на скелю. Цей символ з'явився тоді на прапорах Руської національної гвардії, загони якої було утворено у Яворові, Стрию, Бережанах та інших містах краю. Однак після припинення діяльності Головної Руської Ради у 1851 році давній герб Львівщини знову було скасовано й замінено на " папський " з відзнаками. Давній княжий символ регіону - "руський лев" - зберігся лише на міському гербі Львова, що діяв до 1918 року без змін.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.Герб міста Лева у ХХ столітті

Що цікаво, перед першою світовою війною «лев» був символом української національної приналежності і політичної свідомості – в противазі до польського «орла». Тому в домах український інтелігентів, священиків, свідомих міщан були різної роботи гербові леви – з металу, гіпсу, вирізьблені з дерева, навіть графітовані,що висіли на стінах. У Львові видано листівки з гербовим, по-мистецьки стилізованим левом. Тобто, на той час лев був ознакою патріотизму.

Наприкінці 20-х років XX ст. польська влада здійснила розробку нового варіанту герба, дещо схожого на герб 1789 року. А у 1936 році його вже затверджено в такому вигляді: на щиті в синьому полі червоні міські мури з трьома вежами. Мури і вежі мають кам'яні бланки (зубці). Середня вежа вища і має три вузькі бійниці, нижчі бічні вежі - по одній бійниці, отвори бійниць чорні. В мурі брама з півкруглим завершенням, обрамована каменем, відкрита, з піднятими срібними ґратами. В отворі брами на чорному полі золотий лев, що стоїть на задніх лапах, у передній лапі тримає три срібні горбки, над ними золота восьмипроменева зірка. Над щитом золота королівська корона. З-під корони з обох боків звисають кінці червоно-синьої стрічки, на якій гасло "Semper Fidelis", що в перекладі означає завжди вірний. Під щитом на перехрещених гілках лавру звисає на стрічці військовий орден "Virtuti Militari"(мал. 4). Цей герб міста проіснував до початку Другої світової війни, тобто до 1939 року.

Під час німецької окупації Львова в 1941-44 pоків на печатки міської управи та різних міських служб і установ повернувся герб у такому вигляді, в якому він вживався ще в XІV столітті, напевно тому що саме у цей час герб міста мав найбільш німецьке коріння.

Інтерес до міських гербів відновився під час "хрущовської відлиги", себто на початку 60-х років. Відбувалася активна дискусія на тему міського знака на сторінках місцевих газет, обговорення проектів на семінарі з архівознавства та спеціальних історичних дисциплін у Центральному державному історичному архіві УРСР у Львові. Ось наприклад, архівіст О.Маркевич обстоював думку про потребу зберегти елементи давнього герба міста. Цю методику також підтримав академік І. Крип'якевич. Були й думки зобразити в гербі старого міста телевізор, автонавантажувач, електролампочку. Питання це контролювалося партійними органами і за їх згодою формально було ухвалене постановою сесії міської Ради в 1967 р. В остаточному підсумку авторській групі яка складалася з 5-х осіб : І.Катрушенко, 3. Кецало, Л. Левицький, Е. Мисько та Я. Новаківський, таки вдалося в знаку Львова зберегти зображення лева та міської брами; але, підкоряючись тогочасній владі, тобто СРСР, внесено окремі зміни та доповнення: у синьому полі червона міська брама з трьома вежами, на середній вежі – серп і молот, та в брамі на задніх лапах стоїть золотий лев (мал. 5). Але й ці нововведення не вдовольнили деяких патріотичних громадян, котрі почали писати доноси, в яких ідеться про те, що "націоналістичний лев ламає червоні ворота".

Отже, у ХХ столітті відбувалося складне встановлення львівського герба, але міський герб не зважаючи на вплив тих часів завжди для громадян був ознакою їхньої патріотичності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6.Становлення сучасного львівського герба

Навесні 1990 року у Львові відбулися демократичні вибори міської Ради, і постає питання про відродження старого міського знака. І от, 5 липня 1990 року було затверджено сесією Львівської міської Ради  сучасний герб міста .Комісією в складі: А. Гречило, І. Сварник, В. Турецький та І. Турецький. На підставі детального вивчення історичних матеріалів, зокрема найдавніших відомих печаток міста, було реконструйовано малюнок міського герба, на якому було зображено: на  синьому щиті золотий лев крокує в золотій брамі з трьома вежами, кожна з яких завершена трьома зубцями і має по одній бійниці. Центральна вежа вища від двох інших. Брама відкрита, без воріт і ґрат. Якщо справа кольорів лева і поля герба не викликала жодних сумнівів, то встановлення барви воріт вимагало детальнішого аналізу. Червоний колір не надавався з огляду на поширене в геральдичній практиці правило, яке забороняє наносити кольорові фігури на кольорові поля,тобто у даному випадку червону браму на синє поле. Отже, брама могла бути або срібною, або золотою. На користь останнього свідчили різні матеріали XIX століття, що й вплинуло на кінцеву ухвалу Комісією також розроблено великий герб та прапор міста. Великий герб Львова становить собою щит з міським знаком, вписаний у декоративний картуш та увінчаний срібною міською короною, щит підтримують лев у золотій короні, символ Галицько-Волинської держави та княжий ратник. Вони відображають епоху заснування міста та становлення Львова як стольного міста. Доповнює композицію синьо-жовта стрічка та золотий Тризуб. Створенням цього герба закладалися основи розвитку української міської геральдики.

Страницы:12следующая →
Описание работы
Львів мав, подібно до західноєвропейських міст середньовіччя, свій символічний знак, тобто герб. Існує спеціальна історична дисципліна, яка займається вивченням, та поясненням гербів, вона зветься геральдикою. Українською геральдикою у Львові займалося два історики, отець Антін Петрушевич і професор учительської семінарії Олександер Барвінський. А.Петрушевич займався геральдикою міст, а Олександер Барвінський вивчав історію самого герба, тобто його гербовий шлях, походження.
Содержание
содержание отсутствует