Прокурорський нагляд під час досудового розслідування

Дата добавления: 23 Января 2014 в 10:31
Автор: k************@yandex.ru
Тип работы: курсовая работа
Скачать полностью (49.19 Кб)
Работа содержит 1 файл
Скачать  Открыть 

Курсова робота нова.docx

  —  52.51 Кб

 

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

Дніпропетровський державний  університет 
внутрішніх справ

 

 

Кафедра кримінального процесу

факультету з підготовки слідчих

 

 

 

Курсова робота

на тему

  «Прокурорський нагляд під час досудового розслідування»

 

 

 

  Виконав:

курсант факультету з         підготовки слідчих 0-44   навчальної  групи

    рядовий міліції 

 М. М. Хотлубей

 

 

Керівник:

викладач  кафедри кандидат юридичних наук

майор міліції

А. Г. Гаркуша

 

Дніпропетровськ – 2013

План

 

Вступ

 

    1. Розділ
    1. Поняття прокурорського нагляду
    1. Науковий аспект прокурорського нагляду
    1. Розділ 
    1. Дослідження нормативно-правового матеріалу із обраної теми
    2. Аналіз процесуальних документів
    3. Відповіді на вказані питання

 

Висновок

Список використаної літератури

 

Додатки

 

Вступ

 

У діяльності органів прокуратури особливе місце  займає нагляд за додержанням законів при проведенні дізнання та досудового слідства. Таке становище зумовлено тим, що органи досудового слідства, розслідуючи та розкриваючи злочини, вимушені обмежувати конституційні права й свободи громадян у кримінальному процесі, уживати заходів процесуального примусу. Такі обставини істотно впливають на інтереси й права громадян, які беруть участь у кримінальному судочинстві. Незважаючи на те, що законодавством, особливо Кримінально-процесуальним кодексом, чітко і докладно регламентується діяльність органів дізнання і досудового слідства при проведенні слідчих дій, у їх практичній діяльності мають місце порушення прав і свобод громадян. Ці та інші обставини вимагають від органів прокуратури активно проводити наглядову діяльність, чітко і в повному обсязі виконувати завдання з виявлення, усунення і попередження порушень закону при провадженні дізнання і досудового слідства[Курочка М.Й., Каржач П.И. Прокурорський нагляд в Україні: Підручник / МВС України, Луган. акад. внутр. справ ім. 10-річчя незалежності України; [За ред. проф. Е.О. Дідоренка]. – Луганськ: РВВ ЛАВС, 2004. – 424 с.].

Відповідно до положень нового Кримінального  процесуального кодексу України  прокурор, здійснюючи свої повноваження згідно з вимогами Кодексу, є самостійним  у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.

Аналізуючи  процесуальний статус прокурора  за новим КПК України, слід пам’ятати, що участь прокурора у кримінальному  процесі визначається насамперед закріпленими статтею 121 Конституції України фундаментальними положеннями щодо основних напрямків  діяльності або функцій органів  прокуратури України. Серед них, зокрема: підтримання державного обвинувачення в суді; нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство;  нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах.

Актуальність вибраної теми полягає в  тому, що на сучасному етапі розвитку нашої держави органи досудового слідства, розслідуючи та розкриваючи злочини, вимушені обмежувати конституційні права й свободи громадян у кримінальному процесі, уживати заходів процесуального примусу. Такі обставини істотно впливають на інтереси й права громадян, які беруть участь у кримінальному судочинстві. Тому я у своїй курсовій роботі намагатимуся повно та всебічно дослідити діяльність органів прокуратури за досудовим розслідуванням, їхню взаємодію зі слідчими органами, проблематику прокурорського нагляду.

Проблематикою даної теми займалися О.М. Ларін, І.А. Малютін, О.Р. Михайленко, М.М. Михеєнко, В.Т. Маляренко, Р.І. Назаренко, Д.П. Письменний, С.М. Стахівський, Л.І. Шаповалова, Г.І. Юркова та інші.

Значення досліджуваної теми полягає  у вивченні діяльності органів прокуратури під час нагляду за досудовим розслідуванням, а саме

  • предмета нагляду прокурора на початковому етапі кримінального провадження;
  • як здійснюється призначення з 20.11.2012 року прокурора який здійснюватиме процесуальне керівництво;
  • предмета прокурорського нагляду на стадії досудового розслідування;
  • форми взаємодії органів досудового розслідування з органами прокуратури на досудовому розслідуванні;
  • видів процесуальних рішень, які може прийняти прокурор під час здійснення ним процесуального керівництва досудовим розслідування;
  • покурорського нагляду за дотриманням розумних строків досудового розслідування та під час повідомлення особі про підозру;
  • прокурорського нагляду під час зупинення та відновлення досудового розслідування, а також під час закриття кримінального провадження;
  • предмета прокурорського нагляду під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження та проведення слідчих (розшукових) дій;
  • предмета прокурорського нагляду під час оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого. Якими є форми реагування прокурора на незаконні рішення, дії чи бездіяльність слідчого.

          Метою курсової роботи є узагальнення знань про прокурорський нагляд під час досудового розслідування.

Предметом курсової роботи є прокурорський нагляд за досудовим розслідуванням.

Об’єктом курсової роботи є відносини, що складаються між прокурором та слідчим під час досудового розслідування, а саме нагляд за діяльністю слідчих.

Структура курсової роботи складається з вступу, двох розділів, які в свою чергу мають по два та три пункти, висновку, списку використаної літератури та додатків.

 

    1. Розділ

 

    1. Поняття прокурорського нагляду

Прокурорський нагляд – це специфічна діяльність державних органів прокуратури, яка здійснюється від імені України та полягає в перевірці точності додержання Конституції України і виконання законів, які діють на її території[].

Поряд із цим, слід мати на увазі, що під терміном "прокурорський нагляд" розуміється:

  • специфічний вид державної діяльності;
  • самостійна галузь юридичної науки;
  • навчальна дисципліна.

Розглянемо зміст наведених визначень прокурорського нагляду.

Є поняття стосовно різних видів державної діяльності, які вимагають пояснення їх змісту І призначення. У звязку з цим доцільно розглянути основні поняття прокурорського нагляду як виду державної діяльності.

Перш за все необхідно визначити  поняття "прокурор".

Прокурор – це фізична особа, яка перебуває на постійній чи тимчасовій службі в органах прокуратури, приймається на службу відповідно до Закону "Про прокуратуру" і виконує посадові обовязки, що передбачені тим же законом і наказами вищого прокурора. У ст. 56 Закону України "Про прокуратуру" дано розяснення поняття "прокурор", яке застосовується в законі.

"Прокурор" – поняття узагальнююче. У вузькому розумінні – це  керівники прокуратур: Генеральний  прокурор України, прокурори Автономної  Республіки Крим, областей, міст  Києва і Севастополя, прокурор  міста, району, спеціалізованої прокуратури[ Закон України «Про Прокуратуру» ].

У широкому розумінні – це не тільки вищеназвані прокурори, але і їх заступники, начальники відділів і управлінь, помічники та старші помічники прокурорів, прокурори-криміналісти.

Прокурорський нагляд як вид  державної діяльності прокурора – це проведення перевірок додержання і застосування Конституції України й усіх законів, що діють на території України.

Прокурорський нагляд як галузь юридичної науки означає суму знань про законодавство, що регулює діяльність прокурорів щодо здійснення нагляду, його форми, засоби й методи, проблеми забезпечення ефективності цієї діяльності. Як наука прокурорський нагляд тісно повязаний з кримінальним, цивільним, господарськими процесами, криміналістикою та іншими галузями юридичної науки.

Прокурорський нагляд як навчальна  дисципліна  - це частина освітянської програми вищих і середніх юридичних навчальних закладів. За змістом вона поділяється на Загальну й Особливу частини, У Загальній частині розглядаються завдання, функції, принципи прокурорського нагляду, система органів прокуратури, повноваження прокурорів та ін.

Із цього можна зробити висновок, що:

Прокурорський нагляд – це специфічний вид державної  діяльності, яку, крім прокуратури, не можуть здійснювати інші державні органи, організації, установи або посадові особи.

 

    1. Науковий аспект прокурорського нагляду

 

Нагляд прокурора за досудовим розслідуванням та процесуальне керівництво  досудовим розслідуванням існують у більшості європейських держав. Одним із завдань курсової є дослідження цієї процесуальної діяльності прокурора із використанням історичного та порівняльного методів. Крім того, зроблено спробу проаналізувати її відповідність європейським стандартам.

Судово-правова реформа України спрямована на створення системи правових гарантій, які б забезпечувало людині максимум правових засобів для захисту її прав. Проте значна кількість порушень стосується порушень прав особи під час проведення досудового слідства. Це обумовлює потребу переосмислення кримінально-процесуальних гарантій, зокрема місця прокурорського нагляду, як одної із ключових гарантій забезпечення процесуальних прав учасників кримінального судочинства.

Функцію нагляду за досудовим розслідуванням та повноваження прокурора, якими він  наділений під час її здійснення, досліджували у своїх працях такі науковці, як Д.М. Бакаєв, М.В. Жогін, В.М. Савицький, Г.І. Скаредов, Г.П. Середа, М.Є. Токарєва, В.І. Басков та ін.

Реалізація  форм нагляду, на думку вчених М.П. Кана, О.М. Ларіна,Є.Д. Болтошева, В.І. Баскова, В.Г. Даєва, В.А. Михайлова, С.А. Альперта,   А.І.Долгова, О.О. Тушева, А.Я. Дубинський, В.С. Зеленецький, Н.С. Карпов, Л.М.Лобойко, В.В.Лисенко, П.В.Мельник, І.А. Малютін, О.Р. Михайленко, М.М. Михеєнко, В.Т. Маляренко, Р.І. Назаренко, Д.П. Письменний, С.М. Стахівський, Л.І. Шаповалова, Г.І. Юркова що мають владно-розпорядні можливості, дозволяє говорити про здійснення прокурором процесуального керівництва досудовим розслідуванням.

Ларін О.М., характеризуючи зміст керівництва  процесуальною діяльністю як окремої самостійної функції, зазначає, що ухвалювати рішення про скерування слідства та проведення слідчих дій, в яких поряд із слідчим беруть участь й інші особи, давати доручення та вказівки, пред’являти вимоги і виносити постанови, виконання яких є обов’язковим для інших – це означає керувати, здійснювати керівництво [3, 113 Ларин А.М. Расследование по уголовному делу: процессуальные функции / А.М. Ларин. – М.: Юрид. лит., 1986. – 160 с.]. Виходячи з наведеного, нагляд за досудовим розслідуванням і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням існують як дві окремі функції.

        Питання процесуального керівництва досудовим розслідуванням опра-

цьовував Халіулін О.Г., який не віділяв його в окрему функцію, оскільки

вважав, що вона є методом, способом здійснення прокурорського нагляду

[8, 130  Халиулин А.Г. Уголовное преследование как функция прокуратуры Российской Федерации (проблемы осуществления в условиях правовой реформы): дисс. … д-ра юрид. наук: 12.00.09 / А.Г. Халиулин. – М., 1997. – 261 с.].

В. М. Юрчишин  у своїй статті «Прокурор як керівник досудового розслідування» зазначив, що процесуальне керівництво пов’язане з організацією досудового розслідування справи з використанням не внутрішніх організаційно-управлінських повноважень, а правових кримінально-процесуальних повноважень владно-розпорядчого характеру,закріплених у КПК України.Це — різні види керівництва, як за спрямованістю, так і за змістом. Якщо перший з них направлений на забезпечення високої організації праці, то другий – на методику, техніку і тактику розслідування кримінальної справи[Прокурор як керівник досудового розслідування В. М. Юрчишин. УДК 343.133(477).: Наука і практика., 2012.- 27 с.].

За радянської доби питаннями пов’язаними із дослідженням прокурорського нагляду у кримінальному  судочинстві приділяли увагу  такі науковці, як Н.С. Алексеев, В.С. Афанасьєв, В.І. Батищев, Ю.Н. Белозеров, С.В. Бородін, В.Л. Будніков, Е.Д. Ваулін, І.І. Велікошин, А.К. Гаврилов, Н.А. Гельфанд, К.Б. Гранкін, Н.В. Григорьєв, А.П. Гуляєв, Н.В. Жогін, Д.С. Карев, В.І. Летучих, О.Р. Михайленко, В.З. Лукашевич, Е.К. Острога, І.Д. Перлов, Г.Г. Полупаров, В.І. Ремнев, А.П. Рижаков, П.В. Смирнов, Н.І.Сотніков, В.Т. Томін, А.А. Усачев, Ф.Н. Фаткуллин, А.Л. Ципкін, А.А. Чувілев, В.В. Шимановський, Н.Г. Шурухнов, Р.Х. Якупов та інші.

Проте більшість  праць зазначених учених стосується минулих періодів розвитку кримінального  судочинства, базується на застарілому  законодавстві та узагальненнях  тодішньої судової та слідчої  практики. У той же час здійснювана  в Україні судова і правова  реформа, а також вступ України  в Раду Європи спричинили не лише наповнення новим змістом традиційних положень кримінально-процесуального права, але  й появу нових інститутів, які  мають безпосереднє практичне значення.

Страницы:123следующая →
Описание работы
Аналізуючи процесуальний статус прокурора за новим КПК України, слід пам’ятати, що участь прокурора у кримінальному процесі визначається насамперед закріпленими статтею 121 Конституції України фундаментальними положеннями щодо основних напрямків діяльності або функцій органів прокуратури України. Серед них, зокрема: підтримання державного обвинувачення в суді; нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах.
Содержание
Вступ

Розділ
Поняття прокурорського нагляду
Науковий аспект прокурорського нагляду
Розділ
Дослідження нормативно-правового матеріалу із обраної теми
Аналіз процесуальних документів
Відповіді на вказані питання

Висновок
Список використаної літератури