Сутність і види відтворення обстановки і обставин події та тактика їх проведення

     3) перекладачі (факультативний учасник,  як і всі інші нижче-наведені), якщо учасники відтворення обстановки  та обставин події, показання  яких перевіряються способом дослідів чи на місці події, не володіють мовою судочинства;

     4) педагог, якщо експеримент спрямовано  на перевірку показань неповнолітньої  особи вікової категорії до 14 років - учасника відтворення;

     5) до участі у відтворенні обстановки  та обставин події згідно з чинним КПК може бути допущено захисника за його клопотанням чи за клопотанням осіб, інтереси яких реалізуються захисником.

Захисник  із дозволу слідчого вправі ставити  запитання, робити зауваження, подавати клопотання, які підлягають занесенню до протоколу;

     6) за розсудом слідчого, до відтворення  обстановки та обставин події  може залучатись обвинувачений  (підозрюваний):

     - коли без нього неможливо вирішити завдання слідчої дії (наприклад, неможливо з'ясувати, чи володіє він певними навичками, або забезпечити необхідну обстановку та умови проведення слідчої дії); дослідними діями перевіряються їхні показання або їхні показання перевіряються та оцінюються на місці події;

     - коли обвинувачений (підозрюваний) бере участь у дослідних діях (наприклад, коли перевіряються його професійні навички) або лише є присутнім у ході виконання таких дій іншими особами. Допустиме одночасне залучення декількох обвинувачених (підозрюваних), якщо їхні показання, що підлягають перевірці, не суперечать одне одному і відсутня небезпека їх змови на місці події. Завжди враховується те, як вилинуть результати відтворення обстановки та обставин події на позицію підозрюваного (обвинуваченого), тобто чи буде належний тактико-психологічний вплив;

     7) свідки (потерпілі): залучаються, коли виникає потреба перевірки їх показань; для надання допомоги слідчому в реконструкції обстановки та умов для виконання дослідних дій; вони можуть виконувати дослідні дії самостійно, але для перевірки отриманих результатів доцільно повторити досліди, залучивши статистів (спеціально залучених до слідчої дії нейтральних фізичних осіб). Із тактичних міркувань свідки, потерпілі та обвинувачені можуть бути залучені одночасно, якщо їхні показання за підданими перевірці обставинами не різняться між собою;

     8) спеціаліст (частіше за все фотограф, кінооператор, технік-зброяр, топограф, судовий медик, автотехнік, трасолог) зазвичай запрошується для точнішої  реконструкції місця проведення  відтворення обстановки та обставин  події; забезпечення найбільшої  точності проведення дослідних дій та оцінювання їхніх результатів, або ж у разі складностей із застосуванням науково-технічних засобів фіксації перебігу і результатів слідчого відтворення;

     9) прокурор - бере участь у здійсненні  нагляду за законністю проведення слідчої дії, будучи вправі проводити дослідні дії самостійно;

     10) працівники міліції - для охорони  місця проведення відтворення,  виставлення дорожніх знаків  або загороджувальних щитів тощо;

     11) представники громадськості - активісти,  громадські помічники слідчого, прокурора  [8]

     Законодавець  передбачає, що виконання відтворення  обстановки і обставин події допускається за умови, коли слідча дія не принижує гідності осіб, які беруть у ній  участь, і вона не є небезпечною  для їх здоров’я.

     Тактика відтворення обстановки і обставин події – це спеціальна процесуально – криміналістична форма реалізації окремої додаткової слідчої дії, яка провадиться з метою перевірки й уточнення результатів допиту учасника криміналістичної діяльності або даних, одержаних при провадженні огляду, інших слідчих дій, чи могли відбутися за певних умов ті або інші події в дійсності, з дотриманням законності, морально – етичних норм, використанням психологічного впливу, інформаційного обміну.

     Використовувані слідчим тактичні прийоми при  проведенні відтворення обстановки і обставин події мають відповідати певним вимогам.

     Комплексність таких вимог утворюють два  основних чинники – загально –організаційні (процесуальні) умови проведення слідчої  дії та криміналістичні:

     1)  проведення слідчої дії поетапно;

     2)  наближеність умов (часу, місця, пори року тощо);

     3)  автономність головного учасника криміналістичної діяльності (свідка, потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого);

     4)  використовувані тактичні прийоми не повинні суперечити морально-етичним, правовим нормам.

     5)  використовувані тактичні прийоми мають бути засновані на психолого-криміналістичному механізмі їх реалізації;

     6)  використовувані тактичні прийоми необхідно застосовувати з урахуванням конкретної ситуації;

     7)  використовувані тактичні прийоми мають бути спрямовані на підвищення ефективності слідчої ситуації.

     Однак кожний тактичний прийом, що застосовується слідчим при проведенні відтворення  обстановки і обставин події, має свої особливості. Наприклад, використання тактичного прийому „системи координат” при відтворенні обстановки і обставин подій передбачає таке. Учасник криміналістичної діяльності виконує, за пропозицією слідчого, в процесі відтворення обстановки і умов вчинення злочину на місці запис на папері про час, місце і спосіб споєння злочину, інші обставини. Потім він поміщає відповідну записку в контейнер і ховає його (у ґрунті на певній глибині тощо). У ході наступної аналогічної процесуально-самостійної слідчої дії використовуються однотипні тактичні прийоми з черговим учасником криміналістичної діяльності з вилученням попередньо прихованої записки і фіксацією цього в протоколі з дотриманням законності, морально-етичних норм. Застосування тактичного прийому „системи координат” є особливо результативним при виявленні трупів з ознаками насильницької смерті на відкритій місцевості (у полі, степу, парку тощо), коли відповідний злочин тривалий час залишається нерозкритим. За цих умов при огляді місця полії й трупа слідчий особисто в присутності понятих виконує запис на папері про місце, час, обставини зазначеної процесуальної дії. Цей документ підписують усі учасники огляду місця події, потім записку вкладають у контейнер і закопують у ґрунт на глибині до одного метра. Текст записки і координати її приховання в контейнері з відповідними вимірами (використовується компас і рулетка), точно зазначаються в протоколі огляду. Це потрібно зробити з таким розрахунком, щоб у разі оранки чи скопування ґрунту контейнер (із запискою) не був виявлений. Згодом, навіть через декілька років, коли особу підозрюваного буде встановлено і остання дасть згоду при відтворенні обстановки і обставин події показати, як саме вона відбувалася (убивство), є надзвичайно важливим як доказове значення, щоб указане нею місце вчинення злочину збігалося з місцем схованого контейнера із запискою. При цьому записку необхідно вилучити і додати до протоколу відтворення обстановки і обставин події. Використання тактичного прийому „послідовність” при відтворенні обстановки і обставин події має деякі інші особливості й передбачає відтворення слідчим на місці, по черзі з учасниками криміналістичної діяльності, у встановленому законом порядку, обстановки і умов, в яких ті чи інші події могли відбутися в дійсності; з фіксацією у протоколі виконаного системно, деталізовано (час, місце, спосіб споєння злочину, інші обставини), з використанням вербально вказаних даних у ході наступної, аналогічної слідчої дії. Сутність використання тактичного прийому „орієнтація у просторі” полягає у тому, щоб допомогти особі, учаснику криміналістичної діяльності, відновити в пам’яті, можливо, забуту частину раніше нею, сприйнятого, правильно його відтворити (завдяки навколишньому середовищу). Передбачається що відповідна особа добросовісно помилялася (забула події), але навмисно правду не приховала.

     Результати  використаних тактичних прийомів при  відтворенні обстановки і обставин події слідчий аналізує і оцінює як у процесі слідчої дії, так  і після її завершення.[9] 

     Сутність, сучасні можливості і тактика призначення  фоноскопічної експертизи.

     Під час розслідування кримінальних справ трапляються випадки, коли для вирішення певних питань потрібні наукові, технічні або спеціальні знання. Для цього слідчий має прав,о згідно з Кримінально-процесуальним кодексом України, призначати експертизу. Висновок експерта може бути доказом у кримінальній справі, але для особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду не є обов’язковим [3]

      Призначення експертизи – це право слідчого, крім випадків, коли вона є обов’язковою: (для встановлення причин смерті; для  встановлення тяжкості і характеру  тілесних ушкоджень; для визначення психічного стану підозрюваного  або обвинуваченого за наявності в справі даних, які викликають сумнів щодо його осудності; для встановлення статевої зрілості потерпілої в справах про злочини, передбачені ст. 155 Кримінального кодексу України)

     Будь-яка  людська діяльність при взаємодії  суб'єктів у матеріальному середовищі породжує звук. Людина живе у світі звуків, які несуть різноманітну інформацію про навколишнє середовище. Звук був і залишається одним із найбільш поширених каналів спілкування [7]

     Сприймаючи  звукове середовище органолептично, людина аналізує і моделює матеріальну обстановку на місці події, відтворює уявні образи "картини", тобто які об'єкти там є, як вони звучать, наприклад, скільки осіб бере участь у розмові, про що і як говорять. Життєвий досвід дає змогу розрізняти голоси людей, відрізняти їх один від одного (зрозуміло, при якісному запису звукових слідів). За забарвленням звуку можна судити, яке емоціональне навантаження несе мова: тривогу, радість, шаленство, захоплення та ін. Ми легко розрізняємо звуки металу, скла, дерева, кроків по цементній ггідіюзі, паркеті, килимі, іноді по звуку кроків упізнаємо ходу знайомої людини.

     Звукове середовище на місці події досить точно відображає характер злочинної  діяльності, вид засобів злочину  і спосіб його вчинення.

     До  нових видів спеціальних досліджень, які об'ектівізіруют і розширюють коло речовинних доказів у кримінальному судочинстві, відноситься криміналістична фоноскопія, що вивчає звукові сліди з метою ідентифікації та діагностики їх джерела, а також засобів фіксації звукових сигналів, записаних на магнітну відеоплівку чи інший носій інформації.

       Термін "фоноскопія" походить від грец. «phone» - звук і «skopeo» -дивлюся, запропонований польськими криміналістами.

     Об'єктами фоноскопічної експертизи служать  магнітні фонограми та технічні засоби, за допомогою яких записуються або відтворюються звукові сигнали певного суспільства.

     Важливим  моментом у підготовці матеріалів для  фоноскопі-чної експертизи є одержання  експериментальних зразків. Останні  являють собою фонограми, на яких має бути записана акустична інформація в аналогічних умовах з досліджуваною на тому ж звукозаписувальному пристрої. Якщо фонограма, яка досліджується, записана з телефонного тракту, то й зразки слід записувати з телефону, причому того ж самого. Зразки мають містити вільну мову (розповідь, діалог, полілог), в яку бажано включати фрази, слова, які є в фонограмі, що досліджується. Запис може бути здійснений у вигляді розмови по телефону двох осіб, інтерв'ювання особи, зразки мови якої треба відібрати, нарешті, зразки звукових слідів можуть бути зняті технічними засобами з дротових засобів зв'язку при відповідному процесуальному оформленні. Зрозуміло, у зразках не має бути нецензурщини, вони не повинні піддаватися будь-якій технічній обробці.

     Підготовлені  матеріали (досліджувані та експериментальні) слід упакувати окремо в металеві коробки, щоб захистити екрануючі фонограми від пошкодження і розмагнічений.

     Успіх фоноскопічної експертизи визначається якістю і кількістю зразків для порівняльного дослідження, наданих у розпорядження експерта слідчим і судом. З метою одержання якісних експериментальних зразків на фонограмі встановлюваного обличчя виявляють його індивідуальні лінгвістичні і фонетичні ознаки. При цьому матеріали, що подаються для порівняльного дослідження, повинні містити в першу чергу слова і фрази, у яких найбільше яскраво виявляються особливості вимови, патології чи мови інші відхилення від загальноприйнятих норм літературної мови. При цьому бажано встановити заздалегідь, за допомогою якої записуючої апаратури й у яких акустичних умовах вироблявся досліджуваний магнітофонний запис Високоякісні експериментальні зразки виходять при дотриманні наступних умов: мікрофон розташовують на відстані близько 0,5 метра від рота людини» вікна і двері приміщення, де робився запис, повинні бути щільно закриті, телефонні апарати відключені, усунуті й інші джерела можливих сторонніх шумів, на магнітній стрічці повинно бути записано, коли, ким і в чиїй присутності вироблявся добір порівняльного матеріалу. Для цього запрошують фахівця.

     Процес  одержання порівняльних зразків  здійснюється таким чином, щоб при  записі фонограми випробуваний був  змушений вимовляти ті ж самі фрази  і слова, що й у досліджуваному записі. При цьому необхідно дотримуватися тих же умов запису, використовувати ту ж (чи принаймні аналогічну) апаратуру, що використовувалася при записі досліджуваної фонограми.

     У разі необхідності з оригіналу можуть бути виконані копії і використовуватися  для більш детального ознайомлення і т.д. Це дозволяє зберегти якість запису[11]

     Якщо  експериментальні зразки одержати неможливо, як матеріал для порівняльного дослідження  можуть бути представлені вільні зразки — магнітні записи бесід, розмов, де особу, що перевіряється де ходом, змушують вимовляти визначені слова та вирази, такі записи можна робити, наприклад, при проведенні слідчих дій.

     Експерту  також необхідно повідомити, коли робився цей звукозапис, яке устаткування для цього використовувався і  який його технічний стан, вид електроживлення  при запису (електромережа, акумулятор, батарея), план приміщення з вказівкою місцезнаходження магнітофона, мікрофона й учасників запису.

     До  числа основних задач фоноскопічної  експертизи відносяться ідентифікація  людини по голосу, а також ототожнення  звуко- і відеозаписуючої апаратури.

     На вирішення діагностичної фоноскопічної експертизи ставляться питання:

     1) скільки осіб брало участь  у розмові на фонограмі; 

     2) чи є мова, представлена на  фонограмі, вільною чи її фрагменти  заучені, прочитані чи вільні;

     3) який дослівний зміст тексту: який зміст нерозбірливого запису на поданій фонограмі;

     4) які джерела і характер звуків, що супроводжують основного запису; яке було навколишнє оточення  в момент виготовлення фонограми  (характер приміщення, у якому  відбувався запис, запис на  відкритій місцевості і т.д.);

     5) чи є представлена фонограма  (відеофонограма) оригіналом (копією), а якщо копією, то якою (першою, другою і ін.).

     6) чи містить фонограма (відеофонограма) безупинний запис чи із зупинками  (магнітофона, відеомагнітофона, відеокамери);

     7) який тип магнітної стрічки, використовувався; чи використовувалася для запису нова чи та, що раніше вже мала запис стрічка;