Кримінально – правова характеристика терорестичного акту

Міністерство  внутрішніх справ України

Національна академія внутрішніх справ

Навчально –  науковий інститут заочного навчання

Закарпатське  відділення

Кафедра кримінального  права

 

 

 

Курсова робота

З навчальної дисципліни «Кримінальне право» на тему №3 «Кримінально – правова характеристика терорестичного акту»

 

 

 

 

                                      Виконав:  слухач  1 навчальної  групи 4 курсу

                                                         Ревта Віталій Юрійович

                                                         Залікова книжка № 1023 - БЗК

                                                         Домашня адреса:

                                                         м. Ужгород, вул. Декабристів, 35, кв. 12

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мукачево – 2013

З м і с т

 

Вступ…………………………………………………………………...............3

1. Особливості визначення понять тероризму і терористичного акту..........5          

2. Правова характеристика терористичного акту.........................................10

        3. Відповідальність за вчинення терористичних актів ……………….........14

4. Задачі…………………………………………………………………......... 17

Висновки……...……………………………………….....................................23

Список використаних джерел……………………………………..................25

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Тероризм в даний час становить реальну загрозу безпеці не тільки окремих держав, а й міжнародного співтовариства і є не тільки «внутрішнім», а й міжнародним злочином. Також відбулися в 2006р. масштабними змінами в законодавстві у сфері протидії тероризму

Об'єктом дослідження виступають: соціально-політичне (звичаєвого) зміст тероризму; кримінально-правове визначення терористичного акту; форми законодавчого протидії тероризму; практика застосування кримінального законодавства в сфері протидії тероризму.

Предметом дослідження є: кримінально-правові норми українського законодавства про відповідальність за терористичний акт і злочини, що сприяють терористичної діяльності; міжнародні правові акти, законодавство держав-учасників СНД і українське законодавство про тероризм;

Цілями дослідження є: обгрунтування соціальної обумовленості кримінально-правових норм про відповідальність за терористичний акт і злочини, що сприяють терористичної діяльності; юридичний аналіз їх ознак; вирішення спірних питань їх кваліфікації та розмежування; вдосконалення законодавчої конструкції складу терористичного акту і судово-слідчої практики з цієї категорії справ.

Завдання тематики курсової роботи

- Проаналізувати етимологію, правову природу тероризму, виділити основні риси та особливості цього явища, його тенденції, розкрити кримінально-правовий зміст терористичного акту, уточнити його визначення з урахуванням сформованої практики у справах даної категорії;

- Проаналізувати об'єктивні  і суб'єктивні ознаки терористичного акту, його кваліфікуючі ознаки;

- Обгрунтувати шляхи  вдосконалення кримінального законодавства   про відповідальність за терористичний  акт, дослідити можливості окремих  прийомів законодавчої техніки  при відмежуванні терористичного  акту від злочинів, що сприяють терористичної діяльності, позначити критерії їх відмежування;

Методологічною  основою роботи є діалектичний метод пізнання соціально-правових явищ; загальнонаукові методи пізнання (індукція, дедукція, аналіз, синтез, системно-структурний та ін), приватно-наукові (формально-логічний, логіко-юридичний, історико-правовий, порівняльно- правової). Використовувалися положення теорії кваліфікації злочинів, методи емпіричних і порівняльних досліджень при узагальненні та систематизації судової практики у справах про терориз Пленуму Верховного Суду України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ ТЕРОРИЗМУ І ТЕРОРИСТИЧНОГО АКТУ

 

Проаналізуємо, що на сьогодні розуміється під поняттям “тероризм”. Визначення поняття “тероризм” є  питанням проблемним, оскільки в наш час існує понад 100 визначень цього явища, однак жодне з них не підтримане міжнародною спільнотою як загальновизнане. В.Ємельянов та С. Гавриш зазначають, що тероризм розглядається сучасною наукою в трьох аспектах: як злочинне діяння; як терористичні групи (організації); як терористичні доктрини.

В.Ліпкан пропонує розглядати тероризм ще і як негативне соціально-правове  явище і не зводити його лише до вчинення вибухів і підпалів, а  ті дії, про які йдеться в диспозиції проекту охоплювати поняттям “терористичний акт”. Отож, яке з цих визначень брати за основу [3, ст. 150].

“Тероризм” від лат. terror – жах, страх. “Терор” – політика залякування, придушення політичного  супротивника насильницькими засобами.

Енциклопедичні словники, зокрема і юридичні, визначають поняття тероризму в міжнародному аспекті:

Тероризм міжнародний  – насильницькі акти, вчинені проти  окремих громадян чи об’єктів, у  тому числі тих, що перебувають під  захистом міжнародного права, вбивства голів іноземних держав та урядів (їхніх дипломатичних представників), підривання приміщень посольств і місій, представництв організацій, штаб-квартир міжнародних організацій, вибухи у громадських місцях, на вулицях, аеропортах, вокзалах та ін.

Тероризм міжнародний  – сукупність суспільно небезпечних у міжнародному масштабі діянь, що тягнуть за собою не виправдану загибель людей, порушують нормальну дипломатичну діяльність держав, їхніх представників і утруднюють здійснення міжнародних контактів і зустрічей, а також транспортних зв’язків між державами

Тероризм – злочинна діяльність, що виявляється в залякуванні  населення та органів влади з  метою досягнення злочинних намірів.

Науковці України, зокрема  В.Ємельянов визначає тероризм як загально небезпечні дії або загроза ними, що вчинюються публічно і посягають на суспільну безпеку та спрямовані на створення в соціальній сфері обстановки страху, непокою, пригніченості з метою прямого або непрямого впливу на прийняття будь-якого рішення чи відмови від нього в інтересах винних. З цієї кількості визначень виділимо ряд діянь, що, як зазначається, становлять тероризм як злочин:

а)  насильницькі акти проти певних категорій громадян;

б) вибухи і вся сукупність суспільно небезпечних у міжнародному масштабі діянь;

в) злочинна діяльність, що виявляється в залякуванні населення та органів влади;

г) організація, фінансування, підтримка, створення терористичних груп та ін.

Як видається, перелік  ознак, що становлять поняття тероризму, є багато і, напевно, цей перелік  не є вичерпним. То в чому ж таке явище як тероризм знаходить своє об’єктивне вираження. Вважаємо, що в конкретному своєму прояві – у терористичному акті, який полягає у вчиненні певних злочинних діянь, а саме – вибухів, підпалів та інших загально небезпечних дій, що реально можуть заподіяти чи заподіюють шкоду невизначеній кількості осіб і можуть спричинити чи спричиняють інші тяжкі наслідки, і так само погроза вчинення таких дій [4, ст. 114].

Тероризм і терористичний  акт як діяння близькі, але все  ж таки не тотожні. Різницю між  ними він вбачає ось в чому:

1. На відміну від  терористичного акту тероризм  може знаходити вираз не тільки  в насильницьких діях, але й  в погрозі здійснення таких  дій.

Проте під погрозою здійснення тероризму, виходячи з різноманіття його визначень, можна розуміти і  погрозу здійснювати злочинну діяльність, і погрозу створення, фінансування, і підтримки терористичних організацій тощо. Натомість погроза здійснення саме терористичного акту(певних злочинних дій – вибухів, підпалів та ін.) більш об’єктивно визначена і конкретизована за своїм змістом.

2. Насильницькі дії  та погроза ними при вчиненні  тероризму спрямовані на невизначену  кількість невинних жертв, тоді  як при вчиненні терористичного  акту жертва насильства суворо  персоніфікована. Зокрема, таке  твердження є правильним для ранніх стадій розвитку тероризму, однак сучасні терористи не завжди мають намір вбити конкретну персону – вони прагнуть шляхом насильства дестабілізувати, залякати суспільство і владу, вбиваючи пересічних громадян, тих, хто опинився поряд з об’єктом терористичного акту. Так останні найбільш серйозні і чисельні за жертвами насильницькі дії, спрямовані на невизначену кількість жертв, про що свідчить чіткий вибір об’єктів терористичних актів: вибухи в Токійському і Паризькому метро, вибухи посольств США в Кенії та Танзанії, вибухи в Москві і Міжнародному Торговельному Центрі в Америці [5, ст. 99].

3. Тероризм завжди вчинюється  загальнонебезпечним способом –  шляхом вибухів, підпалів, інших  загальнонебезпечних дій, а терористичний  акт – способом, небезпечним, як правило лише для конкретної особи, але не для оточуючих. З такою думкою важко погодитись. З оцінки кількості жертв від терористичних актів останніх років можна зробити висновок, що терористи, вчиняючи конкретний терористичний акт претендують на значний розголос, на резонанс у ЗМІ, який буде тим більшим, чим більша кількість жертв і потерпілих, коли створюється обстановка паніки і страху серед населення, і в цьому виявляється цинічна, злочинна суть теракту, в якому знаходить прояв таке складне явище, як тероризм. Терористичний акт і акт тероризму можуть збігатися за обсягом. Це відбувається тоді, коли терористичний акт стосовно до конкретної особи вчиняється загальнонебезпечним способом і поняття “терористичний акт” і “тероризм” у своїй сукупності є більш загальне поняття – “тероризм у широкому розумінні”.

З цієї позиції доречно  висловити думку про те, що більш  доцільно було б закріпити в новому Кримінальному законодавстві України  відповідальність за такий конкретний прояв тероризму, як учинення терористичного акту, а саме вчинення вибухів, підпалів чи інших дій, що створювали небезпеку загибелі людей або заподіяння значної майнової шкоди чи інших тяжких наслідків, якщо такі дії були вчинені з метою порушення громадської безпеки, залякування населення або впливу на прийняття або утримання від прийняття рішень органами державної влади чи місцевого самоврядування в інтересах винних, а також погроза вчинення зазначених дій з тією самою метою (терористичний акт).

Криміналізація такого небезпечного діяння, як тероризм, і встановлення відповідальності за форми його прояву – чи то терористичний акт, терористична діяльність, створення терористичної організації чи групи, фінансування чи інша підтримка терористичної діяльності – є значним кроком на шляху боротьби з однією із найсерйозніших загроз миру і спокою людства.

Поряд з криміналізацією  тероризму, і з цим погоджуються всі науковці, що вивчають цю проблему, має бути прийнятий пакет нормативно-правових актів, які б визначали правові  та організаційні положення боротьби з тероризмом, порядок функціонування державних органів у боротьбі з проявами терористичної діяльності. З цього приводу варто звернути увагу на міжнародний досвід законодавчого закріплення боротьби з тероризмом [6, ст. 230].

 В Ізраїлі, США,  в Україні ряді інших країн, що зіткнулися з цією проблемою, прийняті базові закони про антитерористичну діяльність, які визначають основні принципи боротьби з тероризмом, суб’єктів боротьби з цим злочином та їхні функції і компетенцію, порядок проведення антитерористичних операцій, а також визначають перелік терористичних організацій світу для здійснення міграційного контролю за іноземцями, які є членами терористичних організацій чи їхнім представниками.

Україна не може бути осторонь такої важливої проблеми, і прийняття найближчим часом нового Кримінального Кодексу з чітко визначеним понятійним апаратом є ефективним кроком на шляху боротьби з тероризмом [7, ст. 541].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕРОРИСТИЧНОГО АКТУ

 

Тероризм - суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або інших посягань на життя чи здоров’я ні в чому не винних людей або погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей.

Терористичний акт - злочинне діяння у формі застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу та інших  дій, відповідальність за вчинення яких передбачена статтею 258 Кримінального  кодексу України.

У разі, коли терористична діяльність супроводжується вчиненням злочинів, передбачених статтями 112, 147, 258 - 260, 443, 444, а також іншими статтями Кримінального кодексу України, відповідальність за їх вчинення настає відповідно до Кримінального кодексу України [1].

Технологічний терористичні акти - злочини, що вчиняються з терористичною  метою із застосуванням ядерної, хімічної, бактеріологічної (біологічної) та іншої зброї або її компонентів, інших шкідливих для здоров’я людей речовин, засобів електромагнітної дії, комп’ютерних систем та комунікаційних мереж, включаючи захоплення, виведення з ладу і руйнування потенційно небезпечних об’єктів, які прямо чи опосередковано створили або загрожують виникненням загрози надзвичайної ситуації внаслідок цих дій, та становлять небезпеку для персоналу, населення та довкілля; створюють умови для аварій і катастроф техногенного характеру;