Бандитизм

Автор: Пользователь скрыл имя, 11 Января 2011 в 00:17, курсовая работа

Описание работы

Метою роботи є аналіз поточного становища щодо кримінально-правового розуміння та регулювання відповідальності за бандитизм в Україні, його кримінологічного змісту задля приведення цих положень у відповідність до об’єктивних реалій сьогодення, а також удосконалення вже існуючих та розроблення нових, сучасних підходів до вирішення питань протидії та боротьби з бандитизмом задля його локалізації, нейтралізації та ліквідації у державі. Відповідно до мети дослідження були поставлені такі завдання:
- розглянути бандитизм як злочин проти громадської безпеки;
- з’ясувати об’єктивні і суб’єктивні ознаки бандитизму, дослідити та визначити сучасний рівень, динаміку, географію бандитизму в Україні;
- дослідити та визначити питання розмежування бандитизму з суміжними складами злочину;
- проаналізувати та провести аналіз судової практики про бандитизм.

Содержание

ВСТУП……………………………………………………………………………3
1. Бандитизм як злочин проти громадської безпеки………………………….6
2. Юридичний аналіз злочину………………………………………………….13
3. Питання розмежування бандитизму з суміжними складами злочину…….22
4. Аналіз судової практики про бандитизм…………………………………….27
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….33
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………37

Работа содержит 1 файл

Бандитизм.doc

— 159.50 Кб (Скачать)

    3гідно  висновку судово-балістичної експертизи  К»40 від 19.01.1999 р. обріз від мисливської  рушниці серії ЕК Хе453773 е вогнепальною зброєю і придатним для стрільби. Протягом червня-серпня Альохін Р.А. з метою привласнення грошових коштів організував злочинну групу, яка повинна була здійснити розбійничий напад із застосуванням газової зброї і деревинної палиці на касира і охоронця, які доставляли грошові кошти у пункт обміну валюти АКАП Банку "Україна", що знаходився у Палаці культури " 3алізничник " по вул. Леніна, 6 у м. Дніпропетровськ. До 14 серпня 1998 р., до часу вчинення нападу, у групу увійшли і їм були відведені ролі у вчиненні злочину: Альохін Р.М. - організатор і виконавець нападу. А також зберігач зброї; Гречка С.В. надав транспортний засіб для прибуття до місця нападу і від`їзду злочинної групи з місця злочину, як в період підготовки, так і в день вчинення злочину; Целуйко С.Ф. — попереджав виконавців нападу про наближення інкасаторського автомобіля до будинку Палацу культури " 3алізничник "; Максимчук А.М. - виконавці нападу по привласненню грошових коштів.

    Два місяці члени групи готувались до нападу, репетируючи підхід до Палацу, вивчаючи обстановку та графік руху інкасаторської машини, шлях руху касира і охоронця від машини до обмінного пункту, шляхи відходу, дії кожного при нападі.

    14 серпня 1998 р. у 8 годин 45 хвилин  злочинна група на автомобілі  під управлінням Гречка С.В. під'їхала до будинку Х»56 по Карла Маркса, магазин "Лотос", де всі вийшли, а Гречка С.В. поїхав в обумовлене місце біля будинку 5А по вул. Серова - Набережна, куди вся група повинна була прибути після нападу на касира і охоронця. Учасники нападу зайняли свої місця за планом: Целуйко С.Ф. біля будинку № 5 по вул. Леніна, Алехін Р.А. і встановлена слідством особа - навпроти будинку № 9 по вул. Леніна, а Максимчук О М. у 30 метрах від Целуйко С.Ф. на території книжкового ринку. Алехін Р.А. переміщався між Целуйко С.Ф. і Максимчуком С.М., якому нараз запропонував взяти у нього обріз рушниці, який він приніс на місце нападу, не узго-джуючи це з іншими учасниками злочинної групи. Цей обріз Максимчук О.М. сховав під піджак. У Альохіна був газовий пістолет, перероблений під стрілянину саморобними металевими кулями. Про переробку газового пістолета під стрілянину металевими кулями інші учасники нападу не знали.

    Коли  близько 9 години інкасаторський автомобіль з касиром і охоронцем АК АП Банку "Україна" повернув з пр. Карла Маркса на вул. Леніна, направляючись до обмінного пункту у будинку Палацу культури по вул. Леніна, 6, - Целуйко С.Ф., діючи згідно з іншими учасниками нападу, маючи умисел на вчинення розбійного нападу з метою привласнення грошовими коштами АК АПБ "Україна" в особливо великих розмірах, подав знак про наближення автомобіля Максимчуку О.М., після чого, виконавши свою роль, рушив до місця стоянки автомобіля під управлінням Гречка С.В.

    Коли  касир АК АПБ "Україна" Токарева Н.С. і міліціонерохоронець Пуша Є.Г, що ніс дві інкасаторські сумки з грішми у холі будинку ПК "3алізничник", опинились спереду Альохіна Р.А., той, маючи умисел на вчинення розбійного нападу з метою привласнення грошовими коштами АК АПБ "Україна" в особливо великих без мети позбавлення життя напав на них. 3 цією метою Альохін Р.А. зробив із газового пістолета, переробленого під стрілянину металевими кулями, три постріли у спину Пуша Є.І., що був у формі працівника міліції, тим самим позбавивши його можливості протидіяти нападу. Після чого встановлена слідством особа завдала удару деревиною палицею по голові Пуша Є.І., а Максимчук О.М. звалив з ніг Токареву Н.С., пхнувши її руками. Після цього Максимчук О.М. і встановлена слідством особа схопили інкасаторські сумки з грішми і разом з Альохіним Р.А. рушили до запасного виходу з палацу. При цьому Альохін Р.А. згадав, що при стрілянині із пістолета упустив папку і запропонував Максимчуку О.М. повернутися за нею. Йдучи за папкою, Альохін Р.А. побачив, що працівник міліції Пуша Є.І. витягае із кобури табельну зброю, і він, виходячи за межі домовленості з іншими учасниками злочинної групи, навмисно, з метою позбавити Пуши Є.І. життя, для утримання грошових коштів, добутих у ході розбійного нападу, посягнув на життя працівника правоохоронних органів у зв”язку з виконанням ним службових обов'язків і із газового пістолета, переробленого для стрілянини металевими кулями, з близької відстані зробив прицільний постріл йому у груди.

    Після цього пострілу зробленого Алехіним Р.А., у Пуша Є.І., Максимчук О.М., підібравши папку, маючи умисел на крадіжку вогнепальної зброї з боєприпасами і виходячи за межі домовленості злочинної групи, забрав з руки Пуша Є.І. його табельну зброю - пістолет ПМ-ТГ Г26308 з обоймою, в якій було 8 патронів. На виході із Палацу їм зустрівся Кожушко С.Н., який займався своєю роботою. 3 метою запобігання протидії їм з боку Кожушка С.Н., Максимчук О.М. невстановленим предметом наніс Кожушку С.Н. не менш ніж 4 удари по голові, від яких Кожушко С.Н. впав і знепритомнів. Вийшовши через запасний вихід, Альохін Р.А., Максимчук О.М. і встановлена слідством особа через двори пройшли до автомобіля під управлінням Гречка С.В., сіли в нього і, не дочекавшись учасника нападу Целуйко С.Ф., поїхали до місця проживання Максимчука О.М. на турбазу в с. Любимівка Дніпропетровського району області.

    У дорозі Максимчук О.М. за вимогою  Алехіна Р.А. повернув тому обріз  рушниці 16 калібру і заодно незаконно  і безкоштовно збув йому викрадений у міліціонера-охоронця Пуши Є.І. пістолет ПМ-ТГ № 6308 з 8 патронами до нього. Надалі Альохін Р.А. збув цей пістолет невстановленій особі.

    Пуше  Є.1. внаслідок пострілів у спину  і удару деревинною палицею по голові були заподіяні наступні тілесні  ушкодження: рана волосяної частини  голови у потиличній ділянці праворуч з крововиливами у покриви м'яких тканин голови в цих місцях, вогнепальна рана спини по лопатковій лінії, дві вогнепальні рани у дільниці спини, канали яких закінчуються у кісткових структурах хребетного стовпа, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості. В результаті пострілу Пуше Є.1. у груди йому була нанесена вогнепальна рана передньої поверхні грудей, що переходить у раневий канал через тіло грудини, серце, діафрагму, з наступною тампонадою серця, що закінчилось смертю Пуши Є.1.

    Вирок суду був таким:

    Визнати Целуйко С.Ф. і Гречка С.В. винними  у скоєнні злочину, передбаченого  ст. 86-1 КК України, і призначити їм покарання, із застосуванням ст.44 КК, у вигляді  позбавлення волі строком на вісім  років з конфіскацією всього майна, що особисто належить йому. Покарання відбувати в ВТК підсиленого режиму. Строк відбуття покарання рахувати з 24 серпня 1998 р.

    Максимчука  О.М. визнати винним за ст.69 КК, ст.86-1, 222 ч.1 і ст.223 ч.2 КК України і призначити покарання:

    - за ст. 69 КК 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

    - за ст. 222 ч. 1 КК чотири роки  позбавлення волі;

    - за ст.223 ч.2 КК шість років позбавлення  волі.

    На  підставі ст.42 КК за сукупністю злочинів Максимчуку О.М. призначити покарання, використовуючи принцип часткового складення призначених покарань, у вигляді позбавлення волі строком на десять років шість місяців з конфіскацією всього його особистого майна. Покарання відбувати в ВТК підсиленого режиму. Строк відбуття покарання рахувати з 25 вересня 2000 р.

    Альохіна  С.А. визнати винним за ст.69, ст.86-1, ст.222 ч.1, 190-1 КК України і призначити покарання:

    - за ст. 69 КК одинадцять років  позбавлення волі з конфіскацією  всього особистого майна; 

    - за ст.86-1 КК в 11 років позбавлення  волі з конфіскацією всього особистого майна;

    - за ст. 222 ч. 1 КК в шість років  позбавлення волі;

    - за ст. 190-1 КК в 13 років позбавлення  волі.

    3а  принципом часткового складення  призначених покарань, усього 14 років  позбавлення волі з конфіскацію  всього особистого майна. Покарання відбувати в ВТК підсиленого режиму. Строк відбуття покарання рахувати з 17 вересня 1999 р.

    Крім  того, стягнути з групи на користь  АК АПБ "Україна" 139 525 грн., а з  Альохіна Р.А. - на користь Пуши Н.М. в  рахунок відшкодування моральної  шкоди, заподіяної гибеллю чоловіка, 100000 грн. 1 1500 грн. на похорон.

    Вирок було винесено 25 вересня 2000 р.

    3а  новим КК покарання Альохіну  Р.А. виглядало б так: 

    - за ст. 257 - 11 років; 

    - за ст. 348 (вбивство працівника  правоохоронного органу) - 15 років  або довічне позбавлення волі;

    - за ст. 263 ч. 1 (носіння, зберігання  вогнепальної зброї) - 3-5 років; 

    - за ст. 185-4 (крадіжка майна в  особливо великих розмірах) - 5-8 років. 

    3агальний  строк вийшов би значно більшим  за рахунок більш жорсткого  покарання за вбивство міліціонера.  
 

   ВИСНОВКИ

    Таким чином, бандою необхідно визнавати  озброєну організовану групу або  злочинну організацію, яка попередньо створена з метою вчинення кількох  нападів на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб або  одного такого нападу, який потребує ретельної, довготривалої підготовки.

    Основним  безпосереднім об'єктом бандитизму є громадська безпека в частині  захищеності суспільства в цілому та окремих його складових (фізичних та юридичних осіб, громадських організацій, державних органів тощо) від злочинної  діяльності, пов'язаної зі створенням та функціонуванням особливого злочинного угруповання — озброєної банди.

    Обов'язковими ознаками банди є:

    1) кількісна ознака — наявність  у ній кількох (трьох і більше) суб'єктів злочину;

    2) стійкість;

    3) озброєність;

    4) загальна мета учасників угруповання — вчинення нападів на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб;

    5) спосіб вчинення злочину —  напад на підприємства, установи, організації чи на окремих  осіб.

    Об'єктивна  сторона бандитизму може виразитися в трьох формах:

    1) організація озброєної банди  для нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих  осіб;

    2) участь у такій банді;

    3) участь у вчинюваному бандою  нападі.

    Суб'єкт  бандитизму — загальний. Це означає, що бандитизм у будь-якій його формі може вчинити фізична осудна особа, якій до вчинення злочину виповнилося 14 років.

    З суб'єктивної сторони бандитизм  передбачає умисну вину, вид умислу — прямий. Зміст умислу включає :

    а) усвідомлення тих обставин, які відповідають обов'язковим ознакам банди;

    б) усвідомлення (усвідомлення та передбачення) тих обставин, які відповідають специфічним  ознакам конкретної форми бандитизму;

    в) бажання вчинити те діяння та (або) досягти того наслідку, які передбачені  в межах окремої форми бандитизму.

    Бандитизм, як правило, зв'язаний з вчиненням інших злочинів. Їх вчинення може мати місце при організації (створенні) банди, поєднуватися з участю у цьому злочинному угрупованні, а також бути конкретним проявом вчинюваних бандою нападів. Теорія кримінального права та правозастосовча практика виробили окремі підходи до кваліфікації злочинів, зв'язаних з організацією та діяльністю банди. Ці підходи, зокрема, передбачають:

    а) якщо організація (створення) банди  чи участь у ній супроводжувалися вчиненням діяння, яке у поєднанні з відповідними обставинами утворює склад іншого злочину, таке діяння підлягає окремій кваліфікації;

    б) якщо напад, який готує та вчиняє банда, у поєднанні з іншими обставинами  утворює склад іншого злочину, який відповідно до закону карається так  само як бандитизм або більш суворо, такий напад повинен отримувати самостійну кваліфікацію;

    в) оскільки юридичний склад бандитизму не охоплює заподіяння смерті людині, окремої кваліфікації потребує вчинений бандою напад, який поєднується з  настанням такого наслідку;

    г) в інших випадках напад, який готує  та вчиняє банда, охоплюється складом  бандитизму і окремої кваліфікації не потребує. 

     Отже, бандитизм своєю теоретичною  не розробленістю, відсутністю слідчо-судової  практики, кваліфікації за вчинення даного злочину, стосується багатьох дискусійних питань, оскільки діяння, які ст. 257 КК криміналізує, багатогранні і вони вимагають ретельного вивчення, причому, в найкоротший термін, адже злочинність має властивість поширюватись та еволюціонувати, що потребує вчасної й ефективної протидії з боку суспільства та держави[17] .

Информация о работе Бандитизм