Міжнародна стандартизація

 

 

2.2. Норми Державної системи стандартизації Росії

 

ГСС Росії допускає такі варіанти правил застосування міжнародних і регіональних стандартів:

 

• Ð¿Ñ€Ð¸Ð¹Ð½ÑÑ‚тя автентичного тексту міжнародного (регіонального) стандарту як державного російського нормативного документа (ГОСТ Р) без будь-яких доповнень і змін (метод обкладинки). Позначається такий стандарт так, як це прийнято для вітчизняного стандарту;

• Ð¿Ñ€Ð¸Ð¹Ð½ÑÑ‚тя автентичного тексту міжнародного (регіонального) стандарту, але з доповненнями, що відображають особливості російських вимог до об'єкта стандартизації.

 

При позначенні такого нормативного документа до шифру вітчизняного стандарту додається номер відповідного міжнародного (регіонального).

 

Міжнародні, регіональні стандарти, документи ЄЕК ООН та інших міжнародних, регіональних організацій та національні стандарти інших країн можуть застосовуватися в якості стандартів галузей, стандартів підприємств і стандартів науково-технічних, інженерних товариств та інших громадських об'єднань до їх прийняття в якості державних стандартів Російської Федерації.

 

Можливі й інші варіанти: використання (запозичення) окремих положень (норм) міжнародного стандарту і введення їх в російський нормативний документ. Це цілком припустимо правилами ГСС РФ, але в подібних випадках міжнародний (регіональний) стандарт розглядається лише як джерело інформації, яка обліковується при створенні вітчизняного стандарту. Останній не вважається формою прийняття міжнародного (регіонального) стандарту. Подібне тлумачення можна застосувати і до ГОСТ Р, який містить посилання на міжнародний (регіональний) стандарт.

 

 

3. Міжнародні організації по стандартизації

 

3.1. Міжнародна організація стандартизації (ISO)

 

Міжнародна організація ISO розпочала функціонувати 23 лютого 1947 як добровільна, неурядова організація. Вона була заснована на основі досягнутого на нараді в Лондоні в 1946 р. угоди між представниками 25-ти індустріально розвинених країн про створення організації, яка має повноваження координувати на міжнародному рівні розробку різних промислових стандартів і здійснювати процедуру прийняття їх як міжнародних стандартів.

 

 

3.2. International Electrotechnical Commission (Міжнародна електротехнічна комісія)

 

Організація IEC (МЕК), утворена в 1906 р., є добровільною неурядовою організацією. Її діяльність в основному пов'язана зі стандартизацією фізичних характеристик електротехнічного та електронного обладнання. Основна увага IEC приділяє таким питанням, як, наприклад, електровимірювання, тестування, утилізація, безпека електротехнічного і електронного обладнання. Членами IEC є національні організації (комітети) стандартизації технологій у відповідних галузях, що представляють інтереси своїх країн в справі міжнародної стандартизації

 

Мова оригіналу стандартів МЕК - англійська.

 

 

3.3. International Telecommunication Union (Міжнародний Союз Електрозв'язку)

 

ITU - міжнародна міжурядова організація в області стандартизації електрозв'язку. Організація об'єднує більше 500 урядових і неурядових організацій. До її складу входять телефонні, телекомунікаційні та поштові міністерства, відомства та агентства різних країн, а також організації-постачальники обладнання для забезпечення телекомунікаційного сервісу. Основне завдання ITU полягає в координації розробки гармонізованих на міжнародному рівні правил і рекомендацій, призначених для побудови та використання глобальних телемереж та їх сервісів. У 1947 р. ITU отримала статус спеціалізованого агентства Організації Об'єднаних Націй (ООН).

 

 

4. Міжнародні організації, що беруть участь в роботах по стандартизації

 

4.1. Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО)

 

Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО) заснована в 1945 р. як міжурядова спеціалізована організація ООН.

 

4.2. Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН)

 

Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН) - орган Економічної і соціальної ради ООН (ЕКОСОР), створена в 1947 р.

 

4.3. Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ)

 

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) створена в 1948 р. з ініціативи Економічної і соціальної ради ООН і є спеціалізованою установою ООН. Мета ВООЗ, яка визначена її Статутом, - досягнення всіма народами можливо вищого рівня здоров'я (здоров'я трактується як сукупність повного фізичного, душевного і соціального добробуту). Членами ВООЗ складаються більше 180 держав, у тому числі і Росія. ВООЗ має консультативний статус в ISO і бере участь в роботі більш ніж 40 технічних комітетів.

 

 

4.4. Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ)

 

Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) - це міжурядова організація, заснована під егідою ООН для розвитку співпраці в області мирного використання атомної енергії. Працює з 1957 р., штаб-квартира - у Відні; 146 членів, в тому числі Росія. Офіційні мови МАГАТЕ - англійська, російська, французька, іспанська, китайська; робітники - англійська, російська, французька, іспанська.

 

4.5. Всесвітня торгова організація (ВТО)

 

Всесвітня торгова організація (ВТО) утворена в 1995 р. на базі генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАTТ)

 

4.6. Міжнародна організація споживчих спілок (МОПС)

 

Міжнародна організація споживчих спілок (МОПС) веде велику роботу, пов'язану із забезпеченням якості продукції і в першу чергу товарів широкого споживання. Створений в 1960 р. - членами МОПС є понад 160 споживчих асоціацій з різних країн.

 

4.7. Міжнародна організація мір і ваг (МОМВ)

 

Міжнародна організація мір і ваг (МОМВ) заснована в 1875 р. з метою уніфікації застосовуваних у різних країнах систем одиниць вимірювання, встановлення однаковості еталонів довжини і маси. В даний час МОМВ крім одиниць довжини і маси займається системами одиниць часу і частоти, а також електричними, фотометричними, стабілізований лазерними, гравітаційними, термометричні радіометричними вимірами.

 

4.8. Міжнародна організація законодавчої метрології (МОЗМ)

 

Міжнародна організація законодавчої метрології (МОЗМ) - міжурядова міжнародна організації, що має на меті міжнародне узгодження діяльності державних метрологічних служб або інших національних установ, спрямоване на забезпечення порівнянності, правильності і точності результатів вимірювань в країнах - членах МОЗМ. Організація створена в 1955 р. на основі Конвенції, ратифікованої законодавчими органами країн-учасниць. ^[1]

 

 

4.9. Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО)

 

Міжнародна організація цивільної авіації, або ІКАО, є спеціалізованою установою Організації Об'єднаних Націй, повноваження якого передбачають забезпечення безпечного, ефективного і впорядкованого розвитку міжнародної цивільної авіації. ІКАО розробляє такі типи Стандартів та інших положень:

 

• Ð¡Ñ‚андарти і Рекомендована практика, які називаються SARPS (якщо мається на увазі і те і інше);

• ÐŸÑ€Ð°Ð²Ð¸Ð»Ð° аеронавігаційного обслуговування (PANS);

• Ð”одаткові регіональні правила (SUPPs);

• Ñ€Ñ–зного роду інструктивний матеріал.

 

 

4.10. Міжнародний консультативний комітет по стандартизації систем космічних даних ( CCSDS)

 

Міжнародний консультативний комітет по стандартизації систем космічних даних був утворений в 1982 році найбільшими космічними агентствами світу, служить форумом для обговорення загальних проблем в галузі розвитку та експлуатації космічних інформаційних систем. В даний час він складається з 11 членів агентств, 28 агентств-спостерігачів, і понад 140 промислових партнерів.

 

Стандартізуемих об'єкти:

 

• Ð´Ñ–апазони радіочастот, функції та структури лінії "Земля-борт";

• Ð¿Ð°Ñ€Ð°Ð¼ÐµÑ‚ри приймальних і передавальних пристроїв;

• ÑÑ‚андартні блоки форматованих даних;

• Ð¿Ñ€Ð¾Ñ†ÐµÐ´ÑƒÑ€Ð¸ командних радіоліній;

• Ð¾Ð±Ñ€Ð¾Ð±ÐºÐ° і стиснення даних;

• Ñ–нтерфейси і протоколи обміну даними різних рівнів;

• Ð»Ð¾Ð³Ñ–ка прийняття рішень і т.д.

 

 

5. Регіональні організації

 

5.1. Міждержавна рада СНД (МДР / EASC)