Технологічна карта по влаштуванню пластового дренажу підземного переходу

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет  водного господарства та природокористування Кафедра водогосподарського, промислового та цивільного будівництва                     КУРСОВА РОБОТА з дисципліни   „Технологія зведення будівель і споруд” на тему: „ Технологічна карта по влаштуванню пластового дренажу підземного переходу ” Шифр 4.8.7.                                                                                                            Виконав:                                                                                        студент  V к., ФБА                                                                                    групи  ПЦБ – 51                                                                                   Пахольчук І.Ю.                                                                        Прийняв:                                                                                    Доманський Г.В.           Рівне – 2011

ЗМІСТ

 

        РОЗДІЛ I .   Область застосування та технологічні вимоги.             3

1. Область застосування.                                                                        3
1. Харектеристика конструктивних елементів та їх частин.         3
2. Склад основних видів робіт.                                                         4
3. Характеристика умов.                                                                     4
4. Прив’язка техкарти до конкретних умов.                                     5

        РОЗДІЛ   II.                                                                                             6

2.   Технологія і організація  будівельного процесу.                              6

1. Вказівки що до підготовки об’єкта.                                               6
2. Роботи, що повинні бути виконані до початку основних робіт  9
3. План та розріз тієї частини споруди, де будуть виконуватись   роботи                                                                                             11
4. Методи та послідовність виконання робіт                                  13
5. Калькуляція трудових витрат і заробітних плат                         15
6. Календарний план проведення робіт та графік руху трудових ресурсів.                                                                                         16
7. Розбивка споруди на захватки і яруса.                                       17
8. Контроль якості при виконанні робіт.                                        17
9. Допустимі відхилення і способи контролю.                            18
10. Рішення щодо охорони праці.                                                     19
11. Заходи охорони навколишнього середовища.                           19

2.12.     Техніко-економічні показники                                                20

2.13.     Матеріально-технічні ресурси                                                 21

2.13.1 Потреба в машинах.                                                                    21

2.13.2 Потреба в експлуатації машин.                                                 21

2.13.3 Потреба в матеріалах                                                                   22

2.14. Додатки                                                                                           23

2.14.1 Технічні характеристики механізмів                                         23       2.14.2 Література                                                                                      24

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ  I

Область застосування та технологічні вимоги

1. Область застосування

     Технологічна карта розроблена на пластовий дренаж підземного переходу і рекомендується для застосування в мінеральних грунтах I-II групи, в якості дрен використовуються керамічні труби діаметром 150 мм з захисним фільтруючим покриттям ЗМФ з нетканого полотна.

 

1. Харектеристика конструктивних елементів та їх частин.

 

     Пластовий дренаж використовується для захисту підземних частин будівель і споруд, що зводяться на глинистих і суглинистих грунтах . Він виконується у виді так званої фільтруючої постілі , котру вкладають в основі споруди,що захищається (в даному випадку підземного переходу), безпосередньо на водоносний грунт. Даний вид дренажу повністю захищає споруду не тільки від підтоплення грунтовими водами , але і від зволоження капілярною вологою.

     Цей тип дренажу призначений  для  збирання і відведення  води , що підходить безпосередньо  до фундаментів будівель і  споруд. Він обмежує підйом рівня  води вище лінії розташування  дренажних труб. Дрени з фільтруючою  відсипкою вкладають по периметру майбутньої будівлі чи споруди а також з зовнішньої сторони фундамента на відстані не менше 0,7 м від площини стіни, і занурюють нижче підошви фундаментів. Глибина закладання дренажу по відношенню до підлоги підземного переходу складає 0,5-1,0 м. В даному випадку глибина згідно завдання становить 4,8 м від рівня поверхні землі.

     Для формування дренажних  ліній використовуються дрени у вигляді керамічних труб діаметром від 150 мм із отворами на поверхні, дрени з’єднуються між собою муфтами, трійниками, відводами та іншими фасонними виробами.

                   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.1. Водозбірні отвори в дренажних трубах

а –приймання води через стик в керамічних трубах; б- отвори в керамічних трубах; 1- труба;

2- водозбірні отвори; 3- просмоленная пакля; 4- асфальтовая мастика .

 

     Під керамічні дренажні  труби виконуємо ущільнену щебеневу  підготовку фракцією 5-8 мм і товщиною 100 мм.

     Основна задача дренажної  системи – забезпечення пониження  грунтових вод, а також запобігання  їх підйому, в неї збирається  і видаляється відфільтрована  грунтова вода.

     Завдяки гофрованій  поверхні, труби володіють достатньою  жорсткістю і при невеликій  товщині стінок витримують великі  навантаження.

     Велика кількість  дрібних отворів   в дренах  сприяє ефективному збору поступаючої  до них води і її відводу  в водозбірні колодязі, або відведення  в понижені місця.

     Для запобігання залипанню  і забиванню отворів піском  і грунтом, дренажні труби мають  оболонки з фільтруючого матеріалу.  Найчастіше застосовують фільтри  з геотекстиля і натурального  кокосового волокна.

 

 

2. Склад основних видів робіт.

 

1. Розробка приямків  екскаватором “драглай” або “зворотня лопата” з ковшем місткістю 0,4 м3, група грунту  2.
2. Ущільнення грунту в траншеях щебенем.
3. Влаштування  дренажу екскаватором –дреноукладчиком потужністю 40 кВт  із керамічних труб , більше 10 см.
4. Монтаж всмоктуючого коллектора.
5. Засипка дренажних труб щебенем з ущільненням.
6. Зворотня засипка виємок.

 

 

 

3. Характеристика умов

 

     Ділянка відведена під будівництво підземного переходу знаходиться в м.Рівне по вул.Соборна , в центральній частині міста. Для відведення грунтових вод, було прийняте рішення запроектувати пластовий дренаж з розмірами в плані :

                                довжина А=72м

                                ширина  В=36м

                                глибина  Н=4,8м

     Група грунту  II

     Оскільки роботи ведуться  на вулиці з пожвавленим рухом,  було прийняте рішення заборонити  в’їзд цивільного транспорту ( крім громадського ) на даній вулиці.

     Грунтові води залягають  на глибині 4,6м.

 

 

 

 

4. Прив’язка техкарти до конкретних умов

    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.1.1 Схема прив’язки підземного переходу.

 

1. Підземний перехід що будується
2. Існуючі будівлі
3. Існуюча дорога

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ   II

2. Технологія і організація будівельного процесу.

 

2.1. Вказівки що до  підготовки об’єкта.

 

До  початку виконання основних будівельно-монтажних  процесів при зведенні будинків і споруд мають бути виконані підготовчі роботи. Склад підготовчих робіт залежить від виду споруд, місцевих умов будівельного майданчика, його розташування щодо оточуючого середовища; він забезпечує як техніко-економічну ефективність наступного виконання основних будівельно-монтажних процесів, так і дотримання вимог безпеки праці та охорони навколишнього середовища.

Підготовчі  роботи розподіляють на дві групи: поза майданчикові і внутрішньо майданчикові.

До позамайданчикових робіт належать процеси будівництва зовнішніх під’їзних доріг до будівельного майданчика, мереж і споруд із забезпечення енергією, водою, зв’язком, спорудження за потреби виробничої бази будівельних організацій.

До внутрішньомайданчикових робіт, комплекс яких ще визначають як підготовку майданчика, належать процеси: створення геодезичної розбивної основи будівлі; огороджування будівельного майданчика; звільнення території від дерев, корчів, валунів; знесення будинків і споруд, які не можна використати під час виконання основних робіт; забезпечення стоків поверхневих та ґрунтових вод; осушення заболочених ділянок; улаштування тимчасових будівель, доріг, інженерних мереж; створення майданчиків для складування вантажів та укрупнення будівельних конструкцій; улаштування тимчасового освітлення. Обсяги робіт з підготовки майданчика визначаються в проекті виконання робіт.

Створення геодезичної розбивної  основи. Геодезична розбивна основа служить для планового і висотного прив'язування на місцевості проекту будинків і споруд та для геодезичного забезпечення на весь період будівництва.

Геодезичну  розбивну основу виконують у вигляді  сітки квадратів розмірами 50, 100, 200 м, осі якої є прямокутними координатами, що визначають положення будинку  або споруди на місцевості. Для  окремих будівель геодезичною розбивною основою можуть бути червоні лінії.

Для винесення  будівельної сітки на місцевість використовують існуючу державну геодезичну (тріангуляційну) мережу (рис. 2.1, а).

Поздовжні і  поперечні осі сітки закріплюють  на місцевості постійними знаками з  плановою точкою. Знаки виконують  із дерев'яних, металевих або залізобетонних елементів і міцно закріплюють  у ґрунті. Так само фіксують і  червону лінію (рис. 2.1, г, д).

Основні осі  будівлі переносять на місцевість за методом прямокутних координат. Координатами беруть сусідні осі будівельної сітки, а перетин їх – за нуль відліку (рис. 2.1, б)

За наявності  червоної лінії прив'язування до неї  здійснюють, визначаючи кут β між основною віссю будівлі і червоною лінією і відстань від точки А до точки О перетину основних осей (рис. 2.1, в).

Для детального розбивання осей будинку чи споруди  паралельно її контуру ставлять будівельне обнесення, на яке переносять і закріплюють основні осі, прибиваючи до дощок цвяхи та позначаючи олійною фарбою (рис. 2.1, г). Будівельне обнесення треба встановлювати на відстані не менш як 20 м від осей будівлі, щоб воно зберігалося під час виконання земляних робіт. Для лінійно-протяжних споруд (наприклад, трубопроводу) ставлять тільки поперечне будівельне обнесення, яке розміщують на прямих ділянках через 50 м, на заокруглених – через 20 м, а також на всіх пікетах і в місцях переломлення профілю. Використовують для цього інвентарні металеві конструкції із труб, кутиків тощо (рис. 2.1, д).

 

Рис.2.1. Схеми винесення на місцевість та закріплення будівельної геодезичної основи:

а – будівельної сітки; б – основних осей будівлі від будівельної сітки; в – основних осей будівлі від червоної лінії; г – закріплення основних осей та реперів; д – ґрунтовий геодезичний знак; є – дерев'яне будівельне обнесення; є – металеве будівельне обнесення; 1 – репери державної геодезичної мережі; 2 – будівельна сітка; 3 – осі умовної координатної сітки; 4 – будівля; 5 – червона лінія; 6 – пункти закріплення основних осей будівлі; 7 – те саме, контрольні; 8 – репер від нівелірної сітки; 9 – металева пластинка розміром 100×100×6 мм з позначками осі, вибитої керном; 10 – арматурний стрижень діаметром 12...16 мм; 11 – металева хрестовина; 12 – бетон; 13 – стояк; 14 – цвях; 15 – дошка; 16 – інвентарний елемент закріплення осі.

Звільнення території майданчика. Територію будівельного майданчика звільняють від кущів, дерев, валунів, зносять будинки і споруди, які не можна використати в період зведення будівель, знімають рослинний шар

Розбирання  та знесення малоцінних будинків і  споруд здійснюють ручним (напівмеханізованим), механізованим, вибуховим або комбінованим способами.