Реконструкція та ремонт будівель і споруд міського господарства

ДБН В.3.1-1-2002  C.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КОНСПЕКТ

 лекцій по дисципліні 

“Реконструкція та ремонт будівель і споруд міського господарства”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                  

                                                                                        

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лекція 1. Мета курсу “Реконструкція та ремонт будівель і споруд міського господарства”, його місце в учбовому процесі і зв”язок з іншими дисциплінами. Характер і особливості  ремонтно-будівельних робіт, їх класифікація. Організація і планування капітального ремонту будівель і споруд міського господарства. Підготовка проектування і склад технічної документації.

  Вивчення курсу “Реконструкція та ремонт будівель і споруд міського господарства” ставить собі за мету наступне:

-  ознайомитись з сучасними методами планування і організації ремонтно-будівельних    робіт (РБР);

          - отримати навички в області обстеження конструктивних елементів існуючих будинків;

-  вивчити основні  способи ремонту, підсилення і  заміни основних конструктивних елементів будівель;

-  вивчити розрахунок  основних способів підсилення  несучих конструкцій будівель  і споруд;

          - навчити студентів вміти визначати причини, дефекти і пошкодження конструкцій, що можуть привести до необхідності їх ремонту, підсилення чи заміні;

          - вивчити технологію виконання робіт по ремонту, заміні чи підсиленні основних конструктивних елементів будівель і споруд;

          - вивчити правила приймання відремонтованих конструктивних елементів і будівель вцілому після капітального ремонту.

         - навчити студентів вмінню проводити оцінку якості і приймання виконаних РБР;

         -  навчити вести всю необхідну технічну документацію при виконанні РБР.

 

Дисципліна “Реконструкція та ремонт будівель і споруд міського господарства” читається після вивчення студентами курсів “Технологія будівельних процесів”, “Архітектурні конструкції”, ”Будівлі і споруди міського господарства”, “Основи експлуатації будівель і споруд міського господарства”, «Основи технології ремонтно-будівельних робіт», «Будівельні конструкції». До початку вивчення вказаного курсу студенти повинні знати типи і види всіх конструктивних елементів будівель і споруд, знати технологію іх монтажу чи влаштування, володіти основами експлуатації як окремих конструктивних елементів будівель і споруд, так і будівель вцілому, мати навички по основах технології ремонтно-будівельних робіт. Дисципліна, що вивчається тісно зв”язана з вище приведеними дисциплінами і продовжує формування знань у студентів по продовженню експлуатації будівель і споруд та їх окремих елементів, що мають дефекти і пошкодження внаслідок тривалого терміну експлуатації.

Будівлі і споруди  міського господарства міст і сіл  України представляють собою  величезну матеріальну цінність, і збереження цього фонду – важлива державна задача. Вирішення цієї задачі досягається повноцінною технічною експлуатацією, планово-попережувальним ремонтом, і модернізацією житлових будинків житлової забудови.

Ремонтно-будівельні роботи складають специфчну і одну з  основних галузей будівництва. Технологія виконання РБР суттєво відрізняється від відповідних комплексів робіт по зведенню нових конструктивних елементів чи будівель вцілому. Можна виділити наступні особливості виконання РБР:

• необхідно зберегти основні існуї несучі конструкції;
• ремонту підлягають різнофакторні об”єкти, часто невеликі по об”ємах РБР;
• затруднене використання засобів механізації;
• важкі умови виконання робіт (малий фронт робіт,нехватка складів і т.д.);
• розміщення об”єктів на міських магістралях і т.д.
• виконання робіт при діючих підприємствах.
• Необхідність виконання робіт в будівлях і з конструкціями, що не відповідають умовам нормальної експлуатації.

         Характер і особливості капітального ремонту житлових будинків.

Капітальним ремонтом будинків і споруд рахується такий ремонт при якому проводиться заміна на більш міцні, зношених конструкції і деталей, або заміна їх на такі конструкції, що покращують експлуатаційні можливості будівель, що ремонтуються.

Система планово-попереджувального  ремонту складає основу ефективної технічної експлуатації і капітального ремонту житлових та інших будинків. Вона передбачає проведення в плановому порядку технічного обслуговування і має своєю задачею попередження передчасного зносу і забезпечення надійності експлуатації будівель вцілому, і створення максимальних зручностей для людини при мінімальних затратах.

В діючому положенні про планово-попереджувальний ремонт жилих будинків сформульовані  основні поняття про фізичний і моральний знос жилих будинків і види ремонтів цих будинків:

- фізичний (матеріальний, технічний) знось – часткова або повна втрата елементами житлового будинку своїх первісних експлуатаційних якостей в результаті виникнення або накопичення несправностей, які частково, або повністю не дають вказаним елементам виконувати задані їм функції.

- моральний знос – зниження відновлювальної вартості житлових будинків в зв”язку з невідповідністю планування, конструкцій і обладнання будинків сучасним нормативним вимогам, та в зв”язку з ростом науково-технічного прогресу.

Розрізняють наступні види ремонту:

• текучий ремонт – ліквідація виникаючих в процесі експлуатації будівель малих поломок, що не шкодять виконанню будинком і його елементами своїх функцій і не знижують їх працездатності.
• Плановий (профілактичний) ремонт – ремонт, що планується  для окремого будинку з фіксуванням часу його проведення.
• Непередбачений (аварійний) ремонт -  термінова ліквідація випадкових відказів конструкцій і інженерних систем, що виникла в результаті існуючих дефектів і пошкоджень цих систем, або дії непередбачених проектом  навантажень і впливів.
• Капітальний ремонт – ліквідація фізичного зносу житлового будинку, відновлення зношених елементів будинку, або його частин, ліквідація причин, результатом яких являється часткова або повна втрата працездатності будинку або його елементів. Задачею капітального ремонту являється відновлення цілісності будинку, а також приведення конструкцій та інженерного обладнання до стану, що дає можливість продовження терміну його експлуатації.

 

 

 

 

 

Лекція 2,3. Загальні вимоги, щодо проектування підсилення конструкцій і  будівель міського господарства.

 

Ремонт і підсилення будівельних конструкцій з метою  відновлення чи збільшення їх несучої  спроможності та експлуатаційної придатності  слід проектувати на основі даних отриманих при їх обстеженні у відповідності з «Нормативними документами з питань обстеження, паспортизації, надійної і безпечної експлуатації виробничих будинків і споруд», а також результатами інженерних вишукувань, виконаних згідно зі Сніп 1.02.07.

В аварійних ситуаціях  з метою запобігання обвалу і  руйнування будівельних конструкцій  розробляються проекти тимчасового, страхувального закріплення, розвантаження, або підсилення  цих конструкцій.

Всі одержані при обстеженні і використані в розрахунках  будівельні параметри, що характеризують навантаження і впливи, а також міцність і деформативність матеріалів повинні мати довірчу імовірність не нижчу величини 0,95.

Результати інженерних вишукувань і обстежень конструкцій  повинні містити дані необхідні  для обґрунтування вибору способів і прийняття надійних технічних рішень щодо ремонту і підсиленню конструкцій.

Інженерно-геологічні розробки повинні призначатися в безпосередній  близькості від фундаментів і  будівельних конструкцій, що підсилюються у місцях прояву деформацій і замочування грунтів.

Розрахункові схеми  будинків і споруд повинні відбивати  їх фактичний стан. У інших випадках допускається перевіряти підсилені  конструкції пробним навантаженням.

Вибір способу ремонту  чи підсилення необхідно виконувати на основі технічко-економічних порівнянь варіантів з урахуванням:

• необхідного ступеня збільшення несучої здатності;
• можливості реалізації прийнятого способу в конкретних виробничих           умовах;
• обмежень, що накладаються виробництвом, яке функціонує;
• ступеня надійності і довговічності конструкцій;
• перспектив подальшого розвитку виробництва;
• місцевих умов і досвіду проектування і будівництва.

        Рішення про підсилення конструкцій  приймається після того, як установлено,  що інші способи забезпечення  надійності, такі як  перерозподіл технологічних навантажень, застосування ефективних матеріалів для покриттів і огороджувальних конструкцій, використання розвантажувальних елементів і приспосіблень, неможливі.

 При виборі способу  підсилення слід враховувати наступні умови, що утруднюють виконання робіт:

• неможливість зупинення виробничих процесів;
• необхідність влаштування риштування для встановлення елементів підсилення;
• необхідність влаштування доступу до конструкцій, що підсилюються;
• необхідність тимчасового виключення з роботи основних несучих конструкцій і контролю за їх напружено-деформованим станом.

 

      Ремонт і підсилення будівельних  конструкцій виконуються на підставі  проектної документації, розробленої  спеціалізованою проектною організацією. Склад, порядок розробки, узгодження і затвердження проектної документації визначається за ДБН А.2.2-3.

 

 При розробці проектної  документації з ремонту і підсилення  необхідно  враховувати вимоги  з технології та організації  будівельного виробництва при  реконструкції і технічному переоснащенні підприємств, а також вимоги охорони навколишнього середовища за ДБН А.3.1-5. Виконання робіт з підсилення конструкцій слід здійснювати з дотриманням вимог безпеки праці у будівництві згідно зі СНіП ІІІ-4-80. Крім того, слід дотримуватись особливих вимог, пов’язаних із специфікою і умовами виконання робіт, зазначених у проекті підсилення та ППР.

 

Якщо ремонт і підсилення будівельних конструкцій  і основ складних і унікальних об'єктів пов’язаний  з використанням  нетрадиційних підходів і технологій, необхідністю застосування матеріалів, пристроїв, устаткування, не передбачених нормативними документами, спільним рішенням проектної організації і замовника, крім системи контролю якості, передбаченої у главі 8  ДБН А.3.1-5, то може також  здійснюватися спеціальний контроль якості  за програмою, розробленою автором проекту  або науковою організацією, з урахуванням місцевих умов виконання робіт, а також досвіду проектування і будівництва в аналогічних умовах.

 

 Підсилення  і ремонт конструкцій із використанням прийомів (схем), що вперше впроваджуються у виробництво або вперше освоюються будівельною організацією, а також нових конструкцій і технологій, слід виконувати за участі автора проекту у відпрацюванні технології робіт та (або) її дослідної перевірки.

 

 З метою  скорочення обсягів робіт з  ремонту і підсилення, а в деяких  випадках  і відмови від таких  робіт необхідно  виявляти  і використовувати резерви несучої  спроможності конструкцій шляхом:

- уточнення: зусиль, що  діють у найбільш напружених елементах, за рахунок урахування просторової роботи каркаса; фактичних умов з'єднання і кріплення,  фактичних значень навантажень, впливів і їх поєднань;

  - уточнення характеристик  міцності матеріалу конструкцій  і з'єднань;

  - врахування фактичних  розмірів перерізів і габаритів елементів;

  - включення  в роботу огороджувальних конструкцій  чи інших допоміжних елементів  будинків і споруд.

 

З тією ж метою  одночасно з ремонтом і підсиленням  необхідно вживати заходів щодо поліпшення умов роботи несучих конструкцій шляхом:

- вишукування  можливості  зменшення навантажень, що діють  на весь будинок та його  окремі елементи (обмеження вантажопідйомності  кранів, ступеня їх зближення  між собою, обмеження ходу візка,  зміна схеми розташування кранів  на підкранових коліях, зміни конфігурації покрівлі для зменшення можливості формування снігових мішків, вжиття заходів щодо боротьби з відкладенням промислового пилу тощо);

- зменшення навантажень  від ваги огороджувальних конструкцій  шляхом їх заміни більш легкими,  особливо в тих випадках, коли заміна таких конструкцій пов'язана з їх незадовільним станом.

 

  При розробці проекту  підсилення необхідно відобразити  в робочих кресленнях такі  питання провадження робіт:

- послідовність  виконання робіт з підсилення  конструкції в цілому і її окремих елементів,  якщо  ця послідовність позначається на напружено-деформованому стані конструкції;

- взаємозв'язок  робіт з виконання підсилення  з  технологічним процесом (обмеження   навантажень  і впливів) і  умовами їх проведення (наприклад, температурний режим);

- заходи щодо  забезпечення міцності і стійкості  конструкції на всіх етапах  провадження робіт, включаючи  вказівки про влаштування тимчасових  опор і розкріплень і вимоги  до величини монтажних навантажень  і впливів;

 

- перелік   конкретних зон, вузлів, конструктивних елементів і технологічних операцій, для яких потрібне дотримання визначеної послідовності і параметрів технологічних процесів (режим зварювання, регламент  попередньої напруги тощо);