Автоматичне управління змішувальною установкою

Дата добавления: 06 Сентября 2011 в 16:13
Автор: Пользователь скрыл имя
Тип работы: курсовая работа
Скачать полностью (207.53 Кб)
Работа содержит 1 файл
Скачать  Открыть 

2 раздел.docx

  —  229.59 Кб

  2. Вступ

2.1. Повне найменування  АСУ ТП.

Автоматичне управління змішувальною установкою. 

2.2. Засади до утворення  АСУ ТП.

Технічне  завдання, яке розробляється в  відповідності з навчальним планом спеціальності 7.092501 «Автоматизація і  компютерно інтегровані технології». 

2.3. Терміни початку  й закінчення робіт,  найменування організацій  учасників утворення  АСУТП.

  Початок робіт: 07.02.2011р;

  Закінчення  робіт: 16.05.2011р.

Найменування  організацій учасників утворення  АСУТП: кафедра автоматизації виробничих процесів Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури. 
 
 
 
 
 

  3. Характеристика технологічного  об’єкта управління (ТОУ)

3.1. Необхідні відомості  про технологічне  обладнання, у тому  числі відомості  щодо механізації  й автоматизації.

3.2. Дані про технологічний  процес, регламент  і режими роботи  об’єкта.

В якості об'єкта управління для змішування бетонної суміші використовуются змішувальна установка.

Будівельний бетон від цементного розчину  відрізняєтся тим, що крім цементу, піску та води, з яких складається цементний розчин, в бетон додається четверта складова - великий наповнювач (щебінь). Готова бетонна суміш за своєю консистенцією має рухомий склад, компоненти якого повинні бути чітко дозовані. В іншому випадку конструкції з бетону неналежної якості будуть менш міцні і більш схильні до дій навантажень і навколишнього середовища: вологості і холоду.

Основним  компонентом у складі бетону є  цемент. При взаємодії з водою (гідратація цементу) він знаходить  свої скріплювальні властивості і при затвердінні утворює тверду монолітну структуру, так званий «цементний камінь». Але без наповнювача (піску і щебеню) дана структура не є міцною і придатною для будівництва, оскільки дає сильну усадку. Внаслідок чого конструкцію «рве» невеликими тріщинами, іноді не помітними оку, і в подальшій експлуатації даної конструкції, вона почне розсипатися від впливу навантажень і навколишнього середовища. Саме щоб уникнути такої усадки до складу бетону і додаються наповнювачі. Вони, по суті, створюють каркас конструкції, а розчинений у воді цемент обволакує їх і разом з піском заповнює порожнечі. Крім зниження усадки, наповнювачі так само збільшують і міцність, знижуючи деформацію конструкції і її «повзучість» під впливом навантажень. До того ж наповнювачі значно знижують собівартість самого бетону, тому що цемент набагато дорожче піску і щебеню.

У середньому вагове співвідношення складових бетонну  суміш (товарний бетон) таке: на 1 частину  цементу доводиться 2 частини піску, 4 частини щебеню і 0,5 частини води. Якщо перевести все це в одиниці  об'єму, то отримаємо, що виробництво  бетону об'ємом 1 куб зажадає:

  - 0,25 м ³ цементу (що при насипній  щільності в 1300 кг / м ³ одно 325кг);

  - 0,43 м ³ піску (що при насипній  щільності в 1400 кг / м ³ одно 600кг);

  - 0,9 м ³ щебеню (що при насипній  щільності в 1350 кг / м ³ одно 1200кг);

  - 0,18 м ³ води (180 літрів або 180кг).  

Склад заповнювачів.

Склад заповнювачів призначений для тимчасового  зберігання і відвантаження інертних матеріалів на дозатор. Видатковий бункер може складатися з 3-6 секцій, загальною  місткістю від 30 до 240 м3. Конструкція  виконується з посилених сталевих зносостійких пластин з розпірками, для забезпечення додаткової жорсткості.

Кожна секція бункера забезпечена двома  живильниками для відвантаження  заповнювачів на дозатор. Розвантажувальні заслінки наводяться в рух поглинаючими пневматичними циліндрами подвійної  дії. Для поліпшення якості зважування заслінки виконують більш швидке закриття, ніж відкриття, що дозволяє ефективно реалізувати досип  матеріалів малими порціями до необхідної кількості.

Бункери для піску та щебню забезпечуються вібраторами, змонтованих на окремих плитах, щоб звести до мінімуму вібрацію і зменшити втому металу в конструкції бункера.

Подача  заповнювачів у витратні бункери  може здійснюватися різними способами: ковшовим навантажувачем, самоскидами  з пандуса, похилим конвеєром  і т.д.

Система зважування.

Заснована на використанні високоточних і надійних тензометричних датчиків, які забезпечують точність зважування 0,2%. Корпуси датчиків виконані з нержавіючої сталі і герметично закриті для запобігання попадання вологи. Датчики мають захист від зовнішнього впливу високої напруги.

Заповнювачі подаються порціями на системи зважування через живильники та транспортери видаткових бункерів складу. Обсяги додаються порцій регулюються управляючою системою шляхом зменшення часу відкриття заслінок бункерів заповнювачів. Процедура повторюється до досягнення заданої маси кожного конкретного заповнювача, після чого система управління включає привід конвеєра і отдозовані матеріали передаються на систему транспортування заповнювачів в змішувач.

Система транспортування  заповнювачів в змішувач.

Для транспортування  матеріалів від блоку дозування  в змішувач використовується стрічковий транспортер або скіповий підйомник. Стрічковий конвеєр забезпечує більш  оперативне завантаження інертних в змішувач. Для будівельних майданчиків, де простір обмежений, рекомендуються установки зі скипом, що робить завод більш компактним. 
 

Скіповий  підйомник.

Скіповий  механізм, має барабан з подвійним намотуванням троса, може бути поставлений замовникові з двома різними швидкостями підйому і спуску ковша. Ківш переміщається на сталевих роликах по напрямних рейках, що гарантує його відмінну стійкість під час руху. Механічні та електричні страхувальні пристрої, в поєднанні з огородженням та іншими захисними пристосуваннями, гарантують високу ступінь безпеки при роботі скіпа.

Підйомник також оснащений системою запобігання  провисання троса, яка за допомогою  роликів і кінцевих вимикачів  дозволяє зробити зупинку ковша  в будь-якій точці в умовах повної безпеки. Розвантажувальний люк  розташований у днищі ковша, що має  форму усіченого конуса.

Дозатор цементу.

Бункери, виготовлені зі сталевих пластин, обладнані  живильниками, фільтрами для повітря, що видаляється, перепускними клапанами  з електропневматичним управлінням, вібраторами і пристроями пластифікації. Дозатор розміщується безпосередньо  над міксером. Завантаження отдозірованного  цементу в міксер відбувається самопливом.

Система дозування води.

Вагове  дозування води із застосуванням  тензодатчиків дозволяє отримати високу точність водоцементного співвідношення. Конструкція дозатора забезпечує швидку подачу води в міксер.

Використання  в складі заводу датчиків вологості  заповнювачів і комп'ютерної системи  управління дозволяє автоматично коректувати  порції води, що додається у відповідності  із заданим співвідношенням вода/цемент. 
 

Пневматичний  вузол.

Пневматичний  вузол призначений для підготовки повітря і його подальшої передачі до заслінок. Вузол оснащується компресором, повітряним балоном, фільтром, регулятором, клапаном й системою змащення.

Змішувач.

Заповнювачі,вода та цемент потрапляють у змішувач.Тарілчасті планетарні змішувачі примусової типу з вертикальним розташуванням приводу і осями обертання валів. Залежно від моделі змішувача може використовуватися одна або дві змішувальні зірки, з трьома важелями кожна. Привід, відповідно, здійснюється одним або двома електродвигунами.

Днище і стінки внутрішньої поверхні змішувача  покриваються змінними зносостійкими  пластинами з високоміцної сталі. Важелі зі змішувальними лопатками також  обертаються навколо вертикальної осі і перекривають всю поверхню змішувального бака. Розвантажувальний  люк в днищі змішувача відкривається  за допомогою гідроциліндра автоматикою  управління, а при необхідності - вручну. Інспекційні люки, розташовані  по периметру змішувача надають  зручний доступ для очищення, контролю стану і обслуговування змішувача. 

3.3. Перелік енергоресурсів, що використовуються  та їх характеристики, характеристики вихідної сировини, споживчих матеріалів та вихідного продукту.

Енергоресурси: джерело змінного струму однофазне, частотою 50 Гц, напругою 220 В і трьохфазне з напругою 380 В.

Вихідною  сировиною після змішувача є готова бетонна суміш. 

3.4. Відомості про  умови експлуатації, характеристики приміщень,  особливості ТОУ  і навколишнього  середовища.

Одним з важливіших умов експлуатації є  безперервне, безперебійне енергозабезпечення всіх елементів бетонного заводу.

Одною з важливіших вимог до приміщення є вентиляція. Така необхідність виникає  у зв’язку з тим, що при дозуванні піску та щебня є значна запиленість повітря. Але суттєвого забруднення навколишнього середовища в процесі виготовлення бетонної суміші немає.

 Все  це досягається тим, що на  вентиляцію встановлено фільтри очистки повітря і датчики запиленості, що сигналізують про максимально – допустиму норму запиленості. Тому можна сказати, що виготовлення бетонної суміші є екологічно чистою і не приносить шкоди навколишньому середовищу. 

  4. Призначення АСУ  ТП

  4.1. Відомості про  цільову функцію  управління.

Цільовою  функцією автоматизованої системи  управління технологічним процесом виготовленням бетонної суміші є зменшення затрат енергоресурсів і забезпечення потрібної точності зважування всіх копмонентів.

4.2. Перелік функцій  системи з розбивкою  їх за групами.

Інформаційні  функції:

  - Збір, первинна обробка і збереження технічної і технологічної інформації;

  - Побічні вимірювання параметрів процесу і роботи технологічного обладнання;

  - Сигналізація стану параметрів технологічного процесу і обладнання;

  - Підготовка інформації для суміжних та вищестоящих систем та рівнів управління;

  - Реєстрація параметрів процесу, стану обладнання і результатів розрахунків;

  - Контроль і реєстрація відхилень параметрів процесу і стану обладнання;

  - Аналіз спрацьовування пристроїв блокування та захисту;

  - Оперативне відображення інформації та рекомендацій ведення процесу.

  Функції управління:

  - Регулювання окремих параметрів технологічного процесу (дозування матеріалів);

  - Каскадне регулювання;

  - Управління двигунами транспортерів, скиповим підйомником живильників, вентиляторів, змішувача. 

4.3. Періодичність та  форми подання  інформації.

Покази  роботи системи відображаються на приладах встановлених на щиті управління, а  також на ПК оператора. Контрольно - вимірювальні прилади повинні постійно реєструвати параметри, які впливають  на хід технологічного процесу. Уся інформація стосовно стану агрегату і технологічного процесу в цілому негайно надходить на пристрої її відображення і тому швидкість її надання операторові АСУ ТП визначається лише швидкістю передачі даних після їх обробки. 

4.4. Вимоги щодо точності  та якості регулювання.

Величина  статичної помилки повинна бути не більше 0,5-1%. Пере регулювання –  не більше 10%. Коливальність - d = 3. 

4.5. Обсяг розвитку  системи, що планується.

В подальшому планується створення однієї загальної  системи управління технологічним  процесом виготовлення бетонної суміші, шляхом об’єднання даної системи управління з автоматизованою системою управління дозаторами дискретної дії. 

Страницы:123следующая →
Описание работы
Найменування організацій учасників утворення АСУТП: кафедра автоматизації виробничих процесів Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури.
Содержание
2. Вступ ………………………………………………………………………...
2.1. Повне найменування АСУ ТП …………………………………………..
2.2. Засади до утворення АСУ ТП …………………………………………..
2.3. Терміни початку й закінчення робіт, найменування організацій
учасників утворення АСУТП ………………………………………………..
3. Характеристика технологічного об’єкта управління (ТОУ)…………….
3.1. Необхідні відомості про технологічне обладнання, у тому числі
відомості щодо механізації й автоматизації.…………………………………
3.2. Дані про технологічний процес, регламент і режими
роботи об’єкта …………………………………………………………………
3.3. Перелік енергоресурсів, що використовуються та їх
характеристики, характеристики вихідної сировини, споживчих
матеріалів та вихідного продукту ……………………………………………
3.4. Відомості про умови експлуатації, характеристики приміщень,
особливості ТОУ і навколишнього середовища …………………………….
4. Призначення АСУ ТП ……………………………………………………….
4.1. Відомості про цільову функцію управління……………………………..
4.2. Перелік функцій системи з розбивкою їх за групами…………………...
4.3. Періодичність та форми подання інформації……………………………
4.4. Вимоги щодо точності та якості регулювання…………………………..
4.5. Обсяг розвитку системи, що планується………………………………….
5. Попередній розрахунок загальної вартості системи на стадії техніко-економічного обґрунтування…………………………………………………….
6.Вимоги до АСУ ТП………………………………………………………….
6.1. Характеристики необхідної точності й швидкодії виконання кожної функції…………………………………………………………………………….
6.2. Значення показників надійності згідно до ГОСТу 21705-76……………
6.3. Вимоги до збереження інформації при аваріях джерел енергопостачання...............................................................................................
6.4. Ергономічні вимоги до системи…………………………………………..
6.5. Поєднання системи з суміжними системами……………………………
6.6. Патентна чистота………………………………………………………….
6.7. Чисельність і кваліфікація оперативного та ремонтного персоналу…..
7. Вимоги до замовника по підготовці об’єкта………………………………
7.1. Перелік вимог до приміщення оператора АСУ ТП і розміщення управляючого обчислювального комплексу…………………………………...
7.2. Перелік вимог до технологічного обладнання, що пов’язані з
утворенням АСУ ТП…………………………………………………………….
8. Склад та зміст робіт по утворенню АСУ ТП………………………………..
8.1. План-графік робіт із зазначенням стадій, етапів та робіт, термінів їх виконання………………………………………………………………………...
9. Розрахунок і настройка ПІ – регулятора…………………………………..
Висновок…………………………………………………………………………
Список використаної літератури………………………………………………